Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
Є такі думки, що фронт тримається виключно на безпілотниках, водночас у соцмережах деякі військові вважають, що професія оператора дрона не така важлива. Як ви прокоментуєте такі тези?
«Кожна з цих думок є помилковою: війна — це складний механізм, де кожна деталь відіграє свою роль. Заберіть хоча б одну — і механізм розсиплеться. Уявіть БпЛА без піхоти: можна знімати гарні відео та прикольні ураження, але хтось усе одно має тримати позиції. Бо якщо нікому їх утримувати — ці позиції вже не наші. Так само і піхота без БпЛА: вона може стояти й утримувати позицію, але, зважаючи на реалії сучасної війни, це триватиме, на жаль, недовго. Або ж БпЛА й піхота без логістики — це, можливо, закінчиться ще швидше, ніж попередні варіанти», — коментує такі тези боєць із позивним Мігрант, зовнішній пілот розвідувальних БпЛА.
З власного досвіду військовий каже, що найбільший вплив на хід бойових дій вносять піхота, БпЛА і логістика. Водночас, за словами Мігранта, «у результаті все одно за всіх вигрібає піхота».
Яка роль БпЛА у цій війні?
«Зараз БпЛА увійшли практично в усі сфери цієї війни й діють на всіх її рівнях — від тактичного до стратегічного. Ми впливаємо як на поле бою, так і на стратегічні завдання. Я вважаю, що БпЛА в сучасній війні — надзвичайно важливі. Без них ми вже не можемо воювати», — розповідає Мігрант.
Чи в батальйоні використовували технології штучного інтелекту і наскільки вони ефективні в бойових умовах?
«З мого досвіду використання це досить таки ефективно. Однак це не може стати панацеєю, тому що є певні складнощі при виробництві й з використанням. До того ж, на кожен меч завжди знайдеться щит. Проте в бригаді вже застосовують ці технології: вони допомагають щонайменше обходити певні ділянки, захищені РЕБом, та вражати цілі, недоступні для звичайних методів ураження», — розповідає про свій досвід Мігрант.
Чи поєднуєте ви повітряні та наземні безпілотні системи, і які з них використовуєте частіше?
«Наземні комплекси зазвичай використовуємо для евакуації поранених.
Є ділянки, де доводиться йти по “трьохсотого” — це можна зробити за допомогою робота. Якщо ж це роблять люди, то часто вони отримують поранення — ворог бачив їх і знову завдавав удару», — розповідає боєць із позивним Консул, штаб-сержант батальйону «Antares».
Росіяни фактично полюють на наші евакуаційні групи, щоб завдати повторного удару. «Був випадок: наші сусіди дістали поранення біля позицій, а росіяни постійно караулили із “мавіками” зі скидами. Вони робили так звані каруселі: чекали, поки хтось із наших підійде забрати поранених, скидали боєприпас, потім прилітав інший “мавік” — теж зі скидом, і вони так змінювалися групами».
Також у батальйоні використовують повітряні комплекси — «крила» і «бомбери». «Для дальньої розвідки та пошуку ворожої артилерії використовуємо ударні “крила”. Вони б’ють на значно більші відстані, ніж FPV-дрони. І ураження набагато сильніше — можна завдавати ударів навіть по артилерійських системах», — пояснює боєць.
«”Бомбери” несуть велику вагу і працюють по ворожих позиціях, бліндажах, і навіть можуть скинути теемки [міна – ред.]. Був випадок, коли під час штурму в Спірному БМП висаджувала ворожу піхоту, і наш побратим так влучно скинув теемки, що вся піхота — 10 людей, які висадилися — була уражена. Вони [росіяни – ред.] просто лягли».
Бійцю із позивним Консул — штаб-сержанту батальйону «Antares» — 24 роки. У війську він з березня 2020 року. Тоді пішов на контракт і служив у бригаді охорони дипломатичних представництв і консульських установ. Потрапивши до бригади «Рубіж» спершу служив в роті розвідки, а вже згодом перевівся до роти ударних безпілотників. Тож Консул може порівняти два різні досвіди служби.
