Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
Є такі думки, що фронт тримається виключно на безпілотниках, водночас у соцмережах деякі військові вважають, що професія оператора дрона не така важлива. Як ви прокоментуєте такі тези?
«Кожна з цих думок є помилковою: війна — це складний механізм, де кожна деталь відіграє свою роль. Заберіть хоча б одну — і механізм розсиплеться. Уявіть БпЛА без піхоти: можна знімати гарні відео та прикольні ураження, але хтось усе одно має тримати позиції. Бо якщо нікому їх утримувати — ці позиції вже не наші. Так само і піхота без БпЛА: вона може стояти й утримувати позицію, але, зважаючи на реалії сучасної війни, це триватиме, на жаль, недовго. Або ж БпЛА й піхота без логістики — це, можливо, закінчиться ще швидше, ніж попередні варіанти», — коментує такі тези боєць із позивним Мігрант, зовнішній пілот розвідувальних БпЛА.
З власного досвіду військовий каже, що найбільший вплив на хід бойових дій вносять піхота, БпЛА і логістика. Водночас, за словами Мігранта, «у результаті все одно за всіх вигрібає піхота».
Яка роль БпЛА у цій війні?
«Зараз БпЛА увійшли практично в усі сфери цієї війни й діють на всіх її рівнях — від тактичного до стратегічного. Ми впливаємо як на поле бою, так і на стратегічні завдання. Я вважаю, що БпЛА в сучасній війні — надзвичайно важливі. Без них ми вже не можемо воювати», — розповідає Мігрант.
Чи в батальйоні використовували технології штучного інтелекту і наскільки вони ефективні в бойових умовах?
«З мого досвіду використання це досить таки ефективно. Однак це не може стати панацеєю, тому що є певні складнощі при виробництві й з використанням. До того ж, на кожен меч завжди знайдеться щит. Проте в бригаді вже застосовують ці технології: вони допомагають щонайменше обходити певні ділянки, захищені РЕБом, та вражати цілі, недоступні для звичайних методів ураження», — розповідає про свій досвід Мігрант.
Чи поєднуєте ви повітряні та наземні безпілотні системи, і які з них використовуєте частіше?
«Наземні комплекси зазвичай використовуємо для евакуації поранених.
Є ділянки, де доводиться йти по “трьохсотого” — це можна зробити за допомогою робота. Якщо ж це роблять люди, то часто вони отримують поранення — ворог бачив їх і знову завдавав удару», — розповідає боєць із позивним Консул, штаб-сержант батальйону «Antares».
Росіяни фактично полюють на наші евакуаційні групи, щоб завдати повторного удару. «Був випадок: наші сусіди дістали поранення біля позицій, а росіяни постійно караулили із “мавіками” зі скидами. Вони робили так звані каруселі: чекали, поки хтось із наших підійде забрати поранених, скидали боєприпас, потім прилітав інший “мавік” — теж зі скидом, і вони так змінювалися групами».
Також у батальйоні використовують повітряні комплекси — «крила» і «бомбери». «Для дальньої розвідки та пошуку ворожої артилерії використовуємо ударні “крила”. Вони б’ють на значно більші відстані, ніж FPV-дрони. І ураження набагато сильніше — можна завдавати ударів навіть по артилерійських системах», — пояснює боєць.
«”Бомбери” несуть велику вагу і працюють по ворожих позиціях, бліндажах, і навіть можуть скинути теемки [міна – ред.]. Був випадок, коли під час штурму в Спірному БМП висаджувала ворожу піхоту, і наш побратим так влучно скинув теемки, що вся піхота — 10 людей, які висадилися — була уражена. Вони [росіяни – ред.] просто лягли».
Бійцю із позивним Консул — штаб-сержанту батальйону «Antares» — 24 роки. У війську він з березня 2020 року. Тоді пішов на контракт і служив у бригаді охорони дипломатичних представництв і консульських установ. Потрапивши до бригади «Рубіж» спершу служив в роті розвідки, а вже згодом перевівся до роти ударних безпілотників. Тож Консул може порівняти два різні досвіди служби.
«Бригадна розвідка — це дуже складна робота, і хлопці, які нині її виконують, заслуговують на величезну повагу. Можливо, це читатимуть мої побратими: я щиро дякую їм за все, що вони зробили для мого розвитку. БпЛА може спостерігати за всім, завдавати ураження, але саме витягати хлопців, займати позиції, штурмувати ворожі укріплення — усе це робить бригадна розвідка», — каже військовий.
