Культура

Що ще відомо? Під час робіт також знайшли окремі розрізнені останки. Ймовірно, вони належать двом людям. Крім того, під час ексгумації виявили солдатські жетони, медальйони, ґудзики та інші частини уніформи, особисті речі й гільзи. 

Хто проводив дослідження? Роботи проводило товариство з обмеженою відповідальністю «Українська пам’ять» за участі польських фахівців з Інституту національної пам’яті Польщі та Вроцлавського медичного університету.

Довідка. За даними УІНП, у вересні 1939 року на території села Голоско Велике біля Львова відбулися бої між підрозділами Вермахту та Війська Польського. Загиблих у бою вояків Війська Польського поховали у братській могилі на території сільського кладовища. У 1958 році село Голоско Велике увійшло до складу Львова.

Фото: УІНП

Кого можна номінувати? На премію можна висунути:

• людину будь-якої професії, громадянства чи місця проживання;
• групу людей або ініціативу;
• кампанію чи проєкт;
• громадську, приватну або державну організацію.

Як обиратимуть лауреата? Кандидатів оцінюватимуть за тим, наскільки важливим був їхній внесок у 2026 році, як він вплинув на утвердження людської гідності, а також за новаторством і тривалістю результатів. Лауреата оголосять 10 грудня.

Хто такий Ігор Козловський? Ігор Козловський — український релігієзнавець і громадський діяч. Після початку російської окупації Донецька він залишився у місті. У 2016 році його ув’язнили російська окупаційна влада. У російській неволі Козловський провів близько 700 днів. У 2023 році Ігор Козловський помер.

Нагадаємо. Першим лауреатом Премії імені Ігоря Козловського у 2025 році став ветеран Олексій Ануля. Він провів майже десять місяців у російському полоні, а після звільнення видав книжку Jingle Bellz. 

Фото: надали організатори

Жіночий пансіон. Будівлю звели у 1851–1852-х роках. Спершу тут діяло училище для бідних дівчат і сиріт, а згодом — Пансіон благородних дівиць приблизно на 100 вихованок. Дівчата жили в пансіоні, а навчалися у Фундуклеївській гімназії неподалік.

Академія наук. У 1919 році будівлю на Володимирській передали Українській академії наук. Тут працювали бібліотеки, наукові кафедри та численні комісії, які досліджували українську мову, історію, право, економіку, соціологію та інші напрями.

Хто працював в будівлі НАН? 

• Володимир Вернадський — природознавець і перший президент Української академії наук, який долучився до її створення.
• Олександр Богомолець — патофізіолог і президент Академії наук УРСР у 1930–1946-х роках.
• Олександр Палладін — біохімік, який очолював академію у 1946–1962 роках. За його керівництва будівлю реконструювали після Другої світової війни.
• Борис Патон — інженер і президент академії у 1962–2020 роках. Його робочий кабінет зберегли як меморіальний музей.
• Михайло Грушевський — після повернення до радянської України у 1924 році очолював Історичну секцію Всеукраїнської академії наук.

Що ще відомо? Зараз будівля є президією Національної академії наук України. У будинку працює керівництво НАН України, зокрема президент академії віцепрезиденти й головний учений секретар.

Нагадаємо. 28 вересня у центрі Києва росіяни атакували будівлю Національної академії наук, яка має статус культурної спадщини. Унаслідок удару загинули двоє людей. Колишній секретар Ради національної безпеки і оборони Володимир Горбулін отримав легку травму внаслідок атаки РФ по Києву. Він перебував на роботі під час російського удару по будівлі Національної академії наук. Його асистентка, яка була поруч із будівлею, загинула. 

Фото: Інститут історії України

Що ще відомо про ініціативу? У межах віртуального музею можна побачити такі експонати, як чотки з хліба, які правозахисник Сервер Мустафаєв зробив у російській в’язниці для свого сина, тюремна бирка звільненого політв’язня Нарімана Джеляла, щоденник Аппаза Куртамета й листи українців із російських в’язниць.

Також ініціатива розповідає історію кримського художника Богдана Зізи, якого російська окупаційна влада засудила до 15 років ув’язнення. У 2022 році він облив двері будівлі російської окупаційної адміністрації в Євпаторії блакитною та жовтою фарбами.

Хто створив? До проєкту долучилися родичі політв’язнів, звільнені бранці Кремля, правозахисні та громадські організації. Частину оригінальних експонатів зберігають у берлінському Mauermuseum am Checkpoint Charlie.

Фото: скриншот з сайту віртуального музею

Що відомо про петицію? Петицію оприлюднили 28 серпня 2026 року. Її ініціювала Катерина Таран. На початку вересня петиція набрала необхідні 25 тисяч підписів для розгляду Президентом.

Авторка петиції згадує про співпрацю Потапа з представниками РФ, популяризацію російської культури, а також його висловлювання про українську мову, які, на її думку, знецінюють або висміюють її.

