Релігія

Посол України в Польщі Василь Боднар повідомив, що напад у бенедиктинському жіночому монастирі в Ярославі, у якому підозрюють українця, не мав національного підґрунтя. За його словами, підозрюваний наразі перебуває у психіатричній лікарні. Про це посол заявив у коментарі медіа Slawa.

Що ще відомо? Василь Боднар також додав, що підозрюваний живе в Німеччині. Напередодні він намагався перетнути кордон з Польщі до України, однак його не пропустили через відсутність страхування.

Що передувало? 24 вересня у бенедиктинському жіночому монастирі в Ярославі стався напад. Унаслідок цього троє священників та жінка отримали поранення. Ще один священник — загинув. Поліція затримала українця, якого підозрюють у нападі.

Що ще відомо? За словами головного рабина, деякі паломники витрачають на поїздку до Умані тисячі, а інколи й десятки тисяч доларів. Водночас серед десятків тисяч людей, які щороку приїжджають до Умані, є ті, хто порушує правила та залишає після себе сміття. За його словами, таку поведінку не можна виправдовувати.

Довідка. Хасиди — послідовники одного з напрямів юдаїзму, що виник у 18 столітті у Східній Європі. Щороку тисячі хасидів, переважно брацлавських, приїжджають до Умані на Рош га-Шана — єврейський Новий рік. Його святкують дві доби, який цього року припав на 11—13 вересня.

Саме в Умані похований їхній духовний наставник — рабин Нахман із Брацлава. Він вважав Рош га-Шана особливо важливим святом і закликав своїх послідовників збиратися разом у цей час. 

Фото: Головний Рабин України / Facebook

Що ще відомо? Захарова заявила, що митрополита Іларіона затримали «за надуманим звинуваченням». Також вона назвала це провокацією проти самого митрополита та православ’я, яке, за її словами, останнім часом зазнає тиску в Чехії.

Що передувало? 24 травня у Чехії затримали митрополита РПЦ Іларіона. Під час огляду його автомобіля поліція виявила чотири контейнери з речовиною білого кольору невідомого походження. Іларіон заперечує будь-яку причетність до зберігання або перевезення наркотиків і вважає це «провокацією».

Довідка. Митрополит Іларіон (Григорій Алфєєв) тривалий час очолював зовнішньополітичний орган РПЦ. У 2022 році його перевели до Угорщини на посаду управителя Будапештсько-Угорської єпархії. У 2025 році Іларіона усунули від керівництва Будапештсько-Угорською єпархією та перевели до храму Петра і Павла в Карлових Варах після звинувачень у домаганнях. Сам він це заперечував.

Як визначають дату? Ще у 325 році на першому Нікейському соборі вирішили впорядкувати спосіб визначення дати проведення Пасхи. Тоді ухвалили, що Великдень потрібно святкувати після весняного рівнодення у першу неділю після повного Місяця. Більшість східних церков визначають дату Пасхи за традиційною системою — юліанською пасхалією. Зокрема, так вираховують святкування Православна церква України (ПЦУ) та Українська Греко-Католицька церква (УГКЦ). Водночас Римсько-Католицька церква (РКЦ) в Україні визначає дату Пасхи за григоріанською пасхалією.

Цитата. «У григоріанській пасхалії дата весняного рівнодення приблизно збігається з астрономічним рівноденням, тож вона точніша. Водночас юліанська пасхалія, за якою досі обчислюють Великдень у східних церквах, менш точна і має накопичену похибку», — каже священник УГКЦ Андрій Максимович.

У 2026 році за григоріанським календарем весняне рівнодення припадає на 20 березня, а перший пасхальний повний Місяць — на 2 квітня. Тож у західній традиції наступна неділя після нього — 5 квітня — Великдень. У східній традиції дата обчислюється за юліанським календарем і власним пасхальним циклом. Також Великдень обов’язково має святкуватися після єврейської Пасхи.

Який календар використовує кожна церква? РКЦ в Україні користується григоріанським календарем, який запровадив Папа Григорій XIII у 1582 році. Натомість УГКЦ та ПЦУ відзначають нерухомі свята за новоюліанським календарем та Великодні свята за юліанською пасхалією.

За яким календарем живе Україна? Державне та повсякденне життя відбувається за григоріанським календарем, який використовується у більшості країн світу. Водночас у церковному житті більшість українських церков, зокрема ПЦУ та УГКЦ, з 2023 року перейшли на новоюліанський календар. Відповідно до нього УГКЦ та ПЦУ святкують нерухомі свята, до прикладу Різдво, в один день із РКЦ України. Натомість рухомі свята — такі як Великдень — УГКЦ та ПЦУ визначають за юліанською пасхалією.

Як святкують українці за кордоном? У 2026 році греко-католицька громада в Польщі святкуватиме Великдень разом із католиками, а не з православними. Зокрема, ще у 2021 році УГКЦ дозволила своїм закордонним громадам самостійно визначати дату святкування, щоб вона збігалася з місцевими парафіями. Водночас православні храми Польщі місцевої автокефальної церкви святкуватимуть Великдень 12 квітня.

Довідка. Патріарх Філарет очолював Українську православну церкву Київського патріархату в 1995–2018 роках. Після створення у 2018 році Православної церкви України отримав титул почесного патріарха.

Аудіопристрої знайшли в районі проживання народу корубо поблизу кордону Бразилії та Перу. Також бразильські державні структури, які охороняють цю територію, помічали дрони. Раніше в цьому ж регіоні вже помічали групу євангелістів зі США та Бразилії, які намагалися провадити місіонерську діяльність. Аудіопристрої, знайдені тепер, поширюються організацією баптистів зі США, передає The Guardian.

