Тарас Шевченко

Що відомо ще? Інсталяція-присвята відтворює форму мармурового бюста, який свого часу створив скульптор Володимир Беклемішев за фотознімками Шевченка. Це зображення вважають одним із найточніших портретів поета. Яскравий жовтий колір символізує барви українського прапора та уособлює Шевченка як «сонце України». Автор концепції — український художник Сергій Западня.

Усередині бюста відвідувачі можуть послухати вірші Тараса Шевченка у виконанні Богдана Ступки та перевірити свої знання про життя й творчість митця. Для цього організатори створили інтерактивну вікторину у співпраці з науковою консультанткою проєкту — головною зберігачкою фондів Національного музею Тараса Шевченка Юлією Шиленко.

Коли можна побачити? «Світ очима Шевченка» працюватиме в парку до 15 серпня, а потім стане частиною великої інтерактивної виставки Ukraine WOW, що відкриється до Дня Незалежності України.

Цитата. «Серед вічок, які переносять у різні точки світу, є одне, в якому відвідувач побачить лише темряву. Це те, що сьогодні бачать пам’ятники в Україні, адже їх часто ховають у захисні конструкції. Це нагадування про велику війну, яка торкається усього — і людей, і міст, і пам’ятників», — зазначили співзасновниці Ukraine WOW Ярослава Гресь та Юлія Соловей.

Довідка. За словами організаторів, по всьому світу встановили понад 1100 пам’ятників Тарасові Шевченку на чотирьох континентах. Вони стоять у більшості українських міст, а також у столицях таких країн, як Вашингтон, Буенос-Айрес, Париж, Рим, Варшава, Прага, Афіни, Оттава, Пекін і Канберра. Інсталяція дає змогу перенестися до цих міст і відчути зв’язок із тими, хто вимушено залишив Україну через війну. Понад сто людей відзняли матеріал для 20 інтерактивних вічок, які розмістили всередині інсталяції.

Фото: Дан Балашов для Ukraine WOW

«Жінка в ліжку», 1839-1840 роки. Існує дві версії того, ким є жінка на картині. За однією з них, це Амалія  Клоберг, знайома Шевченка ще зі студентських років. Також дослідники вважають, що це може бути Марія Європеус, дочка виборзького бургомістра, яку Шевченко також згадував під іменем Паші у повісті «Художник». Фото тут. 

«Перерване побачення», 1839-1840 роки. Це копія однойменної картини Карла Брюллова, яку Тарас Шевченко виконав у двох примірниках. Твір ще називали «Італійка біля фонтана» або «Перервана зустріч». Фото тут. 

«Марія», 1840 рік. Це малюнок за поемою Олександра Пушкіна «Полтава». Героїня твору Марія ― це Мотря Кочубей, дочка Василя Леонтійовича Кочубея, генерального писаря, а згодом генерального судді при гетьмані Івані Мазепі. Фото тут.

«Натурниця», 1840 рік. Картина написана аквареллю. Часто її називають так: «Сама собі господиня в хаті», «Сама собі господиня», а також «Одаліска». Однак Тарас Шевченко залишив напис «Натурщиця». Ця картина зображена на марках Укрпошти до 8 березня. Фото тут. 

«Зустріч Тараса Бульби з синами», 1842 рік. Це перша ілюстрація до повісті Миколи Гоголя «Тарас Бульба». Фото тут.

«Старости», 1844 рік. На офорті зображений обряд сватання: попереду наречена подає хустку хлопцеві ― отже, погоджується вийти за нього. Довкола них стоять рідні й старости, які були обов’язковими учасниками обряду. Фото тут.

«Мотрин монастир», 1845 рік. На малюнку — Мотронинський Троїцький монастир ― пам’ятка архітектури поблизу однієї зі столиць часів гетьманства ― Чигирина на Черкащині. Саме в ньому освячували зброю перед початком Коліївщини ― українського повстання проти польського панування 1768-1769 років. Фото тут.

«Костьол у Києві», 1846 рік. Цей малюнок Тарас Шевченко створив, перебуваючи в Україні. У той час художник змальовує українські пейзажі, села, пам’ятки архітектури. Фото тут. 

«Крутий берег Аральського моря», 1848-1849 роки. Цей малюнок Тарас Шевченко створив, беручи участь в експедиції до Аральського моря, куди він поїхав під час свого ув’язнення в Оренбурзькій фортеці. Фото тут. 

Фото: art-holst.com.ua

Детальніше. У широкий український кінопрокат вийшла документальна стрічка про життя Тараса Шевченка під час заслання до Казахстану «Тарас. Повернення». Сценарист та режисер картини — український письменник Олександр Денисенко. Сценарій до фільму написали ще у 2012 році. Тоді він виграв Міжнародний конкурс кіносценаріїв до 200-літнього ювілею Шевченка у березні 2012-го року. Згодом у тому ж році картина перемогла на конкурсному відборі Держкіно і отримав фінансову підтримку на реалізацію проєкту. Загалом бюджет стрічки — 44,8 мільйона гривень.

У липні 2016 року розпочалися зйомки у Києві у фортеці Косий капонір. Упродовж серпня і вересня 2016 року фільм знімали у казахстанському місті Мангістау. Дозйомки сцен відбувалися у казахстанському місті Капшагай, у Білгородській фортеці та в околицях Білгорода-Дністровського, що на Одещині. Наприкінці 2017 року стрічка була повністю готова та представлена у Держкіно.

9 березня 2017 року, в день 203-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка презентували тизер художнього фільму «Тарас. Повернення». 9 березня 2019 року відбувся передпрем’єрний показ фільму в Національному музеї Тараса Шевченка. В український прокат стрічка мала вийти ще 2 квітня 2020 року. Але реліз перенесли на вересень 2020 через пандемію коронавірусу. 

Цитата. «Тарас Шевченко у фільмі – не герой і не пророк. Тарас Григорович був інтелектуальний чоловік, і мені потрібна була його душа. Я знайшов актора — Бориса Орлова. В його очах є думка. Борис програє дуже багато речей в собі. Це видно. І мені таке кіно імпонує. Я проти українського плакатного кіно», — сказав сценарист та режисер Олександр Денисенко.

Що там ще в українському кіно?

«Атлантида» Валентина Васяновича: вийшов офіційний трейлер. Події фільму розгортаються у 2025 році. Рік до того Україна перемогла Росію у війні на Донбасі. Окуповані райони Луганщини та Донеччини повернули до складу країни. Але ці території визнали непридатними для життя людей. На тлі спустошення та занепаду народжується нове кохання. Стрічка вийде у широкий український прокат 5 листопада 2020 року. Трейлер можна переглянути тут.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: ukranews.com