Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
У Миколаєві, Запоріжжі та Полтаві молодіжні ініціативи створюють простори для молоді — через арттерапію, фестивалі, подкасти й настільні ігри. Все це допомагає молодим людям впливати на життя своїх міст. Команда Молодіжної столиці Європи 2025 Львів, в межах якої вдалося організувати можливості для молоді, поділилася трьома історіями з прифронтових міст.
У Запоріжжі робота з молоддю відбувається в умовах постійної небезпеки та повітряних тривог. Близькість фронту впливає не лише на безпекові рішення, а й на внутрішній стан молодих людей. Тому команди ГО «СТЕП» та «Молодь Онлайн» зосередилися на створенні середовищ, де молодь може діяти, а не лише реагувати на обставини.
«Запоріжжя — це не тільки тривоги й 30 км від фронту, а й люди, які живуть тут. Життя “на тривожних валізах” і бажання виїхати складно поєднати з відчуттям сенсу, але маленькі кроки повертають відчуття опори», — зазначає координаторка Оксана Конончук.
Останніми роками команди втілювали освітні, культурні, урбаністичні ініціативи, а також відкривали простори для молоді та ВПО. Формати постійно змінювалися через безпекову ситуацію.
«Ми навчилися працювати в умовах невизначеності. Тут завжди є план Б, а іноді й план В. Але це вчить не зупинятися, а шукати рішення разом із молоддю», — каже Микита Поліщук, молодіжний мер міста Запоріжжя та амбасадор проєкту.
У межах першої хвилі субгрантової підтримки в Запоріжжі вдалося реалізувати кілька ініціатив:
Еко-настолка «Закупись» від Zero Waste ZP — це настільна гра, що навчає молодь і сім’ї екологічним звичкам та відповідальному споживанню. Вона доступна і для відвідувачів, і для молодіжних працівників як спосіб говорити про свідоме споживання через взаємодію та гру.
ГО «Культпрожектор» — платформа для розвитку молодих митців, де підлітки досліджують цифрове мистецтво, вчаться самопрезентації та створюють власні творчі проєкти.
Подкаст «Місто — для молоді» від ГО «Радіо На Дотик» — молодіжний гайд, який простою мовою пояснює, як працює місто і як молодь може на нього впливати.
«ПроУкраїнське: молодь у культурі» — це серія культурних подій, екскурсій і майстер-класів, що допомагали молоді відкривати локальну культуру та ідентичність міста.
У місті команда ГО Active Generation організувала серію арттерапевтичних зустрічей для молоді. Участь могли взяти всі охочі, хто цього потребував. Ідея проєкту виникла після опитування — молодь потребувала простору, де можна було б «видихнути».
«У місті багато активностей, але мало місць, де не треба бути ефективним, а можна бути справжнім. Ми хотіли показати, що турбота про ментальне здоров’я — це не слабкість, а умова розвитку», — каже Сергій Богданцев, голова ГО Active Generation.
За його словами, найважче було подолати недовіру до формату. Не всі одразу вірили, що творчість — це не просто «малювання», а інструмент глибших змін. Арттерапевтичні зустрічі стали регулярними, а подібні практики впроваджують і в інших молодіжних ініціативах Миколаєва.
«Молодь перестає бути пасивним спостерігачем подій у місті й починає відчувати себе суб’єктом змін», — додає Сергій Богданцев.
У Полтаві митець Вартан Маркарʼян та команда НГО «Креативна область мислення» реалізували проєкт «Контури відновлення. Міжпростір» — фестиваль із лекціями, воркшопами, кінопоказами, публічними розмовами та подіями сучасного мистецтва. Заходи проходили у міських просторах і були відкритими для всіх, зокрема для молоді, яка раніше не долучалась до культурних подій.
«Полтава ніби живе між шарами часу: травматичним досвідом війни, інерцією минулого і нечітким уявленням про майбутнє. Ми зрозуміли, що відновлення — це не лише про фізичні простори, а й про відновлення звʼязків, смислів, відчуття присутності й дії», — каже співорганізаторка фестивалю Роксолана Дудка.
Організатори кажуть, що фестиваль став відповіддю на пасивність і відчуження серед молоді.
«Багато хто живе як спостерігач: “Тут нічого не залежить від мене”. Водночас у місті є потенціал, простори та люди, але між ними бракує звʼязків. Ми хотіли зібрати ці фрагменти в один досвід», — каже ініціатор ідеї, співорганізатор фестивалю Вартан Маркар’ян.
На старті організаторам було складно через обмежені ресурси, невелику команду й недовіру до фестивалю у воєнний час. Та на кожну подію приходили нові люди: учасники поверталися з друзями, залишалися після заходів і продовжували розмови поза програмою.
«Коли молодь починає діяти, зникає відчуття безпорадності. Навіть маленька дія дає досвід впливу і змінює ставлення до міста», — підкреслюють організатори.
