[Текст опублікований за підтримки Work.ua — сайту із пошуку роботи №1 в Україні]
Що легше: сказати «так» чи відмовити людині в проханні? Говорити «ні» часом дуже складно, і не важливо — чи це близька людина, чи випадковий знайомий.
Страх зруйнувати стосунки, уславитися егоїстом або образити людину підштовхує погоджуватися на будь-які пропозиції. Навіть точно знаючи, чим ми хочемо або чим нам слід займатися, ми віддаємо час на чужі прохання, небажані запрошення або безглузді завдання.
Щоб не застрягнути в небажаних зобов’язаннях, не бути гостем кожного порожнього заходу й не страждати щоразу, погоджуючись на чергове прохання, необхідно навчитися твердо говорити «ні».
Як? Ерік Баркер звернувся до досліджень і виділив шість пунктів, які розвантажать ваше життя від зайвих «так».
Вас просять про послугу, і вам здається, якщо ви скажете «ні» — вас будуть ненавидіти. І ви піддаєтеся, навіть якщо спочатку цього не хотіли. Напевно, всім знайома така ситуація.
Якщо ви скажете «так», то розчаруєтеся в собі, будете злитися або ображатися на того, хто прохає. Навіть якщо у вас була можливість йому відмовити.
Дослідження показують: такі ситуації не тільки створюють замкнуте коло негативних почуттів, вони по-справжньому шкодять стосункам. Так, коли ми «занадто милі», це теж проблема.
«Бажання уникати конфліктів — не показник успішних взаємин. Це радше серйозний симптом невдалих взаємин. Краще визнати, що виникнення негативних емоцій між людьми — природний процес, з яким ви повинні навчитися ефективно справлятися… Якщо ви не можете висловлювати негативні емоції, взаємини втрачають щирість», — Гаррієт Брейкер.
«Бажання догоджати: зцілення людей від синдрому поступливості»
Як же сказати «ні» і не відчувати почуття провини? Експерти знайшли відповідь і пропонують для цього шість способів.
Спосіб № 1. Звертайте увагу на «ні»
Моменти, коли людина розлютилася на ваше «ні», врізаються в пам’ять, як неонові білборди. Однак люди постійно говорять «ні» й не страждають після цього від будь-яких серйозних наслідків. Вода в морі не перетворилася в кров, жаби не почали падати з небес. Прохач лише знизав плечима й сказав: «Добре».
Ви самі з легкістю забуваєте такі відмови, звертаючи увагу лише на ті 0,02% випадків, коли інша людина втратила самоконтроль і більше з вами не спілкується.
Отже, спробуйте уважніше придивитися до того, як інші люди взаємодіють одне з одним і з вами. Зверніть увагу на моменти, коли «ні» не викликало ніяких проблем, і спробуйте випрацювати об’єктивніший погляд на ситуацію.
«Зверніть увагу на те, як день у день люди говорять одне одному «ні». Коли ви почнете дійсно звертати увагу, то помітите, що це відбувається постійно. І в більшості випадків це не щось значне. Майте це на увазі, коли прийде ваша черга сказати «ні» в схожій ситуації, або коли хтось інший скаже «ні» вам», — Петті Брайтман і Конні Хетч «Як говорити «ні» без докорів сумління. І сказати «так» вільному часу, успіху й всьому, що для вас важливо».
Поспостерігайте, як інші здатні ефективно впоратися з подібними ситуаціями. Коли ви ввічливі й доброзичливі, ймовірність того, що людина розсердиться на вас, дуже низька.
Вам слід заздалегідь побудувати кордони, щоб добре уявляти собі: що для вас годиться, а що ні. Так буде легше приймати рішення і не піддаватися спокусі сказати «так».
«Щоб відмовляти без докорів сумління, необхідно дійсно задуматися про свої пріоритети. Чому ви відмовляєте? Для чого ви звільняєте час, відкидаючи з життя небажані зобов’язання? Коли ви ідентифікуєте й визначите свої пріоритети, тоді й зможете сфокусуватися на тому, що ви дійсно хочете. Наприклад, ви хочете провести час з сім’єю або вкласти гроші в важливий проект, тому відмовляєте виправдано, щоб йти за своєю метою», — «Як говорити «ні» без докорів сумління».
