Різне

Люті зміни лютого: що відбулося?

Кінець 2024-го. Протягом усього року ціни на ліки залишалися відносно стабільними, навіть фіксували позитивну динаміку: їхня вартість зросла на 10,8% у порівнянні з майже 19% у 2023-му. Однак у листопаді вони почали стрімко зростати.

Січень 2025-го. Зафіксували найбільше підвищення цін. Тоді вартість 100 найпопулярніших препаратів — які згодом внесли до переліку ліків, ціна яких має знизитися на 30% — стала вищою на майже 20% порівняно з листопадом 2024-го. 

10 лютого 2025-го. У вечірньому відеозверненні Володимир Зеленський заявив, що «ціни абсолютно неадекватні» й анонсував засідання РНБО для розгляду пропозицій щодо зниження вартості ліків.

Того ж дня Аптечна професійна асоціація України відправила до МОЗ «Декларацію про взаємодію щодо зниження вартості лікарських засобів», у якій п’ять найбільших аптечних мереж України («Аптека АНЦ», «Подорожник», «Аптека доброго дня», «Аптека 9-1-1», «Бажаємо здоровʼя») підтримали ініціативу зниження цін за умови, якщо це відбудеться на всіх етапах: виробники знижують відпускні ціни, дистриб’ютори — оптові, аптеки — роздрібні. 

Напередодні, 7 лютого, подібну декларацію підписали українські фармацевтичні виробники — АТ «Фармак», ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця», ПАТ «Київський вітамінний завод» та ще сім компаній. У ній вони, зокрема, узгодили зниження відпускних ціни з 1 березня на 100 найбільш вживаних препаратів на 30% у порівнянні з січнем 2025 року.

12 лютого 2025-го. Уже за два дні РНБО провела засідання, де визначила подальші кроки, що вводилися в дію з 1 березня. Головне з рішення:

1. Зниження цін на 100 медичних засобів, що найчастіше купують українці, на 30%. 
2. Заборона маркетингових послуг, які виробники чи дистриб’ютори сплачували аптекам, щоб вони займалися промоцією саме їхніх товарів (наприклад, вигідне розташування на полицях, рекомендації провізорів споживачам тощо).
3. Встановлення відсотка граничних надбавок (максимальних націнок) на ліки: для постачальників — 8%, для аптек — 35% на безрецептурні препарати, від 10% до 25% (залежно від вартості) — для рецептурних та тих, що внесені до Національного каталогу цін.
4. Відновлення державного нагляду (контролю) за учасниками фармринку. 

Того ж дня Володимир Зеленський підписав указ про введення в дію цього рішення.

14 лютого 2025-го. Європейська Бізнес Асоціація закликала Президента України ветувати ухвалений законопроєкт. У заяві вперше заявили про можливий дефіцит препаратів: «Для низки ліків виробники, імпортери та дистриб’ютори об’єктивно не зможуть виконати запропоновані вимоги, а отже певні ліки будуть поступово виведені з обігу». 

19 лютого 2025-го. МОЗ опублікувало список зі 100 ліків, вартість яких мала знизитися з 1 березня. У ньому зазначили їхню максимальну допустиму вартість для споживачів. Серед них — Парацетамол-Дарниця (37,92 грн), Ібупрофен-Дарниця (86,36 грн), Корвалол ® 50 мг (63,07 грн), Магнікум-Антистрес ® (333,07 грн), Мукалтин ® 50 мг (120,12 грн) й інші. 

20 лютого 2025-го. Аптечна професійна асоціація України опублікувала звернення із застереженням: таке державне регулювання цін — економічно необґрунтоване, доступність медикаментів потрібно забезпечувати без знищення фармацевтичної галузі. 

Що пішло не так: на що нарікає громадськість?

Ціни. Попри те, що вартість ліків мала знизитися, вже наприкінці березня 2025 року почали з’являтися публікації про протилежне — ціни зростають. Водночас один місяць — надто короткий термін для остаточних висновків — деякі впровадження вступали в дію пізніше. Наприклад, закон про референтне ціноутворення опублікували 12 лютого, але ввели в дію лише через два місяці. Також аптеки мали збути препарати, які закупили за старою ціною. Тож зараз, через 11 місяців, ми проаналізували динаміку цін на ліки за 2025 рік. Для дослідження обрали по два препарати кожної компанії, чиї продукти входили до початкового переліку 100 найуживаніших, й порівняли середню ціну по Україні за рік (за даними сервісу Tabletki.ua та Національного каталогу цін).