Нагадаємо. 17 вересня 2026 року Верховна Рада України не підтримала звернення до Володимира Зеленського щодо позбавлення Потапа почесного звання.

Фото: realpotap / Instagram

Як долучитися? Подати заявку можна до 12 жовтня за посиланням.

Що відомо про програму? Пілотна програма триватиме в листопаді і грудні 2026 року. Один учасник і одна учасниця отримають стипендії для роботи над власними документальними проєктами без участі в резиденції.

Організатори очікують проєкти про бойовий досвід, перехід від цивільного життя до військового, взаємини в підрозділах, військову повсякденність, а також регіональне, мовне й соціальне різноманіття армії.

Що отримають учасники?

• щомісячну стипендію в розмірі 1300 євро протягом двох місяців;
• можливість відновлення — заняття спортом або психотерапію в рекомендованих фахівців і закладах;
• підтримку в підготовці презентацій, публікацій, виставок і інших публічних результатів роботи;
• експертні консультації і дистанційне менторство, адаптовані до кожного проєкту;
• медійні партнерства, які допоможуть представити роботи ширшій аудиторії.

Хто організатор? Ініціативу створив культурно-дослідницький центр INDEX: Інститут документування і взаємодії.

Як долучитися? Передати книги можна двома способами:

1. Залишити книги у спеціальному будиночку в просторі book.ua.space — у Києві на ВДНГ у павільйоні №6.
2. Передати літературу через книгарні-партнери book.ua у Києві та Хмельницькому.

Що ще відомо? Під час російсько-української війни пошкоджено або зруйновано понад 770 бібліотек, понад п’ять мільйонів примірників книжкового фонду втрачено, а 26 мільйонів — списано. Улітку 2026 року внаслідок атаки РФ знищено понад 10 мільйонів книжок.

Довідка. Будинок української книги (БУК) — всеукраїнський благодійний проєкт, який поповнює фонди сільських бібліотек України сучасною україномовною літературою. За три збори проєкт поповнив фонди 14 сільських бібліотек на понад 2000 книжок.

Про що фільм? У стрічці зібрали історії шести жінок, які постраждали від сексуального насильства й катувань з боку російських військових. «Сліди» охоплюють період з 2014 року та різні регіони — Донеччину, Луганщину, Київщину та Херсонщину.

Серед героїнь — колишня вчителька, підприємиці, фермерка й держслужбовиця. У центрі сюжету — Ірина Довгань, очільниця організації SEMA Ukraine, яка об’єднує українських жінок, що пережили сексуальне насильство і тортури в полоні й на окупованих територіях.

Що ще відомо? Режисеркою стрічки є Аліса Коваленко, а співрежисеркою — Марися Нікітюк.

Нагадаємо. У березні 2026 року українська документальна стрічка «Сліди» здобула перемогу Grand Jury Documentary Competition на міжнародному кінофестивалі Movies That Matter у Гаазі. 

Довідка. Церемонія вручення 99-ї премії «Оскар» відбудеться 14 березня 2027 року.

Фото: Український оскарівських комітет / Facebook

Яка програма? Мета цьогорічної фокусної теми України на ярмарку — привернути увагу до втрат України та українського книговидання внаслідок війни.

Упродовж п’яти днів на національному стенді та інших сценах відбуватимуться міжнародні дискусії, зустрічі з письменниками й презентації нових книжок. Значна частина цих видань — переклади української літератури німецькою мовою.

Докладніше про програму українських подій на Франкфуртському книжковому ярмарку читайте за посиланням.

Хто візьме участь? До української програми долучаться письменники, перекладачі, журналісти, інтелектуали та громадські діячі. Серед них — Максим Буткевич, Мирослав Лаюк, Артем Чех, Ярина Чорногуз, Володимир Єрмоленко, Євгенія Кузнєцова, Кшиштоф Чижевський, Мар’яна Савка та інші.

Довідка. Франкфуртський книжковий ярмарок — найбільша у світі міжнародна книжкова виставка, яку щороку проводять у німецькому Франкфурті-на-Майні. У межах події презентують нові книжки, влаштовують зустрічі з авторами й дискусії. Видавці та літературні агенти також домовляються про права на переклад і видання творів в інших країнах. 

Де замовити? Передзамовити книжку можна за посиланням.

Про що книжка? «Вулиця причетних» — це історія про звичайних радянських людей, яких система використала для повторного засудження дисидента Левка Лук’яненка, коли він жив у Чернігові. 

Нагадаємо. «Вулиця причетних» увійшла до довгого списку проєкту «Знакові видання Незалежності: 35 книжок, які ми обираємо разом». У межах ініціативи українці голосуванням оберуть 35 знакових книжок, що вийшли у 1991–2026 роках.  

Проголосувати за книжку «Вулиця причетних» можна за посиланням.