Бразильські закони забороняють проводити релігійне місіонерство серед корінних жителів на території народу корубо ще з 1987 року з метою захисту їхнього права на самовизначення. Бразилія також строго контролює доступ до ізольованих народів регіону, щоб запобігти їх зараженню хворобами, до яких у них немає імунітету.

Чим є УПЦ МП?

УПЦ (МП) є релігійною організацією, яка функціонує на території України з 1990 року. Фактично, є наступницею українського екзархату (представництво церкви за межами метрополії, у цьому випадку РПЦ), який існував із 1921 року. Цікавим фактом є те, що згідно з документами, розсекреченими СБУ, у 1945 році більшість представників українських православних церков були завербовані НКВС. Після так званого Помісного собору РПЦ, українським церквам вирішили надати дозвіл більшого самоврядування та називатись Українською Православною Церквою, однак зі збереженням повного підпорядкування Московському Патріархату.

Так незалежна Україна мала три православні церкви, з яких кожна претендувала на канонічність: УПЦ МП, УПЦ КП (заснована Патріархом Філаретом, за що його на Московії визнано розкольником), та УАПЦ — Українська Автокефальна Православна Церква (створена у 20-х з ціллю протистояти знищенню та зросійщенню). Попри певні розбіжності, УАПЦ та УПЦ Київського патріархату багаторазово намагались об’єднатись. Це вдалось тільки у 2018 році після визнання канонічності УПЦ КП Константинополем та отримання Томоса. Відтоді ці дві церкви мають назву ПЦУ.

Хоча згідно з даними, парафіяни частіше вказують, що є прибічниками Української Православної церкви Київського патріархату, УПЦ МП мала перевагу в кількості церков та монастирів. Станом на 2017 рік в Українській православній церкві МП налічувалося 208 монастирів та 4807 ченців і черниць (проти 60 монастирів та 219 ченців у УПЦ КП та 13 монастирів та 21 ченця в УАПЦ). Московським патріархатом була зайнята найбільша українська Святиня — Києво-Печерська Лавра, а також Почаївська та Святогірські Лаври.

Останньою подією, яка призвела до реакції органів, був молебень у Києво-Печерській Лаврі вже після 24 лютого, на якому священник з парафіянами співав пісню «над Росієй звон пливьот».

Російський вплив УПЦ (МП)

З 1990-х років УПЦ (МП) просувала наративи про важливість об’єднання навколо Москви як головного християнського центру. Вона не визнавала Вселенський Константинопольський Патріархат, а надання Українській церкві Автокефалії називала розкольництвом. 

Служби в церквах УПЦ МП відбувались церковнослов’янською та російською, під час служб молилися за московського патріарха та РФ, а одним з канонізованих «святих» вважався російський імператор Миколай ІІ та родина Романових. 

Що таке  «Чорний Вівторок» і до чого тут УПЦ МП

Нерідко позиція УПЦ МП перепліталась із позиціями проросійських політиків в Україні. Яскравим прикладом політичної заангажованості є так званий «Чорний Вівторок» — події 18 липня 1995 року під час похорону Патріарха Києва і всія Русі Володимира (Романюка). 

Представники Московського Патріархату та Міністерства культури виступали категорично проти поховання Володимира на території Софії Київської. Як пізніше зазначав Євген Марчук, така вказівка була дана задля того, щоб не псувати близькі стосунки влади та УПЦ МП. 

Під час похорону відбулись жорсткі сутички між членами УНА-УНСО, які виступали на стороні Київського Патріархату та «Беркутом», який виконував наказ не допустити поховання на території Софії. Попри спротив органів, активістам вдалось викопати могилу під стінами Софії.  За словами очевидців, «Беркут» бив лежачих та нищив українську символіку, прапори.

УПЦ (МП) і «Партія регіонів»

Вже у 2000-2010 роки УПЦ (МП) активно співпрацювали з депутатами «Партії регіонів» та інших проросійських партій, будували храми за їхньої підтримки, друкували російськомовну агітаційну літературу.

УПЦ (МП) і Союз Козаків Росії

Впродовж тих самих років московська церква брала активну участь в подіях проросійської спрямованості, відкритті пам’ятників російським діячам, шануванні радянських воїнів, а також організовувала та підтримувала парамілітарні формування.

Наприклад, козацькі організації, які часто виступали як охорона не тільки на церковні свята, але й на політичних акціях, а також були членами Союзу Козаків Росії. Часто козацькі звання у таких організаціях могли мати диякони чи інші служителі церкви.

УПЦ (МП) і окупація Криму

У 2014 році із початком російської агресії УПЦ (МП) підтримала окупацію Криму та незаконний референдум, оточувала українські військові частини разом із прихильниками сепаратизму, а згодом церква у пряме підпорядкування РПЦ.

УПЦ (МП) і сепаратизм на Донбасі

Після початку АТО у Луганській та Донецькій областях окремі настоятелі храмів також активно співпрацювали із сепаратистами та російськими найманцями, зберігали зброю на територіях храмів, передавали розвіддані ворогу.

УПЦ (МП) і війна 

Офіційні представники УПЦ (МП) багаторазово ухилялись від відповіді на питання, із ким воює Україна, заявляли, що АТО це «громадянська війна», а також траплялись випадки відмови відспівування полеглих українських бійців. На звільнених теренах Донбасу УПЦ (МП) проводили акції подібні до російської пропагандистської кампанії «безсмертний полк».

Фото: slovoidilo.ua

Текст створений у колаборації «Новин здорової людини» та інстаграм-сторінки «Ukraine25»