Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
Чому це важливо? Поки наша країна була в складі СРСР, українські спортсмени могли виступати на міжнародних змаганнях лише як представники Союзу. Тому ми мало знаємо про олімпійських чемпіонів й переможців інших змагань з України тих часів. Зараз наша країна представлена на міжнародній арені у більшості видів спорту: від шахів до паралімпійських ігор. Ми маємо ким пишатися — їх варто знати.
«Чемпіон чемпіонів» Іван Піддубний або Василь Вірастюк 19 століття
Якщо говорити про українських силачів, то, мабуть, першим на думку спадає володар титулу «Найсильніша людина світу» Василь Вірастюк. Втім, століттям перед ним українську силу всьому світу показав Іван Піддубний. За 40 років професійної діяльності український борець з тодішньої Полтавської губернії не програв жодного турніру і став шестиразовим чемпіоном світу. За це його називали «чемпіоном чемпіонів».
Іван Піддубний походив з козацького роду, і коріння далося взнаки. Часто можна натрапити на історію про те, як він власноруч виправив у паспорті своє прізвище з «Поддубный» на «Піддубний», а національність з росіянина на українця, після того, як це вказали в його документах.
У Книзі рекордів Гіннеса: гандбольна команда чемпіонів «Спартак» і її тренер
Не так часто Україну згадують в контексті перемог у гандболі, а даремно. Київську гандбольну команду «Спартак» і її тренера Ігоря Турчина внесли до Книги рекордів Гіннеса за видатні досягнення у спорті. Турчин самостійно створив цей клуб у 1962 році, коли гандбол у СРСР ще не був популярним видом спорту, і очолював його аж до своєї смерті у 1993-му.
«Спартак» 20 разів поспіль вигравав Чемпіонат СРСР і здобув 13 перемог на Кубку європейських чемпіонів. Ігоря Турчина визнали найкращим тренером світу у 1976 році, а його вихованка, згодом дружина, киянка Зінаїда Турчина стала найкращою гандболісткою 20 століття за версією Міжнародної федерації гандболу. В останній рік свого життя Ігор Турчин очолював збірну вже незалежної України з гандболу, і допоміг їй вийти до фіналу чемпіонату Європи.
Перші Олімпійські ігри у 1994-му й запис Гімну України, який шукали 45 хвилин
До 1994 року українці брали участь в Олімпійських іграх або у складі збірних СРСР, або як члени Об’єднаної команди, як це було в 1992-му. Першою олімпійською чемпіонкою, яка представляла саме незалежну Україну, стала 16-річна фігуристка Оксана Баюл. Організатори ігор не очікували цієї перемоги, тому не підготували Гімн України й пропонували ввімкнути натомість… гімн Росії.
Так згадував це перший міністр спорту незалежної України Валерій Борзов: «Коли я представився, чоловік запропонував: «Оскільки в нас немає запису Гімну України, чи не буде проблемою, якщо на честь Баюл пролунає гімн… Росії?». «Для вас це дрібничка? — запитав я. — Але через цю «дрібничку» я повернуся додому безробітним». Український Гімн таки пролунав у момент нагородження після тривалої перерви в 45 хвилин.
Рекорд Лілії Подкопаєвої, який досі не можуть перевершити
Літня Олімпіада у 1996-му принесла Україні найбільшу кількість нагород на цей момент. Тоді українці здобули 23 медалі, зокрема 9 золотих. Втім, абсолютним відкриттям тієї Олімпіади стала українська гімнастка Лілія Подкопаєва. Її подвійне сальто вперед з поворотом на 180 градусів досі ніхто у світі не зміг повторити. Загалом Подкопаєва здобула 45 золотих, 21 срібну та 14 бронзових медалей на міжнародних змаганнях.
Рекорди братів Кличків
У 2018 році український боксерський дует Кличків внесли до Книги рекордів Гіннеса як братів-чемпіонів з найбільшою кількістю боїв на двох. Віталій Кличко також став першим українцем, який увійшов до Міжнародної зали боксерської слави у США. На професійному ринзі він провів 47 боїв, з яких 45 — переможні. Його молодший брат Володимир — здобув 64 перемог у 69 професійних боях.
