Раніше соціальне підприємництво, тобто суспільно корисні бізнеси, асоціювались із волонтерським активізмом. Сьогодні це нова норма і життєва необхідність: такі бізнеси збирають кошти на армію, залучають до роботи соціально вразливі групи людей. Це кооперативи у селах, які дають роботу людям, і бізнеси, що обʼєднують свої громади й заробляють для них гроші.
У 2013 році з’явився перший каталог соціальних підприємців України — до нього увійшли близько 40 підприємців із різних регіонів. Це був дуже важливий крок, адже вперше можна було побачити реальні приклади тих, хто вже намагався поєднати бізнес із соціальним впливом. Тоді ж з’явилися перші спроби нормативного регулювання соціального підприємництва.
Саме тоді, 2013 року, створилась організація «Платформа соціальних змін» (тоді — «Українська соціальна академія»). Це був навчальний проєкт для представників організацій громадянського суспільства, який учив поєднувати вирішення соціальних проблем із фінансовою складовою.
Сьогодні ж «Платформа соціальних змін» працює над тим, аби соціальне підприємництво стало не просто окремою ініціативою, а системним інструментом для розвитку громад. Програми «Платформи» охоплюють широкий спектр підтримки. Це навчальні курси, менторство, допомога у створенні бізнес-моделі та залучення фінансування. Важливий напрям — робота з об’єднаними територіальними громадами, яким організація допомагає не лише запустити соціальні підприємства, а й інтегрувати їх у стратегії місцевого розвитку. Це дозволяє їм не просто отримувати короткострокову перспективу, а будувати довгострокові економічні моделі.
В Україні соціальне підприємство досі не врегульоване на законодавчому рівні. А також багато людей не до кінця розуміють цю модель бізнесу та її можливості. Ми спитали у трьох активних учасників розвитку соціального підприємництва про те, як їхня робота, мов доміно, змінює життя людей, громад і країни.
§§§
[Цей матеріал створений у партнерстві з Платформою соціальних змін]
§§§
Кіра Охріменко
засновниця соціального підприємства Моїм.Рідним на Сумщині
Наш проєкт орієнтований на підтримку жінок, які опинилися у складних життєвих ситуаціях. Ми пропонуємо їм можливість займатися підприємницькою діяльністю: виготовляти свічки, шапки, серветки, прикраси та інші вироби, які згодом продаються через інтернет-магазини та на маркетах. Жінки не лише працюють руками, а й відновлюють свій душевний стан через те, що роблять. Відчуття гордості за свою працю та можливість впливати на своє життя — найважливіше для них.
Крім того, важливою є психологічна підтримка: жінки мають змогу брати участь у групових сеансах із психологинею, що сприяє їхньому емоційному відновленню та соціалізації.
Проєкт спрямований не тільки на надання фінансової підтримки, а й на створення платформи для самовираження, розвитку власних бізнес-навичок і підтримки психоемоційного здоров’я жінок, які переживають особисті труднощі, втрати та розчарування.
Кожен із наших проєктів не лише допомагає жінкам відновити емоційну рівновагу, а й дає їм можливість знайти новий сенс у житті, відчути власну значущість. Це не тільки про творчість і підприємництво, а й про вивільнення внутрішньої сили й відновлення зв’язку з іншими.
Ми також активно працюємо над розвитком соціального підприємництва. Завдяки нашим творчим ініціативам жінки не тільки знаходять можливість для самовираження, а й заробляють. Це дає жінкам фінансову незалежність. А також вони не просто виготовляють речі, а створюють цінність, яку можна оцінити не лише у грошах, а й в емоціях.
Особливо важливою є підтримка наших учасниць, які мають близьких на фронті. Плетіння балаклав, в’язання шапок або виготовлення окопних свічок для військових — це не просто робота. Це їхня маленька, але дуже важлива частка у великій справі перемоги.
Наша команда також активно співпрацює з іншими соціальними ініціативами, зокрема з Міністерством економіки та ПРООН в рамках проєкту Soul of Soil 2.0. Це чудова можливість залучити міжнародну увагу до проблеми розмінування українських земель. Майстрині виготовляють вироби, які потім продають іноземним партнерам, що створює нові можливості для розширення виробництва та залучення фінансів до проєкту. Частина з цих коштів іде на допомогу родинам жінок, частина — на продовження діяльності проєкту.
Нам важливо, що кожен проєкт працює на кількох рівнях. Ми не тільки даємо жінкам роботу, а й допомагаємо їм долати особисті труднощі, відновлювати емоційне здоров’я та впевненість у своїх силах. Ми не тільки допомагаємо їм матеріально, а створюємо середовище підтримки та солідарності.
Наш проєкт допомагає зберігати родинні традиції. Ми створюємо простір, де люди можуть вшанувати своїх рідних, записати їхні історії, зберегти фотографії та інші сімейні артефакти. Це дозволяє не лише дати жінкам можливість доторкнутися до власної історії, а й передати цю спадщину далі. Багато наших майстринь працюють над створенням колекцій, присвячених родинній історії, і для них це важливо — відчувати себе частиною великої історії, яка передаватиметься далі.
Одна з наших жінок якось сказала: «Я нарешті відчула землю під ногами», і це дало мені зрозуміти, що ми все робимо правильно.
Наша мета — зробити так, щоби жінки не лише мали роботу, а й відчували себе частиною великої справи.
Вони повинні розуміти, що не лише допомагають собі, а й активно роблять внесок у розвиток громади, в культурну та економічну відбудову країни. З кожним новим виробом, з кожною новою ідеєю ми разом будуємо країну, яка зможе підтримати своїх громадян і дати їм шанс на нове життя, попри всі труднощі.
