Молодий антикорупціонер

Українець, котрий потрапив до рейтингу Forbes «30 Under 30 — Europe», — про боротьбу із корупцією у режимі «марафон»

9 Липня 2018

[Кожна дитина заслуговує на можливості для розвитку, самореалізації та здійснення мрій. І якщо постійно створювати ці можливості, підтримувати українських підлітків у їхніх прагненнях і починаннях, то результати не забаряться — нове покоління змінить країну на краще.

У спецпроекті «Борись за свою мрію!» разом із освітнім проектом «Школа успіху» Klitschko Foundation розповідаємо про талановитих, амбіційних та сміливих молодих українців. Це історії тих, хто не боїться мріяти і впевнено й наполегливо йде до мети.]

 

У свої 20 Антон Марчук увійшов до списку найуспішніших людей Європи віком до 30 років за версією Forbes. Останні два роки хлопець працював в Реанімаційному пакеті реформ: перший рік — одним з багатьох експертів, наступний — менеджером антикорупційної групи. Останні чотири — вчився в Інституті міжнародних відносин КНУ.

А нещодавно 21-річний Антон мав перший робочий день в Центрі політико-правових реформ, одному з найстаріших аналітичних центрів України. Ровесника центру запросили приєднатися до антикорупційного напрямку роботи як експерта.

Пощастило рости самостійним

Так склалися сімейні обставини — хлопець з дитинства привчився до самостійності. Вважає це за щастя.

— Я ріс майже сам. Мама постійно працювала. Коли я ще не прокинувся — вона йшла на роботу, коли вже засинав — поверталася.

Антон гадає, що ця самостійність сформувала його характер. Подібні ситуації впливають по-різному — юнака підготували до дорослого життя. Гадає, що тим, хто довгий час приймає рішення винятково з огляду на батьків, — важче.

У 8-му класі Антон залишив Лозову, де народився, й поїхав до Харкова вступати до спеціалізованої школи «Обдарованість». Там навчаються діти з усіх районів області, переважно найсильніші.

Тобі болить — і це штовхає тебе до дії. Або бездіяльності. Відповідальність тягнеться і за тим, і за іншим

DSC_8143

Мама не пручалася, тільки запитала, чому сину цікава ця школа, і відпустила. Для 14-річного підлітка це був новий етап самостійності.

— У рідній школі мені було нудно. А тут я потрапив в оточення сильних і талановитих однолітків. Рівень навчання був значно вищим, і перед нами ставили високі планки, — пригадує.

Хоч і під наглядом, та школярі тут жили у гуртожитку, що вже був схожим на студентський. Мам-татів поруч немає — про все дбаєш сам. Не дбаєш — маєш неприємні розмови з керівництвом. Теж — сам на сам.

Після цієї школи Антон, який в дитинстві ким тільки не хотів бути — і лікарем, і інженером, і архітектором, — обирає для себе міжнародну сферу й вступає в Інститут міжнародних відносин КНУ. Перебирається до Києва у справжній гуртожиток.

Канікули, які стали початком

Ще у школі хлопець вперше потрапив до кількох країн ЄС. Тоді йому стало страшно цікаво — звідки така різниця у розвитку між Україною та Польщею або, скажімо, Східною Німеччиною, які так само були в соцтаборі.

То був 2015-й рік, в університеті — два місяці канікул. Антон сидів удома і, аби не займатися дурницями, каже, почав читати книжки про процеси трансформації постсоціалістичних держав.

Так Антон зацікавився питаннями корупції.

— Тоді ж побачив у Facebook оголошення про стажування в ГО «Реанімаційний пакет реформ». Пост написав Ярослав Юрчишин, він тоді був керівником відділу адвокації РПР.

  

Протягом кількох місяців Антон працював з Ярославом: допомагав у питаннях адвокації, шукав законопроекти, які можна було б зарахувати до «реформаторських». Ті проекти відправляли на експертний аналіз. Якщо експерти казали «окей», то секретаріат РПР починав працювати на те, аби ці законопроекти ухвалили.

Друга частина роботи — аналіз складу парламенту, де під кожну реформу — антикорупційну, судову, конституційну — шукали депутатів, зацікавлених у просуванні змін.

— Майже одночасно я став волонтером у VoxUkraine. Американський журналіст Майк Дуейн реалізував проект Vox Corruption Briefs — такі собі англійськомовні апдейти щодо процесів у сфері антикорупції. Я став його помічником, допомагав зорієнтуватися в місцевому контексті, збирав інформацію.

І втягнувся в антикорупційну тематику.

Це був квітень 2015-го, Антон мав 18.

Канікули закінчилися, а робота лишилася. Уже за рік вранці Антон йшов до університету, після — до офісу ГО. І так всі наступні роки.

Любити будь-яку роботу

Спочатку було стажування, потім хлопець вчився у Відкритому університеті реформ. Понад два роки тому Антон став експертом РПР. А тепер працює у Центрі політико-правових ініціатив експертом з антикорупційних питань.

Антон намагається пояснити свою діяльність якомога простіше: разом з колегами вони підтримують нові антикорупційні органи, шукають способи усунення передумов для корупції, працюють над тим, щоб система публічної служби була максимально підзвітною та прозорою, а кожен чиновник знав, що будь-яку його дію чи бездіяльність може побачити кожен громадянин.

