Мінкульт

Що відомо? Для обстеження пошкоджених об’єктів культурної спадщини та оцінки масштабу руйнувань створено комісію. 

Першочергові аварійно-відновлювальні роботи спрямовані на захист приміщень від подальшого руйнування та створення умов для відновлення виробничої діяльності кіностудії. 

Що пошкоджено? Унаслідок атак пошкоджено 18 будівель кіностудії Довженка — головний знімальний павільйон (1927–1928 років), адміністративний та лабораторний корпуси, «Щорсівський корпус» (Музей кінофабрики), службові корпуси, цехи комбінованих зйомок, їдальня, електростанція, фільмотека, гуртожиток та інші споруди. Найбільших втрат кіностудія зазнала через пряме влучання в костюмний цех.

Пошкоджень зазнали покрівлі, віконні конструкції, стіни та внутрішні приміщення будівель. Також зруйновано частину інженерних мереж.

Нагадаємо. 15 червня внаслідок ракетних ударів пошкоджено Національну кіностудію ім. Олександра Довженка. Знищено найбільшу та найстарішу костюмну колекцію України, яка налічувала близько 100 тисяч костюмів і понад три мільйони одиниць різноманітного одягу.

Які проєкти та ініціативи планують? 

• Відновлення Іванківського історико-краєзнавчого музею, де зберігалися роботи Марії Примаченко. 
• Запуск механізм швидкого реагування на наслідки російських атак. На це передбачили до 200 тисяч євро. Крім того, міжнародний фонд ALIPH виділив 200 тисяч доларів США на допомогу українським культурним інституціям. Перші 30 тисяч євро спрямували на стабілізаційні роботи у Мистецькому арсеналі.
• Створення безпечних фондосховищ для музейних колекцій в безпечніших регіонах України загальною площею до двох тисяч квадратних метрів.
• Цифровізація щонайменше десяти тисяч музейних предметів із пріоритетом для колекцій музеїв із тимчасово окупованих та прифронтових територій, а також їх внесення до Музейного реєстру України.

Що ще відомо? УФКС уже залучив 4,3 млн євро внесків. Для запуску проєктів до кінця 2026 року потрібно залучити ще 15 млн євро.

Під час URC-2026 Греція приєдналася до фонду, а Сербія заявила про намір зробити внесок.

Нагадаємо. Унаслідок російських обстрілів зафіксували пошкодження 1949 об’єктів культурної спадщини. Загалом від початку повномасштабного вторгнення пошкоджено 2576 закладів культури, із яких 540 —знищено повністю. 

Що ще відомо? За даними СБУ, чинновниця також схвально цитувала виступи Путіна, виправдовувала обстріли критичної інфраструктури, зокрема київських об’єктів енергетики, поширювала фейки про Сили оборони та про ситуацію на фронті. Їй загрожує до восьми років ув’язнення з конфіскацією майна.

Як відреагували в Мінкульті? У відомстві заявили, що «рішуче засуджують будь-які прояви підтримки держави-агресора та дії, що шкодять нацбезпеці України». Також там додали, що Мінкульт допомагатиме в розслідуванні й вже з’ясовує всі обставини.

Що відомо? Українська балерина Вікторія Зварич на своїй Instagram-сторінці опублікувала відео, де видно обличчя Сергія та Наталії на постановці «Лебединого озера». Сама ж Наталія Мацак у приватній розмові із Вікторією стверджує, що відео згенеровано штучним інтелектом. 

Як повідомляє Вікторія, хоч і немає юридичної заборони на виконання творів Чайковського, існує державна рекомендація — не використовувати російський імперський культурний матеріал. 

Як реагує Мінкульт? Міністерство культури засвідчило участь українських артистів у виступах, а також зазначило, що такі дії поширюють російську культуру та суперечать позиції Національної опери України. Зокрема Мінкульт наголосив, що участь у постановках росіян розглядається як порушення чинного законодавства.

На цей час Національна опера займається службовим розслідуванням.

Що відомо ще? Згідно з договором, парафія отримує право користування костелом, утім будівля залишається в державній власності та на балансі Національного будинку органної та камерної музики. 

Також громаді дозволили проводити богослужіння та розпочати реставраційні роботи за власні кошти — із дотриманням вимог охорони культурної спадщини.

