«Дві пожежі, які не мають приводу для того, щоб їх гасити». Віталій Портников — про війни в Україні та на Близькому Сході – The Ukrainians
Війна 1 day тому
Оновлено. Росія втретє атакувала Південний міст в Києві

Оновлено. Станом на 18:06 росіяни знову атакували Південний міст у Києві. Унаслідок попередніх атак міст закритий для руху транспорту та метро. Про це повідомив мер столиці Віталій Кличко.

Уночі росіяни втретє ударили по Південному мосту в Києві. Наразі міст повністю перекритий для руху транспорту в обох напрямках. Також повністю обмежили рух транспорту мостом Патона з правого на лівий берег. Про це повідомив мер столиці Віталій Кличко.

Що ще відомо? Також частково обмежили рух до однієї смуги на мосту Метро з лівого на правий берег. Громадський транспорт перенаправляють через Дарницький і Подільський мости.

Нагадаємо. 1 жовтня два російські БпЛА вдарили поблизу опорної частини Південного мосту. 

Фото: ДСНС

Війна 1 day тому
Оновлено. РФ атакувала КАБами Харків — одна людина загинула

Оновлено. Станом на 17:35 кількість загиблих у Харкові зросла до двох. Також відомо про 31 постраждалого. Серед них — двоє дітей. Про це повідомив очільник Харківської ОВА Олег Синєгубов.

У Немишлянському районі Харкова внаслідок російської атаки загинула одна людина. Є влучання у приватну забудову. Загалом у місті відомо про дев’ятьох постраждалих. Про це повідомив мер Харкова Ігор Терехов.

Що ще відомо? За однією з адрес повністю зруйновано житловий будинок. Під завалами може перебувати людина. У Слобідському районі також зафіксували влучання у приватну забудову.

Фото: Олег Синєгубов / Telegram

Війна 10 months тому

«Дві пожежі, які не мають приводу для того, щоб їх гасити». Віталій Портников — про війни в Україні та на Близькому Сході

На початку жовтня Ізраїль та ХАМАС офіційно погодилися на припинення вогню. Ізраїльська армія почала поступово відходити з регіону, а сторони провели обміни полоненими, заручниками та в’язнями. Але ситуація не знайшла логічного завершення: перемир’я вже кілька разів порушували. До того ж війна, що почалася з нападу бойовиків ХАМАСу на цивільних ізраїльтян, не вирішила суті конфлікту: непримиренності позицій між палестинцями та євреями. ХАМАС досі існує, ізраїльське військо стоїть у Секторі Гази, а напруга між двома народами лише зростає.  Про те, яка логіка керує Ізраїлем та ХАМАСом, чим ця війна нагадує російсько-українську і чого можна чекати далі, НЗЛ запитало в журналіста і публіциста Віталія Портникова. Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Як війна вплинула на роль Ізраїлю на Близькому Сході?

На географічній мапі Близького Сходу Ізраїль — це маленька єврейська держава, яка збільшилася до нинішніх розмірів тільки за останні два-три десятиліття. Ізраїль оточений величезними за територією арабськими державами, які у травні 1948 року — після проголошення держави Ізраїль — почали проти нього агресію Неодноразово під час наступних війн  загони Армії оборони Ізраїлю підходили до столиць могутніх арабських країн, які за чисельністю населення і військовим потенціалом мали б бути очевидними переможцями.

Тому я б не став оцінювати міць Ізраїлю лише на підставі того, що його війська увійшли на територію Сектора Гази. Ми спостерігаємо, як Ізраїль може опиратися спробам власної ліквідації. І це відбувається останні 80 років. Увесь цей час можна говорити про важливу роль Ізраїлю в регіоні просто тому, що Ізраїль існує далі. А з погляду своїх арабських сусідів, він давно мав би зникнути.

Чи можливе мирне завершення конфлікту між євреями та палестинцями?

Ця війна продемонструвала, що була недооцінка нового виміру небезпеки. Упродовж багатьох десятиріч панувала думка — як в ізраїльському, так і в американському та європейському політичному мисленні, — що варто Ізраїлю домовитися про мир з арабськими країнами, як будуть створені умови для існування нового Близького Сходу. Ця ідея почала втілюватися в життя ще в 70-ті роки минулого сторіччя. Тоді, після війни Судного дня, тодішній президент Єгипту Анвар Садат знайшов політичні можливості підписати мир з Ізраїлем. Ці зусилля, з одного боку, були нагороджені Нобелівською премією миру, а з іншого — закінчилися вбивством Анвара Садата єгипетськими радикалами. 

