Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
Держава у тіні імперій
Корея — порівняно невеликий півострів, площа якого майже втричі менша за Україну. Протягом історії ця країна була затиснута між величезним Китаєм і традиційно войовничою Японією. Століттями ці великі сили змагалися за владу над місцевими державами, але остаточно завоювати й підкорити корейців не могли. Усе змінилося у 20 столітті. Ослаблена Корея, після століть ізоляції та десятиліть заворушень, опинилася у руках японських імператорів. 1905 року, після перемоги Японії у війні з Росією, корейці опинилися під протекторатом Токіо. А вже за п’ять років, без жодних виправдань, Корею насильно включили до складу Японської імперії.
Тоді почалася колонізація. Корейську мову і культуру забороняли, історичні й культурні пам’ятки окупанти викрадали та вивозили на свій острів. Забороняли навіть корейські імена, насаджуючи натомість японські. Очікувано, це спричинило зародження руху опору в Кореї. Проте Японська імперія була надто могутньою, і щоб її зупинити, знадобилося більше часу, країн та ядерних бомб.
Корейська війна
Під час Другої світової війни окуповану Корею взяли під контроль війська двох тодішніх союзників: США, яким дістався південь, і СРСР, що зайняв північ. Вони хотіли, щоб після війни дві частини півострова знову об’єдналися в єдину Корейську державу. Але переговори не дали результату. Вашингтон і Москва наближалися до Холодної війни, світ ділили на сфери впливу, і Корея стала одним із найгарячіших кордонів.
На півдні, під наглядом американців, проголосили Республіку Корею, проте американці здебільшого її залишили. На півночі, за наказами комуністичних керівників, створили КНДР. Поки Південна Корея помалу оговтувалася від окупації, СРСР і Китай активно нарощували військову потугу Півночі. Тоді почалася війна: комуністи пішли в наступ і майже повністю захопили півострів. Тут уже втрутилися американці і кардинально змінили ситуацію на фронті. Фактично, вся Корея опинилася під контролем Півдня.
Але цього разу у війну вступив Китай, відправивши величезну армію, яка відкинула американців знову назад. Зрештою, бої точилися майже на лінії колишнього поділу Кореї між СРСР та США. Жодна зі сторін не могла перемогти іншу. Тим часом втрати й руйнування були колосальними: загинуло щонайменше 2,5 млн людей. Попри це, жодні перемовини не приносили результату, адже позиції сторін залишалися непримиренними. Лише після смерті Сталіна вдалося досягти припинення вогню. Корея залишилася поділеною, а між Півднем і Північчю створили демілітаризовану зону. З того часу минуло багато десятиліть. КНДР досі залежна від допомоги Китаю та РФ, а її громадяни живуть під гнітом одного з найжорстокіших тоталітарних режимів світу. Водночас Південна Корея стала багатою та успішною країною, де панують демократія та особисті свободи. Єдність півострова у близькому майбутньому залишається малоймовірною.
Як щодо України?
Порівнювати корейський сценарій з українською реальністю досить складно. По-перше, в нас війна триває не між двома версіями однієї держави. Тобто ніхто не буде створювати окремої проросійської України, а на окупованих територіях українців чекатимуть лише репресії, депортації та насильна асиміляція. В такому разі очікувати майбутнього повернення територій буде майже неможливо.
По-друге, рівень американської (та й будь-якої іноземної) допомоги Україні значно нижчий порівняно з тим, що отримувала Корея. Вашингтон вкладає в нашу боротьбу у багато разів менше, ніж свого часу в корейську, не кажучи вже про те, що на боці Південної Кореї воювала велика кількість американських солдатів.
Якщо порівнювати корейську та російсько-українську війни з погляду більш-менш стабільної лінії фронту та виснаження сил сторін, то аналогія буде недосконалою.
По-перше, немає жодних ознак, що Росія хоче зупинити свої спроби завоювати всю Україну. Про такі бажання відкрито говорять майже всі російські високопосадовці, включно з Путіним. Можна хіба припустити, що, як і в Корейській війні після смерті Сталіна, у війні Росії проти України ситуація може змінитися після смерті Путіна. Проте це досить непевне припущення, яке не має жодних підтверджень.
Якщо війна все ж зупиниться по лінії фронту з демілітаризованою зоною, і такі умови влаштують Україну та Росію, постане ще одне питання. Що стримуватиме Кремль від нового нападу на Україну після того, як він оговтається? Південна Корея покладалася на підтримку свого великого ядерного заступника — США. В України наразі таких гарантій безпеки немає.
Навіть якщо українці погодяться на втрату частини території, для впровадження в Україні корейського сценарію бракуватиме двох ключових факторів: гарантій безпеки від наших союзників та бажання Москви йти хоч на якісь компроміси. Якщо ж, попри всі ці труднощі, таки вдалося б досягти угоди, це означало б що агресор вийшов у плюс після війни, що міжнародне право не працює і що найбільш надійною гарантією безпеки для країн є ядерна зброя. Це б означало новий дивовижний світ неймовірних загроз і безлічі війн. Втім, можливо ми вже живемо саме у такому світі.
