«Кіборги. Герої не вмирають», 2017
Режисер стрічки, український кіноартист Ахтем Сеїтаблаєв служить у підрозділі Сил територіальної оборони ЗСУ. Серед акторів — волонтер Андрій Ісаєнко, який у фільмі зіграв солдата з позивним «Субота». З початку повномасштабної війни він відправив на фронт кілька карет швидкої допомоги для українських військових.
«Чорний ворон», 2019
У художньому фільмі знялись одразу два українські захисники. Андрій Федінчик з початком війни в Україні одразу ж поповнив ряди тероборони Житомира. Володимир Ращук добровольцем пішов на війну, нині актор — нацгвардієць та командир роти.
У сюжеті йдеться про боротьбу повстанців проти окупаційної комуністичної влади в 1920-х роках у Холодному Ярі.
«Крути 1918», 2019
Головні ролі в історичному фільмі зіграли українські актори театру та кіно Олексій Тритенко та Андрій Федінчик. З початку війни вони вступили до лав тероборони ЗСУ.
У стрічці йдеться про бій під Крутами у січні 1918 року між молодими військовими-курсантами Української Народної Республіки та військами Радянської Росії.
«Тіні незабутих предків», 2013
У молодіжному містичному трилері роль Вови зіграв український актор, співак та композитор Павло Лі. На початку російського вторгнення Павло став волонтером в Ірпені, допомагав людям з евакуацією. Хлопець загинув 6 березня 2022 року. Цивільне авто, в якому він їхав з товаришами, потрапило під обстріл окупантів.
Кінострічка про протистояння підлітків зі злими духами карпатських лісів. Хлопці та дівчата мають подолати свої страхи та зупинити стародавнє зло.
«Носоріг», 2021
Головна роль у фільмі «Носоріг» — кінодебют українського громадського діяча Сергія Філімонова. У 2014 році з перших днів російсько-української війни він потрапив до складу добровольчого батальйону «Азов». Брав участь у визволенні Маріуполя, Мар’їнки, в боях за Іловайськ. У лавах ЗСУ служить й режисер фільму Олег Сенцов — громадський активіст, кінорежисер, сценарист та письменник.
Історія, заснована на реальних подіях 1990-х років в Україні. Головний герой фільму на прізвисько Носоріг потрапляє до кримінального світу і починає свій кривавий шлях, який приведе його зовсім не туди, куди він очікував.
«Доброволець», 2020
Український телесеріал режисера Ахтема Сеїтаблаєва — солдата ТРО та пресофіцера ЗСУ.
Добровольців АТО повернулися з фронту й намагаються адаптуватися до мирного життя. Капітан-розвідник Дмитро — єдиний, хто вижив після ворожого обстрілу. Він відчуває провину за загибель своїх товаришів та розуміє, що мусить продовжити бій…
«Номери», 2020
Сценарій фільму базується на однойменній п’єсі Олега Сенцова, який з Ахтемом Сеїтаблаєвим стали режисерами стрічки. З початку повномасштабної війни чоловіки поповнюють лави ЗСУ. Разом з колегами по кіномайданчику проходить службу в Силах оборони України й Максим Девізоров.
У фільмі йдеться про ув’язнене суспільство, яке намагається побороти свої страхи та отримати свободу. Номери повстають проти режиму, відмовляються від старої системи, але чи буде нова краща за попередню?
«Гіркі жнива», 2017
Серед акторів-українців — Олександр Печериця. На третій день повномасштабного вторгнення чоловік пішов добровольцем у Харківську ТРО. Нині артист служить піхотинцем у 128 батальйоні.
Перша англомовна художня кінокартина про Голодомор 1932-1933 років, яка започаткувала серію фільмів про ідентичність України. Канадський фільм про історію кохання в розпал штучного голоду та сталінських репресій.
«Черкаси», 2019
Актори та учасники знімальної групи фільму поповнили ряди захисників України й у реальному житті. Серед них — Євген Авдєєнко, Роман Семисал, Михайло Воскобойник, Олесь Каціон, Руслан Коваль, Олег Щербина та Віктор Онисько. З перших днів повномасштабної війни зі зброєю у руках вони боронять нашу землю у лавах ЗСУ.
Стрічка «заснована на реальних подіях і розповідає про однойменний мінний тральщик, заблокований російськими військами під час окупації Криму. Три тижні корабель «» «Черкаси»чинив опір ворогу і став єдиним із дев’яти українських суден, що не спустив державний прапор.
Фото: susidy.city
Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики.
Оновлено. Станом на 18:50 омбудсмен Дмитро Лубінець підтвердив заяву Меланії Трамп про гуманітарну місію в Олешках. За домовленістю, буде забезпечено режим тиші, доставлений гуманітарний вантаж і вільне пересування цивільного населення з міста.
