Плеєр Архіви – The Ukrainians
Культура 4 years тому
Вірш Сергія Жадана опублікували у New York Times Magazine
Це вперше в американському журналі опублікували переклад твору з української літератури. На сторінках додатка New York Times вийшов вірш «Плеєр». «Ці вірші були створені у світі, який лякає ― де бажання бути вільним призводить до зростання мертвих тіл, де, незважаючи ні на що, ти все одно повинен співати і любити», ― пишуть у виданні. Над перекладом віршу працювали Вірляна Ткач та Ванда Фіпс.

Headphones

Sasha, a quiet drunk, an esoteric, a poet,

spent the entire summer in the city.

When the shooting began, he was surprised —

started watching the news, then stopped.

He walks around the city with headphones on,

listening to golden oldies,

as he stumbles into burned-out cars,

blown-up bodies.

What will survive from the history

of the world in which we lived

will be the words and music of a few geniuses

who desperately tried to warn us,

tried to explain, but failed to explain anything

or save anyone;

these geniuses lie in cemeteries

and out of their ribcages

grow flowers and grass.

Nothing else will remain —

only their music and songs, a voice

that forces you to love.

You can choose to never turn off this music.

Listen to the cosmos, shut your eyes.

Think about whales in the ocean at night.

Hear nothing else.

See nothing else.

Feel nothing else.

Except, of course, for the smell,

the smell of corpses.

Плеєр

Саша, тихий п’яниця, езотерик, поет.

Ціле літо просидів у місті.

Коли почались обстріли – здивувався,

почав дивитися новини, потім кинув.

Ходить містом, не вимикаючи плейєра,

слухає різних динозаврів,

натикається на спалені машини,

на розірвані тіла.

Нам залишаться від цілої історії,

від світу, в якому ми жили,

слова та музика кількох геніальних

чоловіків, що марно намагалися нас

усіх застерегти, намагалися щось пояснити,

але нічого не пояснили, нікого не врятували,

лежать на цвинтарях,

і з їхніх геніальних грудних кліток

ростуть тепер квіти й трава.

Більше не лишиться нічого –

лише музика, лише спів, лише голос,

що примушує любити.

Можна ніколи не обривати цю музику.

Слухати космос, заплющивши очі.

Думати про китів у нічному океані.

Більше нічого не чути.

Більше нічого не бачити.

Більше нічого не відчувати.

Окрім запаху, звісно.

Окрім трупного запаху.

Фото: ukrlit.net

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Запросіть друга до Спільноти

Вкажіть, будь ласка, контактні дані людини, яку хочете запросити

Придбайте для друга подарунок від TUM

Вкажіть, будь ласка, контактні дані цієї людини, щоби ми надіслали їй посилку

Майже готово

Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.

Дякуємо і до зв’язку незабаром!

Дякуємо за покупку!

Вхід в кабінет

Відновлення пароля

Оберіть рівень підтримки