[Текст опублікований за підтримки Work.ua — сайту із пошуку роботи №1 в Україні]
Коуч і бізнес-консультант Ерік Бертран Ларссен, який служив в норвезькому спецзагоні, вважає, що переломним моментом в його житті став так званий «пекельний тиждень» — низка фізичних і моральних випробувань, з якими зіштовхуються солдати норвезької армії, які хочуть отримати звання офіцера. «Він подарував мені найприємніші почуття з тих, що я коли-небудь відчував. Я досяг результату. Я отримав визнання. Ніколи до того моя повсякденність не змінювалася так кардинально», — написав він у книзі «На межі».
Саме армійський досвід надихнув Ларссена на створення «громадянської» версії «пекельного тижня». «Пекельний тиждень» за Ларссеном — це сім днів продуктивної роботи, здорового харчування та усвідомленості, які повинні розкрити ваш потенціал і зарядити енергією для змін на краще. Головні правила непростого тижня:
— підйом о п’ятій ранку і сон з десятої години вечора
— бездоганний зовнішній вигляд
— щоденні заняття спортом
— відмова від шкідливої їжі
— контроль за своїм цифровим життям
— зосереджена надпродуктивна робота
— і, нарешті, 41 година без сну з четверга до п’ятниці.
В інтерв’ю «Harvard Business Review — Росія» Ерік Ларссен розповів про те, кому може допомогти його «пекельний тиждень» і що потрібно знати, якщо ви вирішили випробувати його на собі.
Почнімо з особистого запитання. О котрій ви сьогодні прокинулися?
О п’ятій ранку.
Ви завжди так рано прокидаєтеся?
Намагаюся. Це стало звичкою, тому не викликає труднощів. На вихідних я люблю спати довше, а в будні дні ніколи не встаю пізніше сьомої.
Раннє пробудження — одне з правил вашого «пекельного тижня». Як ви його вигадали?
Я розробив його після кількох років роботи коучем. Я усвідомив, що багато людей насправді знають, чого їм не вистачає, щоб чудово почуватися й ефективно працювати, але нічого для цього не роблять. Причина криється в їхньому страху перед труднощами й змінами, без яких неможливо стати найкращою версією себе.
Я працював у міжнародній консалтинговій фірмі. Один з моїх клієнтів, керівник великої норвезької компанії, знав, що може бути ще ефективнішим. Він хотів більше спілкуватися зі співробітниками віч-на-віч, надихати їх, бути візіонером, відповідально підходити до постановки й реалізації завдань, більше проявляти ініціативу, залучаючи нових клієнтів. Коли ж я запитав, чому він цього не робить, той відповів, що не готовий брати на себе нові важкі зобов’язання, поки справи й без того йдуть непогано.
Тоді я згадав свій армійський досвід, як протягом тижня ми з товаришами мусили викладатися сповна, щодня долати себе. Я кинув керівнику виклик і запропонував йому попрацювати на межі своїх можливостей рівно один тиждень. Знаючи, що через сім днів можна буде повернутися до своїх старих звичок, він погодився.
Через тиждень клієнт зателефонував мені і з дитячим захопленням розповів, що це випробування виявилося веселішим і простішим, ніж він думав. Завдяки «пекельному тижню» він краще зрозумів себе й надалі почав це використовувати.
Він став моїм першим клієнтом, який випробував на собі цей метод.
Чому ви звернулися саме до свого армійському досвіду? Ви вважаєте, що в бізнесі все влаштовано так само?
Є три моделі високоефективних культур: армія, бізнес і спорт. Я маю досвід взаємодії з усіма трьома. Армія, наприклад, може навчити вас виходити за межі своїх можливостей. Вона дає зрозуміти, що ви здатні зробити більше, ніж гадаєте. Погодьтеся, таке вміння стане корисним у діловому середовищі.
У спортсменів можна навчитися правильно йти до поставлених цілей. Найкращі спортивні тренери та атлети знають, що поставлене завдання має викликати миттєву емоційну реакцію, вогонь в очах. Без цього будь-які зусилля для його досягнення будуть марними. Так само і в бізнесі. Коли я консультую CEO-компанії, то повинен бачити, що вони «горять» цілями, які ставлять перед собою, добре розуміють, навіщо їм це потрібно, хто вони зараз і ким хочуть стати.
Ще один урок, який можна почерпнути зі світу спорту, — боротьба за перше місце відбувається не під час фінальних змагань, коли ти перебуваєш на стадіоні під софітами. Справжня боротьба — це наші щоденні рішення й дії, кожне з яких наближає або віддаляє нас від головного призу.