Водночас арабські країни з 40-х років минулого сторіччя почали використовувати мешканців самої колишньої підмандатної Палестини як проксі-інструмент. Там не постала жодна палестинська держава протягом 20 років єгипетського і йорданського панування. А мешканців цих територій, яких і далі штучно утримували в таборах для біженців, переконували, що вони дійсно мають створити свою незалежну державу, але і на території Ізраїлю. Шляхом його звільнення від євреїв. 

Після 1967 року, коли вся територія колишньої підмандатної Палестини опинилася під контролем Ізраїлю, цю ідею почали формулювати як визволення всієї Палестини від ізраїльських окупантів і створення палестинської держави на всій її території. Попри мирний процес між Ізраїлем і арабськими країнами, цю думку послідовно підтримували в середовищі палестинського населення. Людей фактично позбавили будь-якої соціальної перспективи. Ті міжнародні кошти, які виділяли на розвиток цих територій, як правило, спрямовували на ефективну інфраструктуру терору.

7 жовтня 2023 року показало, що політика примирення Ізраїлю з арабськими країнами і створення нового Близького Сходу збанкрутіла. Тому що головним опонентом цієї політики є арабське населення палестинських земель. Воно не бачить у цьому примиренні своєї ролі. І найголовніше — самі арабські держави ніякої ролі палестинському населенню не пропонують.

Які наслідки війни Ізраїлю проти ХАМАСу у світі?

У ХАМАСі побачили: що більшим буде їхній рівень конфронтації з Ізраїлем і що більше мирних ізраїльських та арабських мешканців постраждає від війни, то більшим буде рівень антисемітизму у Європі і США. Тож там сподіваються, що згодом суспільна думка зміниться, і не тільки в Європі, а й у США не підтримуватимуть Ізраїль. Тоді зʼявиться можливість для винищення єврейського населення з цієї території і створення арабської держави на всій території колишньої підмандатної Палестини.

Убиті в Харкові українські діти не викликають у більшості європейців жодних емоцій чи протестів. Про ізраїльських заручників, які перебували в полоні із 7 жовтня 2023 року, на Заході також майже не згадували. І те, що бойовики ХАМАСу убили значну кількість дітей серед цих заручників, теж перестало цікавити приблизно за два місяці.

Чи має ХАМАС політичні перспективи?

Важливо не те, як називається організація, а те, на що вона спирається. Авторитетна організація в Секторі Гази має спиратися на одну ідею — повне винищення євреїв на території колишньої підмандатної Палестини. І тоді вона матиме успіх серед населення. Якщо ці організації мають поміркованіші позиції, то увага палестинської «вулиці» перемикається на тих, хто обіцяє їм цю ліквідацію.

Чи дії Ізраїлю ослабили Іран — союзника Росії в регіоні?

Невідомо, наскільки дії Ізраїлю привели до реального послаблення позицій Ірану. Адже незрозуміло, що насправді сталося з іранською ядерною програмою. По-друге, я вважаю, що коли ми говоримо про послаблення позицій Ірану, йдеться також про стримування іранського впливу на настрої «вулиці»

Водночас Іран утратив свої позиції в Лівані внаслідок того, що більше не може озброювати Хезболлу, а вона — тримати ліванське населення у страху і покорі перед власною військовою міццю. Але це не кінець історії. 

Те саме стосується Сирії. Там Іран фактично підтримував режим Башара Асада, який, своєю чергою, спирався на меншість населення — алавітів. В опозиції до цього режиму перебувала сунітська більшість. Тому Іран можна було позбавити впливу на ситуацію, оскільки проти цього режиму виступала більшість населення.

Чому між Україною та Ізраїлем майже немає співпраці?

