Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний написав колонку для The Economist. Публікуємо основні тези публікації.
***
Розпочавши повномасштабну збройну агресію проти України 24 лютого 2022 року, російська федерація спровокувала початок безпрецедентної світової безпекової кризи, найбільшої з часу завершення Другої світової війни. Російський великодержавний шовінізм, помножений на хворі імперські амбіції, поступово перетворює розпочатий нею воєнний конфлікт у центрі Європи у збройне протистояння демократичного й авторитарного політичних режимів із перспективою його поширення й на інші частини планети.
Недостатня дієвість наявних світових політичних регуляторних механізмів, насамперед таких, як ООН та Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), не залишає Україні іншого вибору, ніж поновлення її територіальної цілісності в межах міжнародно визнаних кордонів 1991 року винятково військовою силою. Вирішальну роль у цьому відіграють Збройні сили України.
Вступивши у війну з потужнішим ворогом, у якого багато зброї і значно більший мобілізаційний потенціал, Україна не лише змогла його зупинити, а й провела у 2022 році вдалий контрнаступ та відкинула противника на багатьох напрямках. Українці продемонстрували свою готовність не на словах, а на ділі покласти душу й тіло за свою свободу. З огляду на велику кількість суб’єктивних та об’єктивних факторів, війна поступово переходить до позиційної форми, вихід із якої в історичній ретроспективі завжди був складним як для Збройних сил України, так і для держави в цілому.
При цьому затягування війни, як правило, вигідне одній зі сторін конфлікту. У нашому випадку — російській федерації, оскільки це надає їй можливість відновлювати й нарощувати свою воєнну могутність. Тому в сучасних умовах актуалізуються питання, чому виникла така ситуація, як із неї вийти та як змінити перебіг цієї війни на користь України.
Аналіз ситуації, в якій сьогодні перебувають ЗСУ та інші складові Сил оборони держави, свідчить: для того, щоб відійти від позиційної форми ведення воєнних дій, необхідно завоювати переваги в повітрі, подолати глибоко ешелоновану систему мінно-вибухових загороджень (МВЗ), підвищити ефективність контрбатарейної боротьби (КББ), створити й підготувати необхідні резерви, наростити спроможність радіоелектронної боротьби (РЕБ).
Причини переходу воєнних дій у позиційну форму
Завоювання переваги у повітрі
Завоювання переваги в повітрі є однією з умов успішного проведення масштабних наземних операцій. Про це йдеться як у доктринах збройних сил держав-членів НАТО, так і в керівних документах збройних сил російської федерації.
ЗСУ вступали у війну, маючи 120 літаків тактичної авіації (з яких лише 40 були визнані технічно придатними) та 33 зенітних ракетних дивізіони середньої та малої дальності (з яких лише 18 мали повністю справну техніку).
Завдяки матеріально-технічній допомозі країн-партнерів Україна посилила свою авіацію та систему протиповітряної оборони.
Хоч противник і має суттєву кількісно-якісну перевагу в авіації та засобах ППО, він не може конвертувати її в повне панування в повітрі завдяки вдалій роботі наших підрозділів безпосереднього протиповітряного прикриття військ, які постійно збільшують рахунок уражених засобів повітряного нападу. Це приводить до того, що противник не почувається спокійно в небі України, його авіація намагається не входити в зони дії наших зенітних засобів та застосовує авіаційні засоби ураження переважно з великих відстаней, що суттєво знижує їхню дієвість. Натомість на перший план виходять безпілотні літальні апарати противника, які перебрали на себе значну частку завдань пілотованої авіації щодо повітряної розвідки та ураження з повітря.
Подолання глибоко ешелонованої системи мінно-вибухових загороджень
Наступною передумовою, що трансформує характер поточних воєнних дій у позиційну форму, є широке застосування мінно-вибухових загороджень.
Зараз мінно-вибухові загородження противника на особливо важливих напрямках мають велику щільність та сягають глибини до 15-20 км.
Водночас ЗСУ не менш ефективно застосовують мінно-вибухові загородження та розвідувально-вогневі комплекси для виявлення і знищення інженерних засобів розмінування противника.