Євро-2012, три «Золоті м’ячі» й інші здобутки у футболі
Кілька тижнів тому ми всією країною раділи проходженню української футбольної збірної на Євро-2024. Втім, здобутки українців у футболі ставали причиною всенародного піднесення і раніше.
Українські футболісти тричі здобували нагороду «Золотий м’яч»: Олег Блохін у 1975-му, Ігор Бєланов у 1986-му й Андрій Шевченко у 2004 році. Вона вручається найкращому європейському гравцеві року. У 2009-му футбольний клуб «Шахтар» здобув Кубок УЄФА — це другий за престижністю європейський клубний турнір. Згодом змагання перейменували на Лігу Європи, тож «Шахтар» став останнім переможцем Кубка.
Українська юніорська футбольна збірна «U-20» стала чемпіоном світу у 2019 році, це найвища нагорода у цій віковій категорії. Тоді українці перемогли у фіналі збірну Республіки Корея з рахунком 3:1.
Та все ж наймасштабнішою футбольною подією для України стало проведення Євро-2012. Тоді головний чемпіонат Європи з футболу приймали Україна й Польща. Підготовка до події тривала п’ять років, і на неї витратили близько 12 мільярдів євро. За два футбольні тижні в Україну в’їхало понад 8 мільйонів людей, а в дні фінальних турнірів київський та донецький аеропорти приймали по 200 літаків за день.
Наймолодші чемпіони світу: Дар’я Білодід і Руслан Пономарьов
У різних видах спорту вони стали наймолодшими рекордсменами світу. Дар’я Білодід у 2018-му здобула першість у чемпіонаті світу з дзюдо. Наступного року вона знову виграла золоту медаль на цих змаганнях, і завдяки цьому стала ще й наймолодшою дворазовою чемпіонкою світу в цьому спорті. Тоді їй було 18 років і 11 місяців.
Руслан Пономарьов здобув звання гросмейстера у 14 років (1997-й): його присвоюють шахістам світового класу. Перед тим він виграв чемпіонати Європи й світу у віковій категорії до 18 років. Одразу після настання повноліття Пономарьов повторив цей успіх уже в загальній категорії, ставши наймолодшим чемпіоном світу з шахів.
Матеріал підготувала Роксолана Кривенко
Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики
Оновлено. Станом на 18:50 омбудсмен Дмитро Лубінець підтвердив заяву Меланії Трамп про гуманітарну місію в Олешках. За домовленістю, буде забезпечено режим тиші, доставлений гуманітарний вантаж і вільне пересування цивільного населення з міста.
Україна і Росія домовилися про тимчасове припинення бойових дій в Олешках на Херсонщині із 29 жовтня для забезпечення гуманітарної допомоги та підготовки евакуації цивільних. Про це повідомили в Білому домі.
Що ще відомо? Там додали, що домовленості вдалося досягнути за посередництва першої леді США Меланії Трамп.
Перша леді зазначила, що представники обох країн відвідуватимуть жителів удома, визначатимуть їхні потреби й допомагатимуть охочим евакуюватися до обраного місця. Процес супроводжуватиме американська медіаорганізація.
Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що максимальний рівень бронювання, зокрема для енергетики та оборонно-промислового комплексу (ОПК), більше не становитиме 100%. Підприємства зможуть просити про більший відсоток, якщо обґрунтують необхідність.
Що ще зміниться? Підприємства зможуть бронювати 100% працівників, якщо регулярно добровільно залучатимуть частину з них до військової служби. Працівник має заздалегідь знати, де й скільки служитиме. За ним зберігатимуть робоче місце та зарплату. Механізм мають розробити Міноборони й Мінекономіки разом із бізнесом до 1 грудня.
Статус критичного підприємства більше не залежатиме від його економічних показників. Галузеві та регіональні критерії переглянуть і перевірятимуть на зловживання.
