Що ще відомо? У видавництві зазначили, що на складі зберігалися новинки, отримані протягом останніх двох місяців, а також додруки книжок, які були знищені під час липневого удару.

Нагадаємо. 19 липня росіяни атакували склад видавництва #книголав. Унаслідок удару знищено близько 250 тисяч книжок. Минулося без постраждалих. 

Фото: #Книголав / Instagram

Отримати журнал Reporters «Спадкоємці» можна, приєднавшись до Спільноти The Ukrainians Media за посиланням.

Про що номер? Серед текстів — історичний репортаж Віри Курико про чотири покоління нащадків Михайла Коцюбинського і фотосерія Костянтина Чернічкіна до сорокових роковин Чорнобильської катастрофи.

А ще — історія Марічки Паплаускайте про сто двадцять три поцілунки, які бабуся завинила дідусеві, і успадковані листи зі скриньки «71», на яких тримається віра авторки у велику любов.

Що таке Reporters? Reporters — єдиний в Україні журнал літературного репортажу і документальної фотографії, що виходить друком від 2021 року. За цей час створили вже 16 випусків, кожен з яких присвячений окремій темі і складається з понад 150 сторінок великих текстів і якісних фотоісторій.

Що ще відомо? Мета пошукових досліджень — виявити місця поховання цивільних жителів Ласкова, які загинули внаслідок нападу підрозділів Армії Крайової й Батальйонів хлопських у березні 1944 року.

Хто проводить дослідження? Український інститут національної пам’яті забезпечує проведення пошукових робіт, які виконує комунальне підприємство Львівської обласної ради — «Доля».

Нагадаємо. 28 вересня на старому Голосківському кладовищі у Львові завершили ексгумаційні роботи з пошуку останків вояків Війська Польського. Вони тривали з 25 серпня 2026 року. Під час досліджень виявили 113 останків військовослужбовців Війська Польського, які загинули у вересні 1939 року, а також останки 17 військових Вермахту. 

Довідка. 10 березня 1944 року підрозділи Армії Крайової та Батальйонів хлопських — польських підпільних військових формувань — напали на українське село Ласків. За різними історичними даними, під час масового вбивства українців у селі загинули понад 300 людей. 

У межах досліджень істориків та експертів з України й Польщі встановлено дані про 327 мешканців Ласкова, які загинули у 1944 році. Водночас дехто з істориків називає більшу кількість жертв – близько 350 осіб. Остаточна кількість жертв може бути уточнена за результатами подальших історичних і пошукових досліджень.

Що ще відомо? Цьогоріч твори Тараса Шевченка рекомендуватимуть восьмикласникам та старшокласникам. З вересня 2027 року твори Шевченка стануть обов’язковою складовою програми для гімназистів третього курсу, які обрали поглиблене вивчення предмета. Його поезію вивчатимуть у межах теми романтизму.

Нагадаємо. У Литві запровадили національні санкції проти двох російських олігархів Алішера Усманова і Михайла Фрідмана. Рішення ухвалили після того, як ЄС виключив їх із санкційного списку. 

Що ще відомо? Під час робіт також знайшли окремі розрізнені останки. Ймовірно, вони належать двом людям. Крім того, під час ексгумації виявили солдатські жетони, медальйони, ґудзики та інші частини уніформи, особисті речі й гільзи. 

Хто проводив дослідження? Роботи проводило товариство з обмеженою відповідальністю «Українська пам’ять» за участі польських фахівців з Інституту національної пам’яті Польщі та Вроцлавського медичного університету.

Довідка. За даними УІНП, у вересні 1939 року на території села Голоско Велике біля Львова відбулися бої між підрозділами Вермахту та Війська Польського. Загиблих у бою вояків Війська Польського поховали у братській могилі на території сільського кладовища. У 1958 році село Голоско Велике увійшло до складу Львова.

Фото: УІНП

Кого можна номінувати? На премію можна висунути:

• людину будь-якої професії, громадянства чи місця проживання;
• групу людей або ініціативу;
• кампанію чи проєкт;
• громадську, приватну або державну організацію.

Як обиратимуть лауреата? Кандидатів оцінюватимуть за тим, наскільки важливим був їхній внесок у 2026 році, як він вплинув на утвердження людської гідності, а також за новаторством і тривалістю результатів. Лауреата оголосять 10 грудня.

Хто такий Ігор Козловський? Ігор Козловський — український релігієзнавець і громадський діяч. Після початку російської окупації Донецька він залишився у місті. У 2016 році його ув’язнили російська окупаційна влада. У російській неволі Козловський провів близько 700 днів. У 2023 році Ігор Козловський помер.

Нагадаємо. Першим лауреатом Премії імені Ігоря Козловського у 2025 році став ветеран Олексій Ануля. Він провів майже десять місяців у російському полоні, а після звільнення видав книжку Jingle Bellz. 

