Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
Молоді держави
Наприкінці 1917 року, коли у світі ще тривала Перша світова, а більшовики намагалися захопити владу в колишній Російській імперії, Фінляндія проголосила незалежність. На диво, Москва майже без опору відпустила фінів: комуністичний уряд визнав нову державу. Коли таке ж зробила УНР, росіяни різних політичних таборів кинули на неї свої армії. Але Фінляндія була інша. Вона перебувала під владою російських імператорів значно менший час: понад сотню років. А також залишалася автономним князівством із ширшими правами, ніж інші землі імперії. Спершу так само було й з українськими землями, але що довше вони перебували під орудою Санкт-Петербурга (тоді Москва не була столицею Росії), то менше прав залишалося. Фінам пощастило: вони зуміли втекти раніше, ніж їх позбавили автономії.
Зовсім уникнути війни Фінляндія не змогла — країна пережила громадянську війну між консерваторами та комуністами. Коли останні програли, то мусили діяти підпільно, не без допомоги Москви. Та все ж Фінляндія швидко стала демократичною капіталістичною державою, жила бурхливе життя і розвивала свою культуру. Україна натомість за майже таких самих умов зазнала окупації, репресій та геноциду.
Зимова війна
У 1939 році СРСР став набагато могутнішим, ніж на початку 20-х: щойно поділивши Польщу з Гітлером. Наступними в черзі були країни Балтії та Фінляндія. Москва оголосила їм ультиматуми: від країн Балтії вимагали погодитися на розміщення радянських військ на їхній території. Вони погодилися і їх швидко окупували. Натомість від Фінляндії СРСР зажадав частину територій. Однак фіни не поспішали погоджуватися. Вони почали переговори й пропонували свої рішення. Москві це не сподобалося. Тоді СРСР організував невеликий обстріл самих себе, звинувативши Фінляндію, й увів війська на її територію.
Армія Москви була значно більшою: тисячі танків і літаків, сотні тисяч солдатів. Фінляндія, з населенням заледве чотири мільйони людей, не могла виставити достатню кількість військ для протидії. А втім, фіни оборонялися запекло. СРСР втратив щонайменше 127 тисяч солдатів, тоді як Фінляндія — близько 26 тисяч. Успіхи молодої держави були феноменальними, але радянських військ було надто багато. У результаті вони уклали угоду: Фінляндія втрачала частину території, але зберігала свою незалежність. До речі, СРСР за цю війну викинули з Ліги націй (тодішнього аналога ООН). Нині про таке можна лише мріяти.
Війна-продовження
У 1941 році, коли колишні союзники — Третій Райх і СРСР — почали воювати між собою, Фінляндія долучилася. Вона дозволила гітлерівським військам прохід своєю територією і почала відвойовувати втрачені землі й допомагати німцям. Але в офіційний союз із Німеччиною не вступила. Проте, як відомо, вторгнення нацистів в СРСР великого успіху не мало. За кілька років війська Райху відкинули назад, а радянські солдати знову йшли в наступ на Фінляндію. Фіни знову надзвичайно вдало оборонялися і виграли кілька боїв.
Напевно, Москва могла б закидати фінів солдатами й танками й таки окупувати цю сусідню державу. Проте вся увага Кремля тоді була зосереджена на війні з німецьким Райхом. СРСР і Фінляндія уклали мирну угоду: фіни втратили частину земель, включно зі своїм другим найбільшим містом — Вііпурі (нині це російський Виборг), і були змушені платити контрибуцію. Але свою країну таки зберегли. Їм навіть не встановили комуністичну владу, як це сталося в Польщі, Чехословаччині й решті Центральної Європи. Ба більше, на фінські землі радянські війська навіть не вступали. Москва лиш вимагала, щоб Фінляндія сама викинула зі своїх територій німців, що фіни й зробили.
