img

Сирітство має бути винятком

03.04.2018 Вікторія Ейсмунт

[Продовжуємо серію публікацій, присвячених не завжди легким, але потрібним процесам зміцнення та розбудови громадянського суспільства на Донбасі.

Разом із нашим партнером — Форумом НДО в Україні — розповідаємо про тих, хто не нарікає на владу й обставини, а власними силами змінює простір довкола себе]

 

Директор «СОС Дитячі Містечка» Україна Андрій Чупріков — про те, як запобігти сирітству в Україні.

 

ОРГАНІЗАЦІЯ 

Назва: Міжнародна благодійна організація «СОС Дитячі Містечка» Україна, член Федерації SOS Children’s Villages International в Україні.

Місія: захист прав та інтересів дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; допомога сім’ям, де є ризик втрати дитиною сім’ї; запобігання збільшенню сирітства в Україні.

Діяльність: організація дитячих містечок, де живуть батьки з дітьми, діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування; сприяння деінституалізації інтернатних закладів та реінтеграція дітей із інтернатів до біологічних сімей; програми підтримки сімей та захисту прав дітей.

Цільові групи: діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування,  родини, де є ризик втрати дитиною сім’ї.

Територія діяльності: Київська та Луганська області.

Кількість підопічних: 122 дитини виховуються у 29 прийомних сім’ях та дитячих будинках сімейного типу, і в одній патронатній родині. Крім цього, є чотири центри «Укріплення сім’ї», в яких надають допомогу 873 дітям з 438 сімей, де є ризик втрати дитиною сім’ї. 14 молодих людей на напівнезалежному проживанні отримують соціальні послуги для розвитку навиків самостійного життя. У проекті надзвичайного реагування на території Луганської області допомогу отримує 331 дитина із 164 родин.

Команда: близько 150 працівників управлінського та соціально-педагогічного корпусу.

 

ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ 

SOS Children’s Villages є міжнародною неурядовою організацією. Розкажіть, коли й чому її представництво з’явилося в Україні? На чому акцентує свою діяльність тут?

Від 1949-го року SOS Children’s Villages International як незалежна організація працює у 135 країнах світу. В Україні представництво з’явилось 15 років тому, а перше дитяче містечко ми відкрили 2009-го року у Броварах Київської області.

Там проживають 16 сімей з Київщини, в яких виховуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування.

Із 2012 року наша організація працює ще й у Луганську. Нині ми одна з небагатьох організацій, яка продовжує функціонувати і захищати права дітей та сімей на території так званої «ЛНР». Завдяки тому, що ми не державна, не прибуткова, не релігійна, а міжнародна світова організація та завдяки мудрості й стриманості наших працівників, особливих проблем у роботі організації на окупованій території немає.

На сході працюємо з сім’ями-переселенцями, дитячими будинками сімейного типу, дітьми, позбавленими батьківського піклування. Нещодавно у Сєверодонецьку проводили семінар, спільно з Мінсоцполітики, Уповноваженим Президента з прав дитини, де розповідали, як отримувати необхідну допомогу в громадах, оскільки нині в Україні триває процес деінституалізації, внаслідок якого ліквідовують інтернатні установи з метою повернення дітей біологічним батькам або влаштування дітей у сімейні форми виховання.

DSC_8143

Як саме ви працюєте з дітьми? Чим їм допомагаєте?

В Україні функціонує два дитячих містечка у Броварах на Київщині та у Луганській області. Діти, які приїжджають туди з інтернатних установ або сімей, часто педагогічно запущені. Відповідно, їм необхідні соціальні та додаткові освітні послуги — репетиторство. Не менш важлива психологічна допомога. З дитячими травмами працює штатний психолог та місцеві фахівці.

Із молоддю проводимо профорієнтацію, аби покращити їхню конкурентоспроможність на ринку праці. Щоб вони могли отримати не тільки освіту, а й навички, наприклад, роботи за комп’ютером, пояснюємо, як пройти інтерв’ю, як розпоряджатися власним бюджетом. У 2017 році наші вихованці приймали участь у програмі «Соціальне стажування» компанії EY Україна. Набуті навички допоможуть швидше соціалізуватися та влаштуватися на першу роботу.

