5 червня військових 108-ї бригади, яких раніше підпорядкували 61-й бригаді, вивели з позицій. Точну кількість бійців не вказуємо задля безпеки. Про це НЗЛ повідомили в 17-му армійському корпусі. За словами дружини одного з військових Любові Лебедик, на цій ділянці фронту вони перебували 109 днів. У коментарі НЗЛ Любов підтвердила, що її чоловік — військовий 108-ї бригади — вийшов із позиції. Він дістав поранення й наразі перебуває в лікарні.
Що відомо про інших бійців 108-ї бригади, які перебувають на позиціях понад 60 днів? У корпусі повідомили, що частину інших бійців бригади, яких уже підпорядкували 118-й бригаді, вдалося вивести. Точну кількість військових не вказуємо задля безпеки.
Проте ще частина бійців, які також понад 60 днів перебувають без ротації, залишається на позиціях. У корпусі зазначили, що наступні ротації заплановані з 8 до 30 червня. Водночас строки залежать від безпекової ситуації, зокрема від погодних умов.
Що відбулося? 28 травня дружина військового 108-ї бригади Любов Лебедик повідомила, що її чоловік уже 100 днів перебуває на позиції без належного забезпечення. За її словами, станом на 28 травня родині ще місяць тому повідомили, що бійців мають звідти вивести. У коментарі НЗЛ Любов Лебедик розповіла, що після розголосу в медіа командування частково налагодило логістику та забезпечення бійців. Проте, за її словами, станом на початок червня військові залишалися на позиціях, а проблеми з логістикою знову загострилися. Зокрема, жінка зазначила, що бійці залишилися без їжі, води та ліків, оскільки суміжні підрозділи не могли повноцінно забезпечувати їх через нестачу дронів і постійний тиск росіян.
Цитата. «Те, що він пережив, більше схоже на сюрреалістичний бойовик. Вони вичавлювали воду з похідного душу, пили рідкі ліки, полоскали рот водою з вогнегасника, потерпали від сильної спраги. Через російську рацію вони прослуховували перемовини противника, передавали суміжникам інформацію про його рух і плани. Виконали багато розвідувальної роботи й не пропустили штурмові групи. Хлопці в нереальних умовах зробили колосальну роботу — не завдяки, а всупереч усьому», — каже в коментарі НЗЛ Любов.
Нагадаємо. 28 квітня 2026 року Міністерство оборони повідомило, що спільно з Генеральним штабом опрацьовує ситуацію після заяв родичів військових 30-ї, 128-ї та 108-ї бригад про критичні умови на позиціях.
30 квітня Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський підписав наказ щодо обов’язкової ротації військових із позицій на передовій. Командири мають забезпечити перебування бійців на позиціях до двох місяців із обов’язковою ротацією не пізніше місяця. Також Сирський доручив до 20 травня перевірити, як забезпечують підрозділи на фронті.
Станом на 8 червня 17-й армійський корпус повідомив НЗЛ про результати перевірки 128-ї бригади, яка тривала з 28 квітня до 14 травня. Згідно з повідомленням, проблем із логістичним забезпеченням особового складу не виявили. За даними корпусу, продовольство на передові позиції доставляють щонайменше раз на три–чотири доби, а за сприятливих умов — щодня. Для цього використовують важкі дрони «Вампір», «Немезіс» і наземні роботизовані комплекси. Також, за можливості, на передових позиціях формують запас продовольства та матеріально-технічного забезпечення на випадок перебоїв із поставками. Водночас запроваджено щоденне звітування центру логістичного забезпечення.
Про результати перевірки 108-ї бригади додатково не повідомлялося.
Чому ускладнилася логістика?
Під час написання цієї новини ми отримали відповіді від військових частин щодо причин погіршення логістики. Нижче наводимо пояснення, які вони надали.
Докладніше про те, чому бійці місяцями не виходять із позицій, — читайте у матеріалі колег із Texty.org.ua.
Що передувало? 28 квітня Любов Лебедик розповіла, що її чоловік — військовий 108-ї бригади — перебуває на позиціях, за її словами, уже 70 днів (станом на 27 квітня). Його побратими — ще довше. Також жінка додає, що тяжкопоранених не могли евакуювати понад п’ять діб. Згодом жінка поділилася з НЗЛ відповіддю командування. У ній ідеться, що через мінування місцевості та російські БпЛА логістика ускладнена. Водночас у бригаді заявили, що підрозділи забезпечення підтримують зв’язок із військовими на передових позиціях. Це дає змогу швидко реагувати на критичні потреби.
Контекст. На тлі ситуації з 14-ю бригадою у соцмережі Threads родичі військових з інших підрозділів почали писати про схожі умови перебування на позиціях: без їжі, води та ротації. Зокрема, дочка військового 128-ї бригади поділилася, що її батько та його побратими тривалий час перебувають на позиціях без їжі через постійні проблеми з постачанням.
