війна з Росією Архіви – The Ukrainians

війна з Росією

Скинути фільтр
Війна 4 months тому
Що відомо про ситуацію з фортифікаціями, які побудувала 47-ма інженерна бригада?
Днями 47-ма окрема інженерна бригада опублікувала фото взводних опорних пунктів (ВОПів), які збудував підрозділ. У коментарях під публікацією та на своїх сторінка волонтер та активіст Сергій Стерненко розкритикував траншеї. НЗЛ звернулося по коментар до Командування сил підтримки. Щойно отримаємо відповідь — опублікуємо її на наших сторінках. Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Цитата. «47-ма інженерна бригада похвалилася фортифікаціями, у яких в сучасних умовах війни неможливо тримати оборону. Той, хто відправить людей у такі траншеї — прирече їх на смерть», — йдеться в публікації Стерненка.

Що кажуть військові? У коментарях під публікацією бригади також критику висловили військові, зокрема військовослужбовець бригади «Рубіж» Валентин Юхимчук написав: «Прошу звернути увагу командування та офіцерів які займаються плануванням цих “траншей”. Станом на зараз, ні один командир який поважає та береже свій особовий склад не заведе свою піхоту в ці траншеї в чистому полі».

У відповідь на коментар сторінка бригади написала: «Ми не можемо публічно продемонструвати все. Певною мірою було змінено рельєф та обʼєкти по яких можна було б знайти місце розташування позицій. Насправді там є приховані укриття, підготовлені рубежі та інші заходи для захисту особового складу».

У коментарі НЗЛ Валентин Юхимчук зазначає, що в умовах сучасної ситуації варто відмовитися будівництва великих РОПів та ВОПів (ротних та взводних опорних пунктів).

«Беручи до уваги всі особливості війни 2025 року, потрібно взагалі відійти від будівництва великих РОПів/ВОПів. Позиція для піхотинця має бути добре перекрита та замаскована. Потрібно робити максимально глибокі бліндажі та СП [спостережний пункт – ред.]», — каже Валентин Юхимчук. 

Валентин повідомляє, що залишив коментар під публікацією бригади на основі власного бойового досвіду.

«Мої хлопці теж сиділи в таких укриттях в чистому полі: за день туди влітало до десяти FPV-дронів, і постійно працювали міномети. Я був недалеко від них — в бліндажі в посадці — і до мене залітали лише “зальотні” 120-ті міни. FPV-дрони мене теж не могли дістати, бо вхід до бліндажа мав два повороти та був замаскований гіллям та деревами», — каже військовий. 

Фото: Facebook-сторінка 47-ї окремої інженерної бригади

Війна 4 months тому
Що відомо про ситуацію з фортифікаціями, які побудувала 47-ма інженерна бригада?
Днями 47-ма окрема інженерна бригада опублікувала фото взводних опорних пунктів (ВОПів), які збудував підрозділ. У коментарях під публікацією та на своїх сторінка волонтер та активіст Сергій Стерненко розкритикував траншеї. НЗЛ звернулося по коментар до Командування сил підтримки. Щойно отримаємо відповідь — опублікуємо її на наших сторінках. Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Цитата. «47-ма інженерна бригада похвалилася фортифікаціями, у яких в сучасних умовах війни неможливо тримати оборону. Той, хто відправить людей у такі траншеї — прирече їх на смерть», — йдеться в публікації Стерненка.

Що кажуть військові? У коментарях під публікацією бригади також критику висловили військові, зокрема військовослужбовець бригади «Рубіж» Валентин Юхимчук написав: «Прошу звернути увагу командування та офіцерів які займаються плануванням цих “траншей”. Станом на зараз, ні один командир який поважає та береже свій особовий склад не заведе свою піхоту в ці траншеї в чистому полі».

У відповідь на коментар сторінка бригади написала: «Ми не можемо публічно продемонструвати все. Певною мірою було змінено рельєф та обʼєкти по яких можна було б знайти місце розташування позицій. Насправді там є приховані укриття, підготовлені рубежі та інші заходи для захисту особового складу».

У коментарі НЗЛ Валентин Юхимчук зазначає, що в умовах сучасної ситуації варто відмовитися будівництва великих РОПів та ВОПів (ротних та взводних опорних пунктів).

