Помаранчева революція

Що стало поштовхом

У 2004 році відбулися вибори президента. Результати численних соціологічних опитувань передбачали перемогу лідера опозиції Віктора Ющенка. Але несподівано для всіх голова Центральної виборчої комісії Сергій Ківалов оголошує інші результати: нібито з невеликою перевагою переміг тоді ще прем’єр-міністр України, людина з кримінальним минулим та проросійський політик Віктор Янукович. Натомість Ющенко з цим не погодився та закликав українців вийти на мирні протести.

Як це відбувалося 

Кольором революції, завдяки якому вона й отримала назву, став помаранчевий — офіційний колір президентської кампанії Ющенка. Символічно, що почалося все саме восени, коли навіть листя на деревах було помаранчевим. Гаслом була фраза «Ющенко — так», а основним місцем протестів став Майдан Незалежності.

На вулиці вийшли сотні тисяч людей — прихильників опозиції. Їхні вимоги змінювались, але, зрештою, головною ціллю стало проведення перевиборів президента. Революція, як і планувалося, була абсолютно безкровною: учасники акцій проводили їх мирно, а тодішня влада не застосовувала зброю проти демонстрантів. 

У різних містах проходили й мітинги за Януковича, а Харківська, Луганська та Донецька обласні ради хотіли створити автономії. Західні політики були стурбовані можливим роз’єднанням України.

Чим все закінчилося

Зрештою, результати виборів визнали недійсними та оголосили повторний другий тур — фактично третій, чого в історії України раніше ніколи не було. За результатами нього перемогу здобув уже Віктор Ющенко, а напруга в суспільстві спала: революція перемогла.

Значення для України

Після обрання президентом Віктора Ющенка курс України змінився: зокрема ми наблизилися до вступу в ЄС та НАТО. Революція також зіграла роль у сприйнятті України світом: люди побачили, що ми — не частина Росії, а окрема країна зі своїми поглядами та цілями, яка готова відстоювати свої права та свободу.

Текст підготував Арсеній Піпоян

Фото: atlanticcouncil.org

Детальніше. День Гідності та Свободи став своєрідним наступником Дня Свободи, який відзначали на честь Помаранчевої революції з 2005 по 2011 роки 22 листопада, але згодом його скасувала тодішня влада на чолі з президентом Януковичем .

Саме 21 листопада 2013 року почалися протести українського громадянського суспільства. Це була реакція на рішення тодішньої влади припинити курсу на євроінтеграцію та скасувати процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. 

Для українського суспільства стало очевидним, що країна рухається до цілковитого авторитаризму з його зневагою до засадничих прав людин. Це й змусило українців вийти спочатку на вулиці Києва, а потім й інших міст України.

Події розгорталися стрімко – від мирних зібрань студентства до масових мітингів, палаючих шин, «коктейлів Молотова» і бруківки, яка стала зброєю у руках протестувальників. На відміну від подій Помаранчевої революції, відстоювання власної гідності та свободи коштувало українцям 106 убитих і понад 2 тисяч поранених. І це була лише ціна 3-х місяців Євромайдану.

⟶ Протестувальники у Гонконзі надихаються прикладом української Революції Гідності. Активісти у Гонконзі на барикадах переглянули фільм «Зима у вогні» про події на Майдані взимку 2013-2014 років.

Нагадаємо, що масові акції протесту тривають у Гонконзі з червня 2019 року. Спочатку протестувальники вимагали скасувати поправку до закону, яка б дозволила екстрадувати людей з Гонконгу до материкового Китаю. Очільниця території Керрі Лем 23 жовтня виконала свою обіцянку відкликати поправку, проте протести це не зупинило. Згодом протестувальники почали вимагати демократичних реформ, зокрема загального виборчого права (зараз очільника Гонконгу призначає уряд Китаю), розслідування випадків насильства силовиків над протестувальниками та відставки самої Лем.

⟶ У Києві відбуваються акції пам’яті до Дня Гідності та Свободи. Президент України Володимир Зеленський разом з дружиною Оленою Зеленською з нагоди Дня гідності і свободи вшанували пам’ять Героїв Небесної сотні. Про це повідомляє Укрінформ. Вони поставили свічки перед хрестом, який встановлений у центрі Києва як пам’ять про загиблих під час Революції гідності. Разом з главою держави пам’ять героїв також вшанували Прем’єр-міністр Олексій Гончарук, перший заступник Голови Верховної Ради Руслан Стефанчук, голова СБУ Іван Баканов, народні депутати. Президент під звук дзвонів поклонився пам’яті загиблих. Йому також показали ділянку, де планують збудувати на алеї Героїв Небесної сотні Національний музей Революції гідності.

Фото: reporters.media