Фото: надали організатори / БФ «Допоможемо всі разом»
Оновлено. Станом на 18:06 росіяни знову атакували Південний міст у Києві. Унаслідок попередніх атак міст закритий для руху транспорту та метро. Про це повідомив мер столиці Віталій Кличко.
Уночі росіяни втретє ударили по Південному мосту в Києві. Наразі міст повністю перекритий для руху транспорту в обох напрямках. Також повністю обмежили рух транспорту мостом Патона з правого на лівий берег. Про це повідомив мер столиці Віталій Кличко.
Що ще відомо? Також частково обмежили рух до однієї смуги на мосту Метро з лівого на правий берег. Громадський транспорт перенаправляють через Дарницький і Подільський мости.
Нагадаємо. 1 жовтня два російські БпЛА вдарили поблизу опорної частини Південного мосту.
Фото: ДСНС
Оновлено. Станом на 17:35 кількість загиблих у Харкові зросла до двох. Також відомо про 31 постраждалого. Серед них — двоє дітей. Про це повідомив очільник Харківської ОВА Олег Синєгубов.
У Немишлянському районі Харкова внаслідок російської атаки загинула одна людина. Є влучання у приватну забудову. Загалом у місті відомо про дев’ятьох постраждалих. Про це повідомив мер Харкова Ігор Терехов.
Що ще відомо? За однією з адрес повністю зруйновано житловий будинок. Під завалами може перебувати людина. У Слобідському районі також зафіксували влучання у приватну забудову.
Фото: Олег Синєгубов / Telegram
Під час пілотного етапу програми «Ветеранський спорт» траплялися випадки, коли деякі учасники знімали кошти готівкою та витрачали їх не за призначенням. У відомстві наголосили, що програму доопрацюють і продовжать на постійній основі у 2027 році. Про це заявили у Міністерстві у справах ветеранів.
Що ще відомо? У відомстві також зазначили, що не можуть перерозподіляти на «Ветеранський спорт» кошти з інших важливих програм. Зокрема, за їхніми словами, ресурс потрібен для виплати одноразової грошової допомоги ветеранам.
Нагадаємо. Кошти, передбачені на програму «Ветеранський спорт» у 2026 році, закінчилися. Подати заявку в «Дії» та отримати виплату в розмірі 1500 гривень буде неможливо. Для запуску жовтневого етапу потрібне додаткове фінансування, однак наразі виділити його з держбюджету неможливо. Водночас міністерство планує продовжити програму у 2027 році та перевести її з експериментального формату на постійну основу.
Російські спецслужби готують гібридні операції, спрямовані на підрив допомоги Україні та послаблення спроможностей Альянсу. Серед ймовірних цілей РФ — приймальні станції супутникового інтернету Starlink, розташовані в європейських державах. Про це повідомляє ГУР.
Що ще відомо? У ГУР кажуть, що Росія планує залучати до таких операцій завербованих агентів у Європі. Українська розвідка попередила партнерів про підготовку Росії до таких операцій.
28 вересня на старому Голосківському кладовищі у Львові завершили ексгумаційні роботи з пошуку останків вояків Війська Польського. Вони тривали з 25 серпня 2026 року. Під час досліджень виявили 113 останків військовослужбовців Війська Польського, які загинули у вересні 1939 року, а також останки 17 військових Вермахту. Про це сьогодні, 2 жовтня, повідомили в Українському інституті національної пам’яті.
Що ще відомо? Під час робіт також знайшли окремі розрізнені останки. Ймовірно, вони належать двом людям. Крім того, під час ексгумації виявили солдатські жетони, медальйони, ґудзики та інші частини уніформи, особисті речі й гільзи.
Хто проводив дослідження? Роботи проводило товариство з обмеженою відповідальністю «Українська пам’ять» за участі польських фахівців з Інституту національної пам’яті Польщі та Вроцлавського медичного університету.
Довідка. За даними УІНП, у вересні 1939 року на території села Голоско Велике біля Львова відбулися бої між підрозділами Вермахту та Війська Польського. Загиблих у бою вояків Війська Польського поховали у братській могилі на території сільського кладовища. У 1958 році село Голоско Велике увійшло до складу Львова.
Фото: УІНП
Україна отримала 2,9 мільярда євро від Європейського Союзу у межах програми Ukraine Facility. Це частина вже передбаченого фінансування. Отримати його вдалося після того, як Україна виконала десять умов у банківській сфері, енергетиці, аграрній політиці, транспорті та інших галузях. Три з них Україна виконала достроково. Про це повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький.
Що ще відомо? Водночас прем’єр-міністр наголосив, що потреба у фінансуванні залишається критичною. За його словами, уряд разом із парламентом працює над якнайшвидшим ухваленням необхідних законопроєктів.
