Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
З першої спроби дестабілізації ситуації в Криму у 2003-му, конфлікту з приводу спорудження Росією дамби в Керченській протоці до острова Тузла, до окупації півострова пройшло 10 років.
26 лютого 2014 року тисячі кримських татар, українців та інші небайдужі на свій страх і ризик вийшли на мітинг на підтримку територіальної цілісності України, організований Меджлісом кримськотатарського народу та рухом «Євромайдан Крим». Водночас під стінами Верховної Ради АРК того дня зібралися й представники проросійських організацій. Між проукраїнськими та проросійськими учасниками мітингів сталися сутички. Тоді загинули 2 людини. Наступного дня озброєні російські спецпризначенці захопили будівлі Верховної Ради АРК та Ради міністрів АРК у Сімферополі, фактично, відбулася окупація півострова.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними та засудили дії Росії. Проти країни-агресорки запровадили низку економічних санкцій. 27 березня 2014 року була прийнята резолюція Генеральної Асамблеї ООН «Територіальна цілісність України», в якій, зокрема, підкреслюється, що референдум у Криму і Севастополі не має законної сили. Резолюцію підтримали 100 країн, 11 проголосували проти, 58 утримались. Проти проголосували Білорусь, Болівія, Венесуела, Вірменія, Зімбабве, Куба, Нікарагуа, Північна Корея, Росія, Сирія, Судан.
26 лютого 2020 року Президент України Володимир Зеленський підписав Указ №58/2020, про День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Уже 9-й рік поспіль основне гасло цього дня — «Спротив триває».
Як насправді відбувалася окупація Криму та які історичні передумови слугували швидкій та безболісній для Росії окупації півострова?
Історик та уродженець півострова Ігор Кошіль розповідає: «З історичного погляду перша анексія Криму відбулась ще у 1783 році, коли Російська імперія порушила міжнародну угоду, яка гарантувала незалежність Кримського Ханства.
Після краху імперії у 1917 році Україна неодноразово намагалася встановити контроль над Кримом, одна з таких спроб ледве не увінчалася успіхом і увійшла в історію нашої держави як похід Петра Болбочана, проте втримати півострів так і не вдалося: більшовицькі війська у 1921 році оголошують півострів Кримською АРСР, так званою національно-територіальною автономією у складі СРСР.
Під час Другої світової у травні 1944 року СРСР депортує кримських татар, а 30 червня 1945 року Кримську АРСР скасують та приєднають до Російської РФСР у статусі звичайної області.
За часів «відлиги» Кримську область, зважаючи на тісні історичні та економічні зв’язки, передали до складу Української РСР. Це питання і досі викликає багато дискусій, але точно знаємо одне — все відбулося згідно з законами того часу.
Після краху радянської імперії Крим обрав свій шлях: незалежність у складі України.
Водночас відновлення Кримської автономії багато хто сприйняв як бомбу уповільненої дії, наголошуючи на тому, що вона не розв‘язує історичних та національних проблем регіону».
Крим у період Незалежної України: від Тузли до окупації півострова. Хронологія подій.
Сцена 1: Перша криза у російсько-українських стосунках. На Тузлу відреагували, а на окупацію у 2014-му — ні
Вересень 2003. Навколо острова Тузла, площею 3 км², починає здійматися «пил» нового конфлікту. РФ раптово почала активну фазу будівництва дамби до українського острову з метою з’єднання її з російським берегом.30 вересня 2003 МЗС України направило МЗС Росії ноту протесту. Для особистої участі у розв’язанні конфлікту президент України Леонід Кучма терміново перериває візит у Латинську Америку і прямує на Тузлу. Зрештою Росія визнала приналежність Україні острова Коса Тузла і «вод навколо нього». Проте вже тоді РФ зазіхала на територіальну цілісність України та робила перші кроки для дестабілізації ситуації.
