Писати красиво

Каліграф Тарас Макар про пошуки натхнення, розуміння успіху та чому каліграфія житиме вічно

25.12.2017 Мар'яна Федина

[«Закохані у професію» — розмови про щоденну працю тих, хто живе власним покликанням. Спецпроект створений за сприяння Work.ua — сайту із пошуку роботи №1 в Україні]

«Зараз люди пишуть мало. Саме тому каліграфія стає все популярнішою. Глобалізація остаточно перетворила її із засобу інформування на мистецтво», — розповідає каліграф Тарас Макар.

Тарас створює алфавіти, придумує шрифти та малює каліграми. Про пошуки натхнення, розуміння успіху та чому каліграфія житиме вічно — читайте у нашій розмові.

 

 ЩО ТАКЕ КАЛІГРАФІЯ 

Каліграфія — це мистецтво письма. Раніше вона мала винятково інформативну функцію. З розвитком друкарської справи ця функція змінилася, а нині й повністю зникла. Сьогодні це затребуване й популярне мистецтво. І цьому передувало багато причин.

По-перше, все рідше люди використовують для письма ручку і все частіше — клавіатуру на смартфоні чи комп’ютері. Це зумовило зацікавленість до того, як можна писати красиво. Друга передумова — поява та розвиток графіті. Каліграфія — мистецтво, яке існувало на папері. Але графіті дало можливість винести її за межі формату А4 й зробити яскравою та масштабною. Зрештою, поява масових інструментів для письма та їхнє спрощення до таких форм, що красиво писати можна будь-де: на вокзалі, в поїзді чи вдома, — зробило каліграфію комфортною. Спростився процес її створення.

В Україні окрему роль також відіграло здобуття незалежності. Українська абетка різниться від латинської, має свої унікальні, відмінні від російської та білоруської мов, елементи. Наприклад, в’язь (витягнуті по діагоналі букви, — TU) та скоропис. Люди зацікавилися, чим наш алфавіт особливий, і почали вивчати це питання. Але передусім каліграфія — це про поєднання одразу декількох композиційних прийомів: ритму, динаміки, статики та інших. Це й змушує нею цікавитися. Вона подобається людям.

 ПРОФЕСІЯ ЧИ ПОКЛИКАННЯ 

Я завжди відчував трепет до малювання, але до художньої школи не ходив і професійно мистецтвом не цікавився. Навчаючись у школі, любив сидіти за останньою партою і мазюкати щось ручкою у зошиті. Каліграфія прийшла в моє життя поступово. Замислюючись над професією, вирішив стати мультиплікатором. Коли вибирав університет, то змінив рішення на користь графічного дизайну і вступив до Київського державного інституту декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені М. Бойчука.

Але каліграфія мені сподобалася не одразу. Доклав максимум зусиль, щоби зробити перше домашнє завдання якісно. Але на другому — викладач не перевірив його — запал зник. До того ж каліграфія мені не вдавалася. У такій роботі техніка виконання — це 80% успіху. Я ж ніколи професійно не займався малюванням, відповідно, не мав виробленої техніки. Усі лінії вдавалися кривими.

Я завжди відчував трепет до малювання, але до художньої школи не ходив і професійно мистецтвом не цікавився. Навчаючись у школі, любив сидіти за останньою партою і мазюкати щось ручкою у зошиті

IMG_7812

Коли курс із каліграфії завершився, то я зацікавився летерінгом. Його відмінність полягає у тому, що в каліграфії дизайнер букви пише, а в летирінгу малює їх. Простіше кажучи, буква має свій скелет, основу. Коли її пишеш, то маєш обмеження стосовно елементів, які можна використати. Малюючи букву, можеш робити її будь-якою, але необхідно взяти за основу той самий кістяк, щоб не видозмінити літери до невпізнаваності.

Для летерінгу я потребував більше знань про будову букв. Тому купив блокнот, в якому виконував вправи з каліграфії, напрацьовував техніку. Свої роботи фотографував та виставляв у соціальні мережі. Людям вони сподобалися — і вирішив продовжувати.

