Сергій Стерненко

Що відомо? За словами міністра оборони, досвід Стерненка допоможе нам реалізувати спільне бачення підвищення ефективності безпілотних підрозділів.

Нагадаємо. 14 січня Верховна Рада підтримала призначення Михайла Федорова міністром оборони України. Раніше він очолював Міністерство цифрової трансформації. 

Фото: Михайло Федоров

Про «Спільноту Стерненка». Благодійний фонд заснували в січні 2025 року задля підтримки українських захисників та захисниць, якою до того займався Сергій Стерненко разом із своєю командою. У червні цього ж року фонд зібрав мільярд гривень на закупівлю FPV-дронів. 

Нагадаємо. «Спільнота Стерненка» раніше показала перші збиття БпЛА типу «Shahed» дронами.

Фото: Facebook-сторінка фонду

Цитата. «47-ма інженерна бригада похвалилася фортифікаціями, у яких в сучасних умовах війни неможливо тримати оборону. Той, хто відправить людей у такі траншеї — прирече їх на смерть», — йдеться в публікації Стерненка.

Що кажуть військові? У коментарях під публікацією бригади також критику висловили військові, зокрема військовослужбовець бригади «Рубіж» Валентин Юхимчук написав: «Прошу звернути увагу командування та офіцерів які займаються плануванням цих “траншей”. Станом на зараз, ні один командир який поважає та береже свій особовий склад не заведе свою піхоту в ці траншеї в чистому полі».

У відповідь на коментар сторінка бригади написала: «Ми не можемо публічно продемонструвати все. Певною мірою було змінено рельєф та обʼєкти по яких можна було б знайти місце розташування позицій. Насправді там є приховані укриття, підготовлені рубежі та інші заходи для захисту особового складу».

У коментарі НЗЛ Валентин Юхимчук зазначає, що в умовах сучасної ситуації варто відмовитися будівництва великих РОПів та ВОПів (ротних та взводних опорних пунктів).

«Беручи до уваги всі особливості війни 2025 року, потрібно взагалі відійти від будівництва великих РОПів/ВОПів. Позиція для піхотинця має бути добре перекрита та замаскована. Потрібно робити максимально глибокі бліндажі та СП [спостережний пункт – ред.]», — каже Валентин Юхимчук. 

Валентин повідомляє, що залишив коментар під публікацією бригади на основі власного бойового досвіду.

«Мої хлопці теж сиділи в таких укриттях в чистому полі: за день туди влітало до десяти FPV-дронів, і постійно працювали міномети. Я був недалеко від них — в бліндажі в посадці — і до мене залітали лише “зальотні” 120-ті міни. FPV-дрони мене теж не могли дістати, бо вхід до бліндажа мав два повороти та був замаскований гіллям та деревами», — каже військовий. 

Фото: Facebook-сторінка 47-ї окремої інженерної бригади

Цитата. «47-ма інженерна бригада похвалилася фортифікаціями, у яких в сучасних умовах війни неможливо тримати оборону. Той, хто відправить людей у такі траншеї — прирече їх на смерть», — йдеться в публікації Стерненка.

Що кажуть військові? У коментарях під публікацією бригади також критику висловили військові, зокрема військовослужбовець бригади «Рубіж» Валентин Юхимчук написав: «Прошу звернути увагу командування та офіцерів які займаються плануванням цих “траншей”. Станом на зараз, ні один командир який поважає та береже свій особовий склад не заведе свою піхоту в ці траншеї в чистому полі».

У відповідь на коментар сторінка бригади написала: «Ми не можемо публічно продемонструвати все. Певною мірою було змінено рельєф та обʼєкти по яких можна було б знайти місце розташування позицій. Насправді там є приховані укриття, підготовлені рубежі та інші заходи для захисту особового складу».

У коментарі НЗЛ Валентин Юхимчук зазначає, що в умовах сучасної ситуації варто відмовитися будівництва великих РОПів та ВОПів (ротних та взводних опорних пунктів).

«Беручи до уваги всі особливості війни 2025 року, потрібно взагалі відійти від будівництва великих РОПів/ВОПів. Позиція для піхотинця має бути добре перекрита та замаскована. Потрібно робити максимально глибокі бліндажі та СП [спостережний пункт – ред.]», — каже Валентин Юхимчук. 

Валентин повідомляє, що залишив коментар під публікацією бригади на основі власного бойового досвіду.

«Мої хлопці теж сиділи в таких укриттях в чистому полі: за день туди влітало до десяти FPV-дронів, і постійно працювали міномети. Я був недалеко від них — в бліндажі в посадці — і до мене залітали лише “зальотні” 120-ті міни. FPV-дрони мене теж не могли дістати, бо вхід до бліндажа мав два повороти та був замаскований гіллям та деревами», — каже військовий. 

Фото: Facebook-сторінка 47-ї окремої інженерної бригади

Чому так сталося? Волонтер пояснив, що постачання FPV-дронів обмежили через зростання потреби, спричинене високою інтенсивністю бойових дій, зокрема на Покровському напрямку. За його словами, державне забезпечення не покриває всі потреби, тому навантаження на волонтерів зростає. Він також зазначив, що проєкт «Шахедоріз» не вплинув на ситуацію, оскільки має розмежоване фінансування.

Як змінити ситуацію? Підтримати військо та постачання FPV-дронів можна, задонативши на проєкт «Русоріз».

