«Блокпост об’єднав багатьох абсолютно різних людей»

Маніфест крізь архітектуру: для чого українські урбаністи встановили блокпост у центрі Тбілісі та як на нього реагували грузини

28 Березня 2023

[Цей текст є частиною проєкту «100 вчинків відповідальних громадян» Центру демократії та верховенства права, спрямованого на підвищення рівня відповідальності громадян]

§§§

Як у центрі Тбілісі з’явився блокпост

Київське архітектурне бюро «Форма» працює з 2006 року. Його засновники Ірина Мірошникова та Олексій Петров називають себе представниками першого покоління приватних незалежних архітекторів, які формуються в Україні після багатьох років практики колективних проєктів. У жовтні 2022 року архітектори представляли Україну на міжнародному архітектурному бієнале у Тбілісі — форумі для архітекторів, урбаністів, активістів, які цікавляться темою міського простору. На час проведення бієнале архітектурне бюро «Форма» та організація «Павільйон культури» на перетині головних пішохідних вулиць у Тбілісі встановили блокпост — архітектурну інсталяцію, якою хотіли привернути увагу перехожих до війни в Україні та її екологічних наслідків у майбутньому.

Ірина Мірошникова пригадує, що ідея створити цей проєкт виникла на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Архітектори, намагаючись осягнути все, що відбувається в країні, шукали варіанти, як через свої професійні навички привернути увагу світу до подій.

«Якщо повертатися в першу половину року, стан у всіх був стривожений і збентежений. Ми почали думати, як ми можемо закцентувати увагу світової спільноти на тому, що відбувається в Україні.

І дійшли до думки, що стан природного середовища занепокоює й, можливо, зараз це не головна тема, але рано чи пізно ми з цим стикнемось.

Так ми вирішили говорити саме про екологічні наслідки війни», — пояснює співзасновниця бюро «Форма».

Загалом проєкт складається з двох частин: самого блокпоста та публікації, присвяченої екологічним наслідкам війни крізь різні призми цієї проблеми.

«Блокпости по всій території України почали виникати раптово, як гриби після дощу, і вони абсолютно різні. Ми бачимо, як вони видозмінюються, як їх поступово поглинає природа — з мішків із піском проростає трава і квіти. У публікації ми хочемо описати всі ці процеси і зробити або замальовки, або фото різноманітних блокпостів в Україні», — розповідає Ірина.

Блокпост складався з бетонних плит та насипу землі, які ініціатори орендували на час бієнале безпосередньо в Тбілісі. Архітектори кажуть, що ідея збирати блокпости у 2022 році, коли у світі переважають технології, видається нонсенсом. З іншого боку — вона така ж брутальна, як і події, що розгорнулись і яких мало хто очікував.

«Блокпости — це класична фортифікаційна споруда, яку облаштовували ще наші пращури для захисту своїх територій. 24 лютого люди зробили те саме. Розмірковуючи про це, ми виявили таку паралель: колись міста та поселення будували не забудовники, а мешканці, зважаючи на необхідність бути захищеними від загарбників. Природними бар’ְєрами завжди слугував ландшафт, і багато цих бар’єрів зараз утрачені. Цією інсталяцією ми хотіли показати, що блокпост можна побудувати за лічені години, а от відновити ландшафти як природні бар’єри — майже неможливо. Тож інсталяцією і публікацією ми хотіли звернути увагу на збереження природного середовища і на його важливість для безпеки», — пояснює Ірина.

Чому саме Грузія?

Архітектори кажуть, що встановити блокпост саме в Тбілісі було експериментом.

«Ми об’єктивно не знали, як люди будуть на це реагувати.

Контекстуально Грузія — дуже важлива і цікава країна, що також пережила війну з Росією. Але зараз ми знову спостерігаємо своєрідну “окупацію” Грузії росіянами.

Вона хитра і трансформована. Грузія буквально переповнена росіянами, які відчувають себе там абсолютно комфортно. Це виглядає дуже контроверсійно, коли по всьому Тбілісі вивішені українські прапори, різні написи на підтримку України, а навколо — росіяни. Це для нас був теж виклик, бо крім реакції грузинів, ми отримали ще й реакцію росіян, які взаємодіяли з блокпостом», — розповідає Ірина Мірошникова.

Співзасновник бюро Олексій Петров акцентує на політичній складовій цієї інсталяції. Він каже, що байдужих до неї ані серед прихильників, ані серед противників не було.

«Старше покоління поділилося на два табори: одні були радикально проти блокпоста в центрі міста, інші навпаки — активно підтримували, зазначаючи, що багатьом блокпост нагадував про війну в Грузії. Тому якби ця інсталяція була функціональнішою, то мало хто звертав би на неї увагу, оскільки це був би абсолютно чистий об’ємно-просторовий вислів. А так об’єкт упізнають за зовнішнім виглядом, але він не має атрибутів, які роблять його функціональним, і він стає такою точкою в місті, що спонукає до діалогів», — розповідає він.

«Місцеві активно взаємодіяли з блокпостом»

Конструкція блокпоста — брутальна і хаотична, як і саме Тбілісі, кажуть архітектори. Якби таку інсталяцію встановили, наприклад, у Відні, вона б «кричала». Тому автори побоювались, чи у Тбілісі їхній задум зчитають правильно.

«Тбілісі — дуже контрастне місто, воно не “вилизане” як більшість європейських столиць. Там багато сміття, недобудов, вуличних тварин. Ми хвилювалися, що, можливо, люди неправильно зчитають цей блокпост, оскільки в місті й так чимало таких “пошарпаних” текстур. Однак реакція була протилежною», — каже Ірина Мірошникова.

Думки перехожих щодо інсталяції розділилися. За словами архітекторки, люди зупинялися почитати табличку-пояснення, «розмовляли» з блокпостом, дискутували про нього.

«Молодь більше цікавилась деталями задуму, старші люди казали нам: “Приберіть цей непотріб, ви про війну нічого не знаєте”. Але це означає, що люди з ним взаємодіяли і він був помітним», — зазначає вона.

Олексій Петров додає: оскільки інсталяція була розміщена на перетині пішохідних шляхів, людям доводилося оминати її і, так чи інакше, все одно взаємодіяти з нею.

«Блокпост об’єднав багатьох абсолютно різних людей. Ті, кому він імпонував, вступали в діалог із тими, кому він не подобався. Це теж можна вважати політичною складовою», — додав він. 

Цього року архітектори планують встановити такі блокпости й у інших європейських містах.

«Ми побачили, що інсталяція викликає емоції і люди, які з таким ніколи не стикалися, досить жваво на неї реагують. Щонайменше це викликає питання — що це і чому воно тут стоїть? І ми хочемо побачити реакцію людей в інших країнах, наприклад, у якомусь “стерильному” європейському місті», — зазначає Ірина Мірошникова.

Фото надані героями

Місія The Ukrainians — уможливлення позитивних соціальних змін в Україні
Долучайтеся до Спільноти, підтримуйте якісну українськомовну журналістику та приєднуйтеся до змін!
Приєднатися
Наші головні тексти тижня у красивій розсилці. Щовихідних у ваших емейл-скриньках.

Запроси друга до спільноти

Вкажіть, будь ласка, емейл свого друга якого хочете запросити.

Купи Welcome Pack для друга

Вкажіть, будь ласка, всі дані свого друга якому хочете подарувати WP.