Україна і Росія домовилися про тимчасове припинення бойових дій в Олешках на Херсонщині із 29 жовтня для забезпечення гуманітарної допомоги та підготовки евакуації цивільних. Про це повідомили в Білому домі.
Що ще відомо? Там додали, що домовленості вдалося досягнути за посередництва першої леді США Меланії Трамп.
Перша леді зазначила, що представники обох країн відвідуватимуть жителів удома, визначатимуть їхні потреби й допомагатимуть охочим евакуюватися до обраного місця. Процес супроводжуватиме американська медіаорганізація.
Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що максимальний рівень бронювання, зокрема для енергетики та оборонно-промислового комплексу (ОПК), більше не становитиме 100%. Підприємства зможуть просити про більший відсоток, якщо обґрунтують необхідність.
Що ще зміниться? Підприємства зможуть бронювати 100% працівників, якщо регулярно добровільно залучатимуть частину з них до військової служби. Працівник має заздалегідь знати, де й скільки служитиме. За ним зберігатимуть робоче місце та зарплату. Механізм мають розробити Міноборони й Мінекономіки разом із бізнесом до 1 грудня.
Статус критичного підприємства більше не залежатиме від його економічних показників. Галузеві та регіональні критерії переглянуть і перевірятимуть на зловживання.
Упродовж вересня росіяни пошкодили близько десяти українських датацентрів. Росія також посилює кібератаки на українські державні інформаційні системи та бізнес, зокрема використовує технології штучного інтелекту. Про це повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький.
Що ще відомо? Уряд доручив усім органам виконавчої влади терміново створити команди з кібербезпеки, закупити необхідне програмне забезпечення та запустити його в роботу.
За словами Корецького, ключові державні органи у цифровій сфері вже можуть протидіяти кібератакам із використанням штучного інтелекту. Такий рівень захисту мають забезпечити й інші державні установи.
Нагадаємо. 19 жовтня внаслідок російської балістичної атаки в Києві виведено з ладу обладнання й інфраструктуру датацентру «Датагруп». Його відновлення та подальша робота неможливі.
Унаслідок російської атаки на Чернігів одна людина загинула, ще 25 постраждали. Пошкоджено будівлі двох підприємств. Про це повідомили в ДСНС і обласній прокуратурі міста.
Що ще відомо? Унаслідок атаки виникла пожежа й сталися руйнування будівель.
Нагадаємо. РФ атакувала Полтавщину, Сумщину, Житомирщину і Дніпропетровщину.
Фото: ДСНС
Оновлено. До України повернули п’ятьох військових, які пережили російський теракт в Оленівці. Йдеться не про тих, кого вважали загиблими. Спочатку у першоджерелі — повідомленні на сторінці Володимира Зеленського — йшлося про загиблих. Проте зараз повідомлення оновили.
Оновлено. Станом на 15:24 омбудсман Дмитро Лубінець розповів, що вдалося повернути найбільшу кількість засуджених військових — 86. Також до України повернувся один військовослужбовець «Айдару».
З російського полону повернули 261 українського військового і дев’ятьох цивільних. Серед тих, хто повертається, п’ятеро людей, яких вважали загиблими під час російського теракту в Оленівці в липні 2022 року. Про це повідомив Володимир Зеленський.
Що ще відомо? До України повертаються військовослужбовці, які воювали на Донецькому, Луганському, Харківському, Запорізькому, Херсонському, Київському, Миколаївському та Чернігівському напрямках, а також оборонці ЧАЕС.
Серед звільнених — 38 офіцерів, бійці різних підрозділів, зокрема «Азову», а також військові, які потрапили в полон ще у 2018 та 2020 роках. Дев’ятеро повернених — важкохворі.
Фото: Володимир Зеленський / Telegram
Під час сьогоднішнього обміну до України вдалося повернути 61 військового 12-ї бригади «Азов». Серед них — 35 бійців окремого загону спеціального призначення «Азов», які боронили Маріуполь. Про це повідомив командир 1-го корпусу НГУ «Азов» Денис Прокопенко.
Що ще відомо? Денис Прокопенко зазначив, що в полоні ще залишаються понад 500 азовців.
Нагадаємо. Під час обміну 5 червня з російського полону повернули 33 бійців 1-го корпусу Нацгвардії «Азов». Серед них — два воїни окремого загону спеціального призначення «Азов», які боронили Маріуполь.
Контекст. Сьогодні, 23 жовтня, з російського полону повернули 261 українського військового і дев’ятьох цивільних. Серед тих, хто повертається, п’ятеро людей, яких вважали загиблими під час російського теракту в Оленівці в липні 2022 року.