Сцена 2: Харківські угоди. Трикутник: газ, Янукович та Чорноморський флот РФ
У квітні 2010 уряд Януковича та Державна дума РФ ратифікують угоду, згідно з якою якою термін перебування Чорноморського флоту Російської Федерації у Севастополі продовжено з 2017 до 2042 року з автоматичним продовженням на 5 років. Термін перебування флоту збільшено в обмін на здешевлення для України російського газу шляхом застосування знижки у вигляді анулювання митних зборів.
« Після того, як згідно з домовленостями з владою Росії у Криму почали поселятися ветерани ЗС РФ, а Севастополь на 25 років став базою російського Чорноморського флоту, контроль України над півостровом значно ослаб. Багато кримчан справді, як казав уже покійний Леонід Кравчук, «жило в Росії, не виїжджаючи з України». Все це також відіграло свою роль у швидкій та «безболісній» для Росії анексії АРК у 2014 році», — додає історик Олег Стецишин.
Сцена 3: «Невидимий» зв’язок між Майданом та подіями на півострові
18-20 лютого, після кількох місяців важкого протистояння, відбувається масовий розстріл демонстрантів на київському Майдані, який пізніше отримав назву розстріл «Небесної сотні». За даними Генпрокуратури України, загинуло 78 прихильників Євромайдану та 13 співробітників правоохоронних органів.
«Розстріл людей на Майдані, за яким стояли російські спецслужби, фактично, започаткував війну Росії проти нашої держави. «Революція гідності» стала одним із тих чинників, через які Путін відважився на окупацію частини України. Майдан не тільки переміг режим Януковича, він ще й поставив хрест на всіх спробах Кремля підпорядкувати собі нашу державу, утримати її в зоні свого впливу. Зважаючи на те, що Україна у той час була ослаблена і в ній була очевидна криза влади, Росія й наважилася на агресію проти Криму», — пояснює історик Олег Стецишин.
Сцена 4: Початок кінця
20 лютого 2014 року — дата початку збройної агресії на території Криму.
Чорноморський флот РФ переводить свої військові частини на півострові на посилений режим охорони. З Севастополя в напрямку Феодосії висунулися бронетранспортери, призначені нібито для того, «щоб зміцнити охорону флотських об’єктів».
Так під «димовою завісою» подій у Києві почалася операція захоплення Криму, про що свідчить, зокрема, напис на російській державній нагороді — медалі «За повернення Криму».
Сцена 5: По два боки барикад
23 лютого відбувся найбільший мітинг проросійських сил у Севастополі. З трибуни вперше пролунали заклики не визнавати українську владу.
24 лютого «Зелені чоловічки» на борту кораблів ВМФ РФ уже прямували в бік Севастополя.
26 лютого — вирішальний день в новітній історії Криму. Конфлікт досягає свого апогею. Під Верховною Радою АРК два мітинги: один — проросійський, інший — за територіальну цілісність України, представлений небайдужими кримськими українцями та кримськими татарами. Зі сторони проросійських активістів було помічено військових регулярних військ Російської Федерації, які в подальшому брали активну участь у захоплені аеропортів, адміністративних будівель та військових частин. Унаслідок суперечок того дня загинуло 2 людини.
««Зелені чоловічки» Путіна практично не відчули опору від населення АРК саме тому, що ментально більшість населення півострова не вбачало нічого катастрофічного у приході російської влади. Клька масових акцій протесту, в яких після початку анексії брали участь кримські татари, ситуації вже змінити не могли. І в цьому винні, звісно, не лише прихильники «русского міра», але й ті українські політики та чиновники, які протягом 1991-2014 років не займалися поширенням в Криму українських ідей, не проводили політики українізації, ніяк не протистояли російським впливам», — коментує непросту ситуацію Олег Стецишин
27 лютого 2104 року російські військові без розпізнавальних знаків заблокували будинки парламенту та уряду АРК у Сімферополі. Фактично, Крим вже був окупований.
Російсько-українська війна та доля кримських татар. Як живе окупований півострів під час повномасштабного вторгнення?