Хлопець з колегами організовує різні заходи, готує аналітичні документи, рекомендації, адвокатує прийняття законопроектів, підзаконних актів.

Найбільша справа за участі хлопця — розслідування й публікація «чорної бухгалтерії» Партії регіонів. Приєднатися до справи йому запропонував Сергій Лещенко. Ставши співавтором, Антон розшифровував почерки, шукав підписантів, переводив документи в електронний формат. Сидів над цим майже цілодобово.

Найпотужніші люди поставали у часи складних викликів. У нас зараз саме такий час, треба цим користатися

— Найвідоміший фігурант розслідування — Пол Манафорт. Він очолював передвиборчий штаб Дональда Трампа. Через скандал з бухгалтерією регіоналів Манафорт посаду залишив. Щоправда, до відповідальності його так і не змогли притягти, але вже радісно від того, що твої дії впливають на суспільство, — говорить Антон. І додає: — Хоч мені приносить задоволення і менш помітна або й зовсім непомітна робота: писати листи до парламенту чи антикорупційного комітету. Серйозно.

Бігти довго й тривалий час

За що Антон відчуває відповідальність?

За себе та свої вчинки, за близьких людей, за свою професійну діяльність. У його роботі є безліч моментів, на які він об’єктивно не може вплинути, але, каже, якщо вже пішов у цю сферу — маєш брати на себе й відповідальність за будь-які наслідки.

— Гадаю, відповідальність починається з того, що тобі за щось болить. Тобі болить — і це штовхає тебе до дії. Або бездіяльності. Відповідальність тягнеться і за тим, і за іншим.

Питаю, чи не думає, що його особиста піраміда Маслоу частково перевернута. Антон усміхається:

— Матеріальне, звісно, важливе, але не в пріоритеті. Мені вистачає мінімальних побутових умов. Особистісна реалізація важливіша, ніж умовний комфорт, одяг та його ціна.

Чи відчуваю вигорання? Частково. Але не один же я. Такий час. У 2014-2015-му роках всі намагалися якомога швидше й упертіше просувати зміни, такий темп важко зберігати постійно. Усе більше людей переходить з режиму «спринт» в режим «марафон». І це логічно. Просто нам бігти довгу відстань і робити це тривалий час.

Декларуючи свою готовність робити щось задля подолання корупції, розумію, що мушу постійно вдосконалюватися й вчитися

DSC_8143

30 до 30

— Це був ранок перед іспитом, я погано спав, прокинувся іще вдосвіта, відкрив пошту й побачив лист, який прийшов за кілька годин до того. У листі йшлося, що я потрапив до списку «30 до 30» Forbes. Я якось дуже навіть спокійно відреагував. Але це, звісно, додало мені впевненості в собі.

Хлопець часом чує в свій бік: агов, 20-тирічний студент, що він може розуміти в антикорупційній діяльності чи роботі антикорупційного бюро?

Так, минулого року через інтернет-голосування Антон потрапив до Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро. Представники цього органу, наприклад, залучені до відбору детективів. Один адвокат помітив у списку молодого Антона Марчука й написав пост про те, що 20-тирічний студент займатиметься відбором детективів, а у нього ж навіть освіти нема, як він впорається?

— Існує така Організація економічного співробітництва й розвитку, яка час від часу звертається до різних українських ГО, щоб місцеві експерти надали оцінку виконання країною рекомендацій організації в сфері антикорупції. Нещодавно я готував відповідь на їхній запит. Якщо вони бачать мене серед експертів, які готують ці звіти, для мене це важливіше, аніж думка одного юриста.

До тридцяти років у Антона є ще дев’ять.

Що Антон хоче встигнути до цього віку — не упевнений. Має одну амбітну мету — хоче, аби більшість мешканців України пишалися країною. Але це важко встигнути реалізувати до 30.

Хлопець продовжує працювати. Отримав диплом бакалавра. Вступатиме на магістратуру.

— Декларуючи свою готовність робити щось задля подолання корупції, розумію, що мушу постійно вдосконалюватися й вчитися, щодня ставати професійнішим.

Жити сьогодні у нашій країні — класно. Я не хочу їхати звідси. Інші країни Європи так само мають свої виклики, але вони вже долають їх легше. А у нас безліч можливостей. Серйозно! Є багато шансів рости, розвиватися й змінюватися. Найпотужніші люди поставали у часи складних викликів. У нас зараз саме такий час, треба цим користатися.

DSC_8143

***
«Школа успіху» — безкоштовний літній проект, покликаний розкрити особистісний потенціал у підлітків і розвивати навички самостійних активних дій та відповідальної й цілеспрямованої поведінки. Підтримати проект можна за цим посиланням. 

Фото
новини
>

Запросіть друга до Спільноти

Вкажіть, будь ласка, контактні дані людини, яку хочете запросити

Придбайте для друга подарунок від TUM

Вкажіть, будь ласка, контактні дані цієї людини, щоби ми надіслали їй посилку

Майже готово

Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.

Дякуємо і до зв’язку незабаром!

Дякуємо за покупку!

Ваша підтримка буде активована впродовж 10 хвилин. До зв’язку незабаром. Повернутись до статті

Вхід в кабінет

Відновлення пароля

Оберіть рівень підтримки