Нагадаємо. Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що ситуація з державними фінансами залишається складною, зокрема через затримку міжнародного фінансування, оскільки Україна не виконала частину зобов’язань перед партнерами. Держава насамперед фінансуватиме оборону, пенсії та соціальні виплати, а також зарплати вчителям, лікарям та іншим працівникам бюджетної сфери. Натомість відкладатимуть видатки, які не є критично важливими.
Сили оборони України уразили нафтопереробний завод «Лукойл-Волгограднефтепереработка» у Волгограді, а також лінійно-виробничу диспетчерську станцію «Самара» в Самарській області РФ. Про це повідомили у Генштабі.
Що ще уразили? Володимир Зеленський повідомив, що українські військові також атакували аеродроми, підприємства, НПЗ, ракетно-космічний центр та склад боєприпасів росіян.
Нагадаємо. Сили оборони України уразили російський склад БпЛА в Донецькій області. На Луганщині також атакували командно-спостережний пункт і ремонтну базу.
Центр громадянських свобод відкрив номінування на Премію імені Ігоря Козловського. До 1 листопада можна висунути на премію людину, ініціативу, проєкт або організацію, які у 2026 році зробили внесок в утвердження людської гідності. Номінувати можна представників різних сфер — культури, освіти, бізнесу, медіа, науки, громадського сектору, війська та інших. Про це НЗЛ повідомили організатори.
Подати заявку на номінацію може будь-хто за посиланням. Також можна самономінуватися.
Кого можна номінувати? На премію можна висунути:
Як обиратимуть лауреата? Кандидатів оцінюватимуть за тим, наскільки важливим був їхній внесок у 2026 році, як він вплинув на утвердження людської гідності, а також за новаторством і тривалістю результатів. Лауреата оголосять 10 грудня.
Хто такий Ігор Козловський? Ігор Козловський — український релігієзнавець і громадський діяч. Після початку російської окупації Донецька він залишився у місті. У 2016 році його ув’язнили російська окупаційна влада. У російській неволі Козловський провів близько 700 днів. У 2023 році Ігор Козловський помер.
Нагадаємо. Першим лауреатом Премії імені Ігоря Козловського у 2025 році став ветеран Олексій Ануля. Він провів майже десять місяців у російському полоні, а після звільнення видав книжку Jingle Bellz.
Фото: надали організатори
В Україні оголосили переможців першого фестивалю AI-реклами AAAIF. Учасники створювали рекламний ролик тривалістю 30–45 секунд для одного із шести вигаданих продуктів. Для роботи вони використовували інструменти штучного інтелекту. Про це НЗЛ розповіли організатори.
Що ще відомо про фестиваль? Участь брали незалежні AI-креатори, працівники креативних і рекламних агенцій і команди авторів. Роботи оцінювали за ідеєю, технічною якістю, відповідністю брифу й загальним враженням. Троє переможців розділили 100 тисяч гривень.
Хто переміг? Перше місце посіла Олена Павліді з роботою «До Смерті Смачно», друге — Олександр Сайфуллін із Krapka, третє — Валерія та Сергій Артеменки з The Anaconda Effect.
Переглянути роботи переможців можна за посиланням.
Хто організував фестиваль? AAAIF провела and action — студія рекламного продакшену й анімації, яка створює рекламні кампанії, відеоконтент і візуальні рішення для брендів.
Міністерство фінансів США запровадили санкції проти російської мережі А7. Росія використала цю систему для проведення оплат через міжнародні банки у 2024 та 2025 роках. Про це повідомили в американському відомстві.
Що відомо про систему А7? Наприкінці 2024 року молдовський проросійський олігарх Ілан Шор та російський державний Промзв’язокбанк заснували фінансову мережу А7.
Зокрема, мережа використовувала компанії-посередники, підроблені документи та неправдиві описи товарів, щоб маскувати платежі, пов’язані з підсанкційними людьми та компаніями.
Хто такий Ілан Шор? Ілан Шор — молдовський олігарх та проросійський політик. У 2019 році він утік з Молдови: спершу до Ізраїлю, а згодом — до Росії. У 2023 році його заочно засудили в Молдові на 15 років у справі про «крадіжку мільярда» з банківської системи та відмивання коштів. Його партію «Шор» заборонили в Молдові у червні 2023 року.
Більше про те, як Росія втручалася у вибори в Молдові і до чого тут Шор — читайте у спецпроєкті The Ukrainians Media та НЗЛ у партнерстві з Центральною виборчою комісією.
Запросіть друга до Спільноти
Вкажіть, будь ласка, контактні дані людини, яку хочете запросити
Придбайте для друга подарунок від TUM
Вкажіть, будь ласка, контактні дані цієї людини, щоби ми надіслали їй посилку
Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
Вхід в кабінет
Відновлення пароля
Вітаємо у спільноті!
