У «Новій пошті» заявили, що на системи компанії відбувається DDoS-атака. Там додали, що можливі незначні тимчасові складнощі в роботі сервісів.
Що ще відомо? У компанії повідомили, що ситуація під контролем, а ІТ-фахівці вже запустили резервні схеми роботи та протидіють атаці.
Мережа ресторанів швидкого харчування McDonald’s тимчасово скорочує меню в усіх ресторанах України. Причиною стало пошкодження складу логістичного партнера внаслідок атаки РФ. Про це повідомили у McDonald’s.
Петиція щодо проведення відкритої пресконференції Володимира Зеленського за участю незалежних журналістів та представників суспільства набрала необхідні 25 тисяч голосів. Про це свідчать дані з сайту Офісу Президента. Її зареєстрували 27 серпня.
Що ще відомо? У петиції зазначають, що протести на тлі звільнення Михайла Федорова з посади міністра оборони тривали понад місяць. Однак після їх завершення суспільство так і не отримало від влади відповідей на свої вимоги.
Кого пропонують запросити? Авторка петиції Анна Репіна пропонує запросити на відкриту пресконференцію представників незалежних медіа, зокрема «Української правди», Bihus.Info, «Слідство.Інфо», Радіо Свобода, hromadske, The Kyiv Independent, «Суспільного», NV, «Дзеркала Тижня», BBC Україна, Liga.net та інших медіа.
Нагадаємо. 23 серпня головна редакторка «Української правди» Севгіль Мусаєва на своїй сторінці у Facebook зазначила, що остання відкрита пресконференція Володимира Зеленського відбулася ще в лютому 2025 року.
Учора, 24 вересня, Київський апеляційний суд скасував заборону «Слідству.Інфо» і Центру протидії корупції публікувати розслідування про 143 квартири брата директора Державного бюро розслідувань Олексія Сухачова. Про це повідомили в ЦПК.
Про що йдеться в розслідуванні? У розслідуванні згадується, що нерухомість купували за балансовою вартістю, значно нижчою за ринкову. За даними журналістів, у липні 2018 року Сухачов придбав 30 квартир у харківському житловому комплексі за 24–49 тисяч гривень кожна, а за два дні — ще 28 квартир. Загалом за другу угоду він заплатив менше 33 тисячі доларів США. У матеріалі зазначається, що нині Олександр Сухачов уже не володіє майже всіма 143 квартирами і офісами.
Також журналісти дослідили кримінальне провадження щодо законності діяльності забудовника цих ЖК. Спочатку його розслідувала поліція, а потім ДБР, однак підозр нікому не оголосили. Згодом справу передали поліції Чернігівщини, де її закрили. Провадження поновили після того, як фігуранти розслідування отримали журналістські запити.
Нагадаємо. 17 липня низка українських медіа опублікувала розслідування про 143 об’єкти нерухомості брата директора Державного бюро розслідувань (ДБР) Олексія Сухачова.
Контекст. 6 липня Печерський суд Києва заборонив виданню «Слідство.Інфо» публікувати розслідування про майно, угоди та інвестиції харківського бізнесмена Олександра Сухачова — брата директора ДБР Олексія Сухачова. Журналіст «Слідство.Інфо» Максим Савчук, на якого не поширюється заборона суду, передав цей текст низці інших медіа для публікації.
Компанія «Нова пошта» призупинятиме роботу відділень, терміналів депо та інших логістичних об’єктів незалежно від типу оголошення повітряної тривоги. Про це компанія повідомила у коментарі «Інтерфаксу».
Що ще відомо? Також «Нова пошта» запускає власну систему моніторингу загроз, яка дозволить призупиняти роботу ще до офіційного оголошення тривоги, якщо небезпеку зафіксують.
Нагадаємо. 3 вересня у Дніпрі росіяни знищили депо та відділення «Нової пошти». Унаслідок удару ракетою-дроном «Бандероль» загинув один працівник компанії, ще пʼятеро — постраждали.
Уряд України ухвалив постанову про відкриття нового пункту пропуску «Біла Церква — Сігету Мармацієй» на кордоні з Румунією. Наразі він працюватиме з використанням тимчасової інфраструктури до завершення будівництва. Про це повідомили в Кабміні.
Що ще відомо? Через новий пункт пропуску пропускатимуть пасажирський транспорт масою до трьох з половиною тонн. Пункт працюватиме цілодобово на постійній основі.
Довідка. Біла Церква — це село в Тячівському районі Закарпатської області.
СБУ затримала 19-річного хлопця, якого підозрюють у підготовці вбивства громадського діяча на Київщині. За даними слідства, чоловік діяв за завданням російської ФСБ і планував застрелити активіста під час ранкової прогулянки. Про це повідомили в СБУ.
Що відомо? За версією слідства, підозрюваний тривалий час стежив за розпорядком дня та маршрутами громадського діяча. Слідство вважає, що від російської спецслужби він отримав координати схованки, де забрав пістолет із набоями та глушником.
У СБУ зазначили, що чоловік мав заночувати в лісі поблизу будинку активіста, а вранці — вистрілити в нього із засідки. Правоохоронці затримали підозрюваного під час підготовки до ймовірного замаху.
Юнак перебуває під вартою. Йому загрожує довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.