ПрАТ «Фармацевтична фірма «ДАРНИЦЯ»

АТ «ФАРМАК»

АТ «Київський вітамінний завод»

ТОВ «Кусус Фарм»

ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ»

Корпорація «Артеріум»

ПрАТ ФФ «Віола»

ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ»

ТДВ «ІнтерХім»

На 16 із 18 аналізованих препаратів ціни на кінець 2025 року були нижчими порівняно з його початком. На два інші вартість зменшувалася впродовж року, проте наприкінці стала вищою — у межах однієї гривні. То в чому ж полягає проблема?

Вартість на препарати знизилася в порівнянні з початком року. Проте саме тоді, в січні 2025 року, ціни на найпопулярніші ліки зросли на майже 20% у порівнянні з листопадом 2024 року. Тож вартість не так знижували, як повертали до попередньої.

Ціна на деякі ліки, що не ввійшли до переліку 100 найпопулярніших, почала підвищуватися. В Аптечній професійній асоціації України це пояснили забороною маркетингових договорів, завдяки яким вдавалося обмежувати націнку на рівні 14-15% і створювати програми лояльності. 

На противагу — у відповіді НЗЛ Фармацевтичне управління Міністерства охорони здоров’я України вказало, що вже завершено всі етапи формування Національного каталогу цін, що має допомогти «уникнути необґрунтованого завищення цін і забезпечить прозорість закупівель ліків». 

Суперечки між виробниками й аптечними мережами. Через зміни, впроваджені у 2025 році, загострилися конфлікти між тими, хто виробляє ліки, і тими, на чиїх полицях ми їх купуємо. Особливо це помітно на прикладі «Дарниці». Протягом минулого року компанія кілька разів призупиняла виробництво: не через брак необхідного, а через переповнення складів препаратами.

Виробник нарікає на аптечні мережі, що скоротили продаж їхніх ліків із березня 2025-го, коли після скарги виробника заборонили маркетингові договори. Аптеки це заперечують і пояснюють це обов’язком продавати ліки дешевше. Тут «Дарниця» — не в найкращій позиції, адже, ймовірно, не знизила відпускні ціни на певні препарати. Станом на вересень 2025 року склад був заповнений на 95%, штат поступово скорочували. 

Наприкінці вересня «Дарниця» звернулася до Антимонопольного комітету (АМКУ). Той 2 жовтня почав розслідування щодо порушення найбільшими мережами аптек законодавства про захист економічної конкуренції. У відповіді НЗЛ комітет повідомив, що наразі проводить збір й аналіз доказів у справі. 

У результаті на полицях аптек складніше знайти знайомі препарати, натомість пропонують їхні аналоги. Виробники й аптечні мережі продовжують конфліктувати, а органам контролю наразі не вдалося це врегулювати. 

Закриття аптек у прифронтових територіях. Доставляти ліки в достатній кількості для людей, які проживають у зоні активних бойових дій та у віддалених селах, було складним завданням і до початку врегулювання в лютому 2025 року, проте воно загострило ситуацію.

• Мобільні аптеки. У серпні «Аптека 9-1-1» зупинила роботу двох мобільних аптечних пунктів на Харківщині й Херсонщині. Через це без доступу до ліків таким способом залишилися жителі 52 населених пунктів у Херсонській області. Причина — зміни в законодавстві негативно вплинули на фінансування стаціонарних аптек мережі, відтак забезпечувати роботу мобільних пунктів («аптек на колесах») стало важче (купівля й устаткування 1 такого пункту коштує близько 1,45 млн грн, обслуговування — приблизно 100 тисяч грн на місяць).
• Стаціонарні аптеки. Робота «нерухомих» аптечних пунктів у прифронтових територіях також ускладнилася. У відповіді НЗЛ виконавчий директор СЕО мережі «Подорожник» Тарас Коляда прокоментував: «Наприкінці березня 2025 року в дев’яти прифронтових областях працювали 407 аптек мережі “Подорожник”. Наприкінці жовтня — 416. Ці населені пункти зазнають найбільше обстрілів, тут найчастіше доводиться закриватись. Торік “Подорожник” був найдинамічнішим ритейлером, але цього року ми відстаємо від своїх планів і зросли всього на девʼять аптек за пів року. Для найбільшої мережі це низький показник». 

Виконавчий директор додав, що попри все «Подорожнику», як одній з найбільших аптечних мереж, легше втриматися в таких умовах, але загально на ринку ситуація «значно гірша».