За словами Консула, в підрозділі БпЛА працюєш не стільки фізично, скільки інтелектуально: «Безумовно, і тут потрібні моральна стійкість та витримка, але все ж таки більше покладаєшся на власний розум».
Водночас військовий також каже, що багато хто вважає, ніби пілоти БпЛА «просто сидять в бліндажах і працюють». Але це не так: «Ми універсальні, коли треба взяти до рук зброю для ближнього бою — ми беремо. Місяць тому був випадок: наш побратим прийняв ближній бій і знищив окупанта, бо ті підійшли до позицій пілотів БпЛА. Тобто ми не лише прикриваємо інших — ми маємо захищати й себе».
Як безпілотниками збивають ворожі дрони?
«Скільки я був на ротаціях — дуже важко було протидіяти ворожим БпЛА Mavic, які коригували артилерію. Що ми тільки не робили: і шукали їх, і намагалися сісти на ці “мавіки”, але ж вони постійно рухаються. Спочатку навіть вдавалося — ми сідали, наш дрон накривав ворожий і навіть збивав його. Але ворог зрозумів, що ми його відстежуємо, і почав постійно рухатись, не зависати на одному місці. А от FPV-дрони типу ППО вже можуть збивати ці “мавіки”, бо, незалежно від того, як він маневрує, FPV усе одно влучить і його зіб’є», — розповідає Консул.
Яка ситуація з РЕБ?
Ще одним з елементів захисту від безпілотників противника є засоби радіоелектронної боротьби. Однак на окремих ділянках фронту росіяни почали дедалі частіше використовувати дрони на оптоволокні, проти яких український РЕБ безсилий. Водночас, як каже Консул, незабаром можуть зʼявитися рішення, які допоможуть нашим воїнам протидіяти навіть «оптоволоконним дронам».
Чи кожен може стати оператором БпЛА?
У безпілотні системи може бути залучений кожен, але це залежить від типу засобу, з яким працюєш, каже Махмуд, начальник штабу батальйону «Antares». Головне — це сама людина. Якщо вона має мотивацію та розуміння того, що хоче робити, тоді можна максимально ефективно обрати відповідну позицію.
«Багато хто сприймає службу в батальйоні безпілотних систем як спокійну роботу з чашкою кави та сигаретою, але насправді це не так. Людині доводиться концентрувати увагу по 8-10 годин на добу — і це найменше, що є. Крім того, часто необхідно переносити важке обладнання», — каже Махмуд.
Кого зараз найбільше потребує «Antares»?
Наразі в батальйоні відкрито посади для операторів Mavic, FPV, важких дронів, крил, а також для інженерів, які займаються розробкою, зв’язківців і водіїв.
«Звісно, потрібна певна гнучкість мислення, здатність швидко адаптуватися до певних процесів і, загалом, включеність у сучасні технології. БпЛА розвиваються семимильними кроками, тому треба встигати за цим», — розповідає Махмуд.
Начальник штабу закликає звертатися до батальйону «Antares», якщо ви цікавитеся БпЛА, і вам оберуть посаду.
Фото: колаж НЗЛ
Оновлено. Станом на 18:50 омбудсмен Дмитро Лубінець підтвердив заяву Меланії Трамп про гуманітарну місію в Олешках. За домовленістю, буде забезпечено режим тиші, доставлений гуманітарний вантаж і вільне пересування цивільного населення з міста.
Україна і Росія домовилися про тимчасове припинення бойових дій в Олешках на Херсонщині із 29 жовтня для забезпечення гуманітарної допомоги та підготовки евакуації цивільних. Про це повідомили в Білому домі.
Що ще відомо? Там додали, що домовленості вдалося досягнути за посередництва першої леді США Меланії Трамп.
Перша леді зазначила, що представники обох країн відвідуватимуть жителів удома, визначатимуть їхні потреби й допомагатимуть охочим евакуюватися до обраного місця. Процес супроводжуватиме американська медіаорганізація.
Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що максимальний рівень бронювання, зокрема для енергетики та оборонно-промислового комплексу (ОПК), більше не становитиме 100%. Підприємства зможуть просити про більший відсоток, якщо обґрунтують необхідність.
