З-поміж різноманітних варіантів виходу України із кризи я чітко бачу один — нам потрібні підприємці. В той час, коли в усьому світі ВВП кожної країни формують малий і середній бізнес, в Україні підприємців недооцінюють. А потрібно навпаки — підтримувати і надихати на розвиток нових проектів та ідей. Я поясню чому.
У всьому світі підприємництво вже давним-давно вважають трендом. Погляньмо, до прикладу, на Америку: там усе побудовано на підприємцях, на нових ідеях та їхній реалізації. У всіх країнах цінують ідеї, які роблять життя кращим, а виконання завдань — простішим.
Вирішення проблем на ринку за допомогою щойно придуманого продукту або послуги — перший незаперечний аргумент, чому підприємці змінюють світ. По-друге, податки — як за співробітників, так і з прибутку. Інша річ, що не всі податки йдуть у казну, а платити за «золоті батони» та інші вибаганки владної верхівки не хочеться. Одна із найважливіших причин, через яку підприємцям варто дати «зелене світло», — нові робочі місця. Зараз, коли великі компанії припиняють працювати або йдуть на канікули, малий і середній бізнес дає роботу. При цьому людям, які роками просиджували у задушливих офісах, цікавіше працювати у стартапі — це щось нове. Однак працівники, приєднуючись до нового проекту, повинні розуміти: зазвичай у стартапу немає великого бюджету, щоби платити зарплату. Потрібно працювати на результат — скільки відпрацював, стільки й отримав.
Найголовніше, що я хочу донести: підприємці — це ті, кого ми звикли називати винахідниками. Адже телефон, комп’ютер та іншу техніку хтось і колись придумав. Реалізував. Те ж саме робить підприємець. Він реалізовує ідею заради вирішення тієї чи іншої проблеми.
Підприємництво — це напрягатися
В Україні, на жаль, підприємництво ще не є трендом, але вже починає ним бути. Ще чотири роки тому, коли ми говорили: «Створюй в Україні, розвивай нашу країну!», на нас дивилися як на дивних «патріотично налаштованих» людей. Людям простіше емігрувати або знайти роботу де-небудь у корпоративному секторі, отримати свою тисячу доларів і не напрягатися. Але підприємництво — це зусилля. Це постійна робота, відповідальність за себе і свою компанію.
Я називаю підприємців креативним класом. Це хлопці, які вигадують нові технології, продукти та послуги. Вони готові стати (і стануть) основою розвитку країни. Але зміни розпочнуться тоді, коли в країні буде хоча б 10 000 підприємців із новим мисленням (і які стануть активною меншістю). Так, зараз складніше створювати, але саме у цьому сила — вміти розвиватися не «завдяки», а «всупереч». Це як у спорті: поки ти робиш комфортну кількість вправ, поки твої м’язи не палають, змін не відбувається. Але як тільки ти перестаєш себе жаліти, починаєш робити на п’ять повторень більше — нехай і через біль, — починається процес змін. Тож не шкодуйте себе. Знаходьте ідею і робіть спробу. Бажаю спробувати у 2016-му.
Що більше нас буде, то швидше наша країна стане успішною. Лише від нас залежить, коли ми нарешті залишимо «лідерські» позиції в рейтингу найгірших економік світу. Лише ми можемо підняти економіку до європейського рівня і задати правильний курс. Вірю у вас і закликаю стати на цей шлях. Створюймо в Україні!
→ Фото авторки — Світлана Левченко / Головне фото — Breather
→ То вистачає в Україні підприємців, чи ні? Ви як вважаєте? Пишіть свої думки у коментарях нижче.