«З початку року в Україні стало на 270 аптек менше [відповідь станом на листопад 2025 року, — ред.]. Для розуміння: в середньому одна аптека «Подорожник» обслуговує 2100 клієнтів на місяць. Кожне закриття означає, що понад 115 000 українців змушені шукати, де їм тепер купувати ліки. А що, як в одному районі закриваються відразу декілька аптек? Знижується доступність ліків, виникає локальний дефіцит, бо інші аптеки не справляються з додатковим попитом, люди витрачають більше часу на пошуки ліків, який, на жаль, може коштувати здоровʼя та навіть життя».

Що про це кажуть у МОЗ? Станом на листопад 2025 року функціонували 28 мобільних аптечних пунктів у 19 областях України — про це МОЗ повідомило у відповіді НЗЛ. Для порівняння: у травні — 29 пунктів у 17 областях. У МОЗ зазначили, що постійно працюють над питанням збільшення доступності ліків, а також згадали співпрацю з Укрпоштою: «Проєкт “Укрпошта. Аптека” масштабовано на всі регіони України, у тому числі прифронтові та території, де ведуться активні бойові дії».

Чому говорять про можливий дефіцит?

Кількість ліків на полицях аптек залежить від кількох сторін: виробників, логістики, дистриб’юторів і безпосередньо роздрібних мереж. Якщо на якомусь з етапів виникають проблеми — це може призвести до зменшення обсягів препарату в аптеках. 

Наприклад, восени спостерігався дефіцит вакцин проти грипу. Про його причини розповів Тарас Коляда, виконавчий директор СЕО мережі «Подорожник»: «Тут якраз змішалися кілька факторів. По-перше, один з виробників, французький Sanofi, оновлює технологію виробництва згідно з останніми рекомендаціями ВООЗ, тому його вакцин цього року менше. Далі логістика: імпорт вакцин в Україну відбувається під державним наглядом, процедура цього року затягнулася, і це вплинуло на темпи постачання. Сезонний попит на вакцини від грипу уже розпочався, люди запитують фармацевтів, а вакцини ще не доїхали. Паралельно є ще одне ускладнення: дистриб’ютори привозять менше, ніж замовляють мережі. “Подорожник” замовляв 7000 доз вакцини “Ваксігрип Тетра”, але отримав менш ніж 5000». 

Щодо інших препаратів — Тарас Коляда зазначив, що в локальних мережах і невеликих населених пунктах дефіцит торкнувся не лише вакцин: «Після обмеження націнок на ліки, заборони маркетингових договорів і падіння рентабельності бізнесу, аптеки змушені планувати обсяги закупівель обережніше, відмовлятися від дорожчих і менш популярних позицій». НЗЛ також зверталося до 4 інших найпопулярніших аптечних мереж, щоб дізнатися про ситуацію з кількістю препаратів і ймовірністю дефіциту, проте відповіді не отримали. 

Російські атаки на склади найбільших дистриб’юторів. «Оптіма Фарм» і «БаДМ», що разом постачають понад 90% ліків в Україні, останні місяці зазнають регулярних обстрілів ворога. Це також може тимчасово негативно впливати на наявність препаратів через затримки в постачанні, однак нічого критичного не передбачають ні в МОЗ, ні дистриб’ютори. Останні запускають резервні буферні склади, співпрацюють з іншими посередниками, перелаштовують маршрути. 

Що буде далі?

Наприкінці року учасники ринку перебували в режимі очікування рішення влади про перезапуск маркетингу у фармринку. Воно затягнулося. У грудні Тарас Коляда, керівник «Подорожника» для НЗЛ коментував: «Бюджети фармкомпаній на 2026 рік уже на фінальній стадії ухвалення. Ми маємо враховувати у своїх планах песимістичний сценарій, за якого обмеження маркетингових контрактів і націнок продовжиться, а маржа буде падати. Наслідки такого сценарію передбачувані: це обовʼязково відобразиться на асортименті, і в першу чергу, з полиць зникатимуть дорожчі товари й бренди, а також ті, що не мають значного попиту». 

Однак 26 грудня Кабмін зрештою дозволив маркетингові послуги за новим порядком. Тепер вони можуть надаватися винятково на добровільній основі: «Забороняється ініціювати або вимагати маркетингові послуги як обов’язкову умову співпраці […] Рішення створює рівні умови конкуренції для виробників, насамперед українських, і дозволяє легально та прозоро просувати доступніші за ціною препарати». Вочевидь можновладці проаналізували негативні наслідки свого рішення й пішли на поступки для врегулювання фармринку. Проте наскільки ефективним виявиться добровільний порядок маркетингових послуг та чи допоможе він налагодити взаємини між виробниками й аптечними мережами, збільшити доступ до ліків у прифронтових регіонах і нівелювати ймовірність дефіциту  — покаже час.