Фото: Володимир Зеленський / Telegram
На підконтрольну Україні територію повернули сімох цивільних з тимчасово окупованих територій. Серед них — 90-річна маломобільна жінка та 50-річна українка, яка перенесла інфаркт і інсульт. Водночас Україна повернула до Росії сімох людей. Про це повідомив омбудсман Дмитро Лубінець.
Що ще відомо? Також вдалося повернути матір із дитиною. На початку повномасштабного вторгнення вони опинилися в Маріуполі й через бойові дії та окупацію не могли повернутися до родини.
Нагадаємо. У межах Bring Kids Back з тимчасово окупованої території вдалося повернути трьох дітей.
Сили оборони України уразили місце зберігання, підготовки й пуску ударних БпЛА армії РФ у Донецьку, а також пункт управління російського підрозділу в Криму. Про це повідомили в Генштабі.
Що ще атакували? Українські військові також уразили склад боєприпасів і матеріально-технічних засобів росіян на Донеччині і Запоріжжі. Крім того, завдали удару по зосередженню живої сили підрозділу зі складу «Рубікон» в Запорізькій області.
Що ще відомо? У Генштабі також додали, що наразі ще фіксуються випадки втрат зв’язку у роботі Starlink/StarShield на певних швидкостях.
Нагадаємо. Дональд Трамп повідомив, що Ілон Маск зняв обмеження швидкості для військової версії Starlink в Україні. Однак він відмовився уточнити, чи телефонував особисто Маску з щодо цієї ситуації.
Оновлено. Станом на 12:14 у Міноборони наразі немає підтверджень, що обмеження роботи Starlink/Starshield зняли. Про це повідомили джерела «Суспільного» в міністерстві.
Дональд Трамп повідомив, що Ілон Маск зняв обмеження швидкості для військової версії Starlink в Україні. Однак він відмовився уточнити, чи телефонував особисто Маску з цього приводу. Про це повідомляє «Суспільне».
Що передувало? Учора, 22 жовтня, The Wall Street Journal писало, що Трамп зателефонував Маскові й попросив зняти обмеження на використання Starlink в Україні. За даними видання, Президент США сказав американському бізнесмену, що його не влаштовує обмеження швидкості, яке досі діє.
Нагадаємо. Майже 20 конгресменів США підписали груповий лист, у якому закликають дозволити Україні застосовувати Starlink для ураження місць запуску на території Росії.
Контекст. 14 жовтня запровадили обмеження швидкості роботи терміналів Starlink під час руху. Вони стосуються «військового пакету» послуг StarShield.
15 жовтня власник SpaceX Ілон Маск повідомив, що ліміти швидкості для військового пакета Starshield залежать не від його компанії, а від уряду США.
19 жовтня Володимир Зеленський заявив, що сигнал обмежити роботу Starlink на високих швидкостях надійшов від уряду США, а технічно це реалізувала SpaceX. Водночас міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що адміністрація Президента США не давала вказівок обмежувати роботу Starlink для України. Про це раніше також заявили Дональд Трамп і держсекретар Марко Рубіо.
21 жовтня The Wall Street Journal з посиланням на американських посадовців повідомило, що засновник SpaceX Ілон Маск розпорядився обмежити роботу військової версії Starlink.
Фото: Білий дім
Документальну українську стрічку To Die to Live відібрали до Балтійського конкурсу документального кіно 30-го Талліннського міжнародного кінофестивалю «Темні ночі». Про це повідомили в Держкіно.
Про що фільм? У сюжеті кінострічки To Die to Live — історія трьох українських добровольців: Шахти, Танцюриста та Гончара. У 2014 році вони без військового досвіду долучилися до ЗСУ. Після двох років на фронті чоловіки намагалися повернутися до мирного життя, однак після початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року знову приєдналися до війська.
Хто створив? Фільм створено в копродукції України, Латвії та Словаччини. Режисерка стрічки — Юлія Гонтарук. Загалом фільм знімали впродовж 12 років.
Довідка. Талліннський кінофестиваль — один із найбільших кінофестивалів Північної Європи. Його проводять у столиці Естонії з 1997 року. Щороку в програмі показують близько 250 повнометражних і 300 короткометражних фільмів з різних країн. У 2026 році фестиваль відбудеться з 6 до 22 листопада.
Фото: кадр з трейлеру
Запросіть друга до Спільноти
Вкажіть, будь ласка, контактні дані людини, яку хочете запросити
Придбайте для друга подарунок від TUM
Вкажіть, будь ласка, контактні дані цієї людини, щоби ми надіслали їй посилку
Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
Вхід в кабінет
Відновлення пароля
Вітаємо у спільноті!