Що ще зміниться? Підприємства зможуть бронювати 100% працівників, якщо регулярно добровільно залучатимуть частину з них до військової служби. Працівник має заздалегідь знати, де й скільки служитиме. За ним зберігатимуть робоче місце та зарплату. Механізм мають розробити Міноборони й Мінекономіки разом із бізнесом до 1 грудня.
Статус критичного підприємства більше не залежатиме від його економічних показників. Галузеві та регіональні критерії переглянуть і перевірятимуть на зловживання.
Упродовж вересня росіяни пошкодили близько десяти українських датацентрів. Росія також посилює кібератаки на українські державні інформаційні системи та бізнес, зокрема використовує технології штучного інтелекту. Про це повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький.
Що ще відомо? Уряд доручив усім органам виконавчої влади терміново створити команди з кібербезпеки, закупити необхідне програмне забезпечення та запустити його в роботу.
За словами Корецького, ключові державні органи у цифровій сфері вже можуть протидіяти кібератакам із використанням штучного інтелекту. Такий рівень захисту мають забезпечити й інші державні установи.
Нагадаємо. 19 жовтня внаслідок російської балістичної атаки в Києві виведено з ладу обладнання й інфраструктуру датацентру «Датагруп». Його відновлення та подальша робота неможливі.
Унаслідок російської атаки на Чернігів одна людина загинула, ще 25 постраждали. Пошкоджено будівлі двох підприємств. Про це повідомили в ДСНС і обласній прокуратурі міста.
Що ще відомо? Унаслідок атаки виникла пожежа й сталися руйнування будівель.
Нагадаємо. РФ атакувала Полтавщину, Сумщину, Житомирщину і Дніпропетровщину.
Фото: ДСНС
Оновлено. До України повернули п’ятьох військових, які пережили російський теракт в Оленівці. Йдеться не про тих, кого вважали загиблими. Спочатку у першоджерелі — повідомленні на сторінці Володимира Зеленського — йшлося про загиблих. Проте зараз повідомлення оновили.
Оновлено. Станом на 15:24 омбудсман Дмитро Лубінець розповів, що вдалося повернути найбільшу кількість засуджених військових — 86. Також до України повернувся один військовослужбовець «Айдару».
З російського полону повернули 261 українського військового і дев’ятьох цивільних. Серед тих, хто повертається, п’ятеро людей, яких вважали загиблими під час російського теракту в Оленівці в липні 2022 року. Про це повідомив Володимир Зеленський.
Що ще відомо? До України повертаються військовослужбовці, які воювали на Донецькому, Луганському, Харківському, Запорізькому, Херсонському, Київському, Миколаївському та Чернігівському напрямках, а також оборонці ЧАЕС.
Серед звільнених — 38 офіцерів, бійці різних підрозділів, зокрема «Азову», а також військові, які потрапили в полон ще у 2018 та 2020 роках. Дев’ятеро повернених — важкохворі.
Фото: Володимир Зеленський / Telegram
Під час сьогоднішнього обміну до України вдалося повернути 61 військового 12-ї бригади «Азов». Серед них — 35 бійців окремого загону спеціального призначення «Азов», які боронили Маріуполь. Про це повідомив командир 1-го корпусу НГУ «Азов» Денис Прокопенко.
Що ще відомо? Денис Прокопенко зазначив, що в полоні ще залишаються понад 500 азовців.
Нагадаємо. Під час обміну 5 червня з російського полону повернули 33 бійців 1-го корпусу Нацгвардії «Азов». Серед них — два воїни окремого загону спеціального призначення «Азов», які боронили Маріуполь.
Контекст. Сьогодні, 23 жовтня, з російського полону повернули 261 українського військового і дев’ятьох цивільних. Серед тих, хто повертається, п’ятеро людей, яких вважали загиблими під час російського теракту в Оленівці в липні 2022 року.
Фото: Володимир Зеленський / Telegram
На підконтрольну Україні територію повернули сімох цивільних з тимчасово окупованих територій. Серед них — 90-річна маломобільна жінка та 50-річна українка, яка перенесла інфаркт і інсульт. Водночас Україна повернула до Росії сімох людей. Про це повідомив омбудсман Дмитро Лубінець.