«Фінляндизація»
Після війни СРСР контролював половину Європи, й фіни цілком обґрунтовано боялися, що їх таки окупують. Адже за результатами мирних переговорів їхню армію обмежили. Тож вони обрали цікаву тактику: проголосили себе нейтральною країною, не приймали західної допомоги для відбудови, видавали втікачів із Союзу назад радянській владі й загалом поводилися на міжнародній арені так, щоб це задовольняло Москву. Саме це називають «фінляндизацією» і пропонують деякі міжнародні політики й активісти Україні. У певному сенсі, це те, що сьогодні робить влада Грузії.
Треба визнати, що Фінляндії вдалося зберегти незалежність аж до розпаду СРСР. Тепер це країна, яка щороку здобуває найвищі позиції в рейтингу щастя. Але чи спрацює такий сценарій з Україною? Навряд. Як показує історія, фіни героїчно боролися за свою державу, але й Москва не розглядала їх підкорення як перший пріоритет. У 1917-му комуністи визнали Фінляндію, щоб зосередитися на боротьбі з білим рухом та окупації інших національних держав, зокрема й УНР. Під час Другої світової Кремль спрямував зусилля на окупацію Центральної Європи. А під час Холодної війни цю нішу займало протистояння зі США. І невідомо чим усе закінчилося б, якби СРСР не розпався. Зрештою, Москва тривалий час не чіпала Афганістан, але потім все дуже швидко змінилося.
Між Фінляндією й Україною є одна ключова різниця: росіяни визнають, що фіни існують, а ось про українців вони іншої думки. Про це на офіційному рівні кажуть всі російські високопосадовці, включно з Путіним. Чи погодяться вони на вільне існування українців? Ба більше, Україна вже перебувала у фактичному стані «фінляндизації». До окупації Криму і початку бойових дій на сході нашої держави у 2014 році Україна була офіційно нейтральною державою, підтримувала тісні стосунки з РФ. А перспектив, що в осяжному майбутньому нас прийняли б до ЄС чи НАТО, було вкрай мало. Це не завадило Росії почати війну тоді. Чому це має завадити їй почати війну знову, трішки згодом?
Автор статті: Дмитро Спорняк
Фото: Pexels/Baptiste Valthier
Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики
Оновлено. Станом на 18:06 росіяни знову атакували Південний міст у Києві. Унаслідок попередніх атак міст закритий для руху транспорту та метро. Про це повідомив мер столиці Віталій Кличко.
Уночі росіяни втретє ударили по Південному мосту в Києві. Наразі міст повністю перекритий для руху транспорту в обох напрямках. Також повністю обмежили рух транспорту мостом Патона з правого на лівий берег. Про це повідомив мер столиці Віталій Кличко.
Що ще відомо? Також частково обмежили рух до однієї смуги на мосту Метро з лівого на правий берег. Громадський транспорт перенаправляють через Дарницький і Подільський мости.
Нагадаємо. 1 жовтня два російські БпЛА вдарили поблизу опорної частини Південного мосту.
Фото: ДСНС
Оновлено. Станом на 17:35 кількість загиблих у Харкові зросла до двох. Також відомо про 31 постраждалого. Серед них — двоє дітей. Про це повідомив очільник Харківської ОВА Олег Синєгубов.
У Немишлянському районі Харкова внаслідок російської атаки загинула одна людина. Є влучання у приватну забудову. Загалом у місті відомо про дев’ятьох постраждалих. Про це повідомив мер Харкова Ігор Терехов.
Що ще відомо? За однією з адрес повністю зруйновано житловий будинок. Під завалами може перебувати людина. У Слобідському районі також зафіксували влучання у приватну забудову.
Фото: Олег Синєгубов / Telegram
Під час пілотного етапу програми «Ветеранський спорт» траплялися випадки, коли деякі учасники знімали кошти готівкою та витрачали їх не за призначенням. У відомстві наголосили, що програму доопрацюють і продовжать на постійній основі у 2027 році. Про це заявили у Міністерстві у справах ветеранів.
