українські традиції

Що відомо з дослідження? 

• Три з чотирьох українських сімей мають власні традиції. 
• Троє з чотирьох українців мають український національний одяг та/чи прикраси у своєму гардеробі, але тільки половина вдягає.
• Весілля, поминки та хрестини — обряди, яких найчастіше дотримуються.
• Борщ, сало та вареники — кулінарні символи України для всіх регіонів
• На Півдні (Запоріжжя, Причорномор’я) важливими лишаються пострадянські свята — Міжнародний Жіночий день, Новий рік, День пам’яті та перемоги над нацизмом. 
• День вишиванки — найбільш впізнавана сучасна традиція, але дотримуються найбільше традиції хвилини мовчання о 9.00.
• Нового ритуалу хвилини мовчання найбільше дотримуються у Прикарпатті (85,3%), найменше — у Причорномор’ї (51,8%).
• День Захисників і Захисниць — третє за важливістю свято після Великодня та Різдва.
• Тільки 7% киян дізнаються про традиції у навчальних закладах (найнижчий показник по Україні), проте навчальний заклад все одно є третім джерелом знань про традиції після родини. 

Хто організував дослідження? Його провели спільно із Центром соціальних і маркетингових досліджень «Социс». Серед опитаних — 3200 респондентів із восьми історичних регіонів України: Сіверщини і Слобожанщини, Поділля, Придніпровʼя, Причорноморʼя, Запоріжжя, Прикарпаття, Волині і Західного Полісся, міста Київ.

Довідка. Zagoriy Foundation — це бюро соціальних проєктів, підтриманих Глібом та Катериною Загоріями. Проєкти, які воно ініціює або підтримує, спрямовані на розвиток та наснаження спільнот: через простори, знання, комунікаційні проєкти, дослідження або грантові програми.

«Витоки» — це проєкт про інтеграцію традиційної культури до сьогодення: у корпоративну культуру, освітні процеси, сімейні святкування тощо. Фізично він виражається у безплатних ілюстрованих електронних путівниках, які можна завантажити на сайті проєкту.

Фото: надали організатори

Детальніше. Обливаний чи Поливаний понеділок — стародавній звичай, який походить з язичницьких часів. Давні слов’яни вважали, що у цей день вода має чудодійні властивості. Приміром, вона проганяє злі сили. Обливання символізувало очищення від усього лихого. Обливали водою не лише людей, але й худобу, ікони та навіть могили.

У пізніші часи звичай став елементом залицяння. Юнаки з відрами води ходили по хатах, де жили неодружені дівчата, та обливали їх. А ті натомість дарували хлопцям писанки на знак вдячності. Існувала народна прикмета: якщо дівчину в цей день обіллють, то вона вийде заміж за коханого.

Фото: credo.pro

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. Обливаний чи Поливаний понеділок — стародавній звичай, який походить з язичницьких часів. Давні слов’яни вважали, що у цей день вода має чудодійні властивості. Приміром, вона проганяє злі сили. Обливання символізувало очищення від усього лихого. Обливали водою не лише людей, але й худобу, ікони та навіть могили.

У пізніші часи звичай став елементом залицяння. Юнаки з відрами води ходили по хатах, де жили неодружені дівчата, та обливали їх. А ті натомість дарували хлопцям писанки на знак вдячності. Існувала народна прикмета: якщо дівчину в цей день обіллють, то вона вийде заміж за коханого.

Обливаний понеділок в Україні сьогодні

Наразі цей звичай перетворився на розвагу. У цей день українці обливають один-одного водою. У деяких містах облаштовували водяні містечка, а також «‎суху зону»‎, де відвідувачі свята могли обсушитись та переодягнутися. Іноді ця розвага перестає бути веселою та нагадує справжнє хуліганство, коли юнаки обливають без згоди дівчат та інших перехожих крижаною водою посеред вулиці. 

Проте другий рік поспіль свято відзначають без масових гулянь, а у родинному колі. Адже через пандемію та карантинні обмеження будь-які масові зібрання в Україні заборонені.

Фото: credo.pro

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики