ЄС

Що ще відомо? У ГУР кажуть, що Росія планує залучати до таких операцій завербованих агентів у Європі. Українська розвідка попередила партнерів про підготовку Росії до таких операцій.

Що ще відомо? Водночас прем’єр-міністр наголосив, що потреба у фінансуванні залишається критичною. За його словами, уряд разом із парламентом працює над якнайшвидшим ухваленням необхідних законопроєктів.

Нагадаємо. Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що ситуація з державними фінансами залишається складною, зокрема через затримку міжнародного фінансування, оскільки Україна не виконала частину зобов’язань перед партнерами. Держава насамперед фінансуватиме оборону, пенсії та соціальні виплати, а також зарплати вчителям, лікарям та іншим працівникам бюджетної сфери. Натомість відкладатимуть видатки, які не є критично важливими. 

Що відомо про ці санкції? Йдеться, зокрема, про санкції проти Путіна, Лаврова, олігарха Абрамовича, російських посадовців, депутатів Держдуми, військових, бізнесменів, пропагандистів, представників окупаційних адміністрацій та інших людей. Загалом, обмеження пропонують продовжити одразу на три роки. 

Нагадаємо. 18 вересня посли ЄС не змогли домовитися про продовження санкцій проти Росії.

Що ще відомо? За словами Урсули фон дер Ляєн, цю суму додадуть до 8,4 мільярда євро, які вже виділили в межах кредиту на підтримку України, зокрема на потреби ППО.

Нагадаємо. 3 вересня Україна подала запит на закупівлю ракет-перехоплювачів для систем протиповітряної оборони Patriot у межах програми Ukraine Support Loan. Держави-члени ЄС домовилися надати Україні необхідні компоненти для систем протиповітряної оборони Patriot. Йдеться про транш у розмірі 3,2 мільярда євро. Про це повідомила Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, передає «Суспільне». 

Проти кого запровадили санкції? П’ятеро росіян, проти яких застосували обмеження, обіймають керівні посади в російських компаніях, що діють в оборонному й військово-технологічному секторах.

Серед них:

• Раміль Бадгутдінов — генеральний директор ВАТ «Серпуховський завод “Металіст”», компанії, що займається виробництвом систем, які використовують у російській балістичній ракеті «Іскандер-М».
• Олександр Дюкарєв — генеральний директор ВАТ «Красноярський машинобудівний завод», підприємства, що займається виробництвом балістичних ракет, зокрема ракетного комплексу РС-28 «Сармат».

Серед інших людей, які є у списку, — директори російських компаній, що займаються виробництвом військових систем зв’язку та розробленням програмного забезпечення для БпЛА і космічних військових технологій.

Фінансовий сектор. ЄС заморозив активи 94 банків та інших організацій із Росії, Монголії, Киргизстану й Індії. Ще 33 кредитним і фінустановам заборонили проводити транзакції. Також під обмеженнями — 14 криптоплатформ, розташованих за кордоном. До санкційного списку увійшли сім золотодобувних компаній, одна з ключових алмазних компаній і кілька підприємств гірничодобувної та металургійної галузей.

Нафтовий сектор. Під санкції потрапили 18 компаній, зокрема чотири нафтопереробні заводи — три в Росії та один у Білорусі. Обмеження запровадили й проти грузинського НПЗ у Кулеві, який переробляє російську нафту. До санкційного списку додали 41 танкер російського тіньового флоту.

Військово-промисловий сектор. ЄС запровадив санкції проти 56 людей і компаній, пов’язаних із російським військово-промисловим комплексом. Більшість із них виробляють далекобійні дрони. Ще 51 компанію внесли до списку із суворішими обмеженнями на експорт товарів і технологій подвійного призначення. Частина цих компаній розташована в Китаї, Індії, Казахстані, Киргизстані, Туреччині та ОАЕ.

Заборона на в’їзд до країн ЄС. 21-й пакет санкцій передбачає майбутню заборону на в’їзд до країн ЄС для людей, які воюють або воювали проти України на боці Росії. Наразі невідомо, коли саме ця заборона почне діяти. Це вирішить Рада ЄС.

Що ще відомо? ЄС також вніс до санкційного списку президента Міжнародної федерації шахів Аркадія Дворковіча та очільника російського Національного олімпійського комітету Міхаіла Дєгтярьова. За словами міністра молоді і спорту України Матвія Бідного, вони просувають російські наративи та підтримують війну проти України.

