твори

«Це вже більше ніж подія, це вже життя»

У 2018 році Львів здобув титул Молодіжної столиці України. Однією з умов було проведення всеукраїнського заходу. Під час підготовки команда молодіжних організацій провела опитування, і саме тоді з’явилася назва «Молодвіж», яку запропонував хлопець із Запоріжжя.

«Для мене тоді, студента 4 курсу, це була історія неусвідомленого виклику. Без чіткого розуміння, як робити масові заходи, як наповнювати їх сенсом, як працювати з партнерами. Але результат був успішним — і сьогодні ми говоримо про “Молодвіж” як про історію, що вже відбулася», — пригадує Олег Малець, керівник мережі ТВОРИ!

Для Олега ця історія стала особливою традицією: «”Молодвіж” — це початок нового сезону життя молоді. Він має свої здобутки, традиції, мрії та втрати. Для мене це — лайфстайл @Молодвіж».

А ще Олег каже, що це місце для перших досвідів громадського життя: «Тут можна знайти партнерів, зароджуються ідеї та проєкти. Бо тут збираються ті, хто формує Україну сьогодні».

«Молодь задає ритм і напрямок руху»

Для Василя Мальця історія «Молодвіжу» почалася з відчуття, що подія не має бути «нудною і в піджаках». Вона мала стати простором для університетських і громадських спільнот, для тих, хто хоче себе знайти й реалізувати.

«Це мала бути подія на межі всього різного: щоб можна було розвиватися, знаходити себе, створювати місто можливостей. Так народився “Молодвіж” — історія проактивних молодих людей, яким не байдуже», — згадує Василь,  співзасновник «Молодвіжу» та військовослужбовець підрозділу безпілотних систем «Прайм».

Особливим став третій «Молодвіж», що відбувся після суворого карантину: «Ми були одним із перших великих заходів після початку ковіду. Саме він розрухав усе, бо людям страшенно бракувало живого спілкування».

Василь вірить у визначальну роль молоді: «Молодь першою відчуває, коли країна рухається не туди, і першою виходить діяти. Вона задає ритм і напрямок руху». Для нього «Молодвіж» став школою впевненості: «Ти розумієш, що обмеження — лише у твоїй голові. І вчишся долати їх разом з іншими».

«”Молодвіж” — це школа життя»

Юлія Мартинюк — керівниця PR та комунікацій мережі ТВОРИ! — уже сім років у команді «Молодвіжу». Для неї це насамперед школа життя — з усіма його викликами й уроками. «Кілька місяців до заходу ти живеш лише підготовкою: не пам’ятаєш, який сьогодні день тижня, а все, що тебе цікавить, — скільки днів залишилось до старту», — каже вона.

«Молодвіж» для Юлії — це про людей: команду, що готує подію, і відвідувачів, які приходять бодай на один виступ. Після 2024 року захід набув нового змісту. Після втрати Ярини Базилевич (Ярина, її дві сестри та мама загинули 4 вересня 2024 року внаслідок російської ракетної атаки) він став для Юлії символом пам’яті, яка трансформується у дію.

Щороку команда змінюється — приходять нові волонтери, приєднуються люди з дружніх організацій. І саме вони формують програму, яка відображає настрої та запити молоді. «Таким чином молодь творить захід таким, яким вона хоче бачити його сама, і задає теми для всіх відвідувачів», — пояснює Юлія.

Найбільше Юлію мотивує відчуття, що навіть одна людина після «Молодвіжу» може змінити своє уявлення про культуру пам’яті чи відчути, що здатна впливати на процеси у країні. Для Юлії це був шлях постійного професійного й особистого росту, а також урок віри й любові навіть у найважчі моменти.

«”Молодвіж” — це про те, що на часі. Про спікерів, яких ми справді вважаємо інфлуенсерами. Про теми, які не завжди обговориш у буденності. І про атмосферу, яку варто відчути хоча б раз у житті», — ділиться Юлія.

Юлія впевнена в майбутньому події: «У нас навіть є чат із назвою “Молодвіж за 100 років”. І це найкращий опис нашої віри: щороку він об’єднуватиме молодь, надихатиме й залишатиметься тим місцем, де творяться зміни та ухвалюються рішення, що впливають на всю країну».

«Молодвіж — це місце, де я постійно тестую саму себе»

Віка Кравець потрапила на «Молодвіж» у 16 років — і називає це здійсненням мрії. Згодом вона стала програмною менеджеркою заходу.

«Для мене “Молодвіж” — це не просто подія. Це рік підготовки, коли ти спостерігаєш за світом і Україною, а потім складаєш із цього пазл: болючого, щирого, сміливого. Це місце, де я тестую саму себе, простір сили й команда авантюристів, яка втілює найнеймовірніші ідеї».

З роками для Віки все змінилося: від пошуку спікерів і комунікацій до менеджменту волонтерів та питань безпеки. «Переломним став 2024 рік і особливо — втрата колеги Ярини Базилевич. Вона вірила, що ми маємо продовжувати. Відтоді “Молодвіж” для мене також про культуру пам’яті», — говорить Віка.

Саме завдяки заходу Віка обрала професійний шлях — стала спеціалісткою із взаємодії з органами державної влади. «Хто б міг подумати, що волонтерський досвід так вплине?», — ділиться Віка.

Її головний аргумент, чому варто приїхати: «Заради людей і знайомств. Тут легко знайти свою спільноту, “розвіртуалитися” з тими, за ким стежиш у соцмережах, відкрити для себе нову сферу».

Майбутнє «Молодвіжу»

«Молодвіж» змінюється разом із людьми та часом, але завжди зберігає свою сутність. Це простір, що народжує ідеї, формує впевненість і дозволяє молоді відчути власну силу.

Він виростає з маленьких історій — першого волонтерського досвіду, першої дискусії, першого кроку до професії. І кожного разу доводить: справжні зміни починаються з тих, хто готовий діяти.

«Молодвіж» буде й надалі — бо доки є молодь, яка шукає, творить і бере на себе відповідальність, доти існуватиме простір, що об’єднує, надихає й рухає країну вперед.

Текст: команда «Молодвіжу»

Фото: колаж НЗЛ