Я роблю так, щоб мої клієнти обирали більше правильних рішень у повсякденному житті. Для цього їм необхідний контроль над своїми думками й емоціями. Я — емоційний коуч, я навчаю людей контролювати свої почуття, які й визначають нашу поведінку.
Можна, я скажу кілька слів про власні емоції щодо вашого «пекельного тижня»? Я — «сова», тому пробудження о п’ятій ранку викликає у мене і таких як я радше негативні переживання, ніж позитивний настрій. Як з цим бути?
Для багатьох людей, і для мене теж, раннє пробудження — це складно. Це, власне, і є причиною, для чого ви маєте кинути собі цей виклик. Раннє пробудження — одне з найскладніших завдань повсякденного життя. Ви маєте спробувати прокидатися раніше саме через те, що вам це важко дається. Якщо ви зможете змінити цю звичку на один тиждень, то зрозумієте, що зможете змінити й будь-яку іншу.
Щоранку, коли ви починаєте із собою торгуватися, вигадувати виправдання, вмовляти себе попрацювати ввечері, казати, що не створені для такого режиму дня, ваш емоційний початок бере гору над раціональним. Можливо, що у власному житті ви вчиняєте так само й втрачаєте можливості, вигадуючи виправдання для своєї малодушності.
Мені теж важко прокидатися о п’ятій ранку. Саме тому я це роблю. Це дозволяє мені пишатися собою. Ранній підйом, горнятко кави, пробіжка, медитація, читання, робота над книгою — це фантастичний початок дня, яким я сам розпоряджаюся. Але ж з цих днів складається все наше життя.
Більшість людей не усвідомлює значення своїх думок й емоцій, вони пливуть за течією й сподіваються, що життя буде вдалим. Якщо ви прокидаєтеся, коли вам вже потрібно виходити з дому, якщо ви не встигаєте поснідати, якщо ви не встигаєте підготуватися, якщо ви одягаєте що доведеться, якщо ви не можете знайти внутрішнього балансу — усе, ваш день вже пішов нанівець.
«Пекельний тиждень» дозволяє вам знайти контроль. Я мав кілька «пекельних тижнів» в армії, і хоч з того часу минуло 25 років, я досі згадую цей досвід. Я не боюся втоми. Не боюсь працювати на межі. Не боюсь випробовувати нове. Не боюсь зазнати поразки, тому що «пекельний тиждень» навчив мене, що це невіддільна частина успіху й вашого життя. Я розумію, наскільки важливий контраст: щоб почуватися фантастично, потрібно іноді почуватися погано, терпіти незручності й невизначеність.
Тобто якщо встати о п’ятій ранку мені все ж важко, то «пекельний тиждень» не для мене?
Мій метод — не універсальний спосіб розв’язання всіх проблем. Це концепція, яку ви можете підлаштовувати під свої завдання. Якщо ви вирішили стати коучем для самого себе й влаштувати собі «пекельний тиждень», дуже важливо підготуватися, запитати себе: «Чого я хочу досягти? Як я можу адаптувати поради з книги до власних інтересів?» Якщо прокидатися рано — не для вас, добре, візьміться за свою дієту або те, як ви спілкуєтеся з іншими людьми. Ви зосереджено працюєте чи відволікаєтеся на телефон і соцмережі? Виявляєте ініціативу у робочих питаннях? Кому ви давно не телефонували?
Візьміться за це.
Як готуватися до цих змін?
Підготовка — це 50% «пекельного тижня». Скажу ще раз, ми насправді знаємо, що повинні ефективно працювати, жити сьогоднішнім днем, правильно харчуватися, займатися спортом. У нас усіх є «треба б» і «якби», але немає чіткої відповіді на запитання «чому?». Чому ви хочете бути найкращою версією себе? Чому ви повинні себе подолати? Навіщо вам щось змінювати? Як ви почуваєтеся, коли досягаєте мети? Без відповідей на ці запитання ви провалите «пекельний тиждень», бо у вас не буде потрібної сили волі, упевненості, прагнення робити щось інакше.
«Пекельний тиждень» — для людей, які незадоволені собою й бачать у собі потенціал для розвитку, готовність змінюватися. Перш ніж випробувати метод на собі, зрозумійте, що ви можете зробити протягом цього тижня, що зробить вас щасливішим або продуктивнішим. Для цього потрібно серйозно порозмірковувати, обговорити це з кимось. Своїм клієнтам я завжди раджу отримати зворотний зв’язок від своїх близьких, колег, підлеглих, начальства.
Зберіть інформацію, обміркуйте, хто ви й ким хочете стати, спробуйте стати найкращою версією себе — на тиждень. Через тиждень ви зрозумієте, що рано вставати, правильно харчуватися, бігати вранці, працювати не відволікаючись – не складно і ви готові робити це далі.