«Беручи до уваги всі особливості війни 2025 року, потрібно взагалі відійти від будівництва великих РОПів/ВОПів. Позиція для піхотинця має бути добре перекрита та замаскована. Потрібно робити максимально глибокі бліндажі та СП [спостережний пункт – ред.]», — каже Валентин Юхимчук. 

Валентин повідомляє, що залишив коментар під публікацією бригади на основі власного бойового досвіду.

«Мої хлопці теж сиділи в таких укриттях в чистому полі: за день туди влітало до десяти FPV-дронів, і постійно працювали міномети. Я був недалеко від них — в бліндажі в посадці — і до мене залітали лише “зальотні” 120-ті міни. FPV-дрони мене теж не могли дістати, бо вхід до бліндажа мав два повороти та був замаскований гіллям та деревами», — каже військовий. 

Фото: Facebook-сторінка 47-ї окремої інженерної бригади

Війна 3 years тому
Що робити, якщо потрапили під завал. Поради рятувальників
Державна служба України з надзвичайних ситуацій опублікувала поради, яких варто дотримуватися, якщо ви опинилися під завалами:

Кличте на допомогу, намагайтеся кричати, подавати сигнали ліхтариком від мобільного або ж просто шматком тканини, стукайте по батареях, трубах. Важливо: у жодному разі не використовуйте сірники чи запальнички це може призвести до вибуху.

У «хвилину тиші», які влаштовують рятувальники, якомога голосніше кричіть та подавайте сигнали.

Якщо поряд є мобільний телефон та зв’язок, зателефонуйте рідним або на номер 101 і повідомте, де перебуваєте.

Спробуйте заспокоїтися і чекати на допомогу.

Якщо вас ніхто не чує, спершу оцініть ситуацію навколо (чим вас притиснуло, що ви бачите перед собою, чи є поряд ще хтось).

Спробуйте обережно вивільнити руки та ноги. Якщо частину тіла притиснуло уламком і звільнити її неможливо, відразу почніть масажувати ділянку тіла вище затиснутої. 

Вкрай важливо не зрушити перекриття чи балки, на яких все тримається. 

Якщо вам вдалося вибратися, огляньте себе на наявність травм та ран. За можливості надайте собі та іншим першу домедичну допомогу.

Якщо розумієте, що немає сил і можливості вибратися самотужки, продовжуйте кликати на допомогу.

Намагайтеся не отримати переохолодження.

 

«І найголовніше аби мінімізувати шанси опинитися під завалами закликаємо не ігнорувати сигнал «Повітряна тривога» та слідувати в укриття. У разі його відсутності пам’ятайте про правило двох стін, що може врятувати ваше життя у випадку пошкодження будинку», — наголошують в ДСНС.

Фото: freeradio.com.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Війна 3 years тому
Українці збирають кошти на подарунки дітям загиблих воїнів до Дня Святого Миколая
Уже п’ятий рік поспіль фонд «Народний тил – реабілітація» збирає кошти на подарунки до Миколая для дітей, чиї батьки загинули на війні. Цієї зими всі охочі теж зможуть долучитися до збору та створити малечі святковий настрій. Про це повідомив ветеран АТО, письменник і публіцист Олег Болдирєв, відомий як Мартін Брест, на своїй фейсбук-сторінці.

За словами Бреста, попри те, що кількість осиротілих українських дітей зросла через повномасштабне вторгнення Росії, наші люди зроблять максимум, аби подарувати їм свято цього року. 

«Так, ми поки не знаємо, як ми впораємось, бо порівняно з груднями 2017-2021 років кількість дітей… ну ви розумієте. Але в українців серед рис, які відрізняють нас від противника, є, мабуть, найголовніша: ми ніколи не даємо задню. Ніколи не опускаємо руки. І ніколи не здаємося», — наголосив Мартін.

Він розповів про три правила, яких дотримується «майор С.В. Миколай», коли доставляє подарунки дітям, батьки яких загинули на війні. 

«Миколай доставляє дитині саме той подарунок, про який вона мріє і про який пише листа. Не побутову техніку, не покращення житлових умов, не щось необхідне у господарстві, а саме подарунок. Той, який би купили батько чи мати, але вони загинули на нашій війні. Якщо це телефон це телефон, а якщо піжама «кігурумі»  то піжама «кігурумі», щоб це не значило», зауважив Брест.

