2006 року у Каліфорнії відбувся перший фестиваль Maker Faire. Подія зібрала інженерів, науковців та винахідників, яким подобалося навчатись та ділитись своїм досвідом з іншими.
З того часу рух мейкерства поширився в інші країни, а фестиваль перетворився на місце зустрічі творчих і прогресивних людей.
Завдяки активістам мейкерський рух впевнено крокує Україною. Події щороку відбуваються у Києві, Харкові, Львові та Одесі. Ми вже писали про те, як минув останній львівський фестиваль, а тепер вирішили поглянути, як відбувалася подія у Дніпрі.
Олександр Ігнатенко
23 роки. Інженер у третьому поколінні. Працює програмістом — розробляє пристрої для квест-кімнат та налаштовує автопілоти для тракторів.
Мій дідусь, Володимир Мефодійович, був інженером, хоча й всьому навчався сам. Він був автоматизатором на шахті, хоча мав всього дев’ять класів освіти. У шахтах досі працюють системи захисту, які він розробляв.
Мій винахід — прототип робота-марсохода. Ми самостійно розробили маніпулятор і так званий хобот. Робот має GPS, що дозволяє йому знаходити власні координати. Також він оснащений трьома камерами — аби не врізався у перешкоди. У космосі ця розробка у пригоді не стане, але може знадобитися у військовій справі — скажімо, як сапер. Навіть якщо він вибухне, не буде проблемою зібрати новий.
***
Кирило Богодеров
9 років. Навчається у 3 класі. Представляє 3D-модель міжорбітального пілотованого транспортного апарата для збору космічного сміття навколо земних орбіт.
Цей космічний сміттєзбирач може прибирати уламки ракет чи космічних апаратів, а також — сонячні батареї, двигуни та супутники, які вийшли з ладу. На минулих літніх канікулах мене навчили 3D-моделюванню, і цю модель я розробляв уже самостійно. Мрію колись зробити справжній апарат і подивитися на його роботу у космосі!
***
Наталя Нижник
Архітекторка. 15 років пропрацювала у Дніпроцивільпроекті. Мейкерством зайнялася два місяці тому.
Усією родиною ми виготовляємо свічки ручної роботи — така-от сімейна справа.
Процес насправді дуже простий: розтоплюємо парафін звичайної свічки, яку можна купити будь-де, а тоді по черзі занурюємо у різні кольори. Кожен шар охолоджується у воді — і від того поступово проявляється колір. Потім сушимо і розрізаємо форму звичайним кухонним ножем.
Донька й чоловік допомагають: усе — від фарби до форм — робимо власними руками. А тому ніколи не маємо двох однакових свічок.
***
Микита Сафоном
16 років. Учень 11 класу. Улюблені уроки — програмування, графіка та історія.
Мій перший проект — стенд для моделювання теплових процесів. Така система може допомогти заощаджувати електроенергію, якщо її встановити на систему опалення.
Вона складається з тену, що нагріває воду, й помпи, яка подає воду до мідної трубки-радіатора. Якщо температура занадто висока чи занадто низька — вмикається реле і починається відповідний зворотний процес: нагрівання чи охолодження. За цим можна слідкувати на екрані комп’ютера, де відображаються відповідні графіки.
Не усі люди люблять щось розробляти чи вигадувати — більшість користується усім готовим. А як на мене, мейкерство — страшно цікавий процес. І, до того ж, перспективний — на цьому можна заробити.
***
Степан Василів
30 років. Закінчив аспірантуру, працює над дисертацією.
Мені завжди хотілося якось заохотити власних дітей, аби вони цікавилися космосом, літальними апаратами, наукою. Для початку зробив ракету, яка працює на воді (сам у дитинстві захоплювався подібною іграшкою).
Така ракета може пролетіти метрів із 80. Але вона зроблена з пляшки і, відповідно, не надто красива на вигляд. Тож я знайшов кращий варіант — ракета з парашутом.
***
Сергій Грищенко
34 роки. Представляє автоматизовану систему поливу, яка може стати рушієм розвитку міського фермерства.
Я розробив автоматизовану систему поливу для кімнатних рослин, яку можна обладнати у будь-якій квартирі. Скажімо, встановити ряд стелажів від стелі до підлоги і пустити по них цю систему. Вона закрита, тож нічого навколо мокрим не буде.
З її допомогою ми вирощуємо пряні трави: м’яту, чебрець, а ще — руколу, салат різних сортів. Такі рослини можуть рости на вашому підвіконні упродовж усього року. А влітку навіть овочі можна вирощувати.
***
Ігор Кочет
35 років. Експериментував з дитинства. Згодом хобі почало приносити заробіток.
Я маю модель парового двигуна і з її допомогою проводжу квести для усіх охочих — ми вигадуємо загадки, а люди їх розгадують. І це кайфово!
Питаємо, скажімо, про те, як працює паровий двигун, або говоримо про тиск, маховик, інше. Поки ми граємо, люди пригадують багато цікавих фактів з фізики, хоча у буденному житті майже ніколи ними не користуються. Наприкінці квесту учасники мають розгадати, як відкрити таємний сховок із цукерками.
А ще спеціально для своєї дружини я розробив «чаєварку» — вона цілком автоматизована, щоб максимально спростити заварювання чаю. Сама насипає чай, цукор і заливає усе окропом. Що може бути простіше?!
***
Наступний Mini Maker Faire відбудеться вже незабаром — 26 травня на арт-заводі «Механіка» у Харкові.
Текст — Ольга Василець.