[Текст опублікований за підтримки Work.ua — сайту із пошуку роботи №1 в Україні]
Мати добрі стосунки зі своїм начальником і з його шефом — добре, але коли між ними спалахує суперечка, можна опинитися у складному становищі. Як краще вчинити в таких обставинах? Чи варто ставати на бік людини, яка має вплив на вашу наступну роботу й кар’єру? Як залишитися відвертим, не поставивши під загрозу стосунки з цим людьми?
Що кажуть експерти
Немає нічого веселого в ситуації, коли опиняєшся між своїм начальником і його шефом. «Почуваєшся, ніби дитина, батьки якої постійно лаються», — говорить президент бостонської консалтингової фірми Career Strategies та один зі співавторів книги HBR про те, як знайти правильну роботу, Прісцила Клеман. «Почуваєшся, мов між двома вогнями», — пояснює професор менеджменту в Уортонської школи бізнесу при Пенсильванському університеті Ненсі Ротбард.
Нижче — три ситуації, у яких ви можете опинитися, а також ідеї, що пояснюють, як реагувати на подібні офісні баталії.
Ситуація перша: начальник вашого керівника просить вас зробити щось, не обговоривши цього з вашим шефом
«Якщо шеф вашого начальника хоче, щоб ви взялися за якийсь проект, він має спочатку поговорити з вашим начальником, а вже ваш начальник має звернутися до вас. Такі правила. Але дотримуються їх не завжди», — пояснює Клеман.
У такій ситуації варто висловити власну думку. Говоріть чесно й відверто: «Я опинюся в незручному становищі перед своїм начальником. Порадьте, як мені краще вчинити?».
Залежно від рівня стосунків із шефом вашого начальника, ви також можете попросити його «вирішити проблему», що дозволить вам відчувати себе вільніше в роботі над проектами. Можливо, він зможе скористатися службовим становищем і знайти кого-небудь, хто вам допоможе, або залучить до виконання деяких завдань іншого співробітника.
Ситуація друга: один із начальників ділиться з вами інформацією, яка невідома іншому начальнику
«Якщо ваша начальниця розповідає вам про особисте, наприклад, про те, що вона вагітна, але поки що не готова повідомити про це іншим, або ж вона планує звільнитися через місяць і каже про це вам — краще збережіть це в таємниці», — радить Клеман.
Якщо шеф вашого начальника говорить вам те, про що повинен знати ваш керівник, або навпаки — ситуація стає складнішою. Якщо ви повідомите інформацію вашому начальнику або його шефу, усі зрозуміють, хто її передав.
«У ситуаціях, коли відчуваєте, що новину потрібно розповісти більшій кількості людей, сконцентруйтеся на тому, щоб уважно слухати й ставити запитання, не поспішайте формувати остаточну думку» — рекомендує Ротбард.
Допоможіть своїм начальникам продумати процес прийняття рішення, запитайте їх: «Ви думаєте, іншим потрібно знати цю інформацію? Чи не є мовчанка ризиком? Можливо, краще все розповісти?».
Ситуація третя: ваш начальник і його шеф не розуміють одне одного
Якщо ви близько спілкуєтеся з двома керівниками й «добре знаєте їхні інтереси», у вас «є унікальна можливість примирити їх», — стверджує Ротбард.
Клеман рекомендує зустрітися з начальниками й іншими колегами, щоб порозумітися. Вона пропонує сказати таке: «Мені здається, між нами є непорозуміння. Чи можемо ми зустрітися втрьох? Або, можливо, я приведу Люсі і Едуардо, щоб визначитися з пріоритетами?». Участь інших людей в розмові збільшує масштаб проблеми й послаблює ворожість, яка з’являється у стосунках, вважає експерт.
Незалежно від того, в який ви опинитеся ситуації:
Намагайтеся не ставати на чийсь бік
За словами Клеман, у ситуації, коли ви маєте справу з двома дуже різними особистостями, цілком природно віддавати перевагу комусь із них. Можливо, ви довше працювали зі своїм начальником, можливо, характером вам ближчий його шеф. Однак занадто тісні стосунки з одним із них можуть вам загрожувати. «Потрібно бути обачним й обережно ставитися до того, на чиєму ви боці», — зазначає Клеман.
Ротбард погоджується: «Намагайтеся зберігати нейтралітет». Коли конфлікт між керівниками стає очевидним, не говоріть про це забагато. Пам’ятайте, що ваша участь у їхній боротьбі може негативно вплинути на вашу кар’єру. Натомість спробуйте думати про себе як про людину, відсторонену від конфлікту, але залучену до роботи.
Якщо вам доводиться робити вибір — добре обдумайте його
Якщо вас примушують стати на чийсь бік, краще віддати перевагу стосункам з власним начальником, вважає Ротбард. Врешті-решт, саме ці стосунки «впливають на ваше фінансове становище: підвищення зарплатні, кар’єрний розвиток, робочі обов’язки».
Клеман погоджується: «Ніколи не варто підводити начальство». Якщо ж ви вирішите стати на бік шефа начальника, то робіть цей крок продумано. «Переконайтеся, що у начальника вашого начальника є для вас інше місце. Вам необхідний додатковий варіант», — пояснює Ротбард.
Пам’ятайте про межі
Офісні суперечки й інтриги втомлюють, вони емоційно складні. Намагайтеся мати здоровий глузд і триматися від таких суперечок якнайдалі. Не ставайте надзвичайно вразливим у стосунках з колегами, не дозволяйте собі застрягти в інтригах, радять експерти. Клеман нагадує: «Це робочі відносини: ці люди — не ваша сім’я і ваші близькі друзі. Вам потрібно чітко провести межу між ними й особистим життям».