Оновлено. Станом на 18:50 омбудсмен Дмитро Лубінець підтвердив заяву Меланії Трамп про гуманітарну місію в Олешках. За домовленістю, буде забезпечено режим тиші, доставлений гуманітарний вантаж і вільне пересування цивільного населення з міста.
Україна і Росія домовилися про тимчасове припинення бойових дій в Олешках на Херсонщині із 29 жовтня для забезпечення гуманітарної допомоги та підготовки евакуації цивільних. Про це повідомили в Білому домі.
Що ще відомо? Там додали, що домовленості вдалося досягнути за посередництва першої леді США Меланії Трамп.
Перша леді зазначила, що представники обох країн відвідуватимуть жителів удома, визначатимуть їхні потреби й допомагатимуть охочим евакуюватися до обраного місця. Процес супроводжуватиме американська медіаорганізація.
Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що максимальний рівень бронювання, зокрема для енергетики та оборонно-промислового комплексу (ОПК), більше не становитиме 100%. Підприємства зможуть просити про більший відсоток, якщо обґрунтують необхідність.
Що ще зміниться? Підприємства зможуть бронювати 100% працівників, якщо регулярно добровільно залучатимуть частину з них до військової служби. Працівник має заздалегідь знати, де й скільки служитиме. За ним зберігатимуть робоче місце та зарплату. Механізм мають розробити Міноборони й Мінекономіки разом із бізнесом до 1 грудня.
Статус критичного підприємства більше не залежатиме від його економічних показників. Галузеві та регіональні критерії переглянуть і перевірятимуть на зловживання.
Упродовж вересня росіяни пошкодили близько десяти українських датацентрів. Росія також посилює кібератаки на українські державні інформаційні системи та бізнес, зокрема використовує технології штучного інтелекту. Про це повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький.
Що ще відомо? Уряд доручив усім органам виконавчої влади терміново створити команди з кібербезпеки, закупити необхідне програмне забезпечення та запустити його в роботу.
За словами Корецького, ключові державні органи у цифровій сфері вже можуть протидіяти кібератакам із використанням штучного інтелекту. Такий рівень захисту мають забезпечити й інші державні установи.
Нагадаємо. 19 жовтня внаслідок російської балістичної атаки в Києві виведено з ладу обладнання й інфраструктуру датацентру «Датагруп». Його відновлення та подальша робота неможливі.
Унаслідок російської атаки на Чернігів одна людина загинула, ще 25 постраждали. Пошкоджено будівлі двох підприємств. Про це повідомили в ДСНС і обласній прокуратурі міста.
Що ще відомо? Унаслідок атаки виникла пожежа й сталися руйнування будівель.
Нагадаємо. РФ атакувала Полтавщину, Сумщину, Житомирщину і Дніпропетровщину.
Фото: ДСНС
Оновлено. До України повернули п’ятьох військових, які пережили російський теракт в Оленівці. Йдеться не про тих, кого вважали загиблими. Спочатку у першоджерелі — повідомленні на сторінці Володимира Зеленського — йшлося про загиблих. Проте зараз повідомлення оновили.
Оновлено. Станом на 15:24 омбудсман Дмитро Лубінець розповів, що вдалося повернути найбільшу кількість засуджених військових — 86. Також до України повернувся один військовослужбовець «Айдару».
З російського полону повернули 261 українського військового і дев’ятьох цивільних. Серед тих, хто повертається, п’ятеро людей, яких вважали загиблими під час російського теракту в Оленівці в липні 2022 року. Про це повідомив Володимир Зеленський.
Що ще відомо? До України повертаються військовослужбовці, які воювали на Донецькому, Луганському, Харківському, Запорізькому, Херсонському, Київському, Миколаївському та Чернігівському напрямках, а також оборонці ЧАЕС.
Серед звільнених — 38 офіцерів, бійці різних підрозділів, зокрема «Азову», а також військові, які потрапили в полон ще у 2018 та 2020 роках. Дев’ятеро повернених — важкохворі.
Фото: Володимир Зеленський / Telegram
Під час сьогоднішнього обміну до України вдалося повернути 61 військового 12-ї бригади «Азов». Серед них — 35 бійців окремого загону спеціального призначення «Азов», які боронили Маріуполь. Про це повідомив командир 1-го корпусу НГУ «Азов» Денис Прокопенко.
Що ще відомо? Денис Прокопенко зазначив, що в полоні ще залишаються понад 500 азовців.
Нагадаємо. Під час обміну 5 червня з російського полону повернули 33 бійців 1-го корпусу Нацгвардії «Азов». Серед них — два воїни окремого загону спеціального призначення «Азов», які боронили Маріуполь.