Там, де їхні інтереси збігаються, вони співпрацюють, там, де різняться, — вони не співпрацюють. Це нормально для двох країн, розташованих у різних куточках Земної кулі. Україна намагається у своїй зовнішній політиці орієнтуватися на зовнішній політичний курс Європейського Союзу. Він дуже часто безвідповідальний і ворожий до уявлення Ізраїлю про його самозбереження. Коли Україна підтримує цей курс, вона фактично переходить на позиції, які в Ізраїлі не вважають комфортними. 

Чому Ізраїль обережно ставиться до Росії?

Ізраїль змушений враховувати присутність не тільки Ірану, а й Росії в регіоні. Тому що донедавна РФ домінувала в повітряному просторі Сирії, а зараз зберігає там свої бази. Невідомо, як буде далі розвиватися ситуація, враховуючи те, що на сирійський режим зараз має серйозний вплив Туреччина Реджепа Таїпа Ердогана і вона може бути зацікавлена у збереженні російських баз.

Тому в Ізраїлі можуть бути достатньо обережними щодо конфронтації з Росією. Це теж абсолютно логічно з огляду на те, що ми маємо справу з маленькою державою, незрівнянною з Україною за територією і чисельністю населення, і з державою, змушеною опиратися значно численнішому ворогу. Тож це просто створює різні системи пріоритетів.

Як Ізраїль, так і Туреччина застосовували свої війська на території Сирії під час і після громадянської війни в цій державі. Чи може початися конфлікт між Туреччиною та Ізраїлем у Сирії?

Я думаю, що може. Туреччина може бути обережнішою в конфлікті з Ізраїлем, усвідомлюючи, що це навряд чи сподобається президентові Трампу. І Реджеп Таїп Ердоган, і прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу, і президент Трамп — лідери одного типу. Ця типовість може вберегти Ердогана і Нетаньягу від взаємної конфронтації. Очевидно, що Ердоган розглядає Сирію як територію, на якій він тепер буде здійснювати власний геополітичний план.

Невідомо, чи йому взагалі вдасться втілити ці інтереси, з огляду на те, що дійсно велика частина національних груп Сирії абсолютно не погоджується з таким підходом і тим більше — з турецьким домінуванням. Я думаю, дестабілізація Сирії ще попереду. Ми не знаємо, чи можуть узагалі такі держави, як Сирія, існувати як реальні демократії, враховуючи абсолютну розбіжність інтересів національних громад. Більшість держав Близького Сходу — де немає домінантного монорелігійного й мононаціонального населення — утворені зі шматків територій, що мають державність переважно як наслідок колоніальної спадщини або давньої історії, подібно до деяких країн Африки.

Реджепу Таїпові Ердогану важливо підтримувати певний рівень конфлікту з Ізраїлем, тому що є також питання електоральних інтересів. Але він не хотів би, щоб цей конфлікт переростав у щось більше, що знищило б його власну зовнішньополітичну позицію. Тут багато питань з невідомими, але мені здається, що здоровий глузд може бути переможцем просто тому, що велика конфронтація не вигідна ані Анкарі, ані Єрусалиму.

Чого чекати далі на Близькому Сході?

І у випадку війни на Близькому Сході, і у війні Росії проти України маємо розуміти одну просту формулу: чого насправді хоче інша сторона? Росія хоче знищити Україну як державу і зайняти її територію. Значить, в українського народу немає ніякого шансу припинити цю війну інакше, ніж відбивши ці російські претензії. Українці або зникнуть із мапи світу в найближчі десятиріччя, або відіб’ються. Але неможливо закінчити російсько-українську війну якимось перемир’ям чи домовленостями. Тому що кожен росіянин «думає», що українці — це вигадана нація, яка живе на «ісконнай рускай зємлє» і має бути з цієї «ісконнай рускай зємлі» вигнана, а їхня держава — ліквідована.

Таким самим, по суті, є майбутній розвиток подій на Близькому Сході. Отже, таким чином цей конфлікт не може завершитися, бо він є екзистенційним. Він міг би завершитися тоді, коли зʼявилися певні можливості після Кемп-Девіду, коли було підписано угоди в Осло. Якби палестинці дійсно погодилися на ці територіальні можливості, які в них є на цей час, і дійсно створили державу на території Сектора Гази й Західного берега річки Йордан. Проте вони не погодилися, зокрема й тому, що Ясір Арафат побачив, що така опція фактично знищує його позиції в палестинському русі й позбавляє фінансових доходів від спонсорів, не зацікавлених у такому розвитку подій. Цей історичний момент було втрачено, а разом з ним почали змінюватися настрої в самому Ізраїлі. 