Що ще відомо? У відомстві також зазначили, що не можуть перерозподіляти на «Ветеранський спорт» кошти з інших важливих програм. Зокрема, за їхніми словами, ресурс потрібен для виплати одноразової грошової допомоги ветеранам.
Нагадаємо. Кошти, передбачені на програму «Ветеранський спорт» у 2026 році, закінчилися. Подати заявку в «Дії» та отримати виплату в розмірі 1500 гривень буде неможливо. Для запуску жовтневого етапу потрібне додаткове фінансування, однак наразі виділити його з держбюджету неможливо. Водночас міністерство планує продовжити програму у 2027 році та перевести її з експериментального формату на постійну основу.
Російські спецслужби готують гібридні операції, спрямовані на підрив допомоги Україні та послаблення спроможностей Альянсу. Серед ймовірних цілей РФ — приймальні станції супутникового інтернету Starlink, розташовані в європейських державах. Про це повідомляє ГУР.
Що ще відомо? У ГУР кажуть, що Росія планує залучати до таких операцій завербованих агентів у Європі. Українська розвідка попередила партнерів про підготовку Росії до таких операцій.
28 вересня на старому Голосківському кладовищі у Львові завершили ексгумаційні роботи з пошуку останків вояків Війська Польського. Вони тривали з 25 серпня 2026 року. Під час досліджень виявили 113 останків військовослужбовців Війська Польського, які загинули у вересні 1939 року, а також останки 17 військових Вермахту. Про це сьогодні, 2 жовтня, повідомили в Українському інституті національної пам’яті.
Що ще відомо? Під час робіт також знайшли окремі розрізнені останки. Ймовірно, вони належать двом людям. Крім того, під час ексгумації виявили солдатські жетони, медальйони, ґудзики та інші частини уніформи, особисті речі й гільзи.
Хто проводив дослідження? Роботи проводило товариство з обмеженою відповідальністю «Українська пам’ять» за участі польських фахівців з Інституту національної пам’яті Польщі та Вроцлавського медичного університету.
Довідка. За даними УІНП, у вересні 1939 року на території села Голоско Велике біля Львова відбулися бої між підрозділами Вермахту та Війська Польського. Загиблих у бою вояків Війська Польського поховали у братській могилі на території сільського кладовища. У 1958 році село Голоско Велике увійшло до складу Львова.
Фото: УІНП
Україна отримала 2,9 мільярда євро від Європейського Союзу у межах програми Ukraine Facility. Це частина вже передбаченого фінансування. Отримати його вдалося після того, як Україна виконала десять умов у банківській сфері, енергетиці, аграрній політиці, транспорті та інших галузях. Три з них Україна виконала достроково. Про це повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький.
Що ще відомо? Водночас прем’єр-міністр наголосив, що потреба у фінансуванні залишається критичною. За його словами, уряд разом із парламентом працює над якнайшвидшим ухваленням необхідних законопроєктів.
Нагадаємо. Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що ситуація з державними фінансами залишається складною, зокрема через затримку міжнародного фінансування, оскільки Україна не виконала частину зобов’язань перед партнерами. Держава насамперед фінансуватиме оборону, пенсії та соціальні виплати, а також зарплати вчителям, лікарям та іншим працівникам бюджетної сфери. Натомість відкладатимуть видатки, які не є критично важливими.
Сили оборони України уразили нафтопереробний завод «Лукойл-Волгограднефтепереработка» у Волгограді, а також лінійно-виробничу диспетчерську станцію «Самара» в Самарській області РФ. Про це повідомили у Генштабі.
Що ще уразили? Володимир Зеленський повідомив, що українські військові також атакували аеродроми, підприємства, НПЗ, ракетно-космічний центр та склад боєприпасів росіян.
Нагадаємо. Сили оборони України уразили російський склад БпЛА в Донецькій області. На Луганщині також атакували командно-спостережний пункт і ремонтну базу.