Тим часом реформи фармацевтичного ринку продовжуються: продаж ліків за найближчими цінами в аптеках медзакладів, оновлення вимог до працівників аптек, дозвіл продавати препарати на АЗС — це нові впровадження лише за останні кілька тижнів. НЗЛ буде слідкувати за дрейфом на фармринку й надалі, та розповідатиме вам про головне.

Авторка: Роксолана Кривенко

Що передувало? 22 січня Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) визнав, що тримання Тандира під вартою протягом двох з половиною років без розгляду альтернативних запобіжних заходів — це порушення європейських стандартів свободи та безпеки.

ЄСПЛ зобов’язав Україну сплатити Тандиру 2100 євро компенсації моральної шкоди та 250 євро відшкодування судових витрат.

Контекст. У ніч на 26 травня 2023 року Тандир наїхав на блокпості у Києві та збив нацгвардійця. Від отриманих травм 23-річний військовослужбовець загинув. 

Тандир відмовився здавати аналізи на вміст алкоголю та наркотиків. За клопотанням прокуратури суд дозволив примусове відібрання біологічних зразків у судді. Проте досі невідомо, чи був суддя у стані алкогольного спʼяніння, коли перебував за кермом.

Водночас у Державному бюро розслідувань відкрили справу за порушенням правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспортних засобів особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, і при цьому спричинили смерть потерпілого. Пізніше Тандиру оголосили про підозру за фактом вчинення смертельної ДТП у стані алкогольного сп’яніння. 

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Фото: «Суспільне»

Допомога Шептицьких. Під час нацистської окупації Львова у 1941–1944 роках митрополит Андрей Шептицький разом зі своїм братом Климентієм організував системну допомогу євреям. За даними дослідників, братам Шептицьким вдалося врятувати близько 200 людей.

У книжці «Щоденник львівського гетто» рабин Давид Кагане розповідає, що акція з порятунку євреїв у місті була спланованою, а не спонтанною. Греко-католицькі священники отримували вказівки від митрополита щодо передачі євреїв під опіку розгалуженої мережі, яка забезпечувала підроблені документи та безпечні місця для переховування.

У 1942 році митрополит Андрей Шептицький у листі до папи Пія ХІІ різко засудив німецький нацизм, назвавши його системою брехні, грабунку й деградації людства. Як розповідає історик Юрій Скіра, того ж року він перейшов до систематичного порятунку євреїв: створив координаційну мережу зі священників, монахів і монахинь, які таємно переховували людей у монастирях, сиротинцях і парафіях УГКЦ. Саме зі Святоюрської гори для багатьох починалася «дорога життя» — тут митрополит особисто опікувався долями врятованих, зокрема наполягав на тому, щоб не розлучати родини.

Фабрика «Солід». Одним із таких місць переховування стала львівська взуттєва фабрика «Солід», розташована на вулиці Трибунальській у центрі міста. Нині — це триповерхова кам’яниця на вулиці Шевській, 16. На фабриці євреї не лише переховувалися, а й працювали. Підприємство стало місцем порятунку завдяки його власнику Йозефу Петерсу — етнічному німцю, який присвятив своє життя служінню УГКЦ. Опіку над фабрикою також здійснювали митрополит Андрей Шептицький та монахи-студити, які працювали там.

Як зазначає історик Юрій Скіра у книжці «Солід. Взуттєва фабрика життя», на фабриці переховували чоловіків, жінок і дітей. Удень вони перебували в підвалах, а вночі виходили шити взуття. Загалом вдалося врятувати близько 50 євреїв.

Через обмеження в забезпечені їжею до допомоги долучалися і миряни. Парафіянки УГКЦ готували страви та передавали їх монахам-студитам для людей, які переховувалися на фабриці.

Водночас ця діяльність постійно перебувала під смертельною загрозою. Фабрика була під пильним контролем окупаційної влади. У 1942 році «Солід» конфіскували, однак усі євреї, які там переховувалися, змогли пережити німецьку окупацію.

Де ще переховували євреїв? За сприяння митрополита Андрея Шептицького євреїв також переховували в монастирях, притулках для дітей та парафіях. Інколи люди ховалися навіть у каналізаційних тунелях. Зокрема, єврейська родина Хігерів прожила так понад рік та змогла врятуватися від нацистського режиму.

Довідка. Голокост — це систематичне переслідування і вбивство шести мільйонів європейських євреїв режимом нацистської Німеччини та її союзників. Голокост також іноді називають «Шоа», що івритом означає «катастрофа».