Фактична відмова палестинців від миру та створення власної держави на умовах розмежування й заміна цього всього терором — привели до того, що ізраїльське суспільство зараз не надто тяжіє до ідеї двох держав. 

Ви згадали про визнання палестинської держави союзниками Ізраїлю в Європі. Але в цьому й полягає парадокс: коли ця палестинська держава мала шанси на існування — її не визнавали. А зараз визнають неіснуючу державу, яка не контролює своєї території. Що буде далі? Тут усе досить просто. Або арабські держави знайдуть механізм, щоб змінити настрої палестинського населення і створити державу чи реальну автономію в межах Сектора Гази або якихось територій Західного берега річки Йордан. Або ці території стануть інтегральною частиною Єгипту і Йорданії. Або цей конфлікт триватиме аж до моменту, поки там залишиться хтось один, хто може створити державу. 

У чому полягає план ХАМАСу та як в Ізраїлі сприймають наслідки війни?

Ідея ХАМАСу й інших радикальних угруповань полягає в тому, що зміна настроїв щодо Ізраїлю відкриває шлях до нового близькосхідного Голокосту, коли можна буде одночасно знищити євреїв як на Близькому Сході, так і, можливо, на Заході. Вони готові використовувати своє мирне населення і як фундамент для знищення, і як засіб демонстрації жертв.

В ізраїльському суспільстві, звичайно, є ідея збереження держави. Але тих, хто раніше казав: «Зберігаймо державу, поруч з якою буде мирна, демілітаризована, демократична Палестина», — після 7 жовтня стає дедалі менше. Більшає людей, які кажуть: «Зберігаймо державу — й унеможливимо появу другої держави на території підмандатної Палестини. А навпаки, зробимо умови для того, щоб мешканці цієї території знайшли собі місце в інших арабських державах». Обидві програми — нереалістичні.

Наступні покоління, як євреїв, так і українців, будуть жити в умовах криз, війни, поневірянь, обстрілів, ракетних ударів, інфраструктурних руйнувань і нападів на своє мирне життя. Ось це і є реальна картина Близького Сходу, яка повністю своїм драматизмом накладається на реальну картину України. Дві пожежі, які не так просто згасити. 

Автор: Дмитро Спорняк

Фото: Галина Зварич

Війна 1 day тому
Оновлено. Росія втретє атакувала Південний міст в Києві

Оновлено. Станом на 18:06 росіяни знову атакували Південний міст у Києві. Унаслідок попередніх атак міст закритий для руху транспорту та метро. Про це повідомив мер столиці Віталій Кличко.

Уночі росіяни втретє ударили по Південному мосту в Києві. Наразі міст повністю перекритий для руху транспорту в обох напрямках. Також повністю обмежили рух транспорту мостом Патона з правого на лівий берег. Про це повідомив мер столиці Віталій Кличко.

Що ще відомо? Також частково обмежили рух до однієї смуги на мосту Метро з лівого на правий берег. Громадський транспорт перенаправляють через Дарницький і Подільський мости.

Нагадаємо. 1 жовтня два російські БпЛА вдарили поблизу опорної частини Південного мосту. 

Фото: ДСНС

Війна 1 day тому
Оновлено. РФ атакувала КАБами Харків — одна людина загинула

Оновлено. Станом на 17:35 кількість загиблих у Харкові зросла до двох. Також відомо про 31 постраждалого. Серед них — двоє дітей. Про це повідомив очільник Харківської ОВА Олег Синєгубов.

У Немишлянському районі Харкова внаслідок російської атаки загинула одна людина. Є влучання у приватну забудову. Загалом у місті відомо про дев’ятьох постраждалих. Про це повідомив мер Харкова Ігор Терехов.

Що ще відомо? За однією з адрес повністю зруйновано житловий будинок. Під завалами може перебувати людина. У Слобідському районі також зафіксували влучання у приватну забудову.

