[Текст опублікований за підтримки Work.ua — сайту із пошуку роботи №1 в Україні]
Коли вкладаєш всю душу в бізнес, це іноді заважає вести справи правильно. Про те, як вийти на правильний шлях, розповідає письменник, дизайнер і підприємець Пол Джарвіс.
Его — цікава штука, коли ми працюємо на себе й створюємо власні продукти. Его може бути каталізатором: «До біса цю компанію, я зроблю це краще сам». Або: «Жоден з продуктів на цьому ринку по-справжньому не підходить аудиторії, я можу зробити щось краще».
Але іноді наше его, яке вивело нас на шлях створення власного проекту, може завести нас не туди.
Минулого тижня один слухач мого курсу для фрілансерів попросив у мене зворотного зв’язку щодо сторінки, яку він зробив для свого продукту. Вивчивши її, я написав, що не розумію, що саме він продає, і пояснив, де, на мій погляд, можна щось поліпшити. По-перше, я просто не зрозумів тексту (це поширена проблема маркетингових описів, які складає сам творець проекту, — він занадто близький до нього, щоб побачити продукт з точки зору аудиторії). Тому я детально розписав, як зробити сторінку зрозумілішою для аудиторії, як провести A / B-тести із заголовками, як розпитати аудиторію про те, якими словами й термінами найкраще послуговуватися.
Через годину я отримав від нього войовничий лист, у якому він вимагав повернути йому гроші за курс, бо я глибоко образив його, і взагалі — у мене не було жодного права говорити йому, що він повинен зробити (хоч саме про це він просив).
Я розповідаю про це не для того, щоб присоромити цю людину. Зі мною теж таке траплялося. Я робив щось, на що витрачав весь свій час та зусилля, а потім відчував себе ображеним, коли мене не розуміли. Адже я вклав туди стільки сил, як ви смієте навіть думати, що вийшло не чудово!
Коли наш бізнес не потурає нашому его — це зачіпає. Зачіпає глибоко. Ми сердимося й зриваємося на когось. Робота на себе — це дуже особисте, тому іноді здається, що ти зі своїми ідеями протистоїш всьому світу.
Ми часом так занурюємося у свою роботу, що забуваємо про найголовніше: ми будуємо бізнес, щоб служити іншим людям. Звичайно, і вони служать нам у фінансовому, емоційному та інших сенсах, але бізнес не став би бізнесом у повному сенсі цього слова, якби він існував лише заради потурання нашому его.
Тому буває, що головний ворог людини, що працює на себе, — сама людина. Або, якщо точніше, — його его. Це хитрий супротивник, який підкрадається непомітно. Він не обов’язково атакує, коли ми запишалися: буває, що ми сповнені сумнівів в собі, увесь час себе критикуємо й все ж стаємо жертвою его.
Его потрібне нам для того, щоб вийти в самостійну подорож, щоб набратися сміливості й почати щось, але потім воно може стати тягарем. Якщо його не контролювати, саме через нього можна втратити важливі зв’язки, потенційних клієнтів, партнерів або просто безкоштовні поради.
Як же не дати его взяти над вами гору?
1. Слухайте й навчайтеся. У будь-якій ситуації намагайтеся згадати, що ви не знаєте всього (і це завжди правда). Завжди є чому повчитися. Якщо хтось говорить щось, чого ви слухати не хочете, скористайтеся цим як можливістю навчитися чомусь (хоча б усвідомленню, чому ви не хочете когось слухати, чому ви не згодні з цими словами).
2. Відмовтеся від контролю. Усе одно контроль — здебільшого ілюзія. Що менше ви намагаєтеся контролювати й що більше ви погоджуєтеся з тим, що не контролюєте всі думки й відчуття інших (з приводу ваших продуктів або навіть з приводу вашого характеру), то краще. Ваша ідея, ваш продукт, ваша робота можуть і не принести жодного результату. Це погано, але, зрештою, не є кінцем світу. І це не означає, що ви не можете спробувати що-небудь ще.
3. Якщо ви просите про допомогу або зворотний зв’язок, увесь час повертайтесь до пункту 1 і до пункту 2. Ми занадто часто ставимо людям запитання, на які, як нам здається, ми вже маємо відповіді. Якщо ви про щось запитуєте, для цього має бути реальна причина.
Я виконав прохання цього хлопця й повернув йому гроші за курс (хоч час для таких прохань уже минув). Я зробив це, бо веду бізнес ось так. Я також написав йому, що не мав наміру його ображати, — я хотів допомогти, адже він про це попросив. Я навіть запропонував докладніше розповісти про ті зміни, які запропонував йому, і відправив матеріали про те, як проводити A / B-тести. Він так і не відповів.
Відступати від того, що вимагає его, — необхідно. Це допомагає зрозуміти, що щось не так, і, можливо, потрібно спробувати щось інше.
Окрім того, безглуздо сприймати як особисту образу чиєсь нерозуміння того, що ви зробили. Це відбуватиметься неодмінно. Не дозволяйте невдоволенню взяти над собою гору, краще запитайте себе: а чому я можу тут навчитися?
Оригінал — Paul Jarvis
Адаптований переклад — Віра Курико
Зображення — unplash.com