Ви радите приділяти особливу увагу своєму зовнішньому вигляду під час «пекельного тижня». Чому так важливо виглядати бездоганно?
Я хочу, щоб під час «пекельного тижня» люди приділяли більше уваги деталям. Коли вранці ви чистите черевики, прасуєте сорочку (не тільки ту частину, яку видно з-під піджака, а всю сорочку), зав`язуєте краватку, робите макіяж, то ви звертаєте увагу на дрібниці, робите більше, ніж від вас вимагається. Ви на межі у всіх аспектах свого життя. Це ніби ментальна вправа, символічна дія, якою ви даєте собі зрозуміти, що готові до нового дня, готові викладатися на всі 100%.
Те, як ви ходите, стоїте, як ви рухаєтеся, у що ви одягнені, впливає на ваше самопочуття. Я не хочу сказати, що носити зручний одяг, як це робить, наприклад, Марк Цукерберг, — неправильно. Я лише пропоную спосіб звернути увагу на те, як зовнішній вигляд впливає на ваше самопочуття. Якщо ви бізнесмен і зазвичай носите сорочку й піджак, під час «пекельного тижня» додайте ще й хорошу краватку. Уявіть собі, що цей тиждень — особливий.
Важлива складова методу — контроль над своїм життям в мережі. Але для багатьох присутність в онлайні є питанням профпридатності. Як стати менш доступним, не переймаючись про втрачені кар’єрні можливості?
Я припускаю, що незабаром в суспільстві з’явиться новий класовий поділ людей — на тих, які розуміють, як на них впливає постійна присутність у мережі, і тих, хто цього не розуміє. Останні — в мережі 24 години, вони сотню разів перевіряють телефон й поволі стають все нещаснішими.
Я працював у міжнародній консалтинговій компанії, де це чудово розуміли. Керівництво не дозволяло співробітникам приносити телефони на наради й закликало відмовитися від них після роботи на кілька годин.
Адже коли ви в літаку, то без особливих труднощів здатні провести кілька годин не в мережі. Люди помиляються, думаючи, що втрачають щось разом із втратою зв’язку. Навпаки, що частіше відволікаєтеся й перемикаєте увагу, то повільніше ваш мозок працює.
Це стосується і мене. Я не хочу весь час відволікатися, тому не маю email-клієнта в телефоні, пошту перевіряю один раз в день, уже рік не користуюся соцмережами й почав відчувати менше стресу. Я ж не лікар швидкої — ніхто не помре, якщо я не відповім миттєво.
Якщо зранку ви найперше перевіряєте телефон — справи кепські. Ви одразу починаєте стимулювати свій мозок, який ще перебуває в стані спокою. Ви маєте унікальну можливість посидіти в тиші, випити кави, поснідати не відволікаючись. Цей спокій ви зможете зберегти на весь день. Дозвольте собі відключитися. Я можу з упевненістю сказати: найуспішніші підприємці, з якими я коли-небудь працював, в мережі бувають менше, ніж звичайні підприємці.
Хто ці підприємці? Чи є у вас яскраві приклади, які доводять, що «пекельний тиждень» працює в бізнесі?
Я не впевнений, що можу розповідати про всі компанії, з якими співпрацював, але є випадок, коли про «пекельний тиждень» написали в газетах.
Кілька років тому, коли мій метод був на піку популярності в Норвегії, керівники одного з найбільших скандинавських банків Nordea вирішили використовувати його, щоб підвищити вмотивованість і результативність своїх співробітників. Вони запропонували їм цю ідею. Більшість згодилася на це з ентузіазмом.
Усе почалося з того, що одного понеділка о п’ятій ранку я виступив перед ними. Ми з керівництвом банку склали перелік правил, яких співробітники повинні дотримуватися протягом тижня. Банкам завжди потрібні нові клієнти, тому співробітники мали почати робити більше дзвінків, ніж до цього тижня. Окрім того, працівники погодилися на щоденні фізичні вправи, відмовилися від порожніх розмов з колегами. А в один із днів вони мали бігати, а не ходити, щоб мати більше енергії.
Банк запросив тренерів, які проводили спільні ранкові тренування. Співробітників забезпечили правильним харчуванням. Загалом, зробили все, щоб компанія провела фантастичний «пекельний тиждень».
Зворотний зв’язок за підсумками тижня був позитивним. Усі учасники експерименту, з якими я спілкувався, розповідали, як багато вони змогли почерпнути з цього тижня.
