[Текст опублікований за підтримки Work.ua — сайту із пошуку роботи № 1 в Україні]
Сьогодні багато чути про те, як технології допомагають людям працювати. Усе більше компаній говорять «так» різноманітним рішенням, які дають змогу звільнити співробітників від виконання рутинних завдань. Але у цієї медалі є зворотний бік. Розвиток технологій водночас погано позначається на продуктивності праці.
Ми живемо в умовах технологічного шуму. Постійний доступ до інтернету, наявність декількох гаджетів, месенджерів, акаунтів у соцмережах та необхідність перемикатися між ними — розсіюють увагу, знижують її концентрацію, підсилюють прокрастинацію і, як наслідок, зменшують продуктивність. Наприклад, користувачі смартфонів (за даними Pew Research Center, у Росії це 59% дорослого населення) перевіряють свої пристрої понад 150 разів на день. Результати одного з опитувань LinkedIn показали, що на безглузду цифрову комунікацію співробітники витрачають один день в тиждень.
Водночас дорогоцінні хвилини «з’їдають» не лише балаканина й перегляд фотографій в соцмережах, а й робоче спілкування. За даними Deloitte, компанії сьогодні мають до семи каналів комунікації і 70% роботодавців висловлюють намір збільшити це число.
Люди прагнуть бути в тренді, в курсі подій, хочуть встигати якомога більше, але в підсумку потрапляють в пастку: прокрастинація змушує постійно затримуватися на роботі, а продуктивність в цей час не зростає, а продовжує падати. Часто це призводить до професійного вигорання, яке ще сильніше знижує ефективність співробітника.
Технологічний шум заважає працювати людям у Росії, США, Великобританії, Японії та багатьох інших країнах. Низька продуктивність персоналу — проблема світового масштабу. Щоб розв’язати цю проблему, HR-фахівцям необхідно переглянути стратегії розвитку співробітників, змістивши акцент на продуктивність.
Лише йога не допоможе
Продуктивність має велике значення не тільки для бізнесу, а і для співробітників. Фахівці, які задоволені виконаною роботою, демонструють вищий рівень щастя і залученості, тобто підвищення продуктивності позитивно позначається і на інших важливих HR-метриках.
У боротьбі за продуктивність багато компаній намагаються відбутися малою кров’ю. Один із трендів сьогодні — впровадження в корпоративне життя занять йогою, медитацією та психологічна підтримка співробітників. Але без інших засобів одна лише йога не розв’яже основної проблеми. Це не означає, що подібні програми не потрібні. Рівень стресу у розслабленого співробітника, безумовно, стане меншим. Однак якщо після заняття йогою або психологічного тренінгу фахівець повертається на робоче місце, де його розривають на частини повідомлення з десяти месенджерів, спокій і зосередженість швидко зійдуть нанівець.
Аналіз поведінкових моделей співробітників
Щоб знизити негативний вплив технологічного шуму і підвищити продуктивність, потрібен системний підхід. Зрозуміти, яким шляхом рухатися, допоможе people analytics — аналіз даних про поведінку співробітників на робочому місці. Сучасний рівень розвитку технологій дає змогу отримувати різні дані про співробітників. Наприклад, інформацію про те, хто з ким і як взаємодіє, чому співробітники вигорають, хто перепрацьовує, а хто, навпаки, недопрацьовує.
За бажання HR-служба навіть може відстежувати настрій і пульс співробітників. Всупереч поширеній думці, це роблять не для тотального контролю, а для того, щоб, проаналізувавши показники найпродуктивніших фахівців, вигадати, як допомогти іншим підвищити свою ефективність, ґрунтуючись на поведінкових моделях лідерів.
Рішення у сфері people analytics — це не майбутнє, а вже справжній ринок HRTech. Наприклад, Workplace Analytics від Microsoft агрегує метадані з пошти і календаря Office 365, надаючи бізнесу інформацію про те, як будується процес взаємодії в компанії (скільки листів співробітники відправляють, скільки зустрічей проводять в тиждень і скільки часу на це витрачають). Аналітики можуть обрати, які дані і в яких командах аналізувати. Це дає можливість виявити моделі взаємодії найефективніших підрозділів і адаптувати їх для інших команд.
Ще одне рішення Kickidler дає змогу аналізувати час, який кожен співробітник проводить за комп’ютером протягом робочого дня, а також дізнатися, наскільки ефективно він це робить. З його допомогою, наприклад, можна виявити ресурси, на які співробітники відволікаються найчастіше, і зрозуміти, в який час найпродуктивніший кожен фахівець.
Російське рішення Sever.AI, своєю чергою, допомагає HR-фахівцям оцінювати психологічний стан співробітників. Голосовий чат-бот обдзвонює їх і цікавиться, чи комфортно їм на робочому місці, чи не відчувають вони нестачі в обладнанні, чи зрозумілі завдання стоять перед ними, чи зрозумілі шляхи їхнього розв’язання.
Оскільки проблема очевидна всім, прагнучи отримати свій шматок пирога, на ринок HR-рішень виходять ІТ-гіганти. Зокрема, Microsoft розвиває платформу Teams, Facebook — корпоративну соцмережу Workplace. Поступово корпоративний месенджер Slack обростає новими HR-функціями. Наприклад, він уже вміє проводити семантичний аналіз повідомлень співробітників і виявляти емоційну тональність комунікації.
Коло замкнулося. Технології спрощують робочі процеси, але вони ж заважають нам працювати. Але разом з тим технології самі здатні зменшити свій негативний вплив. І це гарна новина, адже відмовитися від використання цифрових технологій в сучасному світі неможливо, а отже, зменшити рівень технологічного шуму допоможе тільки правильне його використання. ІТ-компанії повинні стати партнерами HR-фахівців, пропонуючи рішення, здатні підвищити ефективність персоналу без створення непотрібних «перешкод в ефірі». Це справжній виклик для галузі.
Оригінал — Андрій Мітюков
Адаптований переклад — Віра Курико
Зображення — unplash.com
