img

Вигорання як причина залишити роботу

31.05.2018 The Ukrainians

[Текст опублікований за підтримки Work.ua — сайту із пошуку роботи №1 в Україні]

Ви маєте право на роботу, яка робить ваше життя цікавішим, а не принижує вашу гідність. Така моя персональна декларація прав людей, що працюють. Я спираюся на неї в усьому, чим займаюся як коуч, викладач менеджменту та просто людина. Але, на мій подив, багато хто вважає інакше.

Керівники і співробітники організацій по всьому світу увірували в міф про те, що зарплата та інші передбачені контрактом форми винагороди — єдине, чого можна чекати від роботи (і єдине, що ви повинні надавати підлеглим), і не слід сподіватися на такі нематеріальні форми заохочення, як довіра, повага, почуття самостійності, ввічливість і можливість позитивно впливати на життя інших людей.

Такий однобокий підхід сприяє формуванню ставлення до роботи і робочої поведінки, які призводять до професійного вигорання. Більше того, через нього люди не можуть залишити посаду, яка негативно впливає на їхній моральний і фізичний стан.

Коли умови і вимоги, з якими вам доводиться мати справу на роботі, такі як трудове навантаження, ступінь самостійності та норми міжособистісної поведінки, перевершують вашу здатність справлятися з ними, виникає ризик вигорання. Воно складається з трьох компонентів: виснаження (втрата енергії), цинізм (втрата ентузіазму) і зниження працездатності (втрата впевненості в собі і здатності виконувати робочі завдання).

Однак зовсім не обов’язково відчувати всі три симптоми одночасно, щоби розпізнати в собі важкі наслідки вигорання. Наприклад, якщо ви не вірите в те, чим займається ваша організація і її керівництво, не сприймаєте корпоративної культури, то, найімовірніше, будете деморалізовані, навіть якщо ефективно виконуєте роботу.

Незважаючи на те, що більшість співробітників змушені запобігати або боротися з вигоранням самостійно, дослідження показує, що професійні та організаційні чинники, найчастіше непідвладні контролю самих працівників, сприяють появі вигорання не менше від особистих причин.

Люди найчастіше зіштовхуються з вигоранням на тлі таких обставин, як нереалістично великі обсяги роботи, низький рівень контролю, неввічливість, булінг (цькування в колективі), адміністративні бар’єри, низький рівень соціальної підтримки, брак організаційних ресурсів, високий рівень стресу керівників і негативна поведінка керівництва.

Організація, в якій поширене вигорання, схожа на епіцентр спалаху інфекційного захворювання. Дещо демонструють симптоми хвороби, а згубні наслідки позначаються на всій системі відносин між співробітниками на роботі і за її межами. На жаль, на противагу систематичній медичній допомозі, яка знижує наслідки епідемій, симптоми вигорання найчастіше залишаються непоміченими, а співробітники змушені справлятися з ними наодинці.

Це означає, що може настати момент, коли найкращою відповіддю на вигорання буде звільнення з посади або з організації. Кілька років тому мені самій довелося приймати таке рішення. Тоді я працювала на компанію, в якій було безліч факторів ризику професійного вигорання і багато співробітників, що вже вигоріли.

Я перепробувала ряд стратегій, щоб підвищити свою залученість в робочий процес, наприклад, покращувала свою роботу сама. Я шукала способи принести користь фірмі, яка використовувала мої таланти. Отримавши дозвіл внести кілька незначних змін в свої умови праці, я змогла приділяти більше часу завданням, які вважала значущими, і менше тим, які мені не подобалися. Я постаралася мінімізувати взаємодію з людьми, проектами і ситуаціями, що забирають у мене енергію.

Проте з часом моя можливість контролювати свою роботу була значно обмежена. Мені стали доручати стресовіші завдання і позбавили можливості займатися тим, що приносило мені задоволення. Інтенсивні заняття спортом, йога і медитація не дали бажаного результату, мені довелося приймати транквілізатори. Я не могла встановити психологічний бар’єр між собою і стресом, що оточували мене на роботі.

На виконання звичних завдань йшло більше часу і зусиль, і в результаті я проводила на роботі майже весь час. Я завжди була націлена на результат, тому почуття втрати своїх творчих здібностей і ефективності наганяло на мене жах. Друзі помітили, що робота завдавала мені прикрощів. Я зрозуміла, що хоча звільнення спричинить докорінні зміни в кар’єрі і небажану зміну місця проживання, але питання вже стосувалося мого здоров’я.

Як зрозуміти, що настав час звільнятися, якщо ви відчуваєте симптоми емоційного вигорання? Вам допоможуть наведені нижче запитання.

Чи дозволяє вам ваша посада / ваш роботодавець бути кращою версією самого себе?

Стабільна робота розкриває ваші сильні сторони і дозволяє демонструвати максимальну ефективність. Одним з найгнітючіших факторів мої клієнти називають необхідність працювати в умовах, які обмежують продуктивність до рівня, значно нижчого від їхнього потенціалу, таких як велике завантаження, завдання, що суперечать одне одному, неясні очікування, нестача ресурсів і відсутність підтримки з боку керівництва.