 ПЕРШІ ЗАМОВЛЕННЯ 

Спочатку публікував свої роботи у соціальних мережах і досі продовжую це робити. Найчастіше в Facebook та Instagram, а також роблю підбірки робіт на Behance. Втім, каліграфія не одразу почала приносити мені хороші прибутки. Під час останніх двох курсів навчання я вже отримував комерційні замовлення, але лише через півроку це заняття стало основним джерелом мого доходу. Першими клієнтами були друзі та знайомі.

Бувають і великомасштабні проекти. Одного дня в мене з’явилося повідомлення від організаторів фестивалю у Польщі. Вийшов крутий проект — робив дизайн для великої сцени розміром 12х38 метрів

Найчастіше замовляють логотипи для компаній або принти для футболок. Ще просять створити ескіз для татуювань. Бувають і великомасштабні проекти. Одного дня в мене з’явилося повідомлення від організаторів фестивалю у Польщі. Воно звучало так: «Нам сподобалися ваші роботи. Хочемо, щоб ви створили дизайн для нашої сцени». Я погодився. Вийшов крутий проект, розробляв його у Києві, робив дизайн для великої сцени розміром 12х38 метрів. Спочатку малював усі елементи від руки, потім сканував. Роздруковували роботу вже на місці. А на самому фестивалі я також вручну розписував малу сцену — її розмір сягав 3х8 метрів. Це був цікавий досвід. Дивні емоції переживаєш, коли дивишся, як на тлі твоїх декорацій виступають музиканти. Це круто.

Де мене знаходять замовники? Це найчастіше запитання, яке мені ставлять, а я ніколи не можу на нього відповісти. Не маю звички запитувати в людей, як вони про мене дізналися. Велику роль відіграють соціальні мережі. Замовляють роботи як українці, так й іноземці. Іноземців, напевне, трішки більше.

 РОБОТИ НА СТІНАХ 

Моя перша робота на стіні з’явилася у Львові. Вона присвячена воїнам АТО. У ній я використав вірш, який написав боєць, а саму каліграму зобразив у формі світла, яке випромінює свічка. Роботу можна побачити на стіні біля університету «Львівська політехніка». Ідею зображення взяв зі своєї попередньої роботи для виставки про Євромайдан. Її експонував разом зі своїми однокурсниками після Революції Гідності. У Львові маю ще одну каліграму — це дві вівці неподалік трамвайного депо.

Ще мої роботи є на стінах у Дніпрі та Києві. У Дніпрі — це розпис фасаду нічного клубу «Модуль», де відбулася моя перша персональна виставка. 

А у Києві маю декілька робіт. Частину з них виконував на прохання «Київенерго». Вони запрошують художників для розпису теплопунктів. Я робив це двічі. Для першої каліграми використав пісню AC/DC «High Voltage», вона намальована неподалік станції метро «Лісова». Друга робота має десять метрів заввишки. У ній я не хотів використовувати просто текст пісні, а прагнув віднайти цікавіший спосіб, як поєднати теми енергії та каліграфії. Задумався про те, що світ — це енергія, яка переходить з однієї форми в іншу.

 

 

Фактично те саме відбувається у каліграфії: одні й ті ж елементи переходять з однієї літери в іншу. З одного стилю — в інший: з кирилиці — в латиницю, з напівстатуту — в скоропис і в’язь. Тому я вирішив передати енергію тільки каліграфічними елементами. З’єднав їх в одну композицію, яка символізує рух і зміну енергії навколо. Загалом вийшла цікава абстрактна каліграфія. Третю роботу в столиці робив для фестивалю електронної музики Brave! Factory Festival.

Розписав ще стіну в Берліні. У столиці Німеччини є галерея вуличного мистецтва «Urban Shpree». Якщо показати власнику свої роботи, то можеш розмалювати будь-яку стіну на свій розсуд. Основна умова: твої роботи мають йому сподобатися. Я намалював вівцю. Малюнки там часто змінюються, тому, напевно, її вже зафарбував якийсь інший художник.

 ІНСТРУМЕНТИ КАЛІГРАФА 

Писати можна будь-чим. Усього існують три класичні інструменти: широке перо, гостре перо та брашпен. Початківцям слід користуватися широким пером, адже з нього розпочиналася уся каліграфія. Воно дає змогу виробити техніку, а ще ним легко писати. Це перо дає краще розуміння літер та елементів їхнього створення. 