Кримськотатарський народ послідовно виступав за збереження територіальної цілісності України і проти анексії Криму Росією. Кримськотатарська діаспора, а також кримські татари заявили про невизнання російської окупації Криму. У відповідь Росія заборонила в’їзд кримськотатарським лідерам Мустафі Джемілєву та Рефату Чубарову.
З 2014 року близько 30 тисяч кримських татар змушені були покинути територію півострова. Про це розповів керівник прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя Ігор Поночовний. За час окупації було викрадено 22 активістів, щонайменше 18 кримських татар зазнавали катувань, понад 200 людей переслідуються за політичними мотивами, принаймні 136 людей утримуються як політичні в’язні.
За останні 9 років Росія перетворила Крим на справжню військову базу. З перших днів повномасштабного вторгнення РФ використовує півострів як плацдарм для наступу на Херсонську та Запорізькі області. Курортний Крим, який донедавна приваблював тисячі туристів з-за кордону, нині є сірою зоною, на території якої проводять найбільші махінації із награбованим українським зерном.
Ракетні удари по Україні завдають безпосередньо з території півострова та його територіальних вод. Цивільна інфраструктура використовується у військових цілях.
Окупаційна влада продовжує незаконний призов жителів Криму на військову службу. Росія незаконно використовує кримських татар, змушуючи корінних мешканців півострова воювати на їхній стороні, кидаючи у найзапекліші бої як гарматне м’ясо. Кримські медики змушені обслуговувати війська, які безпосередньо беруть участь у бойових діях.
Школи використовуються як місця для розміщення військ, поранених та полонених солдатів, а також для зберігання боєприпасів.
З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим було зафіксовано низку протестних акцій проти країни-агресорки. Усі вони не носили масового характеру та були поодинокими. Небайдужі знімали відеоролики, робили пости у соціальних мережах, як у 2014-му виходили на мітинги. Чи не всіх активістів уже притягнуто до кримінальної відповідальності за статтею «дискредитація збройних сил РФ».
«Для кримських татар Крим — єдина національна Батьківщина, місце, де їхній народ сформувався як етнос, нація. Кримські татари на всіх етапах нашої історії завжди ставилися до нас з повагою, і ми відповідали взаємністю. Зараз багато з них служать у лавах ЗСУ, звільняють нашу землю від окупанта, вірячи, що одного дня вони пліч-о-пліч з іншими Героями звільнять їхній рідний Крим», — ділиться Ігор Кошіль.
Авторка тексту: Юлія Грицан
Фото: vinrda.gov.ua
Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики
Оновлено. Станом на 18:50 омбудсмен Дмитро Лубінець підтвердив заяву Меланії Трамп про гуманітарну місію в Олешках. За домовленістю, буде забезпечено режим тиші, доставлений гуманітарний вантаж і вільне пересування цивільного населення з міста.
Україна і Росія домовилися про тимчасове припинення бойових дій в Олешках на Херсонщині із 29 жовтня для забезпечення гуманітарної допомоги та підготовки евакуації цивільних. Про це повідомили в Білому домі.
Що ще відомо? Там додали, що домовленості вдалося досягнути за посередництва першої леді США Меланії Трамп.
Перша леді зазначила, що представники обох країн відвідуватимуть жителів удома, визначатимуть їхні потреби й допомагатимуть охочим евакуюватися до обраного місця. Процес супроводжуватиме американська медіаорганізація.
Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що максимальний рівень бронювання, зокрема для енергетики та оборонно-промислового комплексу (ОПК), більше не становитиме 100%. Підприємства зможуть просити про більший відсоток, якщо обґрунтують необхідність.
Що ще зміниться? Підприємства зможуть бронювати 100% працівників, якщо регулярно добровільно залучатимуть частину з них до військової служби. Працівник має заздалегідь знати, де й скільки служитиме. За ним зберігатимуть робоче місце та зарплату. Механізм мають розробити Міноборони й Мінекономіки разом із бізнесом до 1 грудня.
Статус критичного підприємства більше не залежатиме від його економічних показників. Галузеві та регіональні критерії переглянуть і перевірятимуть на зловживання.