Автор статті: Дмитро Спорняк
Фото: Wikipedia
Оновлено. Станом на 18:06 росіяни знову атакували Південний міст у Києві. Унаслідок попередніх атак міст закритий для руху транспорту та метро. Про це повідомив мер столиці Віталій Кличко.
Уночі росіяни втретє ударили по Південному мосту в Києві. Наразі міст повністю перекритий для руху транспорту в обох напрямках. Також повністю обмежили рух транспорту мостом Патона з правого на лівий берег. Про це повідомив мер столиці Віталій Кличко.
Що ще відомо? Також частково обмежили рух до однієї смуги на мосту Метро з лівого на правий берег. Громадський транспорт перенаправляють через Дарницький і Подільський мости.
Нагадаємо. 1 жовтня два російські БпЛА вдарили поблизу опорної частини Південного мосту.
Фото: ДСНС
Оновлено. Станом на 17:35 кількість загиблих у Харкові зросла до двох. Також відомо про 31 постраждалого. Серед них — двоє дітей. Про це повідомив очільник Харківської ОВА Олег Синєгубов.
У Немишлянському районі Харкова внаслідок російської атаки загинула одна людина. Є влучання у приватну забудову. Загалом у місті відомо про дев’ятьох постраждалих. Про це повідомив мер Харкова Ігор Терехов.
Що ще відомо? За однією з адрес повністю зруйновано житловий будинок. Під завалами може перебувати людина. У Слобідському районі також зафіксували влучання у приватну забудову.
Фото: Олег Синєгубов / Telegram
Під час пілотного етапу програми «Ветеранський спорт» траплялися випадки, коли деякі учасники знімали кошти готівкою та витрачали їх не за призначенням. У відомстві наголосили, що програму доопрацюють і продовжать на постійній основі у 2027 році. Про це заявили у Міністерстві у справах ветеранів.
Що ще відомо? У відомстві також зазначили, що не можуть перерозподіляти на «Ветеранський спорт» кошти з інших важливих програм. Зокрема, за їхніми словами, ресурс потрібен для виплати одноразової грошової допомоги ветеранам.
Нагадаємо. Кошти, передбачені на програму «Ветеранський спорт» у 2026 році, закінчилися. Подати заявку в «Дії» та отримати виплату в розмірі 1500 гривень буде неможливо. Для запуску жовтневого етапу потрібне додаткове фінансування, однак наразі виділити його з держбюджету неможливо. Водночас міністерство планує продовжити програму у 2027 році та перевести її з експериментального формату на постійну основу.
Російські спецслужби готують гібридні операції, спрямовані на підрив допомоги Україні та послаблення спроможностей Альянсу. Серед ймовірних цілей РФ — приймальні станції супутникового інтернету Starlink, розташовані в європейських державах. Про це повідомляє ГУР.
Що ще відомо? У ГУР кажуть, що Росія планує залучати до таких операцій завербованих агентів у Європі. Українська розвідка попередила партнерів про підготовку Росії до таких операцій.
28 вересня на старому Голосківському кладовищі у Львові завершили ексгумаційні роботи з пошуку останків вояків Війська Польського. Вони тривали з 25 серпня 2026 року. Під час досліджень виявили 113 останків військовослужбовців Війська Польського, які загинули у вересні 1939 року, а також останки 17 військових Вермахту. Про це сьогодні, 2 жовтня, повідомили в Українському інституті національної пам’яті.
Що ще відомо? Під час робіт також знайшли окремі розрізнені останки. Ймовірно, вони належать двом людям. Крім того, під час ексгумації виявили солдатські жетони, медальйони, ґудзики та інші частини уніформи, особисті речі й гільзи.
Хто проводив дослідження? Роботи проводило товариство з обмеженою відповідальністю «Українська пам’ять» за участі польських фахівців з Інституту національної пам’яті Польщі та Вроцлавського медичного університету.
Довідка. За даними УІНП, у вересні 1939 року на території села Голоско Велике біля Львова відбулися бої між підрозділами Вермахту та Війська Польського. Загиблих у бою вояків Війська Польського поховали у братській могилі на території сільського кладовища. У 1958 році село Голоско Велике увійшло до складу Львова.
Фото: УІНП
Україна отримала 2,9 мільярда євро від Європейського Союзу у межах програми Ukraine Facility. Це частина вже передбаченого фінансування. Отримати його вдалося після того, як Україна виконала десять умов у банківській сфері, енергетиці, аграрній політиці, транспорті та інших галузях. Три з них Україна виконала достроково. Про це повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький.
Що ще відомо? Водночас прем’єр-міністр наголосив, що потреба у фінансуванні залишається критичною. За його словами, уряд разом із парламентом працює над якнайшвидшим ухваленням необхідних законопроєктів.