Це призводить до того, що наступальні дії обох сторін відбуваються із суттєвими труднощами та великими втратами озброєння, військової техніки і особового складу.
Контрбатарейна боротьба
У російсько-українській війні, як і у війнах минулого, роль РВіА у вогневому ураженні залишається досить значною і, залежно від умов, напрямків і районів дій, коливається від 60 до 80% загального обсягу виконуваних завдань. Успіх дій військ безпосередньо залежить від результативності ударів і вогню, тому «полювання» на засоби вогневого впливу противника для обох сторін набуває пріоритетного значення. Контрбатарейна боротьба стає важливою складовою збройного протистояння.
Одразу після отримання західного ракетно-артилерійського озброєння ЗСУ здобули суттєву перевагу та значні успіхи у КББ. Наприклад, досить ефективно показали себе ВТБ типу Excalibur (155 мм снаряд) в боротьбі з самохідною артилерією, РЛС КББ. Проте з часом їхні можливості суттєво знизилися, оскільки система наведення на ціль (за допомогою GPS) є дуже чутливою до впливу засобів РЕБ противника, що призводить до втрати високоточності боєприпасів.
Створення та підготовка необхідних резервів
Порівнюючи з Україною, російська федерація має майже втричі більший мобілізаційний людський ресурс. Не спромігшись досягти успіху в початковий період війни тим складом збройних сил, які мав у мирний час, у вересні 2022 року противник розпочав часткову мобілізацію, яка триває донині. Але скористатися перевагою в мобілізованих, аби створити значну перевагу у чисельності угруповань тих військ, що безпосередньо воюють проти України, йому не вдається.
Основними причинами такої ситуації є політичні, організаційні та мотиваційні контексти. Напередодні президентських виборів путін побоюється проводити загальну мобілізацію через можливі ризики зростання соціальної напруги у державі та переростання її в політичну кризу. Ворог має обмежену змогу навчати мобілізованих, забезпечувати їх необхідною зброєю та обладнанням. Через значні втрати особового складу війська цивільне населення російської федерації старається уникнути призову та участі в бойових діях.
Водночас слід узяти до уваги: попри те, що командування Збройних сил України постійно працює над тим, щоб удосконалити набір і підготовку резервів, деякі проблеми лишаються. Зокрема, в нас обмежена можливість навчати військових на власній території, адже ворог має змогу запускати ракети в навчальні центри та навчальні майданчики. Тривала війна, обмежені можливості щодо ротації військовослужбовців на лінії бойового зіткнення, прогалини в законодавстві, які дозволяють у законний спосіб ухилятися від мобілізації, суттєво знижують мотивацію громадян до проходження військової служби.
Ці проблеми нам відомі, ми бачимо шляхи їх вирішення і постійно над цим працюємо.
Радіоелектронна боротьба
Ще до початку подій 2014 року військово-політичне керівництво рф сфокусувало значну увагу на розвитку РЕБ. Показовим прикладом цього є створення в 2009 році у збройних силах рф окремого роду військ — військ РЕБ. Крім того, у складі збройних сил рф створено потужний повітряний компонент засобів РЕБ, який забезпечує ефективне застосування військ та високоточної зброї. На озброєнні ворога — близько 60 типів сучасної техніки та засобів РЕБ, які відрізняються кращими технічними характеристиками, високою рухомістю, підвищеною захищеністю, малим часом розгортання та згортання, впровадженням нових технічних рішень, засобів автоматизації, спеціального програмного забезпечення тощо. Практично весь парк застарілої техніки було оновлено.
Стосовно ЗСУ, до 2022 року на озброєння були прийняті такі сучасні засоби РЕБ з БпЛА, як «Буковель-АД», «Анклав», «Хмара», «Нота», які надалі добре зарекомендували себе в бойових умовах. Але, попри це, на початок війни у підрозділах РЕБ ЗСУ близько 65% зразків станцій перешкод були виробництва колишнього радянського союзу, а нових налічувалось лише 25 одиниць.