Упродовж вересня росіяни пошкодили близько десяти українських датацентрів. Росія також посилює кібератаки на українські державні інформаційні системи та бізнес, зокрема використовує технології штучного інтелекту. Про це повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький.
Що ще відомо? Уряд доручив усім органам виконавчої влади терміново створити команди з кібербезпеки, закупити необхідне програмне забезпечення та запустити його в роботу.
За словами Корецького, ключові державні органи у цифровій сфері вже можуть протидіяти кібератакам із використанням штучного інтелекту. Такий рівень захисту мають забезпечити й інші державні установи.
Нагадаємо. 19 жовтня внаслідок російської балістичної атаки в Києві виведено з ладу обладнання й інфраструктуру датацентру «Датагруп». Його відновлення та подальша робота неможливі.
Унаслідок російської атаки на Чернігів одна людина загинула, ще 25 постраждали. Пошкоджено будівлі двох підприємств. Про це повідомили в ДСНС і обласній прокуратурі міста.
Що ще відомо? Унаслідок атаки виникла пожежа й сталися руйнування будівель.
Нагадаємо. РФ атакувала Полтавщину, Сумщину, Житомирщину і Дніпропетровщину.
Фото: ДСНС
Оновлено. До України повернули п’ятьох військових, які пережили російський теракт в Оленівці. Йдеться не про тих, кого вважали загиблими. Спочатку у першоджерелі — повідомленні на сторінці Володимира Зеленського — йшлося про загиблих. Проте зараз повідомлення оновили.
Оновлено. Станом на 15:24 омбудсман Дмитро Лубінець розповів, що вдалося повернути найбільшу кількість засуджених військових — 86. Також до України повернувся один військовослужбовець «Айдару».
З російського полону повернули 261 українського військового і дев’ятьох цивільних. Серед тих, хто повертається, п’ятеро людей, яких вважали загиблими під час російського теракту в Оленівці в липні 2022 року. Про це повідомив Володимир Зеленський.
Що ще відомо? До України повертаються військовослужбовці, які воювали на Донецькому, Луганському, Харківському, Запорізькому, Херсонському, Київському, Миколаївському та Чернігівському напрямках, а також оборонці ЧАЕС.
Серед звільнених — 38 офіцерів, бійці різних підрозділів, зокрема «Азову», а також військові, які потрапили в полон ще у 2018 та 2020 роках. Дев’ятеро повернених — важкохворі.
Фото: Володимир Зеленський / Telegram
Під час сьогоднішнього обміну до України вдалося повернути 61 військового 12-ї бригади «Азов». Серед них — 35 бійців окремого загону спеціального призначення «Азов», які боронили Маріуполь. Про це повідомив командир 1-го корпусу НГУ «Азов» Денис Прокопенко.
Що ще відомо? Денис Прокопенко зазначив, що в полоні ще залишаються понад 500 азовців.
Нагадаємо. Під час обміну 5 червня з російського полону повернули 33 бійців 1-го корпусу Нацгвардії «Азов». Серед них — два воїни окремого загону спеціального призначення «Азов», які боронили Маріуполь.
Контекст. Сьогодні, 23 жовтня, з російського полону повернули 261 українського військового і дев’ятьох цивільних. Серед тих, хто повертається, п’ятеро людей, яких вважали загиблими під час російського теракту в Оленівці в липні 2022 року.
Фото: Володимир Зеленський / Telegram
На підконтрольну Україні територію повернули сімох цивільних з тимчасово окупованих територій. Серед них — 90-річна маломобільна жінка та 50-річна українка, яка перенесла інфаркт і інсульт. Водночас Україна повернула до Росії сімох людей. Про це повідомив омбудсман Дмитро Лубінець.
Що ще відомо? Також вдалося повернути матір із дитиною. На початку повномасштабного вторгнення вони опинилися в Маріуполі й через бойові дії та окупацію не могли повернутися до родини.
Нагадаємо. У межах Bring Kids Back з тимчасово окупованої території вдалося повернути трьох дітей.