Центр громадянських свобод відкрив номінування на Премію імені Ігоря Козловського. До 1 листопада можна висунути на премію людину, ініціативу, проєкт або організацію, які у 2026 році зробили внесок в утвердження людської гідності. Номінувати можна представників різних сфер — культури, освіти, бізнесу, медіа, науки, громадського сектору, війська та інших. Про це НЗЛ повідомили організатори.
Подати заявку на номінацію може будь-хто за посиланням. Також можна самономінуватися.
Кого можна номінувати? На премію можна висунути:
Як обиратимуть лауреата? Кандидатів оцінюватимуть за тим, наскільки важливим був їхній внесок у 2026 році, як він вплинув на утвердження людської гідності, а також за новаторством і тривалістю результатів. Лауреата оголосять 10 грудня.
Хто такий Ігор Козловський? Ігор Козловський — український релігієзнавець і громадський діяч. Після початку російської окупації Донецька він залишився у місті. У 2016 році його ув’язнили російська окупаційна влада. У російській неволі Козловський провів близько 700 днів. У 2023 році Ігор Козловський помер.
Нагадаємо. Першим лауреатом Премії імені Ігоря Козловського у 2025 році став ветеран Олексій Ануля. Він провів майже десять місяців у російському полоні, а після звільнення видав книжку Jingle Bellz.
Фото: надали організатори
В Україні оголосили переможців першого фестивалю AI-реклами AAAIF. Учасники створювали рекламний ролик тривалістю 30–45 секунд для одного із шести вигаданих продуктів. Для роботи вони використовували інструменти штучного інтелекту. Про це НЗЛ розповіли організатори.
Що ще відомо про фестиваль? Участь брали незалежні AI-креатори, працівники креативних і рекламних агенцій і команди авторів. Роботи оцінювали за ідеєю, технічною якістю, відповідністю брифу й загальним враженням. Троє переможців розділили 100 тисяч гривень.
Хто переміг? Перше місце посіла Олена Павліді з роботою «До Смерті Смачно», друге — Олександр Сайфуллін із Krapka, третє — Валерія та Сергій Артеменки з The Anaconda Effect.
Переглянути роботи переможців можна за посиланням.
Хто організував фестиваль? AAAIF провела and action — студія рекламного продакшену й анімації, яка створює рекламні кампанії, відеоконтент і візуальні рішення для брендів.
Міністерство фінансів США запровадили санкції проти російської мережі А7. Росія використала цю систему для проведення оплат через міжнародні банки у 2024 та 2025 роках. Про це повідомили в американському відомстві.
Що відомо про систему А7? Наприкінці 2024 року молдовський проросійський олігарх Ілан Шор та російський державний Промзв’язокбанк заснували фінансову мережу А7.
Зокрема, мережа використовувала компанії-посередники, підроблені документи та неправдиві описи товарів, щоб маскувати платежі, пов’язані з підсанкційними людьми та компаніями.
Хто такий Ілан Шор? Ілан Шор — молдовський олігарх та проросійський політик. У 2019 році він утік з Молдови: спершу до Ізраїлю, а згодом — до Росії. У 2023 році його заочно засудили в Молдові на 15 років у справі про «крадіжку мільярда» з банківської системи та відмивання коштів. Його партію «Шор» заборонили в Молдові у червні 2023 року.
Більше про те, як Росія втручалася у вибори в Молдові і до чого тут Шор — читайте у спецпроєкті The Ukrainians Media та НЗЛ у партнерстві з Центральною виборчою комісією.
Запросіть друга до Спільноти
Вкажіть, будь ласка, контактні дані людини, яку хочете запросити
Придбайте для друга подарунок від TUM
Вкажіть, будь ласка, контактні дані цієї людини, щоби ми надіслали їй посилку
Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
Вхід в кабінет
Відновлення пароля
Вітаємо у спільноті!