Постійні перешкоди на шляху до високої ефективності негативно позначаються на людській потребі в самовдосконаленні. Крім того, «вигорілі» співробітники приносять менше користі, ніж ті, що працюють в умовах, що сприяють високій продуктивності і зацікавленості. Зі збільшенням вигорання я втрачала мотивацію і показувала все гірші результати. Не тільки компанія завдавала шкоди моєму здоров’ю — я сама шкодила компанії. Вигорання схоже на невдалі стосунки: коли вони перестають бути корисними для обох сторін, а перспективи поліпшення туманні, настає час, коли їх, можливо, краще припинити.

Наскільки ваша робота / роботодавець відповідає вашим цінностям та інтересам?

Коли ви відчуваєте, що ваші цінності та інтереси збігаються з цінностями і потребами компанії, ви з більшою ймовірністю будете вважати свою роботу значущою і осмисленою. У разі ж, коли такої відповідності немає, ви, швидше за все, не отримаєте підтримки, необхідної для успішної роботи. Від цього страждає ваша кар’єра.

Цінності мого роботодавця, про що свідчили його поведінка і практики прийняття рішень, суперечили моєму прагненню до автентичності, автономності, здійснення позитивних змін і створення умов для професійного зростання. Незважаючи на те, що у мене залишалася невелика можливість приносити користь, допомагати колегам і отримувати задоволення від роботи, справи були кепськими. Замість того, щоб намагатися виростити сад в пустелі, я вирішила знайти родючий ґрунт деінде і зайнятися тим, до чого у мене лежить душа.

Яким ви уявляєте своє майбутнє на цій посаді / в цій компанії?

Погляньте на ситуацію збоку і оцініть її в довгостроковій перспективі, щоб зрозуміти, зіткнулися ви з тимчасовими неприємностями чи з тривалим ковзанням по похилій. Чи впізнаєте ви себе в старших співробітників компанії? Чи дають вони вам надію на майбутнє? Перспектива прожити те ж саме життя, що і деякі з моїх старших колег, наводила на мене жах.

Робота негативно впливала на їхній моральний стан, здоров’я і настрої — для мене це було «дзвіночком». Я знала, що не хочу того ж. Імовірність, що я зможу пробувати свої сили в нових сферах або удосконалювати необхідні навички, була мінімальною. Моє майбутнє в цій компанії обіцяло тільки стагнацію.

Як дорого вам обходиться вигорання?

Вигорання може негативно позначитися на вашому здоров’ї, продуктивності, перспективі кар’єрного росту, моральному стані і відносинах з оточенням. У моєму випадку негативні емоції, які я приносила з роботи, шкодили моєму шлюбу, відносинам з родиною і душевному спокою. Сидячи в кабінеті сімейного консультанта і слухаючи, як мій завжди чуйний чоловік каже: «Я більше не відчуваю до тебе співчуття», я змогла в повній мірі усвідомити, якої шкоди вигорання завдало мені і моїй родині. Якщо ви не знаєте, як вигорання впливає на вас, спробуйте запитати про це в своєї коханої людини, членів сім’ї чи близьких друзів.

Якщо, відповівши на ці запитання, ви дійдете висновку, що найправильнішим рішенням буде залишити свою посаду або організацію, ви вже зробили до цього перший крок. Можливо, ви не зможете звільнитися сьогодні ж. Але, ймовірно, сьогодні — день, коли ви почнете до цього готуватися: поновіть резюме, почніть відкладати гроші, зв’яжіться з фахівцями в своїй сфері і розкажіть, що хотіли б змінити роботу, знайдіть коуча або запишіться на онлайн-курс. Саме з цього починається повернення до благополуччя.

Я, наприклад, почала підробляти фрілансом, отримала ліцензію коуча і попросила про додатковий тренінг у мого роботодавця (в рамках угоди про звільнення) — і в підсумку перетворила низку успішних проектів в осмислену і улюблену роботу. Я впевнена: якщо ви цінуєте осмислену і приємну працю і дуже хочете нею займатися, у вас є всі шанси реалізувати своє право на цікаву роботу.

Оригінал — Monique Valcour
Адаптований переклад — Ліля Гук
Зображення —  unsplash.com 

The Ukrainians

Текст The Ukrainians

Схожі публікації

1051 4

Перевірений шлях, який допоможе стати найкращим у справі

«Пробуйте знову. Помиляйтеся знову. Помиляйтеся краще»

15.11.2017 The Ukrainians
1703 5

6 способів, які допоможуть залишатися продуктивним у другій половині дня

Обідній час прийшов і пішов. Це був довгий день і ви дійсно хочете якомога швидше завершити свою роботу. Ось, як це можна зробити

10.12.2017 The Ukrainians
82 5

Чому позитивні відгуки не є переконливими

Як позитивні відгуки можуть призвести до негативного рішення

19.09.2018 The Ukrainians

Популярні публікації

29995 15

Відчути світ

Ігор Шаверський та Олена Петросюк залишили престижні роботи і за два роки відвідали майже 40 країн
22.08.2016 Софія Пилипюк
44730 12

Богдан Гаврилишин

Розмова із відомим українським економістом та громадським діячем
27.07.2014 Володимир Бєглов
40958 2

Чи зобов’язаний пасажир «Укрзалізниці» збирати за собою постіль?

Як спілкуватися із провідником
22.12.2015 Роман Рак

Краудфандинг

Малі міста

2608
зібрали
36000
потрібно

Нові медіа нової країни

36
зібрали
5000
потрібно

Найрозумніші діти країни

2538
зібрали
4500
потрібно

підтримайте проект

Donate

Введіть слово, щоб почати