§§§
Микола Островський
представник кооперативу «Ягідний рай» на Хмельниччині
Я був ініціатором створення цього кооперативу і від початку активно його підтримую. Побачив потребу, потенціал і вірив, що саме така форма — кооперація — може стати ефективним рішенням для людей, які мають землю, але не мають можливості повноцінно її використовувати.
Зараз ми бачимо, що багато домогосподарств, у тому числі малозабезпечених, мають невеликі ділянки. Але ці ділянки або не використовують, або використовують неефективно. Причини різні — у когось немає коштів, у когось — техніки, у когось — знань або просто впевненості, що це комусь потрібно. У цьому полягає місія кооперативу — дати людям інструмент, щоб вони могли цю землю використати з користю для себе.
Важливо розуміти: ми не ставимо за мету залучити всіх і сказати: «Все, ви тепер в кооперативі». Так не працює.
Кооператив — це господарська структура, а не просто соціальний проєкт. Тут має бути економічна логіка, ефективність. Ми дуже уважно дивимося, кого запрошувати до участі. Перш за все, це мають бути люди, які дійсно зацікавлені: які не бояться працювати, які готові вчитись, які мають хоча б мінімальні ресурси — ту ж саму ділянку, хоч невелику. Бажано досвід або хоча б мотивацію. Якщо людина має мотивацію — це вже половина успіху.
Я сам маю ділянку, вирощую ягоди, тож на власному досвіді знаю, наскільки складно це робити самому. Коли ти один — немає техніки, немає холодильника, немає ринку збуту. Навіть коли щось виростив, виникає проблема — як продати, зберегти, доставити? А коли ти частина кооперативу, це можна вирішувати разом. Це інший рівень впевненості.
Зараз ми на етапі активного формування команди. Шукаємо людей, які справді хочуть працювати і бути частиною чогось більшого. Паралельно думаємо про юридичне оформлення, матеріально-технічну базу, шукаємо можливості підтримки. Без цього кооператив не зможе повноцінно функціонувати. Потрібна база, тому й підходимо до справи відповідально.
Важлива довіра, без неї кооператив не працює. Не може бути такого, що хтось один працює, а інші спостерігають. Це командна робота, тож важливо, аби між учасниками були чесність, прозорість, підтримка. Хочемо, щоб люди бачили: я вклав свою працю — і отримав результат.
Ми не створюємо кооператив заради звіту чи «галочки». Ми хочемо зробити реальний інструмент, який би працював роками, змінював життя людей. Щоб люди, які сьогодні ледве зводять кінці з кінцями, завтра могли сказати: я заробляю і забезпечую родину, я використовую свою землю з користю. Це буде найкращий результат нашої роботи.
§§§
Соломія Боянович
голова організації «Платформа соціальних змін»
Кожна історія соціальних підприємців показує, що соціальне підприємництво — це про зміни, створення робочих місць, підтримку вразливих груп і економічний розвиток регіонів. Наша мета — зробити соціальне підприємство платформою для розвитку локальних ініціатив, аби воно стало частиною розвитку громади.
Сьогодні соціальне підприємство в Україні зробило значний крок вперед. За джерелами, існує близько тисячі соціальних підприємств. На жаль, точну кількість назвати не можемо через відсутність чіткого визначення соціального підприємства. Такі бізнеси створюють робочі місця, підтримують громади та вирішують соціальні виклики. Вони працюють у різних сферах — від інклюзивності до екологічних ініціатив.
Війна, безперечно, вплинула на економіку, однак соціальне підприємництво може стати ключовим драйвером її відновлення.
Навіть у таких складних умовах український бізнес продовжує працювати, адаптовуватися, знаходити нові можливості для зростання. За деякими даними, серед бізнесу, який зупинив роботу у 2022 році, 84% компаній частково відновили роботу впродовж 6 місяців. Попри повномасштабну війну, українські підприємства адаптовуються та підтримують фінансову стабільність. Тож зараз соціальні підприємства мають унікальний шанс для розвитку.
«Платформа соціальних змін» активно працює, щоб допомогти підприємцям адаптуватися до нових умов через програми менторства та навчання. Ми також допомагаємо шукати нові інвестиційні можливості для бізнесів, які хочуть зробити свій внесок у відновлення країни та підтримку постраждалих громад.
Стале майбутнє можливе, якщо підприємства не просто орієнтуються на прибуток, а формують екосистему соціального впливу. Саме такі бізнес-моделі здатні забезпечувати економічну стабільність навіть у кризових умовах, адже вони поєднують ефективне управління, соціальну відповідальність і стратегічне партнерство.
Стійкі зміни у суспільстві неможливі без фінансової стійкості. Це і є принцип соціального підприємства: створювати бізнес, який не тільки генерує прибуток, а й працює з соціальними проблемами. Фінансова стабільність дозволяє масштабувати цей вплив.
Соціальне підприємство, яке не приносить доходу, стає залежним від грантів і точкових внесків, що робить його вразливим до змін у фінансуванні й не дає підприємницької стабільності. Натомість прибутковий бізнес може інвестувати у власний розвиток, створювати нові робочі місця, розширювати свої програми та впливати на системні зміни.
Європейський досвід підтверджує ці моделі, у Європі налічують приблизно 2 мільйони соціальних підприємців. Це 10% від усіх бізнесів, і такі підприємства працевлаштовують 11 мільйонів людей. Це доволі великий показник не лише зайнятості, а й соціальної згуртованості. Натхненним прикладом є для нас Іспанія, де соціальні підприємці забезпечують 10% від ВВП. Це підтверджує, що соціальна місія може йти пліч-о-пліч з успішною економічною діяльністю.