Окрім того, Миколай ніколи не оцінює стан справ чи достаток у сім’ях, а також не публікує фото з дітьми без дозволу одного з батьків.

Мартін поділився, що йому особисто наразі вдалося накопичити суму в розмірі 12 400 грн. Організатори вже почали отримувати листи від дітей та підбирати подарунки. Вони робитимуть це до Нового року включно. 

Українці мають змогу долучитися до ініціативи, перерахувавши благодійний внесок на фонд «Народний тил – реабілітація» або ж на волонтерські картки Мартіна Бреста. Реквізити можна знайти за посиланням

Фото: pexels.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Технології 3 years тому
Ukraine War Stories: В Україні розробили гру про вторгнення росії
Українська студія Starni Games розробила відеогру за мотивами війни з росією. Як зазначено на сторінці гри в сервісі Steam, головні персонажі — цивільні, а кожна новела створена на основі реальних подій та історіях людей, які пережили окупацію.

На цей момент у грі — три інтерактивні новели з назвами «Гостомель», «Маріуполь» і «Буча». Гравцеві пропонують поринути у той жах, через який пройшли тисячі українців. 

«Ukraine War Stories» створювали в умовах війни, вся команда розробників — родом з України, один із керівників проекту деякий час перебував на території окупованої Бучі разом з сім’єю, потім їм вдалося евакуюватися. Його історію також додали до сюжету гри.

Як зазначають автори, вони не мають на меті заробити гроші, гра буде повністю безкоштовною, а головна мета їхнього проекту — донести до аудиторії з усього світу гіркий досвід того, що пережили українці.

Офіційний вихід «Ukraine War Stories» відбудеться у жовтні 2022 року, але вже зараз можна завантажити демо-версію.

Фото: Steam

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Різне 4 years тому
Що таке касетні бомби і чому вони такі небезпечні?
Міжнародне гуманітарне право забороняє використовувати зброю, яка завдає надмірних ушкоджень або має невибіркову дію. До таких засобів ведення війни належать хімічна та біологічна зброя, протипіхотні міни й касетні боєприпаси. Правозахисні організації мають численні докази використання Росією касетних бомб в Україні: і під час повномасштабного вторгнення, і в ході війни на Донбасі.

Що таке касетний боєприпас?

Касетний боєприпас — це особливий вид авіабомби, яка вирізняється тонкими стінками. Вона складається з наконечника, корпусу, порожнистої форми-оболонки. Цю форму наповнюють дрібними осколками, авіамінами, мінами різного призначення (протитанкові, протипіхотні, запальні). В одному боєприпасі загальна маса такого небезпечного начиння може становити до 10 кг.

Одна касетна бомба може містити мінімум десять мін та дрібних деталей до них, які перебувають на спеціальних стінках-перегородках. Тобто в бомбі розміщується велика кількість маленьких бомб, які після детонації в повітрі висипаються та розсипаються по всій зоні ураження.

Існує кілька типів касетних бомб:

  • запалювальні — їх використовують для підпалу об’єктів, містять напалм або білий фосфор, протитанкові і протипіхотні елементи, саме такі касетні бомби під назвою «Хлібний кошик» Молотова були застосовані Радянським Союзом взимку 1939-1940 років;
  • протитанкові — авіабомби, перебувають всередині, мають кумулятивні боєголовки, які пробивають броню бронемашини чи танка;
  • протипіхотні — використовуються осколкові бомбочки, які розраховані на знищення м’яких (неброньованих) об’єктів;
  • мінувальні — мінні боєприпаси вибухають не відразу, а поводять себе як звичайні наземні міни;
  • протиаеродромні — розраховані на проникнення через бетон перед вибухом, щоб знищити чи значно ушкодити поверхню злітно-посадкової смуги;
  • хімічні — протягом 1950-1960-х років в Радянському Союзі розробляли касетні бомби для поширення хімічної зброї.

Чому касетні бомби заборонені?

Касетні боєприпаси загрожують цивільному населенню з двох причин, пояснює старша дослідниця відділу Human Rights Watch з питань зброї Бонні Догерті. По-перше, вони вражають широку площу, не відрізняючи солдатів від мирних жителів.

По-друге, не всі мініснаряди вибухають одразу при ударі. До чверті суббоєприпасів можуть залишатися на землі й становити небезпеку цивільному населенню протягом місяців, років або навіть десятиліть після конфлікту. Деякі мініснаряди мають яскраве забарвлення або виглядають як кульки чи циліндри, приваблюючи дітей. Через невеликий розмір снаряди можуть не помітити фермери, які обробляють поле.