Така ініціатива не тільки підвищує мотивацію і результативність співробітників, вона дозволяє їм краще пізнати одне одного, стати згуртованішим колективом. Адже протягом тижня працівники разом роблять щось незвичайне, надихають і підбадьорюють одне одного.
Норвезькі журналісти, втім, поставилися до мого методу з меншим ентузіазмом. «Як можна очікувати і вимагати від співробітників таких непосильних зусиль?!» — запитували вони на сторінках своїх видань. Я пам’ятаю, один журналіст назвав мій підхід тиранією. Але я спокійно ставлюся до тих, хто не поділяє мого методу. Мені досить того, що я змушую людей думати про свої дії та рішення.
Одне з найважчих випробувань «пекельного тижня» — не спати з четверга на п’ятницю. Чи не зруйнує безсонна ніч усіх позитивних ефектів й емоцій від чотирьох днів усвідомленості й продуктивності?
Четвер — день, коли вам потрібно кинути собі виклик. Якщо ви не хочете відмовлятися від сну, то замініть це на інше випробування. Але безсонна ніч — одне з найефективніших. Не спати — це дуже важко й некомфортно. Але життя взагалі складна штука, і всі люди час від часу зіштовхуються з труднощами. Якщо ви не можете впоратися з недоліком комфорту й даєте волю емоціям, то не зможете правильно діяти тоді, коли ситуація вийде з-під контролю. Адже в тяжких умовах потрібен міцний розум.
Щоб проілюструвати це, я повернуся до мого армійському досвіду. Мені було 23 роки, «пекельний тиждень» ще не змінив мене. Уже кілька днів ми виконували вправи на витривалість. Була ніч, привал, через кілька годин ми мали б вийти на наступний патруль. Усі ці чотири чи й п’ять днів я мало їв, тягнув важкий рюкзак, зголоднілий тремтів від холоду, боліли шия й ноги.
Я скаржився, лаявся, був сповнений негативу. «Армійське життя — лайно», — думав я. Мені було погано, я зненавидів армію, кепську погоду й усе на світі.
Раптом я побачив мого соратника, який сидів під деревом в десяти метрах від мене. Він розмовляв з іншим солдатом. Він мав відмінний настрій, хоч пройшов ті ж випробування, що і я. Ми були ровесниками, він не був помітно сильнішим, але я був сповненим ненависті, а він — щасливим.
Я пішов до нього, щоб він пояснив мені, чому він, чорт забирай, такий щасливий у цю жахливу погоду. Запитав, як у нього справи. Він усміхнувся й відповів: «У мене все відмінно: мої ноги — сухі. А твої?»
І в цю секунду я дещо зрозумів — люди можуть в будь-якій ситуації фокусувати свою увагу й самі вирішувати, про що хочуть думати.
Повертаючись до вашого запитання, ще раз скажу: так, не спати всю ніч в четвер важко. Але я запевняю вас, цю ніч можна провести весело й продуктивно. З думки про втому можна перемикатися на щось цікавіше. Можна сходити на пробіжку. Можна випити кави й влаштувати генеральне прибирання. Ця ніч доведе вам, що впоратися можна з усім. Якщо ви здатні на це, то здатні на все інше.
Одна з проблем сучасного офісного життя — емоційне вигорання, яке з’являється через напружену роботу. Чи не вийде так, що ваш «пекельний тиждень» підштовхне когось, кому потрібно як слід відпочити, до фізичного й морального виснаження?
Свою книгу «На межі» я написав для людей, яким не вдається працювати продуктивніше. Ті ж, хто працює занадто багато й старанно, досягнуть більшого, якщо будуть використовувати «пекельний тиждень», щоб відключитися й дозволити собі працювати менше.
Я працював з людьми, які проводили в офісі по 15 годин на день. Я знаю, що такий підхід діє тільки в короткостроковій перспективі. Головне — знайти баланс. Набагато більшого можна досягти, приділяючи час відпочинку, сну, медитації, різноманітним заняттям, які перезаряджають мозок. Не треба намагатися весь час бути чи здаватися зайнятими. Не треба пишатися тим, що ви спите чотири-п’ять годин на добу й перебуваєте на порозі вигорання. Ви займаєтеся самообманом!
Як часто, на ваш погляд, люди повинні влаштовувати собі «пекельний тиждень» і як часто його влаштовують ваші клієнти?
Я влаштовую собі такий тиждень раз на рік. Комусь, можливо, вистачить й одного разу в житті. Багато керівників, з якими я працював, кажуть, що роблять це в перший тиждень нового року, щоб зарядитися енергією на весь рік. Але кожному варто вирішити це для себе самостійно.
Оригінал — Тімур Батиров
Адаптований переклад — Віра Курико
Зображення — unplash.com