На все це потрібен час. Але як бути, якщо хтось просить вас про що-небудь саме зараз? Якою має бути ваша реакція, щоб рефлекторно не сказати «так», про що ви потім пошкодуєте?
Спосіб № 2. Виграйте час
«Ви повинні відповідати на запит негайно» не є непорушним правилом термодинаміки. Чесно кажучи, я не знаю основоположних правил термодинаміки, але впевнений — це не одне з них.
Коли ви відчуваєте, що на вас тиснуть, не піддавайтеся — виграйте час, звільніть тиск. Ви матимете можливість заспокоїтися й оцінити, чи дійсно ви хочете погодитися.
«Щоб зруйнувати звичку автоматично говорити «так» у відповідь на прохання іншої людини, вам необхідно відкласти відповідь і уважно обдумати можливі варіанти. Старе прислів’я: подумай, перш ніж щось сказати (або погодитися), — важлива психологічна порада. Як тільки ви навчитеся брати тайм-аут перед тим, як давати свою відповідь на запрошення, вимогу або прохання, ваше почуття контролю над ситуацією зросте», — «Бажання догоджати: зцілення людей від синдрому поступливості».
Запам’ятайте наступні фрази, нехай вони стануть вашими відповідями за замовчуванням на будь-які недоречні прохання:
Мені треба звіритися зі своїм розкладом. Я напишу вам пізніше.
Мені необхідно поговорити з чоловіком / дружиною / партнером, щоб переконатися, чи немає у нас планів на цей день.
Мені необхідно подумати. Я дам вам знати пізніше.
Я перетелефоную вам через декілька хвилин.
Не запитуйте про це, а стверджуйте.
А якщо часу недостатньо, щоб ви заспокоїлися й змогли комфортно сказати «ні»?
Спосіб №3. Випрацюйте «політику»
Тепер ми знову повернулися до питання особистих кордонів. Коли ви живете за своїми принципами, приймати рішення стає легше, і люди з більшою ймовірністю будуть поважати вашу відповідь.
Крім того, якщо це буде вашим постійним правилом, набагато менше шансів, що ваші відмови будуть для когось образою.
«Наприклад, якщо друг просить вас позичити йому грошей, а ви не хочете цього робити, ви можете відповісти так: «Вибач, але у мене є правило: не давати в борг», — «Як говорити «ні» без докорів сумління».
Згадка про особисті правила додає вашому «ні» вагомості й серйозності. Це означає, що у вас вже є досвід, який показує, що дія, про яку вас просять, для вас неприйнятна. Крім того, ваша відмова може означати, що у вас існує якесь раніше прийняте зобов’язання, яке ви не хочете порушувати. Коли ви відмовляєтеся від запрошення зі словами: «Вибачте, але у нас в родині є правило — кожної п’ятниці ми вечеряємо разом в домашньому колі», ви даєте зрозуміти людині, що сімейні ритуали для вас понад усе.
Щоправда, кожне правило має виняток. І наполеглива людина буде прагнути знайти лазівку, запевняючи вас, що її прохання — унікальний випадок.
Як впоратися з тими, хто не приймає «ні» за відповідь?
Спосіб №4. Стати «зламаною платівкою»
Для початку скажіть, що ви нічим не можете допомогти. І постійно повторюйте свою першу відповідь.
Вони: Ви можете допомогти мені закопати це тіло?
Ви: Вибачте, я не можу.
Вони: А якщо ми займемося цим завтра? Ви вільні?
Ви: Вибачте, я не можу.
Вони: А якщо ми дамо вам покористуватися новенької лопатою…
Ви: Вибачте, я не можу.
Не зліться і не підвищуйте голосу. Просто спокійно повторюйте одне і те ж, поки співрозмовник не втомиться.
«Будьте обережні: не відповідайте прямо і не вступайте в дискусію з приводу доводів опонента. Якщо ви будете наполягати, прохач не зможе змусити вас змінити позицію. Важливо, щоб ви не вступали ні в які переговори. Це нова для вас територія. Не дозволяйте втягнути вас в стан переговорів, де є шанс, що ваша стара звичка догоджати візьме гору і в підсумку ви скажете «так », навіть якщо не хотіли», — «Бажання догоджати: зцілення людей від синдрому поступливості».