Писати можна будь-чим. Усього існують три класичні інструменти: широке перо, гостре перо та брашпен

Гостре перо дозволяє змінювати товщину літер залежно від натиску. Але це складний інструмент у використанні. Щоб ним оволодіти, потрібен час та зусилля. Брашпен — з перелічених інструментів — найскладніший. Він дає найбільшу волю в написанні, а це погано для початківця. Спочатку треба виробити техніку.

Мої інструменти залежать від «полотна», на якому малюю. Для писання на папері використовую Pilot Parallel pen, гостре перо Niko G та різні брашпени та лінери. Стіни ж розписую маркерами для графіті або пензликами.

IMG_8061

 

 ВЛАСНИЙ СТИЛЬ 

Я ніколи не любив писати уже готовими історичними шрифтами, тому з самого початку розробляв свої літери. Вдавалося не дуже. Не розумію, як мені хтось дозволяв публікувати ті роботи в інтернеті. (Сміється) Саме з цього починалися пошуки свого стилю, які тривали три роки. Спочатку придумував свій алфавіт, розписував його. Згодом він мені набридав, тож я придумував інший. Так щоразу, придумуючи нові цікаві штуки та особливі елементи, я знаходив себе.

Зараз мені подобається працювати з двома напрямками. Перший — це абстрактна каліграфія. Її особливість полягає у тому, що цю каліграфію створюють без літер, тобто композиція складається тільки з каліграфічних елементів. Другий напрям — каліграфія гострим пером. Але ним почав користуватися рік тому, через це мої композиції виходять нестандартними, під впливом попередніх робіт широким пером.

Як на мене, найбільший виклик у каліграфії — це знайти стиль і дотримуватися його

3

Як на мене, найбільший виклик у каліграфії — це знайти стиль і дотримуватися його. Проблема в тому, що я можу придумати власний стиль, але він мені швидко набридає, у зв’язку з цим створюю щось нове. З одного боку, це добре, але хочеться придумати такий стиль, який хотілося б розвивати далі.

 ЦІЛІ ТА МРІЇ 

Моя найближча мета — створити мурал. Справжній. Гігантський. Поки що мій найбільший малюнок сягає 12 метрів заввишки, та я цілюся як мінімум на 9-поверхівку.

А щодо мрії… Хочу видати книгу зі своїми алфавітами. Люблю придумувати нові букви. Процес виглядає так: я знаходжу літеру зі своєю «родзинкою», а на її основі придумую всі інші. Таким чином, щоби вийшла цілісна робота.

 КУМИРИ 

Я захоплююся кількома каліграфами. Один з них — італієць Luca Barcelona.

Якось мені написали з іспанського видавництва Monsa й запропонували опублікувати роботи в книзі про каліграми. Звісно, погодився. Коли надіслали попередній варіант книги, то помітив, що мої роботи поруч із Luca Barcelona. Я був несамовито щасливий!

Також люблю роботи Niels Shoe Meulman. Він фактично придумав та популяризував писання каліграфії на великих форматах, що переросло в окремий мистецький напрям — каліграфіті. Поєднання каліграфії й графіті. Захоплююсь також американським каліграфом Retna та іншими.

Моя найближча мета — створити мурал. Справжній. Гігантський. Поки що мій найбільший малюнок сягає 12 метрів заввишки, та я цілюся як мінімум на 9-поверхівку

IMG_8278

 СЕНС КАЛІГРАФІЇ 

Раніше колекціонував овець, тому й серед моїх малюнків їх часто можна побачити. Взагалі я намалював їх приблизно 10-15, але це небагато, враховуючи, як я їх люблю. Вони зображені на будинках різних міст та навіть країн. У каліграмах важливий сенс. Слова пісні чи окремо взята цитата завжди їх підсилює. Наприклад, для більшості каліграм у формі овець я використав текст пісні Pink Floyd «Sheep».

Також часто у моїх роботах можна побачити фрази та слова, які в конкретний момент мають для мене значення. Це можуть бути слова з пісень Radiohead, вислів Casey Neistat’а, вірш Жадана чи цитата з якогось фільму. Головне, щоб фраза передавала моє бачення світу чи внутрішній стан.

