Тимчасово окупований Крим

Що ще відомо? Уражено акціонерне товариство «Морской нєфтяной тєрмінал» у Феодосії, тимчасово окупованого Криму — ключовий вузол постачання пально-мастильних матеріалів морським шляхом на півострів та тимчасово окуповані території півдня України. Зафіксовано влучання в резервуари на території об’єкта. 

Крім того, Сили оборони атакували склад матеріально-технічного забезпечення російських військ у Донецьку та місця зосередження живої сили у районі Очеретиного. Ударні БпЛА досягли районів цілей. Результати уточнюються.

Що відомо ще? Уночі 2 листопада бійці ГУР атакували чергові об’єкти системи протиповітряної оборони росіян у тимчасово окупованому Криму. 

Унаслідок удару по пункту управління зенітно-ракетного дивізіону С-400 «Тріумф», який перебував на бойовій позиції, знищено російську багатофункціональну РЛС 92Н6Е та обладнання системи автономного енергозабезпечення пункту управління С-400.

Також фахівці ГУР успішно уразили аеродромний оглядовий радіолокатор «АОРЛ-1АС» та РЛС П-18 «Терек» російської армії.

Фото: скриншот з відео

Що відомо ще? Окрім ворожих літаків, бійці також уразили черговий багатоцільовий гелікоптер Мі-8.

Довідка. Літаки-амфібії Бе-12 «Чайка» оснащені обладнанням для виявлення та ведення боротьби з підводними човнами.

Фото: скриншот з відео

Що відомо? Бійці спецпідрозділу «Примари» ударом повітряного дрона пошкодили корабельну РЛС (радіолокаційну станцію), а спецпризначенці Департаменту активних дій ГУР МО України атакували борт корабля.

Який результат? Унаслідок ударів російський ракетний корабель зазнав пошкоджень та покинув район бойового чергування.

Фото: скриншот відео ГУР МО

Раніше в «Крименерго» повідомили про аварійне відключення електроенергії.

Що відомо? Учасниці «Злої Мавки» надрукували на листівках гасло: «Спротив триватиме, навіть коли світ дрижатиме». Цю акцію вони назвали «підготовкою пляжів до українського сезону».

Довідка. «Зла Мавка» — це виключно жіночий український рух ненасильницького опору, який виник на початку 2023 року в окупованому Мелітополі. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну троє українок вирішили, що не будуть жити під окупацією, та почали чинити спротив. Назву рух отримав на честь мавки — жіночого духа з української народної міфології, який живе в лісі.

Фото: Telegram-канал жіночого партизанського руху «Зла Мавка»

Як вирішили провести «референдум»?

Таке рішення ухвалили на засіданні Верховної Ради Криму 27 лютого 2014 року. У той час парламент уже був під контролем російських військових. Журналістів до зали не пустили. Депутатів на засідання приводили на голосування примусово. Прийняття рішення про проведення «референдуму» відбувалося при озброєних російських військових, тому існувала реальна загроза життю депутатів.

Спочатку «референдум» планували провести 25 травня. Однак у Криму відбувалися протести проти війни та збройного втручання Росії на територію півострова. Через них дату «референдуму» двічі переносили й він відбувся на більш ніж два місяці швидше ― 16 березня.

Які питання були у бюлетенях?

Було два питання: «Ви за возз’єднання Криму з Росією на правах суб’єкта Російської Федерації?» та «Ви за відновлення дії Конституції Республіки Крим 1992 року та за статус Криму як частини України?» У Конституції Криму 1992 року було зазначено, що півострів ― це окрема держава зі своїми державними органами, яка «здійснює на своїй території всі повноваження за винятком тих, які добровільно делегує Україні». Верховна Рада України визнала цей документ неконституційним, тому його скасували. Фактично, це був вибір без можливості залишитися в складі України.

Як відбувалося голосування?

Без міжнародних спостерігачів. Порушення та фальсифікації ніхто не фіксував. За підсумковим протоколом Комісії Автономної Республіки Крим з проведення «референдуму», явка виборців склала понад 83%, а в Севастополі ― майже 90%. Однак це дуже перебільшені дані. За інформацією лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва, реальна явка виборців не перевищувала 30%.

Ще одна причина, чому «референдум» не є легітимним

Росія та окупаційна «влада» півострова посилаються на те, що в Конституції зазначено, що в Автономній Республіці Крим можна організовувати й проводити місцеві референдуми. Через це волевиявлення мешканців півострова буцімто є підставою до «приєднання» його до Росії.

Однак є й інші закони, які регламентують проведення референдумів у Криму. Наприклад, у «Законі про референдуми» (який був чинним 2014 року) йшлося про те, що предметом місцевого референдуму в Криму може бути скасування рішень і питань, які віднесені законодавством України до відання Криму. Очевидно, від’єднання півострова таким не є. 

Що відбувається зараз?

Крим залишається тимчасово окупованим. Україна та низка інших країн не визнають жодних прав Росії на територію півострова. Щодо Росії та її окремих представників у світі запроваджені різноманітні санкції. Їх продовжують щороку й обіцяють скасувати лише тоді, коли держава-агресор поверне всі території Україні й припинить війну.

Також в Україні створюють Кримську платформу. Це новий формат, для обговорення ситуації у Криму. Його ініціювала Україна, щоб підвищити ефективність міжнародного реагування на окупацію Криму, спільно шукати вирішення нових безпекових викликів, посилити міжнародний тиск на Росію та досягти деокупації Криму та повернення його Україні.

Копайте глибше:

• 27 лютого ― сьома річниця з початку активної фази тимчасової окупації Криму Росією. Як усе відбувалося. Це дата, коли півострів перейшов під фактичний контроль Росії ще до так званого «кримського референдуму». Це підтвердив Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ). У ніч на 27 лютого 2014 року російські військові захопили будівлі Верховної Ради та Уряду Автономної Республіки Крим і повісили на них російські прапори.

Фото: 24tv.ua