Що відомо про угоди? Перший документ передбачає приєднання України до European Defence Fund (EDF) — програми ЄС, що фінансує дослідження та розробки в оборонній сфері.

Друга угода стосується European Defence Industry Programme (EDIP) — програми ЄС, спрямованої на розвиток оборонної промисловості.

У межах EDIP для України створили окремий інструмент — Ukraine Support Instrument (USI), який передбачає близько 300 млн євро на підтримку українського оборонно-промислового комплексу. Із цієї суми 260 млн євро спрямують на розширення виробничих потужностей, ще близько 35 млн євро — на розвиток оборонних інновацій у межах програми BraveTech EU.

Довідка. Документи має затвердити Верховна Рада. Після цього українські компанії зможуть повноцінно долучитися до європейських грантових програм.

Що ще відомо? У Раді ЄС зазначили, що нові заявники мають підтвердити виконання військових обов’язків в Україні. Для цього можна показати паспорт зі штампом про законний виїзд з України або паперовий чи електронний документ, що підтверджує виконання цих обов’язків або звільнення від них.

Також там наголосили, що це обмеження не застосовуватиметься до тих, хто вже користується тимчасовим захистом у ЄС.

Нагадаємо. 25 червня імміграційна служба Данії повідомила, що планує припинити надавати дозволи на проживання українським чоловікам призовного віку. У запропонованому законопроєкті йдеться, що українські чоловіки віком від 23 до 60 років зможуть отримати посвідку на проживання, якщо підтвердять звільнення від військової служби.

Хто потрапив під санкції? 

• Дмитро Неєлов — перший заступник керівника Оленівської в’язниці в Донецькій області, відповідальний за катування, побиття та приниження українських військовополонених і цивільних. Він також причетний до масових убивств українських в’язнів в Оленівці в ніч на 29 липня 2022 року, оскільки навмисно затримував евакуацію поранених. 
• Олексій Хавецький — керівник охорони виправної колонії №7 у Пакіно в Росії, який організував систематичне жорстоке поводження з українськими військовополоненими. Під його наглядом ув’язнених катували електричним струмом, морили голодом, вчиняли сексуальне насильство та принижували для розваги для розваги персоналу колонії. 
• Ян Заневський — співробітник ФСБ, причетний до незаконного затримання та катування цивільних на тимчасово окупованих територіях України, зокрема в Херсонській, Миколаївській та Запорізькій областях. Серед катувань зафіксовано побиття, удушення та сексуальне насильство. 
• Слідчий ізолятор-2 Таганрога (СІЗО 2) — установа, яку використовували для утримання українських військовополонених та цивільних, зокрема жінок і журналістів. Ув’язнених там систематично катували, що призводило до їхньої смерті. Саме в цьому закладі після року утримання під вартою померла журналістка Вікторія Рощина, на тілі якої виявили численні сліди катувань. 

Крім того, під обмеження потрапили ще семеро людей. Серед них — начальник виправної колонії № 10 у селі Ударному Олександр Гнутов, п’ятеро його заступників, а також начальниця медичної частини цієї ж колонії Галина Мокшанова.

Також під санкції потрапили кілька офіцерів та співробітників Оленівської в’язниці, які безпосередньо вчиняли принизливе поводження з українськими в’язнями в цьому закладі.

Верховна Рада ратифікувала угоду про кредит від ЄС на 90 мільярдів євро. Цьогоріч держава має отримати 28,3 мільярда євро на закупівлю озброєння і 16,7 мільярда євро на забезпечення макрофінансової підтримки. Про це повідомили на сайті Верховної Ради.

Що ще відомо? Основну суму позики погашатимуть коштом репарацій від РФ, а відсотки покриватиме бюджет ЄС.

Що передувало? 23 квітня Володимир Зеленський заявив, що ЄС розблокував пакет у розмірі 90 мільярдів євро кредиту. Перший транш очікують у травні-червні. Також погодили 20-й пакет санкцій проти РФ.

Що відомо про цей кредит? 19 грудня 2025 року лідери ЄС ухвалили рішення щодо підтримки України в розмірі 90 мільярдів євро на 2026–2027 роки. Позику виділять з резерву Євросоюзу. Ці кошти — безвідсотковий кредит. Україна має повернути його лише після того, як Росія виплатить репарації.

Нагадаємо. 20 лютого Угорщина заблокувала виділення Україні кредиту ЄС на суму 90 мільярдів євро через відсутність транзиту нафти з Росії нафтопроводом «Дружба».