Нацисти переслідували євреїв через свій радикальний антисемітизм — ненависть та упередження, які були основою їхньої ідеології. Вони безпідставно звинувачували євреїв у всіх бідах Німеччини: соціальних, економічних, політичних і культурних. Нацисти навіть вважали євреїв винними в поразці Німеччини в Першій світовій війні.

Авторка: Соломія Михайлюньо

Про що гра? В описі віртуальної розваги йдеться, що «“Втеча з ТЦК — пригода від першої особи, де доведеться прокласти шлях до свободи. Проривати підземні тунелі, перехитрити охоронців та втекти із військової в’язниці суворого режиму, де панує жорстокий лад». Також з опублікованих скриншотів видно, що військові, які нібито наглядають за цією вʼязницею, зображені в українській формі, а на стінах розміщено плакати російською мовою.

Що відомо про компанію? Nolodin Games — студія з розробки відеоігор для Android та iOS. Серед її проєктів — гра «Кот и Бабка», що має понад 10 млн завантажень. Згідно з даними аналітичного сайту Sensor Tower, головний офіс компанії розташований в США.

Хто засновник? У профілі LinkedIn Віталій Бутов називає себе засновником Nolodin Games. Скриншоти з цим підтвердженням опублікували на сайті української геймдев-спільноти GameDev DOU. З опису профілю також відомо, що з 2018 до 2020 року він навчався в Донбаській національній академії, а нині, ймовірно, перебуває у Варшаві.

Ще одна ймовірна співробітниця Nolodin Games — Дар’я Тютіна, 3D-художниця та ілюстраторка. Зараз у її профілі LinkedIn зазначено місце перебування — Україна. Однак спільнота GameDev DOU опублікувала скриншот, на якому видно, що раніше вона працювала в Києві, потім — з лютого 2022 року до липня 2023 року — в Росії, а згодом — у США.

Фото: Google Play

Що ще відомо? «Суспільне» пише, що Олексій Брехт загинув на одній з підстанцій під час виконання професійних обовʼязків.

Нагадаємо. Олексія Брехта призначили виконувачем обов’язків голови правління компанії «Укренерго» у вересні 2024 року — після того, як із цієї посади звільнили Володимира Кудрицького. До того Брехт був його заступником.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Фото: «Укренерго»

Що відомо? У майстерні є 20 3D-принтерів, за допомогою яких щомісяця виготовляють до 600 протезів. Пацієнти отримують їх безплатно. Крім того, у Полтаві, Винниках і Києві діють мікроклініки для зняття замірів. Мережу таких пунктів планують розширювати по всій Україні.

Протезну майстерню відкрили ще восени 2025 року, а повний комплект матеріалів для виготовлення протезів партнери передали наприкінці року.

Що відомо? За даними поліції, вранці учень 9 класу у вбиральні одягнув маску та каску, після чого забіг до класу та напав із ножем на 39-річну класну керівницю й 14-річного однокласника. Потерпілих госпіталізували. Після цього школяр зачинився у вбиральні та поранив собі руки й живіт. Наразі він перебуває у лікарні. 

Також під час слідчих дій в телефоні підозрюваного правоохоронці виявили листування із ймовірно ворожими спецслужбами.

Фото: поліція Києва

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Навчання відбуватиметься у двох віденських школах. Вивчати українську як другу іноземну мову зможуть учні з 5 класу старшої школи (Oberstufe), що відповідає дев’ятому року навчання.

У посольстві зазначили, що передумовою запровадження української мови є достатня кількість заявок на її вивчення.

Що відомо? Пасажири отримають десять хвилин безплатного доступу до інтернету. Повноцінний доступ до швидкісного Wi‑Fi протягом поїздки коштуватиме 120 гривень на добу без обмеження трафіку.

В «Укрзалізниці» зазначили, якщо проєкт матиме попит, компанія планує масштабувати його на інші поїзди.

Що ще відомо? У пункті незламності місцеві мають змогу погрітися та зарядити техніку. За словами засновниці українсько-німецького центру AdlerA e.V. Оксани Орел, для місцевих відключення світла є стресовою ситуацією. Адже зазвичай про планові відключення у Німеччині повідомляють за декілька тижнів.

Що передувало? 3 січня внаслідок підпалу кабелів на електростанції кількадесят тисяч осель у Берліні залишилися без світла. Відповідальність за диверсію взяла група анархістів. Наразі електроенергію вже почали відновлювати. 

Фото: «Радіо Свобода»