[Текст опублікований за підтримки Work.ua — сайту із пошуку роботи №1 в Україні]
Ми живемо в швидкоплинному світі. Нові галузі постійно народжуються, а старі — зникають. У доповіді Світового економічного форуму йдеться, що майже 65% робіт, які виконуватимуть нинішні учні початкової школи, ще не існують.
Беручи до уваги наслідки автоматизації робочого процесу, виникає ключове питання: якими навичками повинні володіти майбутні покоління?
Освітній експерт Тоні Вагнер усе своє життя присвятив пошукам відповіді на це питання. Вивчивши сектор освіти і глобальну трудову силу, а також опитавши лідерів галузі, Вагнер виділив сім якостей, які необхідні для виживання у майбутньому. Ці навички і особливості мислення неодмінно знадобляться молодим людям, щоб повністю реалізувати свій потенціал.
1. Критичне мислення і вирішення проблем
Ми настільки багато навчаємо школярів і студентів, як відповідати на запитання, що часто нехтуємо необхідністю навчити їх ці питання ставити. Вміння запитувати — це основа критичного мислення. Щоб вирішити проблему, потрібно вміти її критично проаналізувати і зрозуміти, у чому її причина. Ось чому критичне мислення і вирішення проблем взаємопов’язані.
Вагнер відзначає, що сьогодні робочий процес організований зовсім інакше, ніж кілька років тому. Замість вузьких спеціалізацій ми бачимо різнопланові команди, що працюють над конкретними проблемами. У вашого керівника немає всіх відповідей і рішень — це вам потрібно працювати, щоб знайти їх.
Перш за все, цей набір навичок створює основу для інновацій. Потрібно вміти ставити під сумнів статус-кво і критично оцінювати його перш ніж впроваджувати інновації та пропонувати альтернативу.
2. Мережеве співробітництво і лідерство шляхом переконання
Одна з основних сьогоднішніх тенденцій — це зростання чисельності непостійної робочої сили. Очікують, що у найближчих п’ять років part-time працівники і ті, що працюють на відстані, становитимуть 40% від загальної кількості працівників середньостатистичної компанії. І стане більше штатних співробітників, що працюють «у хмарі». У глобальних корпораціях команди розкидані по різних офісах по всій планеті.
Технології дають змогу працювати і взаємодіяти, долаючи географічні кордони, і це дійсно вражає. Тому нові працівники повинні бути готові до спільної роботи за допомогою цифрових мереж, а також до взаємодії з радикально різними людьми.
У такому контексті лідерство в команді пов’язане не з ієрархічною владою, а з впливом і переконанням. Урешті-решт, як вказує Вагнер, « йдеться про те, як громадяни домагаються змін у місцевих громадах — вони намагаються впливати на різні групи, а потім створюють групові союзи, які працюють разом задля досягнення спільної мети».
3. Гнучкість і адаптивність
Ми живемо у світі нестабільному, невизначеному, складному і неоднозначному. Отже, важливо вміти адаптувати і перевизначати свою стратегію. У книзі «Критичне мислення: як підготувати учнів до мінливого світу» Річард Пол і Діліон Біч відзначають, що традиційно наша освіта і трудовий менталітет були придумані для звичайної та фіксованої процедури. «Ми навчилися щось робити один раз, а потім просто робили це знову і знову. Навчити означало зробити щось звичним, — пишуть вони. — Але що, якщо навчитися постійно навчатися?»
У постіндустріальну епоху вплив технологій означає, що ми повинні бути гнучкими і адаптивними до непередбачуваних наслідків революційних потрясінь. Можливо, нам доведеться щоразу наново опановувати навички і мислення, які потрібні у цей момент, і відмовлятися від тих, які більше не потрібні.
4. Ініціативність і підприємництво
Традиційно ініціативність була чимось, що учні демонструють всупереч або у додаток до їхньої шкільної роботи. Більшість учнів розвиває почуття ініціативи та підприємницькі навички поза школою. Навчальні плани, як правило, акцентовані на короткострокових тестах і знаннях та не здатні надихати творців і новаторів.
Чи навчаємо ми молодих людей бути лідерами? Чи закликаємо виявляти ініціативу? Чи довіряємо їм вирішення глобальних проблем? У своїх дослідженнях Вагнер виявив, що навіть у корпоративних умовах бізнес-лідерам ледве вдається знайти співробітників, які постійно «шукають нові можливості, ідеї та стратегії для поліпшень».
5. Ефективна усна і письмова комунікація
Згідно з результатами дослідження Partnership for 21st Century Skills, близько 89% респондентів-роботодавців вважають, що випускники середньої школи мають недостатні навички спілкування.
Зрозуміле спілкування — це не просто питання правильного використання мови і граматики. Багато в чому така комунікація — це продовження логічного мислення. Чи можете ви висловити свій аргумент переконливо? Чи можете ви заразити оточення своєю пристрастю? Чи можете ви коротко викласти основні моменти того, що намагаєтеся сказати? Чи вмієте просувати себе або продукт?
Мільярдер Річард Бренсон одного разу сказав: «Спілкування — це найважливіша навичка лідера». Як і багато інших, він вважає, що це навичка, якій можна навчитися і послідовно використовувати, щоб відкрити для себе безліч можливостей.
6. Оцінка й аналіз інформації
Ми живемо у епоху інформації. Кожен день створюється 2,5 квінтильйона байтів даних, які здатні заповнити 10 мільйонів Blu-ray дисків.
Поряд із різким зростанням доступу до інформації різко зріс і доступ до дезінформації. Дуже мало учнів мають навички оцінювання джерела і змісту інформації, яку вони використовують. До того ж ця інформація постійно розвивається, бо ми оновлюємо нашу базу знань швидше, ніж будь-коли.
В епоху фейкових новин активний та інформований громадянин повинен уміти критично оцінювати інформацію з різних джерел.
7. Цікавість і уява
Цікавість — потужний двигун нових знань і інновацій. Перейнявшись дитячим почуттям благоговіння і захоплення від світу, ми можемо уявити собі щось ще краще. Потрібно мати потужну уяву, щоб уявити собі прориви, а потім втілити їх у життя. Саме тому Альберт Ейнштейн колись казав: «Уява важливіша, ніж знання».
Ми послідовно завантажуємо учнів інформацією замість того, щоб дати їм можливість ставити запитання і шукати відповіді. Цікавості та нешаблонному мисленню в школі мають приділяти не менше уваги, ніж фізиці або математиці.
Трансформація майбутнього освіти
Між цими сімома навичками виживання і фокусом сьогоднішньої освіти існує величезний розрив. Потрібно вчити дітей ставити питання, а не відповідати на них. Потрібно готувати їх до життя, а не до вступу в коледж.
Окрім виховання ефективних працівників, потрібно виховувати видатних лідерів та новаторів. Це не лише радикально змінить майбутнє освіти, а й перетворить світ, у якому ми живемо.
Оригінал — Raya Bidshahri
Адаптований переклад — Ліля Гук
Зображення — unsplash.com