Де-факто ЗСУ та інші підрозділи Сил оборони, які беруть участь у протистоянні збройній агресії, практично на всій лінії бойового зіткнення та у прикордонних з російською федерацією районах постали перед необхідністю подолати проблему військового паритету.
Подолання позиційного характеру воєнних дій
Потреба уникнення переходу до позиційної форми воєнних дій, на кшталт «окопної війни» 1914-1918 рр., зумовлює необхідність пошуку нових та нетривіальних підходів до подолання військового паритету.
Основними шляхами подолання позиційного характеру воєнних дій, який став проявлятися на лінії бойового зіткнення влітку 2023 року, треба вважати такі:
За перевагою в повітрі:
— одночасне масоване застосування в єдиному бойовому порядку дешевих безпілотних імітаторів повітряних цілей та ударних БпЛА з метою перевантаження системи ППО противника, введення його в оману щодо кількості справжніх цілей в нальоті та викриття елементів системи ППО противника;
— полювання на БпЛА противника за допомогою власних дронів-мисливців із сітками-пастками на борту з метою безпосередньої ліквідації загрози знищення озброєння та військової техніки й особового складу на полі бою з боку дронів-камікадзе;
— застосування імітаторів випромінювань станції підсвічування цілі ЗРК середньої дальності якнайближче до лінії бойового зіткнення, щоби знизити ефективність застосування планувальних керованих авіабомб по наших військах при переході в наступ та зниження інтенсивності дій пілотованої авіації через відмову пілотів здійснювати вильоти;
— засліплення тепловізійних засобів розвідки та наведення БпЛА стробоскопами у нічний час із метою ускладнення чи унеможливлення наносити удари по позиціях військ у нічний час із використанням БпЛА, оснащених тепловізійними засобами наведення;
— масоване використання засобів РЕБ (малогабаритних та переносних передавачів перешкод, антидронових рушниць тощо) на лінії бойового зіткнення сторін для боротьби з БпЛА противника з метою підвищити захист наземних сил від дій БпЛА противника.
За напрямом контрбатарейної боротьби:
— нарощування локальних полів GPS для покращення роботи засобів навігації високоточних боєприпасів;
— збільшення частки завдань із КББ, які вирішуються розвідувально-вогневими комплексами на базі БпЛА-камікадзе;
— застосування засобів КББ у комплексі із заходами введення противника в оману;
— нарощування спроможностей засобів артилерійської розвідки, наданих у межах міжнародної матеріально-технічної допомоги, за рахунок використання нестандартних налаштувань.
За напрямом подолання глибоко ешелонованої системи мінно-вибухових загороджень:
— застосування під час пророблення проходів у мінно-вибухових загородженнях: сенсорів на основі технології LiDAR сканування для отримання ситуаційної інформації щодо пророблення проходів на місцевості; систем димопуску «Rosy» для приховування роботи загонів розгородження від засобів розвідки і ураження противника; пошкодженої техніки (без екіпажів), яка зберегла свої ходові можливості;
— для пророблення проходів у мінно-вибухових загородженнях, які встановлені без заглиблення у ґрунт, — використання реактивних авіаційних двигунів зі списаних літаків, водяних лафетних стволів (водометів) або промислових гідромоніторів, касетних артилерійських боєприпасів;
— для пророблення проходів у мінно-вибухових загородженнях — застосування мінітунелепрокладачів із буром, плазмового руйнівника ґрунту (RВR), пустих рукавів для закачування газоподібної або рідкої вибухової речовини, ракет з паливно-повітряною вибуховою сумішшю;
— для боротьби з розвідувальними БпЛА противника — використання антидронових рушниць, що дозволить збільшити рівень прихованості загонів розгородження під час пророблення проходів у мінно-вибухових загородженнях.
За напрямом створення власних резервів та боротьби з резервами противника:
— впровадження Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів «Оберіг»;
— залучення більшої кількості громадян України до складу військового резерву;
— створення автоматизованої системи контролю та обліку підготовки громадян України до військової служби та до національного спротиву;
— розширення переліку категорій громадян України, з якими йде підготовка до військової служби та до національного спротиву;
— введення практики бойового стажування.
