[Текст опублікований за підтримки Work.ua — сайту із пошуку роботи №1 в Україні]
Як змусити інших звернути увагу на вашу роботу? Це запитання, яке мені ставили багато разів.
Брати участь в ефірах, бачити свої статті в галузевих виданнях або просто підвищити обізнаність про те, хто ви й що робите, — досить поширене бажання для людей, які мають власний бізнес.
Проблема в тому, що більшість людей намагається досягти цього неправильним шляхом. Я ненавиджу бачити світ в чорно-білих тонах, але у цьому випадку є саме так. І ось чому…
Холодні розсилання, якщо ви не сильні в них, — це марні намагання. Це важка, але зовсім не розумна робота. Якщо ви розсилаєте публікації або подкасти, то ваш лист (на який ви, мабуть, витратили багато часу) просто потрапить в теку «Вхідні», де вже є тисячі подібних непрочитаних листів.
Я не намагаюся переконати вас в тому, що не варто просувати себе, і не хочу перебільшувати. Я просто намагаюся закласти основу для продуманішої роботи на шляху досягнення своєї мети.
Натомість я хочу запропонувати вам інший спосіб, який вимагатиме такої ж кількості часу й зусиль. Цей процес має чотири етапи.
Крок перший: глибоко зануритися
Ви, мабуть, помічали, що в інтернеті кожен вважає себе знавцем з будь-якого питання. Вони вчаться чогось пару місяців, а потім перетворюють це в інформаційний продукт.
Не робіть цього.
Не потрібно доводити до досконалості своє ремесло (та це й неможливо), не потрібно десятиліттями на самоті сидіти над чимось, але потрібно мати хоч трохи досвіду роботи в реальному світі, щоб працювати, намагатися, провалюватися й виправляти помилки.
Ви не зможете вдосконалитися в обраній професії, лише читаючи про це статті на Medium. Також вам не стати профі, якщо ви купите курс з цього предмету, а потім скопіюєте його, щоб продавати як власний.
Не можна просто перейти від навчання до коучингу. Крім того, навчальна частина — найприємніша. Саме тут ви дізнаєтеся й зрозумієте, як багато рухомих частин залучено в процес. Тут ви можете зрозуміти вплив і наслідки вибору того, що ви хочете дати світові.
Саме тому легше й приємніше вчитися танцювати, коли ніхто не дивиться. Вам не потрібно, щоб вас запам’ятали як людину, чиї спроби танцювати латину були смішними. Вам потрібно вбивати наповал бездоганним танцем.
Крок другий: зробіть ставку на нетворкінг
Чи знаєте ви, скільки разів я сідав у калюжу, відправляючи холодні розсилання публікацій і подкастів? Кожного разу.
Чи знаєте ви, скільки разів мені щастило написати щось або дати інтерв’ю після попередньої обробки? Тисячу разів. Навіть якщо я не пов’язаний безпосередньо з конкретною людиною, хтось, кого я знаю, може приємно висловитися про мене. І в такому випадку мій лист омине теку непрочитаних вхідних і надійде безпосередньо до того, хто приймає рішення.
Якщо ви придивитеся до оточення, то помітите, що люди, які досягають найбільшого успіху або які постійно всюди бовваніють, — це люди, які, схоже, знають усіх. Це не збіг, і це не пов’язано з тим, що вони суперекстраверти. Це цілком конкретна й розумна стратегія. По-перше, знайомство з іншими людьми, які мають стосунок до вашої роботи, є цікавим, адже ви небайдужі до того, що робите, і вам цікаво більше дізнаватися про це від інших. По-друге, немає жодних побічних ефектів від спілкування з іншими людьми.
Я вже чую, як дехто з вас зітхає: «Але я інтроверт, я не можу цього зробити!» Або: «Але я соціально непристосований, я з цим не впораюся!»
Ось різниця між тим, щоб бути хорошим фахівцем і добре вести бізнес. Ви можете бути відмінним дизайнером, або письменником, або будь-ким іншим, але назавжди застрягнути на першому кроці. Та якщо ви не зробите другого кроку, керувати бізнесом стане складно. Тому що відкриття власної справи передбачає нетворкінг, і так на всіх рівнях. Я — інтроверт, ще й болісно незграбний. Та я все ще працюю над тим, щоб знайомитися з новими людьми, звертатися до них і підтримувати зв’язок.