Техніка зламаної платівки ефективна з продавцями, але холодна щодо близьких людей.
Як сказати «ні», щоб це не виглядало байдуже й егоїстично?
Спосіб №5. Посилайтеся на щось інше
Адам Грант, професор Уортонської школи бізнесу, взяв цей метод з досліджень: «…Він містить відсилання на обіцянки іншим людям, коли ви відмовляєте комусь. Дослідження Ханни Райлі Боулз і Лінди Бабкок доводять: якщо при відмові ми посилаємося на інші зобов’язання, то до нас зберігається гарне ставлення, адже ми все одно виглядаємо турботливими й щедрими».
Як це зробити? Ваша відповідь повинна мати таку структуру: «Якщо я допоможу вам, то підведу інших». Коли Адам отримує листи з проханням стати ментором, він відповідає таким чином:
«У професійному плані мій пріоритет — студенти. Оскільки я щороку викладаю більш ніж трьомстам студентам, у мене немає можливості стати вашим ментором».
Що робити, якщо ви не хочете говорити суворе «ні»? Ви хочете допомогти, але умови вам не підходять. Як вчинити?
Спосіб №6. Зробіть зустрічну пропозицію
Вам написав благодійний фонд, який має мету, яку ви підтримуєте. І вони чекають від вас пожертвування в $487,000. Добра відповідь: «Ні, ні в якому разі. Але я можу дати вам $10».
«Якщо друг просить вас попрацювати на заході волонтером протягом чотирьох годин, можна відповісти, що ви не можете присвятити цьому стільки часу, але готові попрацювати годину або дві. Будьте обережні, не потрапте в пастку, бо будете використовувати цю опцію занадто часто. Прибережіть контрпропозиції для тих випадків, коли ви дійсно не хочете відмовляти. Причиною згоди має бути те, що ви дійсно хочете виконати прохання або, як мінімум, не заперечуєте, але вам необхідно змінити умови, щоб вони відповідали вашій ситуації й інтересам», — « Бажання догоджати: зцілення людей від синдрому поступливості».
Ви завжди можете зробити зустрічну пропозицію, порадивши людині інший ресурс або людину, яка здатна допомогти.
Адам Грант пропонує корисний приклад:
Я недостатньо кваліфікований, щоб виконати ваше прохання, але я знаю, хто здатний вам допомогти.
Це не моя сфера, але я знаю, хто може бути вам корисний.
Досить теорії.
Підсумуймо й повторімо безпечні способи, які допоможуть вам опанувати навичку говорити «ні» в будь-якій ситуації.
Отже, як сказати «ні» без докорів сумління:
Звертайте увагу на відмови: «ні» не часто призводить до помсти або кривавих наслідків. «Ні» — не така вже й ризикова відповідь. Вона стається частіше, ніж ви думаєте.
Просіть час на відповідь.
Випрацюйте «політику»: вибачте, але це моє правило — ніколи не узагальнювати третій пункт.
Будьте «зламаною платівкою»: я не можу узагальнити цей пункт. Я не можу узагальнити цей пункт. Я не можу узагальнити цей пункт.
Посилайтеся на інші зобов’язання: якщо я узагальню цей пункт для вас, то у мене не буде часу зробити це для інших.
Зробіть зустрічну пропозицію: я не можу узагальнити це для вас, але я можу відправити посилання на інший пост, де це зроблено.
«Під час тренінгів люди кажуть, що вважають за краще закрити двері перед обличчям продавців, тому що не хочуть навіть стикатися з їхніми пропозиціями. Я раджу планомірно вирішувати подібні ситуації, це безпечний метод на практиці підготувати себе до серйозніших взаємодій з іншими людьми», — «Як говорити «ні» без докорів сумління».
Потрібні ще поради? Ні? Ось ви й почали практикувати нову навичку.
Оригінал — Eric Barker
Адаптований переклад — Віра Курико
Зображення — unplash.com