Скільки не намагайся, але ніколи не напишеш дві однакові літери. Вони можуть бути схожими, але не ідентичними

Сенс каліграфії — в створенні унікального продукту. Скільки не намагайся, але ти ніколи не напишеш дві однакові літери. Вони можуть бути схожими, але не ідентичними. У часи глобалізації, коли все максимально спрощується, каліграфія — це пошук нестандартних поєднань.

 ДЕ ШУКАТИ НАТХНЕННЯ 

Я не прихильник міфу про те, що творчість з’являється тільки під час натхнення. Буває, що тебе щось вразило і на емоціях ти створюєш вартісну роботу. Але це поодинокі випадки. У мене таке буває після прочитання книги чи перегляду фільму.

Загалом просто потрібно працювати. Часто можна почути таку фразу: дизайнерів, які чекають натхнення, звільняють першими. Поки сидітимеш і чекатимеш натхнення — нічого не зробиш.

IMG_8250

 ЯКЕ МАЙБУТНЄ У ПИСЬМА 

Коли з’явилася фотографія, живопис як явище не зник. Хоча усі говорили: навіщо малювати портрети чи пейзажі, якщо можна просто сфотографувати їх. Коли каліграфія тільки зародилася, то теж мала важливу функцію — інформувати. З розвитком друкарської справи ця функція змінилася, а нині й повністю зникла.

Каліграфія стала винятково мистецтвом, тому не думаю, що вона зникне. Вона буде поєднуватися з іншими видами мистецтва, а інтерес до красивого письма тільки зростатиме.

 ВИКЛИКИ У ВИКЛАДАННІ 

Зараз я викладаю в школі «Арт і Я». Здебільшого на курси приходять дорослі люди: дизайнери або ті, кому просто цікава каліграфія. Пам’ятаю, як перед першим заняттям дуже хвилювався. Люди, які приходять на курс, мають певні очікування. Я ж боявся видаватися в їхніх очах смішним чи недостатньо зрілим.

Найважче — пояснювати матеріал так, аби всім було зрозуміло. Розповісти людині про досвід, який ти здобував чотири роки, набиваючи гулі, й зробити це так, щоб вона не повторювала твоїх помилок, — важке випробовування.

Думаю, що успіх — це коли творчістю можна заробити на життя. Тому не можу сказати, що успішний на всі 100%. Але, однозначно, рухаюся в правильному керунку

IMG_8321

 УСПІХ VS ГРОШІ 

Британський музикант Том Йорк казав, що головне — це заробляти  багато грошей. Якщо розглядати цю фразу окремо від творчості, то вона доволі приземлена. Якщо дивитися на неї крізь призму творчості, то є над чим задуматися.

Якщо твої роботи коштують великих грошей, отже, вони комусь потрібні. Якщо люди готові за них платити, то вони їм подобаються. Думаю, що успіх — це коли творчістю можна заробити на життя. Тому не можу сказати, що успішний на всі 100%. Але, однозначно, рухаюся в правильному керунку.

Мар'яна Федина Юлія Вебер

Схожі публікації

12680 16

Роксоляна Шимчук

Розмова з українською мисткинею

19.03.2015 Інна Березніцька
8355 5

Іван Марчук

Розмова з українським художником Іваном Марчуком

12.04.2016 Анастасія Чупринська
8366 6

Музика з горища

Як майстер народних інструментів перетворює дерева на музику

15.06.2017 Марія Педоренко

Популярні публікації

59121 18

Юрій Гнатюк, KindGeek: «Щоб отримати правильні відповіді, потрібно ставити правильні запитання»

Співзасновник та COO KindGeek, про історію компанії, важливість планування та вміння брати на себе відповідальність
13.06.2017 Тарас Прокопишин
41251 12

Богдан Гаврилишин

Розмова із відомим українським економістом та громадським діячем
27.07.2014 Володимир Бєглов
46022 8

Легенда Хрещатика

Чому інженер, який запускав у космос ракети, а тепер миє вікна на Хрещатику, так не любить вихідних
25.11.2016 Анна Давидова

Краудфандинг

Малі міста

2608
зібрали
36000
потрібно

Нові медіа нової країни

36
зібрали
5000
потрібно

Найрозумніші діти країни

2538
зібрали
4500
потрібно

підтримайте проект

Donate

Введіть слово, щоб почати