Нагадаємо. Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що ситуація з державними фінансами залишається складною, зокрема через затримку міжнародного фінансування, оскільки Україна не виконала частину зобов’язань перед партнерами. Держава насамперед фінансуватиме оборону, пенсії та соціальні виплати, а також зарплати вчителям, лікарям та іншим працівникам бюджетної сфери. Натомість відкладатимуть видатки, які не є критично важливими.
Сили оборони України уразили нафтопереробний завод «Лукойл-Волгограднефтепереработка» у Волгограді, а також лінійно-виробничу диспетчерську станцію «Самара» в Самарській області РФ. Про це повідомили у Генштабі.
Що ще уразили? Володимир Зеленський повідомив, що українські військові також атакували аеродроми, підприємства, НПЗ, ракетно-космічний центр та склад боєприпасів росіян.
Нагадаємо. Сили оборони України уразили російський склад БпЛА в Донецькій області. На Луганщині також атакували командно-спостережний пункт і ремонтну базу.
Центр громадянських свобод відкрив номінування на Премію імені Ігоря Козловського. До 1 листопада можна висунути на премію людину, ініціативу, проєкт або організацію, які у 2026 році зробили внесок в утвердження людської гідності. Номінувати можна представників різних сфер — культури, освіти, бізнесу, медіа, науки, громадського сектору, війська та інших. Про це НЗЛ повідомили організатори.
Подати заявку на номінацію може будь-хто за посиланням. Також можна самономінуватися.
Кого можна номінувати? На премію можна висунути:
Як обиратимуть лауреата? Кандидатів оцінюватимуть за тим, наскільки важливим був їхній внесок у 2026 році, як він вплинув на утвердження людської гідності, а також за новаторством і тривалістю результатів. Лауреата оголосять 10 грудня.
Хто такий Ігор Козловський? Ігор Козловський — український релігієзнавець і громадський діяч. Після початку російської окупації Донецька він залишився у місті. У 2016 році його ув’язнили російська окупаційна влада. У російській неволі Козловський провів близько 700 днів. У 2023 році Ігор Козловський помер.
Нагадаємо. Першим лауреатом Премії імені Ігоря Козловського у 2025 році став ветеран Олексій Ануля. Він провів майже десять місяців у російському полоні, а після звільнення видав книжку Jingle Bellz.
Фото: надали організатори
В Україні оголосили переможців першого фестивалю AI-реклами AAAIF. Учасники створювали рекламний ролик тривалістю 30–45 секунд для одного із шести вигаданих продуктів. Для роботи вони використовували інструменти штучного інтелекту. Про це НЗЛ розповіли організатори.
Що ще відомо про фестиваль? Участь брали незалежні AI-креатори, працівники креативних і рекламних агенцій і команди авторів. Роботи оцінювали за ідеєю, технічною якістю, відповідністю брифу й загальним враженням. Троє переможців розділили 100 тисяч гривень.
Хто переміг? Перше місце посіла Олена Павліді з роботою «До Смерті Смачно», друге — Олександр Сайфуллін із Krapka, третє — Валерія та Сергій Артеменки з The Anaconda Effect.
Переглянути роботи переможців можна за посиланням.
Хто організував фестиваль? AAAIF провела and action — студія рекламного продакшену й анімації, яка створює рекламні кампанії, відеоконтент і візуальні рішення для брендів.
Міністерство фінансів США запровадили санкції проти російської мережі А7. Росія використала цю систему для проведення оплат через міжнародні банки у 2024 та 2025 роках. Про це повідомили в американському відомстві.
Що відомо про систему А7? Наприкінці 2024 року молдовський проросійський олігарх Ілан Шор та російський державний Промзв’язокбанк заснували фінансову мережу А7.
Зокрема, мережа використовувала компанії-посередники, підроблені документи та неправдиві описи товарів, щоб маскувати платежі, пов’язані з підсанкційними людьми та компаніями.
Хто такий Ілан Шор? Ілан Шор — молдовський олігарх та проросійський політик. У 2019 році він утік з Молдови: спершу до Ізраїлю, а згодом — до Росії. У 2023 році його заочно засудили в Молдові на 15 років у справі про «крадіжку мільярда» з банківської системи та відмивання коштів. Його партію «Шор» заборонили в Молдові у червні 2023 року.
Більше про те, як Росія втручалася у вибори в Молдові і до чого тут Шор — читайте у спецпроєкті The Ukrainians Media та НЗЛ у партнерстві з Центральною виборчою комісією.
Запросіть друга до Спільноти
Вкажіть, будь ласка, контактні дані людини, яку хочете запросити
Придбайте для друга подарунок від TUM
Вкажіть, будь ласка, контактні дані цієї людини, щоби ми надіслали їй посилку
Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
Вхід в кабінет
Відновлення пароля
Вітаємо у спільноті!