Сили оборони України уразили місце зберігання, підготовки й пуску ударних БпЛА армії РФ у Донецьку, а також пункт управління російського підрозділу в Криму. Про це повідомили в Генштабі.
Що ще атакували? Українські військові також уразили склад боєприпасів і матеріально-технічних засобів росіян на Донеччині і Запоріжжі. Крім того, завдали удару по зосередженню живої сили підрозділу зі складу «Рубікон» в Запорізькій області.
Що ще відомо? У Генштабі також додали, що наразі ще фіксуються випадки втрат зв’язку у роботі Starlink/StarShield на певних швидкостях.
Нагадаємо. Дональд Трамп повідомив, що Ілон Маск зняв обмеження швидкості для військової версії Starlink в Україні. Однак він відмовився уточнити, чи телефонував особисто Маску з щодо цієї ситуації.
Оновлено. Станом на 12:14 у Міноборони наразі немає підтверджень, що обмеження роботи Starlink/Starshield зняли. Про це повідомили джерела «Суспільного» в міністерстві.
Дональд Трамп повідомив, що Ілон Маск зняв обмеження швидкості для військової версії Starlink в Україні. Однак він відмовився уточнити, чи телефонував особисто Маску з цього приводу. Про це повідомляє «Суспільне».
Що передувало? Учора, 22 жовтня, The Wall Street Journal писало, що Трамп зателефонував Маскові й попросив зняти обмеження на використання Starlink в Україні. За даними видання, Президент США сказав американському бізнесмену, що його не влаштовує обмеження швидкості, яке досі діє.
Нагадаємо. Майже 20 конгресменів США підписали груповий лист, у якому закликають дозволити Україні застосовувати Starlink для ураження місць запуску на території Росії.
Контекст. 14 жовтня запровадили обмеження швидкості роботи терміналів Starlink під час руху. Вони стосуються «військового пакету» послуг StarShield.
15 жовтня власник SpaceX Ілон Маск повідомив, що ліміти швидкості для військового пакета Starshield залежать не від його компанії, а від уряду США.
19 жовтня Володимир Зеленський заявив, що сигнал обмежити роботу Starlink на високих швидкостях надійшов від уряду США, а технічно це реалізувала SpaceX. Водночас міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що адміністрація Президента США не давала вказівок обмежувати роботу Starlink для України. Про це раніше також заявили Дональд Трамп і держсекретар Марко Рубіо.
21 жовтня The Wall Street Journal з посиланням на американських посадовців повідомило, що засновник SpaceX Ілон Маск розпорядився обмежити роботу військової версії Starlink.
Фото: Білий дім
Документальну українську стрічку To Die to Live відібрали до Балтійського конкурсу документального кіно 30-го Талліннського міжнародного кінофестивалю «Темні ночі». Про це повідомили в Держкіно.
Про що фільм? У сюжеті кінострічки To Die to Live — історія трьох українських добровольців: Шахти, Танцюриста та Гончара. У 2014 році вони без військового досвіду долучилися до ЗСУ. Після двох років на фронті чоловіки намагалися повернутися до мирного життя, однак після початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року знову приєдналися до війська.
Хто створив? Фільм створено в копродукції України, Латвії та Словаччини. Режисерка стрічки — Юлія Гонтарук. Загалом фільм знімали впродовж 12 років.
Довідка. Талліннський кінофестиваль — один із найбільших кінофестивалів Північної Європи. Його проводять у столиці Естонії з 1997 року. Щороку в програмі показують близько 250 повнометражних і 300 короткометражних фільмів з різних країн. У 2026 році фестиваль відбудеться з 6 до 22 листопада.
Фото: кадр з трейлеру
Запросіть друга до Спільноти
Вкажіть, будь ласка, контактні дані людини, яку хочете запросити
Придбайте для друга подарунок від TUM
Вкажіть, будь ласка, контактні дані цієї людини, щоби ми надіслали їй посилку
Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
Вхід в кабінет
Відновлення пароля
Вітаємо у спільноті!