Чому це важливо? З 1991 року релігійна громада ділила приміщення костелу з Національним будинком органної музики, через це виникали фінансові труднощі. Зокрема, громада сплачувала комунальні послуги за високими тарифами — як комерційні орендарі, а не як побутові споживачі. Також будь-які ремонти потрібно було узгоджувати не лише з Мінкультом, а й з Національним будинком органної музики.

Католицька громада України тривалий час вимагала повернення костелу, який понад 100 років тому збудували католики. У 2005 році президент Ющенко доручив повернути костел громаді, однак процес затягнувся.

У коментарі для НЗЛ в Міністерстві культури зазначили, що раніше відомство не могло передати Миколаївський костел у безоплатне користування релігійній громаді через суперечності в законодавстві. Зокрема, між законами «Про свободу совісті» та «Про оренду держмайна». 

Однак у липні 2025 року це вдалося змінити — міністерство отримало законну можливість передавати культові споруди релігійним організаціям у користування.

Що ж буде тепер? У Мінкульті зазначили, що Національний будинок органної музики зможе проводити в будівлі костелу концерти за погодженням із релігійною організацією та на її запрошення — після завершення реставрації костелу Святого Миколая.

Також у міністерстві додали, що наразі тривають пошуки нового приміщення для Національного будинку органної та камерної музики. 

Контекст. У 2021 році після пожежі в костелі Мінкульт уклав з парафією меморандум про передачу костелу католицькій громаді в постійне користування до літа 2022 року. Згодом термін продовжили до весни 2024 року.

20 грудня 2024 року, під час російського ракетного удару по Києву, костел зазнав пошкоджень.

У червні 2025 року апеляційний суд постановив повернути костел релігійній громаді римо-католицької церкви.

Довідка. Костел Святого Миколая — один із двох римсько-католицьких храмів Києва, збудований у 1899–1909 роках у неоготичному стилі київським архітектором Владиславом Городецьким.

Костел закрили у 1936 році, а з 1981 року будівля функціонувала як концертна зала. Після здобуття Україною незалежності її спільно використовували Національний будинок органної та камерної музики та парафія.

Богдана відповідатиме за формування й реалізацію державної політики у сфері книговидання, читання, видимості української літератури за кордоном. А також — за оновлення українських шрифтів, впровадження уніфікованої правничої термінології у законодавстві та мовну політику. Про це повідомила міністерка Тетяна Бережна.

Контекст. Богдана є редакторкою інтерв’ю в The Ukrainians Media, а також є засновницею Книжкового клубу The Ukrainians, кураторкою якого була з 2021 по 2025 рік. 

Раніше Богдана працювала в Українському інституті книги — там координувала проєкт промоції перекладів української літератури іноземними мовами. 

Довідка. Богдана Лаюк (Неборак) — журналістка, кураторка культурних проєктів, юристка за освітою. Разом з літературознавицею Анастасією Євдокимовою є співавторкою проєкту «Наразі без назви», який визнали найкращим подкастом про культуру у 2022 році. У 2024 і 2025 роках Богдана та Анастасія були кураторками літературного фестивалю «Фундамент», зосередженому на нонфікшені та книжках про культуру.

Фото: Юлія Вебер

Богдана відповідатиме за формування й реалізацію державної політики у сфері книговидання, читання, видимості української літератури за кордоном. А також — за оновлення українських шрифтів, впровадження уніфікованої правничої термінології у законодавстві та мовну політику. Про це повідомила міністерка Тетяна Бережна.

Контекст. Богдана є редакторкою інтерв’ю в The Ukrainians Media, а також є засновницею Книжкового клубу The Ukrainians, кураторкою якого була з 2021 по 2025 рік. 

Раніше Богдана працювала в Українському інституті книги — там координувала проєкт промоції перекладів української літератури іноземними мовами. 

Довідка. Богдана Лаюк (Неборак) — журналістка, кураторка культурних проєктів, юристка за освітою. Разом з літературознавицею Анастасією Євдокимовою є співавторкою проєкту «Наразі без назви», який визнали найкращим подкастом про культуру у 2022 році. У 2024 і 2025 роках Богдана та Анастасія були кураторками літературного фестивалю «Фундамент», зосередженому на нонфікшені та книжках про культуру.

Фото: Юлія Вебер