Принципи для запам’ятовування
– Запитуйте. Це особливо важливо, коли один із начальників хоче поділитися з вами закритою робочою інформацією, про яку не можна знати іншому начальнику.
— Зустрічайтеся з вашими керівниками одночасно. Влаштовуйте зустрічі, де братимуть участь усі колеги, щоб врешті дійти згоди.
— Не долучайтеся до офісних інтриг. Якщо не вдалося — не ставайте на бік свого шефа або його начальника.
— Нічого не робіть. Якщо хтось із ваших начальників ставить вас у незручне становище, скажіть йому про це.
— Не псуйте стосунків з безпосереднім керівником. Стосунки з керівництвом повинні бути в пріоритеті.
— Це ваші колеги, а не друзі. Сконцентруйтеся на роботі з колегами, а не на конфліктах між ними.
Приклад перший: наслідки збереження таємниці начальника
На початку своєї кар’єри Джош працював в невеликому PR-агентстві в Нью-Йорку. Через попередню роботу Джош був знайомий з одним із засновників компанії, де він тепер працював, — Дейвом. Тривалої історії стосунків зі своїм безпосереднім начальником Біллом, підлеглим Дейва, у Джоша не було.
«Агентство не мало суворої ієрархії, тому з Дейвом і Біллом склалися чудові, як для колег, стосунки», — розповідає Джош. Одного разу Джош був присутнім на зустрічі Дейва з потенційним клієнтом. Під час зустрічі Джош зауважив, що Дейв називав розцінки набагато нижчі від тих, які пропонують іншим клієнтам. Він насторожився. «Я подумав, що у нас можуть виникнути проблеми, тому після зустрічі поговорив з Дейвом про те, що мене хвилювало. Я поставив навідні запитання, щоб він зрозуміти ситуацію й контекст» — розповідає Джош.
Джош дізнався, що інші менеджери, зокрема й Білл, не знали про різницю у цінах. «Дейв вважав: ми приватна компанія, тому він має усі права діяти саме так. Також Дейв натякнув на те, що він хоче, аби я не розповів цього своєму начальнику», — згадує він.
Джош мав суперечливі думки. Він не хотів втратити довіру Дейва, але турбувався про бізнес компанії. «Я вирішив бути прямолінійним і відвертим. Я пішов до Білла й розповів про цю ситуацію. Я сказав, що зацікавлений в довгостроковому успіху компанії, й вирішив, що усім трьом потрібно поговорити», — розповідає Джош.
Після цього Джош, Білл і Дейв обговорили, як краще встановлювати розцінки для клієнтів. Після тривалих переговорів вони порозумілися.
«Пізніше і Білл, і Дейв подякували мені за те, як я вирішив цю ситуацію. Вони зрозуміли, що я не вів власної гри. Гадаю, вони усвідомили, що я був сумлінним посередником».
Приклад другий: якщо можете допомогти — не ставайте на чийсь бік
Елісон — викладач фінансів в невеликому коледжі. До цього вона мала посаду консультанта з питань управління, там їй довелося обирати між начальником і його шефом.
До того часу Елісон пропрацювала в компанії вже 12 років, була знайома з більшістю керівників, зокрема начальником її боса, Гаррі, який очолював відділ справ компанії в США. «Гаррі був моїм першим начальником, коли я прийшла в компанію на посаду аналітика. З того часу ми з ним піднялися кар’єрною драбиною: він — до партнера, я — до менеджера середньої ланки. Але потім мене перевели до лондонської філії, ще згодом — назад до нью-йоркського офісу», — розповідає Елісон.
Коли Елісон повернулася до США, то вже мала нового начальника — Чарлі. Чарлі був підпорядкований безпосередньо Гаррі.
«Чарлі щойно прийшов до компанії. Він не був ні з ким знайомим, зрозуміло, між нами не одразу з’явилося взаєморозуміння, яке сформувалося у мене з Гаррі за десять років спільної роботи», — зазначає Елісон
Через дружні стосунки з Гаррі Елісон часто дізнавалася інсайдерську інформацію, про яку Чарлі не підозрював. Наприклад, одного разу Гаррі поділився з нею секретними відомостями про індивідуальну роботу команди, не повідомивши про це жодного іншого менеджера. «Мені було ніяково знати про це», — зазначає Елісон.
Однак вона не хотіла втратити довіру Гаррі й зберегла інформацію в таємниці. «У разі чого я планувала вдавати, що нічого не знаю, аби не опинитися в епіцентрі конфлікту. Я поставила перед собою мету уникати обговорення цієї теми. Я вважала, що ситуація вирішиться сама собою, якщо мені вдасться триматися від неї якнайдалі. Так і сталося», — розповідає Елісон.
Головним фактором, що допоміг їй вберегти робочі стосунки, став принцип «залишатися чесною й ставитися з повагою до свого шефа Чарлі, підтримуючи дружбу з його керівником Гаррі», так гадає Елісон.
«Я не знала, чи впорається Чарлі з роботою в компанії. Але я знала, що Гаррі в цьому бізнесі надовго. Крім того, я вдячна Гаррі за те, що багато років про мене турбувався. Я розуміла: якщо доведеться ставати на чийсь бік, то це буде Гаррі» — зізнається вона.
Оригінал — Rebecca Night
Адаптований переклад — Віра Курико
Зображення — unplash.com