«Бригадна розвідка — це дуже складна робота, і хлопці, які нині її виконують, заслуговують на величезну повагу. Можливо, це читатимуть мої побратими: я щиро дякую їм за все, що вони зробили для мого розвитку. БпЛА може спостерігати за всім, завдавати ураження, але саме витягати хлопців, займати позиції, штурмувати ворожі укріплення — усе це робить бригадна розвідка», — каже військовий.
За словами Консула, в підрозділі БпЛА працюєш не стільки фізично, скільки інтелектуально: «Безумовно, і тут потрібні моральна стійкість та витримка, але все ж таки більше покладаєшся на власний розум».
Водночас військовий також каже, що багато хто вважає, ніби пілоти БпЛА «просто сидять в бліндажах і працюють». Але це не так: «Ми універсальні, коли треба взяти до рук зброю для ближнього бою — ми беремо. Місяць тому був випадок: наш побратим прийняв ближній бій і знищив окупанта, бо ті підійшли до позицій пілотів БпЛА. Тобто ми не лише прикриваємо інших — ми маємо захищати й себе».
Як безпілотниками збивають ворожі дрони?
«Скільки я був на ротаціях — дуже важко було протидіяти ворожим БпЛА Mavic, які коригували артилерію. Що ми тільки не робили: і шукали їх, і намагалися сісти на ці “мавіки”, але ж вони постійно рухаються. Спочатку навіть вдавалося — ми сідали, наш дрон накривав ворожий і навіть збивав його. Але ворог зрозумів, що ми його відстежуємо, і почав постійно рухатись, не зависати на одному місці. А от FPV-дрони типу ППО вже можуть збивати ці “мавіки”, бо, незалежно від того, як він маневрує, FPV усе одно влучить і його зіб’є», — розповідає Консул.
Яка ситуація з РЕБ?
Ще одним з елементів захисту від безпілотників противника є засоби радіоелектронної боротьби. Однак на окремих ділянках фронту росіяни почали дедалі частіше використовувати дрони на оптоволокні, проти яких український РЕБ безсилий. Водночас, як каже Консул, незабаром можуть зʼявитися рішення, які допоможуть нашим воїнам протидіяти навіть «оптоволоконним дронам».
Чи кожен може стати оператором БпЛА?
У безпілотні системи може бути залучений кожен, але це залежить від типу засобу, з яким працюєш, каже Махмуд, начальник штабу батальйону «Antares». Головне — це сама людина. Якщо вона має мотивацію та розуміння того, що хоче робити, тоді можна максимально ефективно обрати відповідну позицію.
«Багато хто сприймає службу в батальйоні безпілотних систем як спокійну роботу з чашкою кави та сигаретою, але насправді це не так. Людині доводиться концентрувати увагу по 8-10 годин на добу — і це найменше, що є. Крім того, часто необхідно переносити важке обладнання», — каже Махмуд.
Кого зараз найбільше потребує «Antares»?
Наразі в батальйоні відкрито посади для операторів Mavic, FPV, важких дронів, крил, а також для інженерів, які займаються розробкою, зв’язківців і водіїв.
«Звісно, потрібна певна гнучкість мислення, здатність швидко адаптуватися до певних процесів і, загалом, включеність у сучасні технології. БпЛА розвиваються семимильними кроками, тому треба встигати за цим», — розповідає Махмуд.
Начальник штабу закликає звертатися до батальйону «Antares», якщо ви цікавитеся БпЛА, і вам оберуть посаду.
Фото: колаж НЗЛ
Оновлено. Станом на 18:06 росіяни знову атакували Південний міст у Києві. Унаслідок попередніх атак міст закритий для руху транспорту та метро. Про це повідомив мер столиці Віталій Кличко.
Уночі росіяни втретє ударили по Південному мосту в Києві. Наразі міст повністю перекритий для руху транспорту в обох напрямках. Також повністю обмежили рух транспорту мостом Патона з правого на лівий берег. Про це повідомив мер столиці Віталій Кличко.
Що ще відомо? Також частково обмежили рух до однієї смуги на мосту Метро з лівого на правий берег. Громадський транспорт перенаправляють через Дарницький і Подільський мости.
Нагадаємо. 1 жовтня два російські БпЛА вдарили поблизу опорної частини Південного мосту.
Фото: ДСНС
Оновлено. Станом на 17:35 кількість загиблих у Харкові зросла до двох. Також відомо про 31 постраждалого. Серед них — двоє дітей. Про це повідомив очільник Харківської ОВА Олег Синєгубов.