За напрямом РЕБ:
— впровадження у процеси управління елементів систем ситуативної обізнаності «Покрова», «Графіт», «Кварц», а також обміну інформації, що її надають засоби (комплекси) розвідки Сил оборони;
— нарощування спроможностей щодо моніторингу поточної радіоелектронної обстановки у районах ведення бойових дій за рахунок використання можливостей країн-партнерів. Зокрема, нам необхідно надати можливість розширеного доступу до інформації від повітряних, морських та космічних засобів радіоелектронної розвідки;
— нарощування спроможностей щодо ведення РЕБ із БпЛА під час ведення штурмових дій загальновійськовими підрозділами;
— організація та ведення контррадіоелектронної протидії для виявлення, розпізнавання, локалізації та ураження джерел радіоелектронного випромінювання противника;
— пошук можливостей збільшити обсяги виробництва комплексів РЕБ із БпЛА «Буковель-АД» на території України та за кордоном;
— упорядкування використання засобів «окопного РЕБ», які надходять у війська від волонтерських організацій, з метою виключення випадків подавлення своїх БпЛА;
— удосконалення наявних та розробка нових вітчизняних комплексів РЕБ, враховуючи перспективу ведення «електромагнітної боротьби» у всьому «електромагнітному спектрі», який охоплює значно ширший частотний діапазон (від γ-випромінювання до терагерцового випромінювання).
Управління військами
Важливе значення для реалізації запропонованих шляхів виходу з позиційної війни має підвищення ефективності управління військами.
Ключовими складовими, які впливатимуть на досягнення переваги у ситуаційній обізнаності, є процеси організації зв’язку, розвідки, спостереження та рекогностування.
Логістичне забезпечення
Одним із визначальних факторів, який суттєво впливає на успішність реалізації запропонованих шляхів зміни характеру війни та досягнення поставлених цілей, є раціональна організація логістичного забезпечення Сил оборони.
Відбиття повномасштабної збройної агресії противника, ведення оборонних та контрнаступальних дій потребують величезної кількості ресурсів: людських, мобілізаційних, фінансових, матеріальних тощо. При цьому досвід ведення російсько-української війни свідчить про актуалізацію практично забутих концепцій, як-от, скажімо, накопичення запасів ракет і боєприпасів, інших матеріально-технічних засобів. Після закінчення холодної війни, розпаду радянського союзу та блоку держав Варшавського договору ця концепція втратила актуальність, однак сьогодні вона набула важливого значення як для противника, так і для нашої держави.
Для того, щоб і надалі ефективно знищувати склади ворога, порушувати логістичні ланцюги та збільшувати плече підвезення боєприпасів та інших матеріально-технічних засобів, ЗСУ потребують прийняття на озброєння ракет збільшеного радіуса дії, і то бажано власного виробництва.
Головні висновки
Перехід війни до позиційної форми призводить до її затягування та несе великі ризики як для ЗСУ, так і для України загалом. До того ж це вигідно противнику, що всіляко намагається відновлювати та нарощувати свою воєнну могутність.
Для того, щоб вийти з позиційної форми на нинішньому етапі ведення війни, насамперед
необхідне завоювання переваги в повітрі, подолання глибоко ешелонованої системи мінно-вибухових загороджень, підвищення ефективності контрбатарейної та радіоелектронної боротьби, а також створення та підготовка необхідних резервів.
Слід врахувати те, що суттєву роль у виході з позиційної форми ведення війни відіграє повсюдне використання у військовій справі інформаційних технологій та раціональна організація логістичного забезпечення. Необхідність уникнення переходу від позиційної до маневреної форми зумовлює необхідність пошуку нових та нетривіальних підходів до подолання військового паритету з противником.
Валерій Залужний, Головнокомандувач Збройних сил України.
Якщо ви хотіли б поділитися своїми думками, ідеями чи досвідами і написати колонку, то надсилайте листа на емейл — [email protected]. Погляди, висловнені у матеріалі, можуть не співпадати з точкою зору The Ukrainians Media. Головне зображення створене за допомогою технології штучного інтелекту у нейромережі Midjourney.