Де використовувались касетні бомби?

Досить активно касетні бомби застосовували в Косово, Іраку, Лівані, Афганістані. США застосовували їх в Югославії під час військового конфлікту у 1999 році, а також під час війни в Афганістані (2001 рік). Згідно з оцінками ООН, Ізраїль скидав касетні бомби на Ліван під час збройного конфлікту 2006 року. 2011 року касетні бомби застосовували урядові війська Муаммара Каддафі під час внутрішнього лівійського конфлікту в цивільному місті Місурата. У 2022 році Росія неодноразово скидала і продовжує скидати касетні бомби на міста України, в тому числі — на житлові квартали.

Як запобігти ураженню касетною бомбою?

Якщо ви побачили міну, яка не вибухнула після детонації касетної бомби, відразу відійдіть на безпечну відстань (не менше 100 метрів) і не підпускайте до вибухонебезпечного предмета інших людей та дітей. Повідомте поліцію або рятувальників про небезпечну знахідку, зазначте точну адресу її перебування. Дочекайтеся прибуття спеціалістів та вкажіть місце, де ви побачили міну від касетної бомби.

Фото: www.ukrinform.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики.

Різне 4 years тому
«Обережно, міна!»: як поводитися, коли побачили вибухонебезпечний предмет
Рашисти активно заміновують ті частини території України, куди їм вдалося ненадовго просунутися. Йдеться про міста, села, дороги та ліси. Співробітники ДСНС працюють вдень та вночі, щоб розчистити землю, але також закликають громадян бути особливо пильними у разі виявлення підозрілих предметів. Для цього пресслужба ДСНС розробила відповідну інструкцію. Розповідаємо вам про неї сьогодні з нагоди Міжнародного дня інформування про мінну небезпеку, який відзначають 4 квітня.  Не торкайтеся та не пересувайте підозрілий предмет руками. Натомість слід чимось позначити місце його розташування: одягом, камінням, палицею тощо.  Відійдіть на безпечну відстань не менше 100 метрів та попередьте про знахідку людей поблизу. Проінформуйте єдині офіційні канали повідомлень про підозрілі вибухонебезпечні предмети за екстерними номерами 101 або 102. Не користуйтесь телефоном чи іншим засобом радіозв’язку біля підозрілого предмета. Також не варто намагатися розібрати його. Активізувати предмет може навіть найменший зовнішній вплив. Йдеться про удар, струс, а також тертя чи нагрівання. З високою ймовірністю перелічені дії призведуть до вибуху.  Утримайтеся від походів до лісу. Під мінування у зоні активних бойових дій потрапляють польові масиви та лісопосадки. Саме тому Михайло Ільєв, начальник групи піротехнічних робіт та підводного розмінування ГУ ДСНС в Чернігівській області, закликає людей перестати ходити не лише до лісу, але й на пляжі чи береги річок. Фото: armyinform.com.ua Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики.
Політика 4 years тому
Депутати, журналісти та діячі культури: хто в Росії виступив проти війни з Україною
Понад 100 муніципальних депутатів із різних міст Росії, а також журналісти та діячі культури виступили проти нападу РФ на Україну. Про це повідомляє «Новая газета». Чому це важливо. Депутати вважають, що війна з Україною призведе до катастрофічних наслідків: загинуть і будуть поранені тисячі людей, а на Росію чекають ізоляція та зростання цін. Наприкінці звернення вони закликають росіян не брати участь в агресії, не схвалювати її і не мовчати.

Детальніше. Під відкритим листом до громадян РФ підписалися депутати з Москви, Санкт-Петербурга, Великого Новгорода, Самари, Рязані, Йошкар-Оли та інших міст.

Зокрема, підписалися депутат Міськдуми Великого Новгорода Ганна Черепанова, московські мундепи Олена Русакова, Максим Гонгальський, Андрій Морєв, Олена Котеночкіна та Олена Філіна та інші.

Водночас російські журналісти також опублікували відкриту заяву із засудженням нападу на Україну.