У Немишлянському районі Харкова внаслідок російської атаки загинула одна людина. Є влучання у приватну забудову. Загалом у місті відомо про дев’ятьох постраждалих. Про це повідомив мер Харкова Ігор Терехов.
Що ще відомо? За однією з адрес повністю зруйновано житловий будинок. Під завалами може перебувати людина. У Слобідському районі також зафіксували влучання у приватну забудову.
Фото: Олег Синєгубов / Telegram
Під час пілотного етапу програми «Ветеранський спорт» траплялися випадки, коли деякі учасники знімали кошти готівкою та витрачали їх не за призначенням. У відомстві наголосили, що програму доопрацюють і продовжать на постійній основі у 2027 році. Про це заявили у Міністерстві у справах ветеранів.
Що ще відомо? У відомстві також зазначили, що не можуть перерозподіляти на «Ветеранський спорт» кошти з інших важливих програм. Зокрема, за їхніми словами, ресурс потрібен для виплати одноразової грошової допомоги ветеранам.
Нагадаємо. Кошти, передбачені на програму «Ветеранський спорт» у 2026 році, закінчилися. Подати заявку в «Дії» та отримати виплату в розмірі 1500 гривень буде неможливо. Для запуску жовтневого етапу потрібне додаткове фінансування, однак наразі виділити його з держбюджету неможливо. Водночас міністерство планує продовжити програму у 2027 році та перевести її з експериментального формату на постійну основу.
Російські спецслужби готують гібридні операції, спрямовані на підрив допомоги Україні та послаблення спроможностей Альянсу. Серед ймовірних цілей РФ — приймальні станції супутникового інтернету Starlink, розташовані в європейських державах. Про це повідомляє ГУР.
Що ще відомо? У ГУР кажуть, що Росія планує залучати до таких операцій завербованих агентів у Європі. Українська розвідка попередила партнерів про підготовку Росії до таких операцій.
28 вересня на старому Голосківському кладовищі у Львові завершили ексгумаційні роботи з пошуку останків вояків Війська Польського. Вони тривали з 25 серпня 2026 року. Під час досліджень виявили 113 останків військовослужбовців Війська Польського, які загинули у вересні 1939 року, а також останки 17 військових Вермахту. Про це сьогодні, 2 жовтня, повідомили в Українському інституті національної пам’яті.
Що ще відомо? Під час робіт також знайшли окремі розрізнені останки. Ймовірно, вони належать двом людям. Крім того, під час ексгумації виявили солдатські жетони, медальйони, ґудзики та інші частини уніформи, особисті речі й гільзи.
Хто проводив дослідження? Роботи проводило товариство з обмеженою відповідальністю «Українська пам’ять» за участі польських фахівців з Інституту національної пам’яті Польщі та Вроцлавського медичного університету.
Довідка. За даними УІНП, у вересні 1939 року на території села Голоско Велике біля Львова відбулися бої між підрозділами Вермахту та Війська Польського. Загиблих у бою вояків Війська Польського поховали у братській могилі на території сільського кладовища. У 1958 році село Голоско Велике увійшло до складу Львова.
Фото: УІНП
Україна отримала 2,9 мільярда євро від Європейського Союзу у межах програми Ukraine Facility. Це частина вже передбаченого фінансування. Отримати його вдалося після того, як Україна виконала десять умов у банківській сфері, енергетиці, аграрній політиці, транспорті та інших галузях. Три з них Україна виконала достроково. Про це повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький.
Що ще відомо? Водночас прем’єр-міністр наголосив, що потреба у фінансуванні залишається критичною. За його словами, уряд разом із парламентом працює над якнайшвидшим ухваленням необхідних законопроєктів.
Нагадаємо. Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що ситуація з державними фінансами залишається складною, зокрема через затримку міжнародного фінансування, оскільки Україна не виконала частину зобов’язань перед партнерами. Держава насамперед фінансуватиме оборону, пенсії та соціальні виплати, а також зарплати вчителям, лікарям та іншим працівникам бюджетної сфери. Натомість відкладатимуть видатки, які не є критично важливими.
Сили оборони України уразили нафтопереробний завод «Лукойл-Волгограднефтепереработка» у Волгограді, а також лінійно-виробничу диспетчерську станцію «Самара» в Самарській області РФ. Про це повідомили у Генштабі.