Упродовж вересня росіяни пошкодили близько десяти українських датацентрів. Росія також посилює кібератаки на українські державні інформаційні системи та бізнес, зокрема використовує технології штучного інтелекту. Про це повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький.
Що ще відомо? Уряд доручив усім органам виконавчої влади терміново створити команди з кібербезпеки, закупити необхідне програмне забезпечення та запустити його в роботу.
За словами Корецького, ключові державні органи у цифровій сфері вже можуть протидіяти кібератакам із використанням штучного інтелекту. Такий рівень захисту мають забезпечити й інші державні установи.
Нагадаємо. 19 жовтня внаслідок російської балістичної атаки в Києві виведено з ладу обладнання й інфраструктуру датацентру «Датагруп». Його відновлення та подальша робота неможливі.
Унаслідок російської атаки на Чернігів одна людина загинула, ще 25 постраждали. Пошкоджено будівлі двох підприємств. Про це повідомили в ДСНС і обласній прокуратурі міста.
Що ще відомо? Унаслідок атаки виникла пожежа й сталися руйнування будівель.
Нагадаємо. РФ атакувала Полтавщину, Сумщину, Житомирщину і Дніпропетровщину.
Фото: ДСНС
Оновлено. До України повернули п’ятьох військових, які пережили російський теракт в Оленівці. Йдеться не про тих, кого вважали загиблими. Спочатку у першоджерелі — повідомленні на сторінці Володимира Зеленського — йшлося про загиблих. Проте зараз повідомлення оновили.
Оновлено. Станом на 15:24 омбудсман Дмитро Лубінець розповів, що вдалося повернути найбільшу кількість засуджених військових — 86. Також до України повернувся один військовослужбовець «Айдару».
З російського полону повернули 261 українського військового і дев’ятьох цивільних. Серед тих, хто повертається, п’ятеро людей, яких вважали загиблими під час російського теракту в Оленівці в липні 2022 року. Про це повідомив Володимир Зеленський.
Що ще відомо? До України повертаються військовослужбовці, які воювали на Донецькому, Луганському, Харківському, Запорізькому, Херсонському, Київському, Миколаївському та Чернігівському напрямках, а також оборонці ЧАЕС.
Серед звільнених — 38 офіцерів, бійці різних підрозділів, зокрема «Азову», а також військові, які потрапили в полон ще у 2018 та 2020 роках. Дев’ятеро повернених — важкохворі.
Фото: Володимир Зеленський / Telegram
Під час сьогоднішнього обміну до України вдалося повернути 61 військового 12-ї бригади «Азов». Серед них — 35 бійців окремого загону спеціального призначення «Азов», які боронили Маріуполь. Про це повідомив командир 1-го корпусу НГУ «Азов» Денис Прокопенко.
Що ще відомо? Денис Прокопенко зазначив, що в полоні ще залишаються понад 500 азовців.
Нагадаємо. Під час обміну 5 червня з російського полону повернули 33 бійців 1-го корпусу Нацгвардії «Азов». Серед них — два воїни окремого загону спеціального призначення «Азов», які боронили Маріуполь.
Контекст. Сьогодні, 23 жовтня, з російського полону повернули 261 українського військового і дев’ятьох цивільних. Серед тих, хто повертається, п’ятеро людей, яких вважали загиблими під час російського теракту в Оленівці в липні 2022 року.
Фото: Володимир Зеленський / Telegram
На підконтрольну Україні територію повернули сімох цивільних з тимчасово окупованих територій. Серед них — 90-річна маломобільна жінка та 50-річна українка, яка перенесла інфаркт і інсульт. Водночас Україна повернула до Росії сімох людей. Про це повідомив омбудсман Дмитро Лубінець.
Що ще відомо? Також вдалося повернути матір із дитиною. На початку повномасштабного вторгнення вони опинилися в Маріуполі й через бойові дії та окупацію не могли повернутися до родини.
Нагадаємо. У межах Bring Kids Back з тимчасово окупованої території вдалося повернути трьох дітей.