Фото: надали організатори

Що ще відомо про фестиваль? Участь брали незалежні AI-креатори, працівники креативних і рекламних агенцій і команди авторів. Роботи оцінювали за ідеєю, технічною якістю, відповідністю брифу й загальним враженням. Троє переможців розділили 100 тисяч гривень.

Хто переміг? Перше місце посіла Олена Павліді з роботою «До Смерті Смачно», друге — Олександр Сайфуллін із Krapka, третє — Валерія та Сергій Артеменки з The Anaconda Effect. 

Переглянути роботи переможців можна за посиланням. 

Хто організував фестиваль? AAAIF провела and action — студія рекламного продакшену й анімації, яка створює рекламні кампанії, відеоконтент і візуальні рішення для брендів.

Як долучитися? Українські бізнеси, бренди й медіа можуть долучитися до ініціативи благодійного фонду «Добробюро» протягом усього жовтня. Докладніше про деталі кампанії — читайте на сторінці організаторів.

Нагадаємо. У 2025 році у межах «Рожевого жовтня» вдалося зібрати понад 500 тисяч гривень на допомогу та обладнання для Львівського онкологічного центру.

Контекст. У світі жовтень присвячують підвищенню обізнаності про рак грудної залози. Упродовж місяця нагадують про важливість раннього виявлення захворювання, своєчасної діагностики та доступного лікування.

Жіночий пансіон. Будівлю звели у 1851–1852-х роках. Спершу тут діяло училище для бідних дівчат і сиріт, а згодом — Пансіон благородних дівиць приблизно на 100 вихованок. Дівчата жили в пансіоні, а навчалися у Фундуклеївській гімназії неподалік.

Академія наук. У 1919 році будівлю на Володимирській передали Українській академії наук. Тут працювали бібліотеки, наукові кафедри та численні комісії, які досліджували українську мову, історію, право, економіку, соціологію та інші напрями.

Хто працював в будівлі НАН? 

• Володимир Вернадський — природознавець і перший президент Української академії наук, який долучився до її створення.
• Олександр Богомолець — патофізіолог і президент Академії наук УРСР у 1930–1946-х роках.
• Олександр Палладін — біохімік, який очолював академію у 1946–1962 роках. За його керівництва будівлю реконструювали після Другої світової війни.
• Борис Патон — інженер і президент академії у 1962–2020 роках. Його робочий кабінет зберегли як меморіальний музей.
• Михайло Грушевський — після повернення до радянської України у 1924 році очолював Історичну секцію Всеукраїнської академії наук.

Що ще відомо? Зараз будівля є президією Національної академії наук України. У будинку працює керівництво НАН України, зокрема президент академії віцепрезиденти й головний учений секретар.

Нагадаємо. 28 вересня у центрі Києва росіяни атакували будівлю Національної академії наук, яка має статус культурної спадщини. Унаслідок удару загинули двоє людей. Колишній секретар Ради національної безпеки і оборони Володимир Горбулін отримав легку травму внаслідок атаки РФ по Києву. Він перебував на роботі під час російського удару по будівлі Національної академії наук. Його асистентка, яка була поруч із будівлею, загинула. 

Фото: Інститут історії України

Що ще відомо? Якщо це звичайний робочий день, компанія може задонатити свій денний дохід або валовий прибуток — залежно від можливостей.

Куди підуть кошти? Організатори спрямують зібрані гроші, зокрема, на закупівлю автомобілів для українських військових. Компанії також можуть використати гроші для власних проєктів підтримки Сил оборони.

Що ще відомо про ініціативу? У межах віртуального музею можна побачити такі експонати, як чотки з хліба, які правозахисник Сервер Мустафаєв зробив у російській в’язниці для свого сина, тюремна бирка звільненого політв’язня Нарімана Джеляла, щоденник Аппаза Куртамета й листи українців із російських в’язниць.

Також ініціатива розповідає історію кримського художника Богдана Зізи, якого російська окупаційна влада засудила до 15 років ув’язнення. У 2022 році він облив двері будівлі російської окупаційної адміністрації в Євпаторії блакитною та жовтою фарбами.

Хто створив? До проєкту долучилися родичі політв’язнів, звільнені бранці Кремля, правозахисні та громадські організації. Частину оригінальних експонатів зберігають у берлінському Mauermuseum am Checkpoint Charlie.

Фото: скриншот з сайту віртуального музею

Що відомо про петицію? Петицію оприлюднили 28 серпня 2026 року. Її ініціювала Катерина Таран. На початку вересня петиція набрала необхідні 25 тисяч підписів для розгляду Президентом.

Авторка петиції згадує про співпрацю Потапа з представниками РФ, популяризацію російської культури, а також його висловлювання про українську мову, які, на її думку, знецінюють або висміюють її.

Нагадаємо. 17 вересня 2026 року Верховна Рада України не підтримала звернення до Володимира Зеленського щодо позбавлення Потапа почесного звання.

Фото: realpotap / Instagram