Скільки часу дитина може проживати у містечку?

Діти можуть жити під опікою СОС від народження до 23 років. Далі перед нами стоїть завдання допомогти їм отримати професію, знайти житло, соціалізуватися загалом. Робота має приносити не лише задоволення, а й гроші, якими він платитиме за житло, забезпечуватиме сім’ю.

Якщо житло дитині залишилося від батьків, то до досягнення 18-ти років будинок здають в оренду, а гроші кладуть на рахунок дитини. Після повноліття ми допомагаємо його облаштувати, зробити базовий ремонт.

Найбільше моє бажання — щоб у нас працював ринок соціальних послуг. Щоб ми як громадяни України самі підтримували наших дітей і не чекали допомоги від Заходу

DSC_8143

Попри різні програми підтримки й надання житла для дітей-сиріт, на жаль, вони не працюють навіть на рівні Києва та Київської області. Одна наша випускниця третя у черзі на житло вже сім років.

Ми не купуємо житла, втім перших три роки допомагаємо оплатити 70%, 50% і 30% відповідно. Далі дитина має вийти на самофінансування.

Як живуть ваші випускники після перебування у дитячому містечку?

Підбивати якісь статистичні підсумки поки що зарано, бо ми молода організація і випускників у нас не так багато. Можу сказати про статистику у світі. 95% дітей, які випускаються з програм СОС, повністю соціалізовані і не відмовляються від власних дітей. В Україні ми працюємо за європейськими і світовими стандартами, тому очікуємо, що результат не дуже відрізнятиметься від світового.

Серед тих небагатьох, котрі стали випускниками програм СОС, є, наприклад, дівчинка, яка стала успішною дизайнеркою і живе самостійно. Інша дівчина вийшла заміж, здобула освіту і народила дитину, не зважаючи на те, що вона сирота, так би мовити, у третьому поколінні.

Маємо й таких випускників, які стали членами Національної дитячої ради при Уповноваженому Президента України з прав дитини.

Безумовно, що менше дитина живе в інтернаті чи кризовій сім’ї, де батьки страждають на алкоголізм чи наркоманію, то більше шансів вона має на інтеграцію у суспільство, на якісну освіту.

 

 

 

 

 

Хто фінансує діяльність організації?

Якісна опіка, особливо альтернативна, — недешеве задоволення. Окрім державних коштів, в середньому на одну дитину в місяць ми витрачаємо близько 400 євро. Допомога сім’ям, котрі опинилися у кризових ситуаціях, та профілактика соціального сирітства коштує значно дешевше — приблизно 20 євро на місяць.

Оскільки ми недержавна організація, котра підпорядковується міжнародним стандартам, однак співпрацює з державними установами, то 13% коштів надходить від держави, 1% — від донорів в Україні. Переважно співпрацюємо з міжнародними корпораціями, котрі є на ринку в Україні, наприклад, Jonson & Jonson, EY, Porsche, Oriflame, Procter & Gamble тощо. Також допомагають приватні українські компанії та пенсіонери, які збирають кошти. Решта — це фінансування міжнародних благодійників та головного офісу.

До прикладу у Польщі є три СОС, які повністю фінансують за рахунок місцевих ресурсів, держави і фандрейзингу. Кожен мешканець країни може 1% своїх доходів перерахувати на потреби будь-якої неприбуткової організації, а місцеві підприємці в середньому витрачають на благочинність до 3% доходів.

Чомусь наші спеціалісти більше готові працювати з сім’ями, де діти вже стали сиротами, аніж зробити все, щоб дитина жила з рідними батьками. Сирітство в Україні має стати винятком

DSC_8143

Якою є ваша команда?

Сьогодні у нашій організації працює приблизно 150 штатних співробітників і залучених за цивільно-правовими угодами.

Це й управлінський склад ­— керівники, бухгалтери, рекрутери, а також психолого-педагогічний персонал, який безпосередньо працює з дітьми: соцпрацівники, педагоги, психологи, психіатри й інші спеціалісти з роботи із дітьми.

Волонтерів здебільшого не залучаємо, оскільки ми працюємо за міжнародними стандартами, які вимагають фахової підготовки персоналу.