Фото: Олег Синєгубов / Telegram

Війна 1 day тому
Деякі учасники «Ветеранського спорту» витрачали кошти не за призначенням: Мінветеранів планує допрацювати програму

Під час пілотного етапу програми «Ветеранський спорт» траплялися випадки, коли деякі учасники знімали кошти готівкою та витрачали їх не за призначенням. У відомстві наголосили, що програму доопрацюють і продовжать на постійній основі у 2027 році. Про це заявили у Міністерстві у справах ветеранів.

Що ще відомо? У відомстві також зазначили, що не можуть перерозподіляти на «Ветеранський спорт» кошти з інших важливих програм. Зокрема, за їхніми словами, ресурс потрібен для виплати одноразової грошової допомоги ветеранам.

Нагадаємо. Кошти, передбачені на програму «Ветеранський спорт» у 2026 році, закінчилися. Подати заявку в «Дії» та отримати виплату в розмірі 1500 гривень буде неможливо. Для запуску жовтневого етапу потрібне додаткове фінансування, однак наразі виділити його з держбюджету неможливо. Водночас міністерство планує продовжити програму у 2027 році та перевести її з експериментального формату на постійну основу. 

Війна 1 day тому
Спецслужби Росії планують диверсії й гібридні операції на території ЄС і НАТО

Російські спецслужби готують гібридні операції, спрямовані на підрив допомоги Україні та послаблення спроможностей Альянсу. Серед ймовірних цілей РФ — приймальні станції супутникового інтернету Starlink, розташовані в європейських державах. Про це повідомляє ГУР.

Що ще відомо? У ГУР кажуть, що Росія планує залучати до таких операцій завербованих агентів у Європі. Українська розвідка попередила партнерів про підготовку Росії до таких операцій.

Культура 1 day тому
У Львові закінчили ексгумаційні роботи з пошуку останків вояків Війська Польського

28 вересня на старому Голосківському кладовищі у Львові завершили ексгумаційні роботи з пошуку останків вояків Війська Польського. Вони тривали з 25 серпня 2026 року. Під час досліджень виявили 113 останків військовослужбовців Війська Польського, які загинули у вересні 1939 року, а також останки 17 військових Вермахту. Про це сьогодні, 2 жовтня, повідомили в Українському інституті національної пам’яті.

Що ще відомо? Під час робіт також знайшли окремі розрізнені останки. Ймовірно, вони належать двом людям. Крім того, під час ексгумації виявили солдатські жетони, медальйони, ґудзики та інші частини уніформи, особисті речі й гільзи. 

Хто проводив дослідження? Роботи проводило товариство з обмеженою відповідальністю «Українська пам’ять» за участі польських фахівців з Інституту національної пам’яті Польщі та Вроцлавського медичного університету.

Довідка. За даними УІНП, у вересні 1939 року на території села Голоско Велике біля Львова відбулися бої між підрозділами Вермахту та Війська Польського. Загиблих у бою вояків Війська Польського поховали у братській могилі на території сільського кладовища. У 1958 році село Голоско Велике увійшло до складу Львова.

Фото: УІНП

Політика 1 day тому
Україна отримала 2,9 мільярда євро від ЄС в межах Ukraine Facility

Україна отримала 2,9 мільярда євро від Європейського Союзу у межах програми Ukraine Facility. Це частина вже передбаченого фінансування. Отримати його вдалося після того, як Україна виконала десять умов у банківській сфері, енергетиці, аграрній політиці, транспорті та інших галузях. Три з них Україна виконала достроково. Про це повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький.

Що ще відомо? Водночас прем’єр-міністр наголосив, що потреба у фінансуванні залишається критичною. За його словами, уряд разом із парламентом працює над якнайшвидшим ухваленням необхідних законопроєктів.

Нагадаємо. Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що ситуація з державними фінансами залишається складною, зокрема через затримку міжнародного фінансування, оскільки Україна не виконала частину зобов’язань перед партнерами. Держава насамперед фінансуватиме оборону, пенсії та соціальні виплати, а також зарплати вчителям, лікарям та іншим працівникам бюджетної сфери. Натомість відкладатимуть видатки, які не є критично важливими. 