Що ще відомо? Також вдалося повернути матір із дитиною. На початку повномасштабного вторгнення вони опинилися в Маріуполі й через бойові дії та окупацію не могли повернутися до родини.
Нагадаємо. У межах Bring Kids Back з тимчасово окупованої території вдалося повернути трьох дітей.
Сили оборони України уразили місце зберігання, підготовки й пуску ударних БпЛА армії РФ у Донецьку, а також пункт управління російського підрозділу в Криму. Про це повідомили в Генштабі.
Що ще атакували? Українські військові також уразили склад боєприпасів і матеріально-технічних засобів росіян на Донеччині і Запоріжжі. Крім того, завдали удару по зосередженню живої сили підрозділу зі складу «Рубікон» в Запорізькій області.
Що ще відомо? У Генштабі також додали, що наразі ще фіксуються випадки втрат зв’язку у роботі Starlink/StarShield на певних швидкостях.
Нагадаємо. Дональд Трамп повідомив, що Ілон Маск зняв обмеження швидкості для військової версії Starlink в Україні. Однак він відмовився уточнити, чи телефонував особисто Маску з щодо цієї ситуації.
Оновлено. Станом на 12:14 у Міноборони наразі немає підтверджень, що обмеження роботи Starlink/Starshield зняли. Про це повідомили джерела «Суспільного» в міністерстві.
Дональд Трамп повідомив, що Ілон Маск зняв обмеження швидкості для військової версії Starlink в Україні. Однак він відмовився уточнити, чи телефонував особисто Маску з цього приводу. Про це повідомляє «Суспільне».
Що передувало? Учора, 22 жовтня, The Wall Street Journal писало, що Трамп зателефонував Маскові й попросив зняти обмеження на використання Starlink в Україні. За даними видання, Президент США сказав американському бізнесмену, що його не влаштовує обмеження швидкості, яке досі діє.
Нагадаємо. Майже 20 конгресменів США підписали груповий лист, у якому закликають дозволити Україні застосовувати Starlink для ураження місць запуску на території Росії.
Контекст. 14 жовтня запровадили обмеження швидкості роботи терміналів Starlink під час руху. Вони стосуються «військового пакету» послуг StarShield.
15 жовтня власник SpaceX Ілон Маск повідомив, що ліміти швидкості для військового пакета Starshield залежать не від його компанії, а від уряду США.
19 жовтня Володимир Зеленський заявив, що сигнал обмежити роботу Starlink на високих швидкостях надійшов від уряду США, а технічно це реалізувала SpaceX. Водночас міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що адміністрація Президента США не давала вказівок обмежувати роботу Starlink для України. Про це раніше також заявили Дональд Трамп і держсекретар Марко Рубіо.
21 жовтня The Wall Street Journal з посиланням на американських посадовців повідомило, що засновник SpaceX Ілон Маск розпорядився обмежити роботу військової версії Starlink.
Фото: Білий дім
Документальну українську стрічку To Die to Live відібрали до Балтійського конкурсу документального кіно 30-го Талліннського міжнародного кінофестивалю «Темні ночі». Про це повідомили в Держкіно.
Про що фільм? У сюжеті кінострічки To Die to Live — історія трьох українських добровольців: Шахти, Танцюриста та Гончара. У 2014 році вони без військового досвіду долучилися до ЗСУ. Після двох років на фронті чоловіки намагалися повернутися до мирного життя, однак після початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року знову приєдналися до війська.
Хто створив? Фільм створено в копродукції України, Латвії та Словаччини. Режисерка стрічки — Юлія Гонтарук. Загалом фільм знімали впродовж 12 років.
Довідка. Талліннський кінофестиваль — один із найбільших кінофестивалів Північної Європи. Його проводять у столиці Естонії з 1997 року. Щороку в програмі показують близько 250 повнометражних і 300 короткометражних фільмів з різних країн. У 2026 році фестиваль відбудеться з 6 до 22 листопада.
Фото: кадр з трейлеру
Запросіть друга до Спільноти
Вкажіть, будь ласка, контактні дані людини, яку хочете запросити
Придбайте для друга подарунок від TUM
Вкажіть, будь ласка, контактні дані цієї людини, щоби ми надіслали їй посилку
Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
Вхід в кабінет
Відновлення пароля
Вітаємо у спільноті!