Контекст. Сьогодні, 23 жовтня, з російського полону повернули 261 українського військового і дев’ятьох цивільних. Серед тих, хто повертається, п’ятеро людей, яких вважали загиблими під час російського теракту в Оленівці в липні 2022 року.
Фото: Володимир Зеленський / Telegram
На підконтрольну Україні територію повернули сімох цивільних з тимчасово окупованих територій. Серед них — 90-річна маломобільна жінка та 50-річна українка, яка перенесла інфаркт і інсульт. Водночас Україна повернула до Росії сімох людей. Про це повідомив омбудсман Дмитро Лубінець.
Що ще відомо? Також вдалося повернути матір із дитиною. На початку повномасштабного вторгнення вони опинилися в Маріуполі й через бойові дії та окупацію не могли повернутися до родини.
Нагадаємо. У межах Bring Kids Back з тимчасово окупованої території вдалося повернути трьох дітей.
Сили оборони України уразили місце зберігання, підготовки й пуску ударних БпЛА армії РФ у Донецьку, а також пункт управління російського підрозділу в Криму. Про це повідомили в Генштабі.
Що ще атакували? Українські військові також уразили склад боєприпасів і матеріально-технічних засобів росіян на Донеччині і Запоріжжі. Крім того, завдали удару по зосередженню живої сили підрозділу зі складу «Рубікон» в Запорізькій області.
Що ще відомо? У Генштабі також додали, що наразі ще фіксуються випадки втрат зв’язку у роботі Starlink/StarShield на певних швидкостях.
Нагадаємо. Дональд Трамп повідомив, що Ілон Маск зняв обмеження швидкості для військової версії Starlink в Україні. Однак він відмовився уточнити, чи телефонував особисто Маску з щодо цієї ситуації.
Оновлено. Станом на 12:14 у Міноборони наразі немає підтверджень, що обмеження роботи Starlink/Starshield зняли. Про це повідомили джерела «Суспільного» в міністерстві.
Дональд Трамп повідомив, що Ілон Маск зняв обмеження швидкості для військової версії Starlink в Україні. Однак він відмовився уточнити, чи телефонував особисто Маску з цього приводу. Про це повідомляє «Суспільне».
Що передувало? Учора, 22 жовтня, The Wall Street Journal писало, що Трамп зателефонував Маскові й попросив зняти обмеження на використання Starlink в Україні. За даними видання, Президент США сказав американському бізнесмену, що його не влаштовує обмеження швидкості, яке досі діє.
Нагадаємо. Майже 20 конгресменів США підписали груповий лист, у якому закликають дозволити Україні застосовувати Starlink для ураження місць запуску на території Росії.
Контекст. 14 жовтня запровадили обмеження швидкості роботи терміналів Starlink під час руху. Вони стосуються «військового пакету» послуг StarShield.
15 жовтня власник SpaceX Ілон Маск повідомив, що ліміти швидкості для військового пакета Starshield залежать не від його компанії, а від уряду США.
19 жовтня Володимир Зеленський заявив, що сигнал обмежити роботу Starlink на високих швидкостях надійшов від уряду США, а технічно це реалізувала SpaceX. Водночас міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що адміністрація Президента США не давала вказівок обмежувати роботу Starlink для України. Про це раніше також заявили Дональд Трамп і держсекретар Марко Рубіо.
21 жовтня The Wall Street Journal з посиланням на американських посадовців повідомило, що засновник SpaceX Ілон Маск розпорядився обмежити роботу військової версії Starlink.
Фото: Білий дім
Документальну українську стрічку To Die to Live відібрали до Балтійського конкурсу документального кіно 30-го Талліннського міжнародного кінофестивалю «Темні ночі». Про це повідомили в Держкіно.
Про що фільм? У сюжеті кінострічки To Die to Live — історія трьох українських добровольців: Шахти, Танцюриста та Гончара. У 2014 році вони без військового досвіду долучилися до ЗСУ. Після двох років на фронті чоловіки намагалися повернутися до мирного життя, однак після початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року знову приєдналися до війська.
Хто створив? Фільм створено в копродукції України, Латвії та Словаччини. Режисерка стрічки — Юлія Гонтарук. Загалом фільм знімали впродовж 12 років.
Довідка. Талліннський кінофестиваль — один із найбільших кінофестивалів Північної Європи. Його проводять у столиці Естонії з 1997 року. Щороку в програмі показують близько 250 повнометражних і 300 короткометражних фільмів з різних країн. У 2026 році фестиваль відбудеться з 6 до 22 листопада.
Фото: кадр з трейлеру
Запросіть друга до Спільноти
Вкажіть, будь ласка, контактні дані людини, яку хочете запросити
Придбайте для друга подарунок від TUM
Вкажіть, будь ласка, контактні дані цієї людини, щоби ми надіслали їй посилку
Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
Вхід в кабінет
Відновлення пароля
Вітаємо у спільноті!