«Ми, кореспонденти російських ЗМІ та експерти, які пишуть про зовнішню політику Росії, засуджуємо військову операцію, яку розпочала РФ в Україні. Війна ніколи не була і не буде методом вирішення конфліктів, і їй немає виправдань», — йдеться у заяві.

Наразі свої підписи залишили понад 100 працівників ЗМІ. Серед них журналісти «Комерсанта», «Дождя», «Нової газети», РБК, «Эхо Москвы», The Bell, RTVI, «Сноба», «7х7», «Известий», «Медіазони» та інших.

Проти воєнних дій РФ в Україні також виступили російські вчені та наукові журналісти.

Російський опозиціонер Олексій Навальний висловився проти війни щодо України під час суду в покровській виправній колонії №2.

«Я проти цієї війни. Я вважаю, ця війна, покликана відвернути увагу від проблем Росії, приведе тільки до більшого збідніння… Я вважаю бандитами і злодіями людей, які розв’язали цю війну», — сказав Навальний.

Проти війни також виступили діячі культури, зокрема співак Валерій Меладзе, письменник Дмитро Глуховський, комік Олександр Долгополов, письменник Борис Акунін, актриса Ксенія Раппопорт, комік Максим Галкін, письменник Віктор Шендерович, комік Данило Поперечний, актриса Катерина Варнава, режисер Роман Волобуєв, музикант Іван Дорн та інші.

Фото: pravda.com.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики.

Різне 5 years тому
10 фактів, які доводять присутність російських військ на війні на Донбасі
Фото та відео російської техніки, яка перетинає непідконтрольну Україні частину кордону і прямує на окуповані території, записи допитів із російськими полоненими, які визнають, що вони служать у різних підрозділах армії РФ, військові трофеї — техніка, яка є на озброєнні Росії та яку збили українські бійці, — це та не лише свідчить про присутність російської армії на окупованому Донбасі та її участь у війні з Україною. Факти зібрали «Донбас.Реалії». Чому це важливо. Війна на Донбасі триває з 2014-го року, проте Росія досі не визнає своєї участі у ній. А нещодавно експерший заступник глави української делегації у Мінську Вітольд Фокін заявив, що «не бачить доказів участі Росії у війні на Донбасі».

Детальніше. Ось 10 фактів, які свідчать про присутність російських військ на війні на Донбасі.