Війна 1 day тому
Сили оборони уразили Волгоградський нафтопереробний завод

Сили оборони України уразили нафтопереробний завод «Лукойл-Волгограднефтепереработка» у Волгограді, а також лінійно-виробничу диспетчерську станцію «Самара» в Самарській області РФ. Про це повідомили у Генштабі.

Що ще уразили? Володимир Зеленський повідомив, що українські військові також атакували аеродроми, підприємства, НПЗ, ракетно-космічний центр та склад боєприпасів росіян.

Нагадаємо. Сили оборони України уразили російський склад БпЛА в Донецькій області. На Луганщині також атакували командно-спостережний пункт і ремонтну базу. 

Культура 1 day тому
Стартувало номінування на Премію імені Ігоря Козловського за утвердження людської гідності

Центр громадянських свобод відкрив номінування на Премію імені Ігоря Козловського. До 1 листопада можна висунути на премію людину, ініціативу, проєкт або організацію, які у 2026 році зробили внесок в утвердження людської гідності. Номінувати можна представників різних сфер — культури, освіти, бізнесу, медіа, науки, громадського сектору, війська та інших. Про це НЗЛ повідомили організатори.

Подати заявку на номінацію може будь-хто за посиланням. Також можна самономінуватися. 

Кого можна номінувати? На премію можна висунути:

  • людину будь-якої професії, громадянства чи місця проживання;
  • групу людей або ініціативу;
  • кампанію чи проєкт;
  • громадську, приватну або державну організацію.

Як обиратимуть лауреата? Кандидатів оцінюватимуть за тим, наскільки важливим був їхній внесок у 2026 році, як він вплинув на утвердження людської гідності, а також за новаторством і тривалістю результатів. Лауреата оголосять 10 грудня.

Хто такий Ігор Козловський? Ігор Козловський — український релігієзнавець і громадський діяч. Після початку російської окупації Донецька він залишився у місті. У 2016 році його ув’язнили російська окупаційна влада. У російській неволі Козловський провів близько 700 днів. У 2023 році Ігор Козловський помер.

Нагадаємо. Першим лауреатом Премії імені Ігоря Козловського у 2025 році став ветеран Олексій Ануля. Він провів майже десять місяців у російському полоні, а після звільнення видав книжку Jingle Bellz. 

Фото: надали організатори

Технології 1 day тому
В Україні оголосили переможців першого фестивалю AI-реклами 

В Україні оголосили переможців першого фестивалю AI-реклами AAAIF. Учасники створювали рекламний ролик тривалістю 30–45 секунд для одного із шести вигаданих продуктів. Для роботи вони використовували інструменти штучного інтелекту. Про це НЗЛ розповіли організатори.

Що ще відомо про фестиваль? Участь брали незалежні AI-креатори, працівники креативних і рекламних агенцій і команди авторів. Роботи оцінювали за ідеєю, технічною якістю, відповідністю брифу й загальним враженням. Троє переможців розділили 100 тисяч гривень.

Хто переміг? Перше місце посіла Олена Павліді з роботою «До Смерті Смачно», друге — Олександр Сайфуллін із Krapka, третє — Валерія та Сергій Артеменки з The Anaconda Effect. 

Переглянути роботи переможців можна за посиланням. 

Хто організував фестиваль? AAAIF провела and action — студія рекламного продакшену й анімації, яка створює рекламні кампанії, відеоконтент і візуальні рішення для брендів.

Політика 2 days тому
США запровадили санкції проти фінансової мережі, через яку РФ проводила платежі через міжнародні банки

Міністерство фінансів США запровадили санкції проти російської мережі А7. Росія використала цю систему для проведення оплат через міжнародні банки у 2024 та 2025 роках. Про це повідомили в американському відомстві.

Що відомо про систему А7? Наприкінці 2024 року молдовський проросійський олігарх Ілан Шор та російський державний Промзв’язокбанк заснували фінансову мережу А7.

Зокрема, мережа використовувала компанії-посередники, підроблені документи та неправдиві описи товарів, щоб маскувати платежі, пов’язані з підсанкційними людьми та компаніями.

Хто такий Ілан Шор? Ілан Шор — молдовський олігарх та проросійський політик. У 2019 році він утік з Молдови: спершу до Ізраїлю, а згодом — до Росії. У 2023 році його заочно засудили в Молдові на 15 років у справі про «крадіжку мільярда» з банківської системи та відмивання коштів. Його партію «Шор» заборонили в Молдові у червні 2023 року.