Що ще уразили? Володимир Зеленський повідомив, що українські військові також атакували аеродроми, підприємства, НПЗ, ракетно-космічний центр та склад боєприпасів росіян.
Нагадаємо. Сили оборони України уразили російський склад БпЛА в Донецькій області. На Луганщині також атакували командно-спостережний пункт і ремонтну базу.
Центр громадянських свобод відкрив номінування на Премію імені Ігоря Козловського. До 1 листопада можна висунути на премію людину, ініціативу, проєкт або організацію, які у 2026 році зробили внесок в утвердження людської гідності. Номінувати можна представників різних сфер — культури, освіти, бізнесу, медіа, науки, громадського сектору, війська та інших. Про це НЗЛ повідомили організатори.
Подати заявку на номінацію може будь-хто за посиланням. Також можна самономінуватися.
Кого можна номінувати? На премію можна висунути:
Як обиратимуть лауреата? Кандидатів оцінюватимуть за тим, наскільки важливим був їхній внесок у 2026 році, як він вплинув на утвердження людської гідності, а також за новаторством і тривалістю результатів. Лауреата оголосять 10 грудня.
Хто такий Ігор Козловський? Ігор Козловський — український релігієзнавець і громадський діяч. Після початку російської окупації Донецька він залишився у місті. У 2016 році його ув’язнили російська окупаційна влада. У російській неволі Козловський провів близько 700 днів. У 2023 році Ігор Козловський помер.
Нагадаємо. Першим лауреатом Премії імені Ігоря Козловського у 2025 році став ветеран Олексій Ануля. Він провів майже десять місяців у російському полоні, а після звільнення видав книжку Jingle Bellz.
Фото: надали організатори
В Україні оголосили переможців першого фестивалю AI-реклами AAAIF. Учасники створювали рекламний ролик тривалістю 30–45 секунд для одного із шести вигаданих продуктів. Для роботи вони використовували інструменти штучного інтелекту. Про це НЗЛ розповіли організатори.
Що ще відомо про фестиваль? Участь брали незалежні AI-креатори, працівники креативних і рекламних агенцій і команди авторів. Роботи оцінювали за ідеєю, технічною якістю, відповідністю брифу й загальним враженням. Троє переможців розділили 100 тисяч гривень.
Хто переміг? Перше місце посіла Олена Павліді з роботою «До Смерті Смачно», друге — Олександр Сайфуллін із Krapka, третє — Валерія та Сергій Артеменки з The Anaconda Effect.
Переглянути роботи переможців можна за посиланням.
Хто організував фестиваль? AAAIF провела and action — студія рекламного продакшену й анімації, яка створює рекламні кампанії, відеоконтент і візуальні рішення для брендів.
Міністерство фінансів США запровадили санкції проти російської мережі А7. Росія використала цю систему для проведення оплат через міжнародні банки у 2024 та 2025 роках. Про це повідомили в американському відомстві.
Що відомо про систему А7? Наприкінці 2024 року молдовський проросійський олігарх Ілан Шор та російський державний Промзв’язокбанк заснували фінансову мережу А7.
Зокрема, мережа використовувала компанії-посередники, підроблені документи та неправдиві описи товарів, щоб маскувати платежі, пов’язані з підсанкційними людьми та компаніями.
Хто такий Ілан Шор? Ілан Шор — молдовський олігарх та проросійський політик. У 2019 році він утік з Молдови: спершу до Ізраїлю, а згодом — до Росії. У 2023 році його заочно засудили в Молдові на 15 років у справі про «крадіжку мільярда» з банківської системи та відмивання коштів. Його партію «Шор» заборонили в Молдові у червні 2023 року.
Більше про те, як Росія втручалася у вибори в Молдові і до чого тут Шор — читайте у спецпроєкті The Ukrainians Media та НЗЛ у партнерстві з Центральною виборчою комісією.
Запросіть друга до Спільноти
Вкажіть, будь ласка, контактні дані людини, яку хочете запросити
Придбайте для друга подарунок від TUM
Вкажіть, будь ласка, контактні дані цієї людини, щоби ми надіслали їй посилку
Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
Вхід в кабінет
Відновлення пароля
Вітаємо у спільноті!