Довідка. Благодійний фонд «Спільнота Стерненка» заснували 15 січня 2025 року для постачання FPV-дронів Силам безпеки та оборони України, а також для розвитку безпілотних технологій. Раніше команда з п’яти людей охоплювала понад 400 підрозділів на всіх напрямках фронту, передавши більше ніж 145 000 FPV-дронів, автотехніку, рації, старлінки, дрони великої дальності та морські дрони. Благодійний фонд — найбільший недержавний постачальник FPV-дронів, що активно розвиває їх застосування на полі бою.

Що таке «Шахедоріз»? Проєкт підвищує спроможності Сил оборони України у знищенні БпЛА типу «Shahed» та «Гербер» дронами-перехоплювачами, працюючи разом із виробниками та підрозділами. Окрім постачання перехоплювачів, команда впроваджує інновації, масштабує досвід у війську та просуває створення системи дронової ППО по всій країні.

Фото: sternenkofund.org

Детальніше. Ще у 2015 році Сергія Стерненка затримали за підозрою у розбійному нападі та викраденні людини — тодішнього депутата Комінтернівської районної ради Одеської області Сергія Щербича. Підстава — Щербич упізнав у Стерненкові свого нападника. Активіст свою причетність до злочину заперечує. 

У тому ж 2015 році у будинку Стерненка провели обшук. За словами активіста, він добровільно віддав правоохоронцям свою зброю: пневматичний пістолет, стартовий (шумовий) пістолет та колекційний ніж. Через стартовий пістолет правоохоронці також звинуватили Стерненка у незаконному зберіганні вогнепальної зброї. Справа про викрадення депутата розтягнулась на понад 5 років. І от лише 23 лютого 2021 року суд виніс вирок. У результаті, активісту призначили покарання за розбій і зберігання пістолета, а за викрадення людини – звільнили від відповідальності через строки давності.

Що не так із вироком?

Сергій Стерненко звернув увагу на кілька порушень під час розгляду справи та винесення вироку на своїй сторінці у Фейсбуці: 

«- усі вилучені речі під час обшуку визнані судом допустимими доказами. Хоча обшук у мене вдома проводився без адвоката, з яким мені навіть не дали зв‘язатись;

– судово-медичні експертизи, складені російською мовою також визнані допустимими. Хоча це пряме порушення ст. 29 КПК.

– суд відмовився визнавати доказом висновок спеціаліста щодо стартового пістолета, у якому спеціаліст вказав що експертиза по пістолету проводилась з суттєвими порушеннями і пістолет не є вогнепальною зброєю;

– суд не сумнівається у висновку експерта сторони обвинувачення, у якому той сказав що взяв пістолет стартовий, але після викручення експертом втулки зі ствола став вогнепальним;

– суддя вважає що у нас існує закон про зброю, і це (!) міліцейська інструкція, яка законом не є.

– стартовий пістолет мною було видано поліції добровільно. Це взагалі за ч. 3 ст. 263 ККУ є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності. Але суддя також відкинув цей документ, бо добровільна видача не зафіксована у протоколі обшуку і бо я в ньому це не написав. Але я не підписував протокол, бо до мене не пустили адвоката».

Адвокат активіста Масі Найєм написав, що суддя цитував свідка, якого в суді не допитували. Хоча суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання.

А судді хто?

Вирок іменем України виніс суддя Віктор Попревич з Донецька. Він відомий тим, що у 2009 році встановив біля свого будинку у тоді ще неокупованому Донецьку погруддя Леніна та Сталіна. Що ж до вироку, то Сергій Стерненко заявив, що суддя Попревич спершу написав виправдальний вирок. Згодом через тиск генеральної прокурорки Ірини Венедіктової та заступника голови Офісу президента Олега Татарова суддя переписав обвинувальний вирок. 

Якою є позиція обвинувачення?

Прокуратура заявляє, що провина обвинувачених, Стерненка та його соратника Руслана Демчука, підтверджується свідченнями потерпілого Сергія Щербича та показами свідка. Остання розповіла, що бачила, як Щербича затягли в машину і повезли в невідомому напрямку. 

Мета нападу, на думку обвинувачення — заволодіти майном Щербича: банківською карткою і телефоном. Обтяжуючою обставиною суд визнав те, що злочин нібито вчинили «у зв’язку з виконанням потерпілим службовим обов’язком» — Щербич був депутатом райради. Також суд звернув увагу на те, що Стерненко розповідав про своє негативне ставлення до політичних поглядів потерпілого.

Що далі?

Із будівлі суду в Одесі Стерненка повезли у СІЗО. Зараз у чоловіка немає доступу до своїх профілів у соцмережах. Активіст подаватиме апеляцію. Небайдужі збираються на акції протесту у різних містах України ввечері 23 лютого. Фракція «Голос» починає збір підписів за відставку генпрокурорки Ірини Венедіктової.

Хто такий Сергій Стерненко?

Це колишній керівник одеського «Правого сектора». Ще 24 травня 2018 року двоє невідомих скоїли на нього замах. Один з нападників утік, але згодом його затримали. Інший отримав від активіста смертельний удар ножем у живіт. Поліція розслідує убивство нападника Стерненком як умисне. Водночас правоохоронці не коментують слідство щодо нападу на самого активіста.

Це був уже третій замах на Сергія Стерненка. 1 травня 2018 року невідомий вистрілив у нього ззаду з травматичної зброї. 7 лютого 2018 року на активіста напали біля його будинку. Стерненка підозрюють також у нападі на начальника одеської поліції під час протестів проти забудови у Міському саду Одеси у листопаді 2017 року. На думку Стерненка, напали на нього через те, що він виступав проти незаконних забудов в Одесі, які реалізовувалися в інтересах мера міста Геннадія Труханова.

Копайте глибше:

• Сергій Стерненко у програмі «Рандеву з Яніною Соколовою» (YouTube) 

Фото: kurs.com.ua