Я прийшов працювати національним директором української організації у 2009 році. З того часу ми запровадили програму патронатних сімей. Класична модель СОС передбачає проживання мам із дітьми, ми ж запустили СОС-пари та інтегроване у громаду дитяче містечко у Луганській області, що стало українською інновацією.

DSC_8143

Як організація планує розвиватися надалі?

Найбільше моє бажання — щоб у нас працював ринок соціальних послуг, щоб ми як громадяни України самі підтримували наших дітей і не чекали допомоги від Заходу. Тому в майбутньому наша стратегія передбачає розвиток фандрейзингу, у тому числі й індивідуального, і ринку соціальних послуг в Україні.

У подальшому розглядаємо можливість створити нові дитячі містечка, але не такі, як у Броварах, а інтегрованіші, як, наприклад, обласне відділення у Луганській області. Для цього розглядаємо Закарпатську область і Житомирську.

Однак найголовніше — запобігати соціальному сирітству. Чомусь наші спеціалісти більше готові працювати з сім’ями, де діти вже стали сиротами, аніж зробити все, щоб дитина жила з рідними батьками. Сирітство в Україні має стати винятком.

 

ВІДГУКИ 

Вікторія Жеромська, керівниця відділу організації супроводу сімейних форм виховання

Кожну дитину чи сім’ю ми супроводжуємо відповідно до технології кейс-менеджменту — послуги надаються згідно з оцінкою потреб дітей і планами їхнього індивідуального розвитку. Крім цього, ми постійно навчаємо прийомних батьків вихованню дітей. У разі необхідності надаємо батькам психологічну допомогу.

Труднощі найчастіше виникають із неправильними медичними висновками, із яким до нас потрапляють діти, та наявністю психіатричних діагнозів через пережиті травми або успадковані хвороби. Крім цього, існує високий ризик вигорання у прийомних батьків та у співробітників організації.

Однак ми збільшили кількість сімейних форм виховання і нині покриваємо потреби Броварів та району у влаштуванні дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

Ірина Куликова, керівниця відділу проектів з роботи із сім’ями

У межах проектів «Укріплення сім’ї» ми індивідуально працюємо з кожною сім’єю, яка опинилася у складних життєвих обставинах. Зокрема, з дітьми працюють педагог, психолог, психотерапевт, репетитор, логопед та соціальні працівники.

Окрім індивідуальних, проводимо й групові заняття — групи взаємодопомоги, раннього розвитку, навчання фінансової та комп’ютерної грамотності, підвищення батьківського потенціалу тощо.

Фото із заходів надані організацією.

Перегляньте онлайн-мапу більш ніж 600 українських та міжнародних НДО та ініціатив, що працюють у різних сферах.

Час діяти

Вікторія Ейсмунт Данило Павлов

Схожі публікації

3227 8

Малими кроками

Виїзна паліативна бригада в Ужгороді змінює свідомість тих, хто соромиться говорити про смерть

16.08.2017 Настасія Євдокимова
3751 8

Врятовані

Як одна небайдужа родина стала сама собі державою, рятуючи від війни й самотності покинутих старих

13.02.2017 Ольга Омельянчук
4161 4

У чому секрет успіху українських параолімпійців на Іграх у Ріо?

8 карток про те, як і якою ціною наші параолімпійці здобули рекордну для України кількість медалей

19.09.2016 Ірина Сало

Популярні публікації

46628 8

Легенда Хрещатика

Чому інженер, який запускав у космос ракети, а тепер миє вікна на Хрещатику, так не любить вихідних
25.11.2016 Анна Давидова
27436 5

7 відмінностей між професіоналами й аматорами

Письменник і підприємець Джеф Гоінз про аматорів і професіоналів
07.12.2016 The Ukrainians
33585 17

Ярослав Грицак

Розмова з відомим українським істориком та публіцистом
04.04.2014 Володимир Бєглов

Краудфандинг

Малі міста

2608
зібрали
36000
потрібно

Нові медіа нової країни

36
зібрали
5000
потрібно

Найрозумніші діти країни

2538
зібрали
4500
потрібно

підтримайте проект

Donate

Введіть слово, щоб почати