[Текст опублікований за підтримки Work.ua — сайту із пошуку роботи №1 в Україні]
В ідеальному світі люди, які проводять співбесіди, могли б самі точно оцінити ваші таланти і вам не довелося б хвалитися або рекламувати себе. Але на ділі виявляється, що про здібності людини важко зробити висновок, особливо за короткий час співбесіди. Оцінки, що дали претендентам під час співбесіди, лише на 4% збігаються з тими, які вони отримують за результатами роботи.
Одна з причин невловимої природи таланту полягає у тому, що його легко підробити, особливо якщо люди самі помиляються щодо власних здібностей. Обдурити інших набагато легше, коли вдалося обдурити себе. Не дивно, що нарциси та психопати дуже добре проходять співбесіди.
Ще одна причина: ті, що відповідають за оцінку таланту, не так талановито це роблять, як вони думають, тому надто покладаються на власну інтуїцію і неправильно інтерпретують основні сигнали. Наприклад, сприймають екстраверсію за соціальні навички, впевненість — за компетентність, а чарівність — за лідерський потенціал. Що ж слід робити, якщо ви хочете повідомити про свої таланти іншим, але не вихвалятися ними і не створювати враження людини, яка помиляється стосовно себе? Ось чотири простих поради.
Коротко опишіть у цифрах ваш досвід. Ваша колишня поведінка не завжди визначає майбутнє, особливо при зміні ситуації. Однак люди хочуть бути впевненими, що ви вже виконували аналогічну роботу. На щастя, це питання ставлять вам одним із перших при оцінці ваших талантів, тому ніхто не звинуватить вас у хвальковитості, якщо ви будете просто відповідати на поставлене запитання.
При цьому важливо говорити стисло. Ми живемо в епоху, коли люди не здатні надовго концентрувати увагу. Якщо ви почнете відповідати на питання занадто докладно, то ризикуєте, що люди втратять до вас інтерес і вирішать, що ви не здатні коротко викладати свої думки. Це може спрацювати проти вас: людей, які занадто багато говорять про себе, часто сприймають егоїстичними, зарозумілими чи навіть нарцисами. Крім того, якщо ви станете нахвалювати свої досягнення, які не повідомляючи конкретних деталей, слухачі можуть вирішити, що ви перебільшуєте їх.
Тому найкраще продемонструвати свій досвід у цифрах і говорити по суті, наприклад: «Я 18 років пропрацював в області / індустрії Х», «Я керував командою з 75 працівників», «Зростання нашого напрямку бізнесу склало 150%» або «Я очолювала підрозділ, який приносив 60% доходу компанії». Якщо ви не знаєте, про що говорити, виберіть зі свого досвіду те, що найбільше відповідає посаді, на яку ви претендуєте.
Говоріть про свої інтереси, а не навички. Прийнято вважати, що з ентузіазмом говорити про свої інтереси та захоплення — це нормально, а про таланти — не дуже. Наприклад, навряд чи інші оцінять, що ви цінуєте в собі почуття гумору або лідерські якості. Спробуйте сказати: «Я один із найсмішніших людей в світі» — і всі тут же подумають, що це не так, і, найімовірніше, матимуть рацію. Те ж саме станеться, якщо ви назвете себе «прекрасним лідером» або скажете, що володієте «підривним мисленням». Однак, якщо згадати, що вам подобається керувати командами, міркувати про нетрадиційні способи роботи або ви завжди «намагаєтеся знайти щось веселе», це дозволить принаймні натякнути іншим, що у вас є таланти в цих областях.
Зосередьтеся на своєму потенціалі. Останні дослідження доводять, що, оцінюючи інших, ми більше цікавимося їхнім майбутнім, аніж минулим. У «Портреті Доріана Грея» Оскар Уайльд писав, що віддає перевагу жінкам з минулим і чоловікам з майбутнім, але в реальному світі гендерні відмінності щодо цього питання не спостерігаються. Як правило, ми більше цікавимося майбутнім, а не минулим людей незалежно від статі. Часто це пов’язано з тим, що минуле вже написано і на нього неможливо вплинути за допомогою наших рішень. Щоб впливати на майбутнє, необхідні реальні навички та зусилля, це набагато відповідальніша діяльність.
Ви можете допомогти іншим подумати про власне майбутнє і зробити ставку на ваші таланти, описавши основні якості свого потенціалу. Психологи вказують на три ключові теми обговорення: здатність до навчання, ентузіазм і навички міжособистісного спілкування. На щастя, розповідь про ці достоїнства не виглядає як неприкрита самореклама: роботодавці розуміють, наскільки важливі ці якості, оскільки беруть на роботу та підвищують людей, орієнтуючись саме на них. Головне — не робити прямолінійних заяв на кшталт «Я швидко вчуся», «У мене маса ентузіазму» або «Я відмінно спілкуюся з людьми», а навести конкретні приклади і продемонструвати ці навички під час співбесіди.
Наприклад, якщо ви володієте хорошими навичками міжособистісного спілкування, то не будете перебивати співрозмовників, говорити занадто багато або вести себе нескромно. Якщо ви хочете, щоб інші повірили, що ви швидко вчитеся, розкажіть про конкретні складні проблеми, які вам вдалося вирішити, чи особливий досвід, який набули. Ці приклади стосуються минулих досягнень, проте дозволяють зробити висновки про ваш потенціал і майбутні результати.
Перетворіть своїх прихильників у помічників. Репутація — це те, що інші (а не ви!) думають про вас. Зрозуміло, буде краще, якщо ви не станете займатися саморекламою і замість цього про вас розкажуть інші. Рекомендації мало говорять про майбутні результати, проте вони можуть зіграти важливу роль у визначенні вашого успіху. Потрібні слова сказані потрібною людиною потрібному співрозмовнику будуть мати більше значення, ніж будь-який об’єктивний індикатор ваших талантів. Цінуйте своїх прихильників. Якщо вам вдасться перетворити своїх наставників (і прихильників) у помічників, то вам не доведеться дуже рекламувати себе. У репутації завжди буває світлий і темний бік. Перетворіть свідків світлої сторони у своїх Амбасадорів і перед вами відкриються нові можливості (особливо якщо темна сторона вашій репутації не стане публічною).
І, нарешті, пам’ятайте, що в різних культурах терпимість до самопросування і соціальний етикет у ширшому сенсі відрізняються. Навіть у дуже схожих країнах однакова поведінка буде вважатися приязною в одній і не схвалюватися в інший. Наприклад, те, що в США визнають нормальною самопрезентацією, у Великобританії буде виглядати як груба хвалькуватість. У той же час британський спосіб покрасуватися в США проінтерпретують як тривожну невпевненість у собі.
Якщо навіть сигнали або очевидні ознаки можуть змінюватися і інтерпретуватися по-різному, практично в будь-якій культурі люди будуть шукати одне і те ж — справді талановитих людей.
Оригінал — T. Chamorro-Premuzic
Адаптований переклад — Лілія Гук
Зображення — Unsplash