  1. Навесні 2019-го ОБСЄ опублікувала світлину, яку зробив дрон біля Південної Ламуватки на окупованій частині Донбасу. На фото видно найновіший російський комплекс радіоелектронної боротьби «Тирада-2». За інформацією російських ЗМІ, перший контракт на їхнє постачання в армію РФ підписали лише у 2018 році. А на озброєння української армії ця розробка ніколи не надходила.
  2. У 2018-му році ОБСЄ опублікувала відео, яке дрон зняв вночі 8 серпня. У кадрі — дві колони військової техніки. Одна з них заїжджає на територію України з Росії біля населеного пункту Манич, що за 70 км від Донецька. Інша колона рухається на зустріч першій та перетинає непідконтрольну Україні частину українсько-російського кордону. Усього на цьому відео видно 15 військових вантажівок.
  3. У травні 2020-го штаб ООС опублікував відео з камери на військовому шоломі. Запис зробили 26 і 27 лютого цьогоріч біля селища Донецьке, що на окупованій частині Луганської області. У кадрі — снайперська група на передових позиціях бойовиків терористичного угруповання «Л/ДНР». На відео добре видно обличчя снайперів, їхня форма, зброя, записані діалоги. У штабі ООС не сказали, звідки у них це відео, але після аналізу запису заявили, що у кадрі — снайпери Центру спецпризначення ФСБ Росії.
  4. 21 травня 2015-го у Краматорську українські військові показали уламки безпілотника «Форпост». Його збили у районі Авдіївки на Донеччині. Ця техніка — ліцензійна копія ізраїльської розвідки. Одне з головних завдань безпілотника: розвідка у повітрі. Розмах крила — 7 м, довжина апарата — 5 м. Він діє на відстані більше 200 км. Такий безпілотник випускають у Росії з 2012 р. На озброєнні України таких ніколи не було. До речі, російські Форпости літають на території Сирії, розмістили їх і в анексованому Криму.
  5. У червні 2019-го на околицях окупованої Горлівки артилерія «Азову» обстріляла сучасний російський радіолокаційний комплекс «Зоопарк-1». Цю техніку використовують, щоб виявити позиції противника. Розробка цього комплексу почалася ще у 1980-х роках, але через розпад СРСР його не поставили до України. А от на озброєнні у РФ «Зоопарк-1» опинився у 2008 р.
  6. У серпні 2014-го року під час боїв за Ілловайськ до рук українських військових кілька разів потрапили російські військовослужбовці. Наприклад, у полоні опинилися одразу десять російських десантників із 331-го полку 98-ї дивізії Повітрянодесантних військ Росії. Після публікації відео з полоненими десантниками командування полку визнало, що вони служать у цьому підрозділі. Уже наприкінці серпня того ж року їх передали Росії, а в Україну натомість повернулися 63 військових Нацгвардії.
  7. Бійці батальйону «Донбас» приблизно у той же час взяли у полон російських військових у районі селища Красносільське. Під час допиту танкістів з шостої окремої танкової бригади Росії і десантників з 31-ї окремої десантно-штурмової бригади українські бійці зняли на відео. Але от опублікували ролик лише у наступному році, бо наступного ж дня після запису, 30 серпня 2014-го,  бійці «Донбасу» потрапили в полон. Вони переховували флешку з кадрами допиту близько п’яти місяців.
  8. У травні 2015-го року у полон взяли капітана Євгенія Єрофеєва та сержанта Олександра Олександрова неподалік від міста Щастя на Луганщині. Там вони у складі диверсійної групи атакували одну з передових позицій сил АТО, але отримали поранення і потрапили у полон. Під час допиту назвали себе військовослужбовцями третьої окремої бригади спецпризначення ГРУ (Головного розвідувального управління) Збройних сил Росії. У квітні 2016 р. суд у Києві засудив їх до 14 років позбавлення волі. Але згодом український президент їх помилував і чоловіків обміняли на українську льотчицю Надію Савченко.
  9. Наприкінці 2016-го року розслідувачі із групи Bellingcat опублікували доповідь, у якій йдеться про артилерійські обстріли українських позицій з території Росії. Використовуючи відкриті джерела, наприклад, супутникові фото, розслідувачі порівнювали сліди від снарядів та сліди від переміщення військової техніки. Вдалося встановити 149 випадків обстрілів української території з боку Росії влітку 2014 року. Під вогонь потрапили як мінімум 408 об’єктів. З території Росії випустили близько 1000 одиниць снарядів. Багато рядових російських військових хизувалися світлинами обстрілів та у своїх соцмережах. Наприклад, Вадим Григор’єв, військовослужбовець 291-ї артилерійської бригади армії Росії, написав тоді на своїй сторінці у ВК:«Всю ніч довбили по Україні». І проілюстрував пост світлинами снарядів.
  10. Збиття боїнга МН-17. Міжнародна група розслідувачів з’ясувала, що літак збили ракетою, яку випустили із ракетно-зенітної установки «Бук». За даними слідства, вона належала 53-й бригаді протиповітряної оборони армії Росії. Вдалося встановити її точний маршрут: як цю установку ввезли на непідконтрольну Україні територію на Донбасі, як вона рухалася, як її вивозили назад на територію Росії.

Що ще варто знати на цю тему:

  • Участь Росії у боях за Іловайськ: нові докази від британських дослідників. Під Іловайськом у 2014 році брав участь танк моделі Т-72Б3. Її на той момент мали лише військові Російської Федерації. Про це повідомила британська дослідницька група Forensic Architecture.
  • Військова техніка з Росії перетинає кордон України: розслідувачі визначили точні координати. У Провальському степу на Луганщині і на вулиці Луганська. Саме там автоколона вантажівок з Росії приховано в’їжджала на територію України. Це ті місця, які не обладнані системою пропуску. Порушення зафіксував безпілотник міжнародного розвідувального співтовариства InformNapalm. Раніше це підтвердила і місія ОБСЄ, йдеться на сайті InformNapalm.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: pexels.com

Запросіть друга до Спільноти

Вкажіть, будь ласка, контактні дані людини, яку хочете запросити

Придбайте для друга подарунок від TUM

Вкажіть, будь ласка, контактні дані цієї людини, щоби ми надіслали їй посилку

Майже готово

Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.

Дякуємо і до зв’язку незабаром!

Дякуємо за покупку!

Вхід в кабінет

Відновлення пароля

Оберіть рівень підтримки