Що ще відомо? Джерела «Суспільного» у правоохоронних органах підтвердили, що ціллю підозрюваного мав стати співзасновник і президент Першого добровольчого мобільного шпиталю імені Миколи Пирогова Геннадій Друзенко.
НАБУ і САП скерували до суду справу колишньої голови Хмельницької медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) Тетяни Крупи. За даними слідства, у 2020–2024 роках вона незаконно збагатилася на близько 160 мільйонів гривень, залучивши до схеми свого чоловіка та сина. Про це повідомили в НАБУ.
Що ще відомо? У відомстві зазначили, що частину коштів Тетяна Крупа легалізувала через фіктивний продаж нерухомості, а згодом за допомогою чоловіка вивезла їх за кордон і розмістила на рахунках у закордонних банках. Під час обшуків у неї та її родичів знайшли майже шість мільйонів доларів США готівкою.
Що відомо про цю справу? У жовтні 2024 року затримали тодішню очільницю Хмельницької МСЕК Тетяну Крупу.
4 вересня 2025 року Вищий антикорупційний суд змінив Тетяні Крупі запобіжний захід: замість тримання під вартою призначив заставу у 20 мільйонів гривень. Того ж дня після 11 місяців у СІЗО Крупу звільнили в залі суду. Після звільнення на неї поклали низку обов’язків, зокрема носити електронний браслет.
Наприкінці жовтня 2025 року НАБУ та САП завершили досудове розслідування щодо Тетяни Крупи, її чоловіка та сина. 29 жовтня 2025 року ВАКС продовжив строк дії обов’язків Крупи, однак частину обмежень пом’якшив, зокрема з неї зняли електронний браслет і дозволили виїжджати у дві області.
18 лютого 2026 року ВАКС продовжив дію обов’язків, однак обмежень на пересування Україною вже не було. 15 квітня та 10 червня 2026 року суд залишав для Тетяни Крупи ті самі обов’язки, які діяли раніше.
Оновлено. Станом на 16:00 генпрокурор Руслан Кравченко підписав наказ про звільнення адвоката Олексія Шевчука з посади члена конкурсної комісії САП. Він також закликав комісію не зупиняти відбір кандидатів у САП, поки обиратимуть нового шостого члена комісії, якщо це не суперечить її правилам. Про це повідомив Руслан Кравченко.
Адвокат Олексій Шевчук з 7 вересня складе повноваження члена конкурсної комісії, яка відбирає кандидатів до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Про це він написав на своїй сторінці у Facebook.
Що ще відомо? Шевчук також зазначив, що після припинення його повноважень комісія діятиме в неповному складі й не матиме достатньої кількості членів для продовження роботи та ухвалення рішень.
Що передувало? 22 січня Рада прокурорів України включила до конкурсної комісії з обрання керівництва САП адвоката Олексія Шевчука. Зокрема, він опублікував документи, які свідчать про те, що його кандидатуру подав генеральний прокурор України Руслан Кравченко. За словами Шевчука, він пройшов конкурсний відбір у Раді прокурорів України, за результатами якого його й обрали членом конкурсної комісії, яка має вибрати заступника керівника САП.
Хто такий Олексій Шевчук? Олексій Шевчук — речник Національної асоціації адвокатів України. У 2023 році йому призупинили дію адвокатського свідоцтва на три місяці за порушення адвокатської етики. Також раніше він працював на телеканалі ZIK, пов’язаному з проросійським політиком Віктором Медведчуком.
З якими справами працював? Олексій Шевчук вів справи Іллі Киви, Геннадія Корбана, Олександра Онищенка, Борислава Розенблата, Віталія Кличка, Ярослава Дубневича, Юлії Світличної, Дениса Любченка.
Державне бюро розслідувань спростувало інформацію про передачу Росії даних про працівників СБУ. Там додали, що за фактом поширення даних правоохоронців уже розпочали досудове розслідування. Про це повідомили у відомстві.
Що ще відомо? У ДБР також заперечили інформацію про те, що директор відомства Олексій Сухачов давав вказівку працівникам передавати такі дані російській стороні. Зокрема, поширення таких тверджень назвали спробою дискредитації ДБР та його керівництва.
Що передувало? Раніше колишній народний депутат Ігор Мосійчук оприлюднив у своєму Telegram-каналі скріншоти з фотографіями та особистими даними людей, яких він назвав затриманими співробітниками 5-го управління Департаменту контррозвідки СБУ. За його твердженням, вони причетні до стрілянини за участю співробітників СБУ та військових ГУР. Частина одного зі скріншотів була заблюрена. Згодом блогер Ігор Лаченков опублікував відредаговану версію зображення та припустив, що скріншот може бути витягом, сформованим на запит ДБР.
Нагадаємо. Учора, 3 вересня, Державне бюро розслідувань повідомило про підозру співробітнику СБУ та військовослужбовцю ГУР за фактами застосування вогнепальної зброї. Йдеться про збройний конфлікт між військовослужбовцями СБУ та ГУР, який стався 1 вересня у Києві.
Запросіть друга до Спільноти
Вкажіть, будь ласка, контактні дані людини, яку хочете запросити
Придбайте для друга подарунок від TUM
Вкажіть, будь ласка, контактні дані цієї людини, щоби ми надіслали їй посилку
Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
Вхід в кабінет
Відновлення пароля
Вітаємо у спільноті!