Незалежно від того, фрілансер ви, власник крихітного бізнесу або працівник великої корпорації, потрібно приділяти трохи уваги нетворкінгу. Лайкати твіти — це не нетворкінг. Роздавати візитні картки на конференціях — це не нетворкінг. Нетворкінг — це бути людиною й знайомитися з іншими людьми, які займаються справами, схожими на ваші. Повірте мені, вони дуже цікаві, і вони подумають, що ви теж суперцікаві.
Крок третій: загляньте всередину
Я абсолютно нічого не знаю про публічність і те, як її досягти. Є професіонали, які це роблять, але більшість фрілансерів або крихітних підприємств не захочуть або й не зможуть дозволити собі хороших фахівців.
Це цілком нормально. Вам не обов’язково наймати PR-гуру, щоб заявити про свій бізнес. Звичайно, вони можуть допомогти, але більшості з нас не потрібен такий рівень для досягнення успіху. Припускають, що саме тому більшість веб-дизайнерів або копірайтерів не виступають в передачі «Доброго ранку, Америко» й не публікуються на першій сторінці Washington Post.
Я ніколи особливо не дбав про те, щоб засвітити своє ім’я або бути згаданим в публікаціях. Звичайно, чудово, коли це відбувається, але я ніколи не вкладав в це власних сил. Натомість я вкладав свою енергію у створення й розвиток власної аудиторії, тобто тих людей, які вже слухають і звертають на мене увагу.
У створенні власної аудиторії є своя принадність (я це зрозумів уже постфактум, але вдав, ніби це було заплановано, тому що так я видаватимуся розумнішим). Подумайте, на що звертають увагу люди? Вони звертають увагу на те, на що вже звернули увагу інші люди. Популярний блогер не запросить вас як гостя, якщо у вас немає аудиторії або іншого підтвердження, що ви небайдужі іншим. Але така увага недовговічна. Якщо ви працюєте над створенням і налагодженням зв’язку з власною аудиторією на власній платформі, то ці стосунки триватимуть до того часу, поки ви вкладаєте в них енергію й зусилля.
Люди звертають увагу на когось після того, як переконуються, що інші теж звертають увагу на цю людину. Люди домовляються про публікацію книг, якщо можуть довести, що їхні твори цікаві аудиторії. У людей беруть інтерв’ю, якщо вони можуть довести, що аудиторії цікава їхня думка.
Тому почніть зі своєї аудиторії й власної платформи. Ви можете захопитися цим від початку, а не через якийсь час, як це сталося зі мною.
Крок четвертий: майте свою точку зору
Я відштовхнув від себе багатьох людей. Є безліч тих, хто ненавидить мене і те, що я казатиму.
Чому? Тому що я не пом’якшую своїх слів або ідей. Я навмисно пояснюю свою точку зору, адже хочу, щоб люди мене розуміли.
Майте свою думку.
По-перше, це робить ваші ідеї менш нудними. Як людина, я дуже нудний, але мої ідеї не такі, бо вони дуже свавільні. Коли ви востаннє бачили новину про когось, у кого немає власної думки з певного питання? Це було б занадто нудно показувати або друкувати.
По-друге, це допомагає швидко відсіяти людей, що не годяться для аудиторії, яку ви хочете зібрати. Серйозно, я помітив, що коли людина дуже образилася на те, що я використовував слово «fuck» у статті, їй не знадобиться й те, що я хочу продати.
По-третє — і це найголовніше — чесно показуйте хто ви і чесно діліться своїми думками про якісь речі. Так ви залучаєте до себе потрібних людей. Людей, які розуміють те, що ви хочете сказати й чому ви це говорите. Це не дозволить забути про вас і дає людям точку опори, адже вони думають й відчувають так само.
Якщо з думкою проблеми, зверніться до першого кроку. Що більше ви дізнаєтеся про свою справу, то більше розумієте, що працює, що ні і чому. Це формує точку зору й дозволяє чесно поділитися своїми відкриттями.
Отже, це, як і все інше, тільки моя точка зору, сформована на власному досвіді й під впливом мого величезного, але крихкого его. Ви можете довести мені, що я абсолютно не маю рації. Але якщо ви збираєтеся вчитися латини на публіці, надішліть мені посилання на відео в YouTube.
Оригінал — Пол Джарвіс
Адаптований переклад — Віра Курико
Зображення — unplash.com