Сили оборони України уразили місце зберігання, підготовки й пуску ударних БпЛА армії РФ у Донецьку, а також пункт управління російського підрозділу в Криму. Про це повідомили в Генштабі.
Що ще атакували? Українські військові також уразили склад боєприпасів і матеріально-технічних засобів росіян на Донеччині і Запоріжжі. Крім того, завдали удару по зосередженню живої сили підрозділу зі складу «Рубікон» в Запорізькій області.
Що ще відомо? У Генштабі також додали, що наразі ще фіксуються випадки втрат зв’язку у роботі Starlink/StarShield на певних швидкостях.
Нагадаємо. Дональд Трамп повідомив, що Ілон Маск зняв обмеження швидкості для військової версії Starlink в Україні. Однак він відмовився уточнити, чи телефонував особисто Маску з щодо цієї ситуації.
Оновлено. Станом на 12:14 у Міноборони наразі немає підтверджень, що обмеження роботи Starlink/Starshield зняли. Про це повідомили джерела «Суспільного» в міністерстві.
Дональд Трамп повідомив, що Ілон Маск зняв обмеження швидкості для військової версії Starlink в Україні. Однак він відмовився уточнити, чи телефонував особисто Маску з цього приводу. Про це повідомляє «Суспільне».
Що передувало? Учора, 22 жовтня, The Wall Street Journal писало, що Трамп зателефонував Маскові й попросив зняти обмеження на використання Starlink в Україні. За даними видання, Президент США сказав американському бізнесмену, що його не влаштовує обмеження швидкості, яке досі діє.
Нагадаємо. Майже 20 конгресменів США підписали груповий лист, у якому закликають дозволити Україні застосовувати Starlink для ураження місць запуску на території Росії.
Контекст. 14 жовтня запровадили обмеження швидкості роботи терміналів Starlink під час руху. Вони стосуються «військового пакету» послуг StarShield.
15 жовтня власник SpaceX Ілон Маск повідомив, що ліміти швидкості для військового пакета Starshield залежать не від його компанії, а від уряду США.
19 жовтня Володимир Зеленський заявив, що сигнал обмежити роботу Starlink на високих швидкостях надійшов від уряду США, а технічно це реалізувала SpaceX. Водночас міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що адміністрація Президента США не давала вказівок обмежувати роботу Starlink для України. Про це раніше також заявили Дональд Трамп і держсекретар Марко Рубіо.
21 жовтня The Wall Street Journal з посиланням на американських посадовців повідомило, що засновник SpaceX Ілон Маск розпорядився обмежити роботу військової версії Starlink.
Фото: Білий дім
Документальну українську стрічку To Die to Live відібрали до Балтійського конкурсу документального кіно 30-го Талліннського міжнародного кінофестивалю «Темні ночі». Про це повідомили в Держкіно.
Про що фільм? У сюжеті кінострічки To Die to Live — історія трьох українських добровольців: Шахти, Танцюриста та Гончара. У 2014 році вони без військового досвіду долучилися до ЗСУ. Після двох років на фронті чоловіки намагалися повернутися до мирного життя, однак після початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року знову приєдналися до війська.
Хто створив? Фільм створено в копродукції України, Латвії та Словаччини. Режисерка стрічки — Юлія Гонтарук. Загалом фільм знімали впродовж 12 років.
Довідка. Талліннський кінофестиваль — один із найбільших кінофестивалів Північної Європи. Його проводять у столиці Естонії з 1997 року. Щороку в програмі показують близько 250 повнометражних і 300 короткометражних фільмів з різних країн. У 2026 році фестиваль відбудеться з 6 до 22 листопада.
Фото: кадр з трейлеру
Запросіть друга до Спільноти
Вкажіть, будь ласка, контактні дані людини, яку хочете запросити
Придбайте для друга подарунок від TUM
Вкажіть, будь ласка, контактні дані цієї людини, щоби ми надіслали їй посилку
Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
Вхід в кабінет
Відновлення пароля
Вітаємо у спільноті!