Більше про те, як Росія втручалася у вибори в Молдові і до чого тут Шор — читайте у спецпроєкті The Ukrainians Media та НЗЛ у партнерстві з Центральною виборчою комісією.

Культура 1 day тому
У Львові закінчили ексгумаційні роботи з пошуку останків вояків Війська Польського

28 вересня на старому Голосківському кладовищі у Львові завершили ексгумаційні роботи з пошуку останків вояків Війська Польського. Вони тривали з 25 серпня 2026 року. Під час досліджень виявили 113 останків військовослужбовців Війська Польського, які загинули у вересні 1939 року, а також останки 17 військових Вермахту. Про це сьогодні, 2 жовтня, повідомили в Українському інституті національної пам’яті.

Що ще відомо? Під час робіт також знайшли окремі розрізнені останки. Ймовірно, вони належать двом людям. Крім того, під час ексгумації виявили солдатські жетони, медальйони, ґудзики та інші частини уніформи, особисті речі й гільзи. 

Хто проводив дослідження? Роботи проводило товариство з обмеженою відповідальністю «Українська пам’ять» за участі польських фахівців з Інституту національної пам’яті Польщі та Вроцлавського медичного університету.

Довідка. За даними УІНП, у вересні 1939 року на території села Голоско Велике біля Львова відбулися бої між підрозділами Вермахту та Війська Польського. Загиблих у бою вояків Війська Польського поховали у братській могилі на території сільського кладовища. У 1958 році село Голоско Велике увійшло до складу Львова.

Фото: УІНП

Культура 1 day тому
Стартувало номінування на Премію імені Ігоря Козловського за утвердження людської гідності

Центр громадянських свобод відкрив номінування на Премію імені Ігоря Козловського. До 1 листопада можна висунути на премію людину, ініціативу, проєкт або організацію, які у 2026 році зробили внесок в утвердження людської гідності. Номінувати можна представників різних сфер — культури, освіти, бізнесу, медіа, науки, громадського сектору, війська та інших. Про це НЗЛ повідомили організатори.

Подати заявку на номінацію може будь-хто за посиланням. Також можна самономінуватися. 

Кого можна номінувати? На премію можна висунути:

  • людину будь-якої професії, громадянства чи місця проживання;
  • групу людей або ініціативу;
  • кампанію чи проєкт;
  • громадську, приватну або державну організацію.

Як обиратимуть лауреата? Кандидатів оцінюватимуть за тим, наскільки важливим був їхній внесок у 2026 році, як він вплинув на утвердження людської гідності, а також за новаторством і тривалістю результатів. Лауреата оголосять 10 грудня.

Хто такий Ігор Козловський? Ігор Козловський — український релігієзнавець і громадський діяч. Після початку російської окупації Донецька він залишився у місті. У 2016 році його ув’язнили російська окупаційна влада. У російській неволі Козловський провів близько 700 днів. У 2023 році Ігор Козловський помер.

Нагадаємо. Першим лауреатом Премії імені Ігоря Козловського у 2025 році став ветеран Олексій Ануля. Він провів майже десять місяців у російському полоні, а після звільнення видав книжку Jingle Bellz. 

Фото: надали організатори

Технології 1 day тому
В Україні оголосили переможців першого фестивалю AI-реклами 

В Україні оголосили переможців першого фестивалю AI-реклами AAAIF. Учасники створювали рекламний ролик тривалістю 30–45 секунд для одного із шести вигаданих продуктів. Для роботи вони використовували інструменти штучного інтелекту. Про це НЗЛ розповіли організатори.

Що ще відомо про фестиваль? Участь брали незалежні AI-креатори, працівники креативних і рекламних агенцій і команди авторів. Роботи оцінювали за ідеєю, технічною якістю, відповідністю брифу й загальним враженням. Троє переможців розділили 100 тисяч гривень.

Хто переміг? Перше місце посіла Олена Павліді з роботою «До Смерті Смачно», друге — Олександр Сайфуллін із Krapka, третє — Валерія та Сергій Артеменки з The Anaconda Effect. 

Переглянути роботи переможців можна за посиланням. 

