Вулиця-палімпсест

Міркуючи про зміни останнього десятиліття, ми попросили письменників та письменниць розповісти про те, які перетворення сталися з їхніми містами. Віра Курико оповідає, як одна вулиця може підсвітити історію всієї країни.

Це все ще підвищений виступ над правим берегом Десни. Люди оселилися тут із простої, але все ще тривожної причини — з пагорбів легше захищатися. Мудрість перших поселенців помічна й досі, і в цій війні Чернігів теж захищав себе з пагорбів.

Своїм місцем над Десною Чернігів завдячує великому потопу. Не біблійному, звісно, та оскільки Чернігів пишається своїм умовним тисячоліттям, то люди тішились би думці, буцім саме на чернігівському виступі став Ноїв ковчег.

Але йдеться про льодовики, які наростали тисячоліттями, а затим почали танути. Переповнена Десна змивала все, не даючи землі жодного шансу, але інша невелика річка зуміла відбити якусь частину її води. Так з’явився шматок берега, на якому я отеперечки стою. Принаймні так я почула від літнього чернігівського археолога — навіть іще більш мудровано, ніж це звучить із моїх слів.

Він розповів мені, що місто не могло б залишитися тільки на пагорбі — і стрімко росло. Цей ріст фіксують віднайдені давні кладовища — коли місто росте, мертві переходять на околиці. Тож межі міста — це його мертві, а межі змін â