«Вони йшли по допомогу, а тепер ідуть з ідеями»

Як у Смілі гуртують переселенців та місцеву громаду

4 Травня

Активісти за кошти гранту разом із міською владою закупили нові меблі у дитсадок, який від початку великої війни приймає переселенців, а також організували тренінги із залучення переселенців до життя громади.

[Цей матеріал є частиною проєкту «Зміцнення міжсекторальної співпраці для соціальної згуртованості» (SC3), який співфінансується Британською Радою та Європейським Союзом]

§§§

Населення Сміли зросло на 30%

На початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну місто Сміла на Черкащині стало осередком для переселенців, оскільки місто розташоване на перетині залізничних шляхів, майже у центрі України. Крім цього, Сміла стала транзитним містом — тут переселенці з областей, де тривають активні бойові дії, могли переночувати й вирушити далі на захід.

Юлія Ткаченко — одна з координаторок проєкту «Свої серед своїх». Він виник як відповідь на запит ВПО, котрі вирішили оселитися у Смілі. За  словами Юлії, переселенці збільшили населення міста офіційно на 15-20%. Однак за неофіційною статистикою ця цифра сягає 30%. Як і в інших містах України, що приймали переселенців, їх поселяли у заклади освіти.

Один із таких шелтерів облаштували в дитячому садочку міста.

«Міська влада організувала мешканцям триразове харчування та необхідні умови. Там проживали як ті, хто перечікував певний час і потім повертався додому, так і ті, кому повертатися вже не було куди», — розповідає Юлія.

Мешканці тимчасового прихистку намагались і самі подбати про свій побут — допомагали співробітникам у прибиранні, долучилися до створення ландшафтного дизайну навколо закладу. Юлія Ткаченко додає, що вони якимось чином хотіли облаштувати тут усе затишно, як удома.

З’єднували по три ліжка або й узагалі не мали де спати

Загалом більшість закладів освіти не має комфортних умов для проживання, оскільки вони для цього не призначені. Спочатку для переселенців організували мінімальні зручності, а згодом виникла потреба покращити побутові умови, адже стало зрозуміло, що багато людей тут надовго. Частина з них проживає у шелтері вже майже рік.

«Керівництво міста забезпечує той необхідний мінімум, який дає змогу жити у цьому шелтері, однак умови були не дуже комфортними. Наприклад, люди з’єднували по три ліжка або й взагалі не мали де спати. Вони постійно зверталися до керівництва міста з проханням допомогти покращити умови», — розповідає Юлія.

Крім цього, у дитсадку жили діти та люди з інвалідністю. Їхній побут потребує більше зручностей і комфорту. 

Щоб закупити нові меблі та інші речі, громадська організація «Вільний простір» подала заявку на грантовий конкурс щодо проєктів екстреної допомоги у громадах у межах проєкту «Зміцнення міжсекторальної співпраці для соціальної згуртованості (SC3)», який співфінансують Європейський Союз та Британська Рада. Активісти виграли фінансування й почали реалізовувати свій проєкт.

Одна з частин гранту — це покращення умов проживання ВПО. За ці кошти в облаштований у дитсадку прихисток закупили 50 ліжок та матраців, бойлери для душових, телевізор, мікрохвильові печі, три обігрівачі та стільці. Смілянська міська рада допомогла придбати посуд і постільну білизну.

Ми намагались показати їм, що вони теж стали частинкою громади

Інша частина гранту — це тренінгові зустрічі мешканців громади, переселенців, представників бізнесу та влади.

«Ми провели кілька тренінгів, під час яких допомагали людям згуртуватися та показували, що ми всі працюємо заради єдиної мети — перемоги. Після цих тренінгів у місцевих мешканців покращувалося розуміння, що потрібно громаді, а у внутрішніх переселенців з’являлися свої ідеї, як інтегруватися у громаду. Ми намагались показати їм, що вони теж стали частинкою громади і теж можуть впливати на життя в ній», — каже Юлія.

У межах проєкту вдалось провести п’ять таких зустрічей, у яких взяли участь близько 130 людей. Менеджерка проєкту зазначає: головне, що вдалось реалізувати, — це зібрати активну громаду як серед мешканців, так і серед ВПО, з якими можна працювати й після закінчення проєкту. Після тренінгів учасники почали й самі розробляти проєкти та писати заявки на їхню реалізацію.

«Наприклад, ми підготували проєкт, який передбачає встановлення спеціальних пристроїв для освітлення вулиць у місті під час планових та аварійних знеструмлень. До підготовки цього проєкту ми залучали й переселенців», — додала Юлія.

Крім цього, мешканці шелтера зініціювали створення кімнати дозвілля.

«Вони хочуть зробити це самі. Раніше такої активності від них не було. Також вони почали частіше відвідувати заходи, які організовують у місті. Отже, наші тренінгові зустрічі спрацювали і надихнули їх на таку активність. Вони йшли до нас по допомогу, а тепер ідуть з ідеями», —  підсумовує менеджерка проєкту.

У колажах використані фото героїв

§§§

Проєкт «Зміцнення міжсекторальної співпраці для соціальної згуртованості» (SC3) розрахований на 36 місяців і покликаний забезпечити ефективне подолання викликів і реалізацію перспективних можливостей в галузі розвитку на місцевому рівні шляхом покращення співробітництва між організаціями громадянського суспільства (ОГС) та місцевими органами влади (МОВ) в Україні. 

Він співфінансується Британською Радою та Європейським Союзом та здійснюється Британською Радою спільно з трьома досвідченими співзаявниками (ОГС): ГО «Міцна громада», ГО «Молодіжна Платформа», та Херсонським обласним благодійним фондом «Об’єднання», що розміщуються на сході, заході та на півдні України відповідно. Проєкт здійснюється на всій території України, за винятком тимчасово окупованих територій.

Цю публікацію було підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю авторів і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.

Ілюстрації
Місія The Ukrainians — уможливлення позитивних соціальних змін в Україні
Долучайтеся до Спільноти, підтримуйте якісну українськомовну журналістику та приєднуйтеся до змін!
Приєднатися
Наші головні тексти тижня у красивій розсилці. Щовихідних у ваших емейл-скриньках.

Майже готово

Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.

Дякуємо і до зв’язку незабаром!