Хто організував фестиваль? AAAIF провела and action — студія рекламного продакшену й анімації, яка створює рекламні кампанії, відеоконтент і візуальні рішення для брендів.

Суспільство 3 days тому
У Львові стартував «Рожевий жовтень» — кампанія про ранню діагностику раку грудної залози

У жовтні 2026 року у Львові втретє проходить «Рожевий жовтень» — кампанія, що нагадує про важливість ранньої діагностики раку грудної залози. Цьогоріч до неї долучилися понад 40 бізнесів. Упродовж місяця вони створюватимуть благодійні продукти й послуги, проводитимуть події, переказуватимуть кошти на спільний збір та поширюватимуть інформацію про раннє виявлення раку грудної залози. Про це НЗЛ повідомили організатори кампанії.

Як долучитися? Українські бізнеси, бренди й медіа можуть долучитися до ініціативи благодійного фонду «Добробюро» протягом усього жовтня. Докладніше про деталі кампанії — читайте на сторінці організаторів.

Нагадаємо. У 2025 році у межах «Рожевого жовтня» вдалося зібрати понад 500 тисяч гривень на допомогу та обладнання для Львівського онкологічного центру.

Контекст. У світі жовтень присвячують підвищенню обізнаності про рак грудної залози. Упродовж місяця нагадують про важливість раннього виявлення захворювання, своєчасної діагностики та доступного лікування.

Культура 3 days тому
Що відомо про будівлю Національної академії наук в Києві, пошкоджену російським дроном

У будівлі Національної академії наук (НАН) у центрі Києва в різні роки діяли жіночий пансіон і Академія наук. Тут працювали Михайло Грушевський, Володимир Вернадський і Борис Патон. У 2019 році будівлю президії НАН України зобразили на банкноті номіналом 1000 гривень. 28 вересня 2026 року Росія атакувала споруду. НЗЛ зібрали головне, що відомо про історію будівлі Національної академії наук України.

Жіночий пансіон. Будівлю звели у 1851–1852-х роках. Спершу тут діяло училище для бідних дівчат і сиріт, а згодом — Пансіон благородних дівиць приблизно на 100 вихованок. Дівчата жили в пансіоні, а навчалися у Фундуклеївській гімназії неподалік.

Академія наук. У 1919 році будівлю на Володимирській передали Українській академії наук. Тут працювали бібліотеки, наукові кафедри та численні комісії, які досліджували українську мову, історію, право, економіку, соціологію та інші напрями.

Хто працював в будівлі НАН? 

  • Володимир Вернадський — природознавець і перший президент Української академії наук, який долучився до її створення.
  • Олександр Богомолець — патофізіолог і президент Академії наук УРСР у 1930–1946-х роках.
  • Олександр Палладін — біохімік, який очолював академію у 1946–1962 роках. За його керівництва будівлю реконструювали після Другої світової війни.
  • Борис Патон — інженер і президент академії у 1962–2020 роках. Його робочий кабінет зберегли як меморіальний музей.
  • Михайло Грушевський — після повернення до радянської України у 1924 році очолював Історичну секцію Всеукраїнської академії наук.

Що ще відомо? Зараз будівля є президією Національної академії наук України. У будинку працює керівництво НАН України, зокрема президент академії віцепрезиденти й головний учений секретар.

Нагадаємо. 28 вересня у центрі Києва росіяни атакували будівлю Національної академії наук, яка має статус культурної спадщини. Унаслідок удару загинули двоє людей. Колишній секретар Ради національної безпеки і оборони Володимир Горбулін отримав легку травму внаслідок атаки РФ по Києву. Він перебував на роботі під час російського удару по будівлі Національної академії наук. Його асистентка, яка була поруч із будівлею, загинула. 

Фото: Інститут історії України

Запросіть друга до Спільноти

Вкажіть, будь ласка, контактні дані людини, яку хочете запросити

Придбайте для друга подарунок від TUM

Вкажіть, будь ласка, контактні дані цієї людини, щоби ми надіслали їй посилку

Майже готово

Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.

Дякуємо і до зв’язку незабаром!

Вхід в кабінет

Відновлення пароля

Оберіть рівень підтримки

Вітаємо у спільноті!