[Текст опублікований за підтримки Work.ua — сайту із пошуку роботи №1 в Україні]
Сьогодні і п’ять хвилин не минає без розмов про стрес: стрес-тести, стрес-менеджмент, інше. Ми з сумним виглядом хвалимося стресом, скаржимося на нього, займаємося йогою і медитуємо, щоб його позбутися. Ми схиблені на стресі.
У цьому контексті моя думка може здатися, м’яко кажучи, дивною: стрес не є перешкодою для повноцінного та щасливого життя.
У багатьох інструкціях зі самовдосконалення пишуть, що нормально жити можна лише тоді, коли позбулися негативних думок і почуттів. Але, вивчаючи проблеми «емоційної гнучкості», я з’ясувала, що спроба втекти від стресу тільки підсилює його. Краще визнати силу емоцій і просто, якщо можна так сказати, плисти по хвилях, щоб на іншому березі спокійно прийняти рішення, відмовившись від стресу.
Уявіть собі, що стрес — це радіостанція, з якої вам хочеться перемкнутися. Адже ви ж не будете глушити радіостанцію, яка вам не подобається, іншою музикою? Природно, що ні. Ви просто натиснете на кнопку та перемкнетеся на іншу хвилю, яка подобається вам більше. Таким же чином спроби погасити стрес позитивними думками або діями, як правило, закінчуються нічим. А коли нам не вдається впоратися зі стресом, ми починаємо ще більше хвилюватися і стаємо заручниками постійного кругообігу стресу.
Великою мірою, стрес — річ доволі корисна. Це важлива, розвинена в процесі еволюції реакція на небезпеку, яка автоматично з’являється в надзвичайних обставинах. При вигляді чогось небезпечного (або тривожного) спрацьовує ваш стресовий механізм, який допомагає швидше бігти, вище стрибати, краще бачити і швидше думати. Стрес — найкраща зброя нашого організму, завдяки йому в давні часи ми не стали жертвами хижаків. Як би ми не старалися, від стресової реакції нам не втекти — ми її потребуємо.
Як використати стрес на благо? Якщо його не можна позбутися, то що з ним робити? Ось що я можу запропонувати.
Змініть напрямок погляду. Дослідження, опубліковані в журналі Health Psychology, свідчать про те, що наші думки щодо реакції організму на стрес можуть поліпшити наш фізичний стан. Виявилося, що ті, хто позитивно або принаймні спокійно ставився до стресу, були здоровішими і жили довше, ніж інші. Висновок: краще думати про стрес як про вбудований механізм, який готує нас до труднощів і допомагає, а не заважає йти далі.
Коли серце починає битися частіше, а долоні пітніють, подякуйте своєму організму: тепер можете іти на нараду, будучи готовим до будь-яких несподіванок. Така лінія поведінки не є запереченням або закликом «мислити позитивно»; вона просто відповідає нашому динамічному світу.
Подолайте залежність. Я часто пояснюю своїм клієнтам, що означає стати залежним. У нашому випадку це означає перехід від відчуття переживання стресу до повного підпорядкування йому. Чітко визначивши емоції, ми можемо визначити свій загальний стан і страшну реальність, з якою ми зіштовхуємося щодня. Повторюю, не слід забувати, що стрес — це реакція організму на наше сприйняття навколишнього світу.
Стрес не завжди відповідає реальному стану речей, тому спробуйте подумки дати інше визначення відчуттю неспокою, і тоді фраза «Я стресую» перетвориться на «Мені потрібно зробити презентацію, тому я відчуваю стрес, на який мій організм реагує певним чином». Відступивши трохи назад, зовсім трішки, ми зможемо відкрити нові горизонти.
Дайте волю цікавості. Чому ви напружені? Для того, щоб зняти напругу, нам потрібно виявити його джерело. Але зробити ми це зможемо лише за допомогою детального дослідження нашого почуття, беручи до уваги причини стресу, людей, які могли його викликати, і якість переживань. Як ви поводитеся у стані стресу? Які слова повторюєте собі, коли вами керує почуття неспокою? Визначте характер відповідей на ці запитання.
Наперекір поширеній думці, «зняти напругу» не так-то легко, як може здатися. Тому замість того, щоб придушувати природну реакцію на навколишні обставини, не бійтеся виявляти почуття. Стрес готує вас до боротьби, дає сили, підвищує ймовірність успіху і, у підсумку, вберігає від смерті.
