Нобелівський тиждень 2026 року завершився. Премії присудили в галузях медицини, фізики, хімії, літератури, миру й економіки. НЗЛ разом із nauka.ua зібрали всіх лауреатів і пояснили, за що їх відзначили й чому їхні відкриття і досягнення важливі.
Кому присудили премію з фізіології або медицини? Карлу Дейссероту, Петеру Гегеману й Георгу Нагелю — за відкриття світлочутливих іонних каналів і оптогенетику. В одноклітинній водорості вони виявили білок, який під дією блакитного світла пропускає у клітину заряджені частинки й генерує електричний імпульс. Дейссерот вбудував цей білок у нервові клітини — і їх стало можливо вмикати світлом.
Чому це важливо? Раніше науковці могли простежувати звʼязок лише між поведінкою й активністю ділянок мозку. Натомість оптогенетика дає змогу штучно змінювати активність конкретних нейронів і відстежувати, як це впливає на поведінку. Такий підхід допомагає ефективніше шукати причини та способи лікування неврологічних і психіатричних розладів.
Хто отримав премію з фізики? Френсіс Галзен — за вирішальний внесок у створення нейтринної обсерваторії IceCube й відкриття високоенергетичних нейтрино астрофізичного походження.
Що це за обсерваторія? Це льодовий куб з датчиками на Південному полюсі, де кожне ребро довжиною один кілометр. Галзен запропонував використати лід для пошуку нейтрино ще у 1988 році, а будівництво обсерваторії завершили у 2011 році. За її допомогою зафіксували перші нейтрино з-поза Сонячної системи.
Навіщо ловити нейтрино? Десь у космосі є прискорювачі, які надають частинкам енергію, у мільйони разів вищу за ту, яку можна отримати в лабораторіях на Землі. Що це за об’єкти та де вони розташовані, вчені не знають. Нейтрино з таких прискорювачів рухаються по прямій і досягають Землі, тож за напрямком їхнього руху можна з’ясувати, де розташований космічний прискорювач.
Хто отримав премію з хімії? Анрі Кагану та Кенсо Соаї — за відкриття нелінійних ефектів і автокаталізу в асиметричному органічному синтезі.
Що це означає? Багато сполук існують у двох варіантах, які є дзеркальними відображеннями один одного — як права й ліва рукавички. Їхні властивості можуть суттєво відрізнятися, тому під час створення ліків важливо отримати лише один варіант. Однак у лабораторії зазвичай утворюється суміш приблизно один до одного.
Як вони це вирішили? Каган у 1986 році виявив, що навіть невелика перевага одного «дзеркального» варіанта каталізатора дає непропорційно велику перевагу відповідної форми продукту. Це й називають нелінійними ефектами.
У 1995 році Соаї показав реакцію, у якій продукт сам діє як каталізатор. Це явище називають автокаталізом: початковий надлишок однієї форми лише у 0,00005 % за кілька циклів перетворювався на понад 99,5 %. Це нові принципи синтезу ліків — і можливе пояснення, чому в природі переважають здебільшого «ліві» амінокислоти.
Які ще премії отримували? Премію з літератури отримала канадська письменниця Енн Карсон, «за її сміливий і винахідливий доробок», який поєднав класичну й сучасну літературу.
Премією миру нагородили південноафриканську юристку Наві Піллей, «за зусилля зі сприяння миру та міжнародному праву». Вона захищала противників апартеїду, була президенткою Міжнародного трибуналу щодо Руанди та Верховною комісаркою ООН з прав людини.
Премію з економіки отримали американські економісти Роберт Голл і Майкл Вудфорд, «за мікроекономічні основи макроекономічної стабілізації». Їхні дослідження пояснюють, як державам і центральним банкам регулювати економіку під час криз.
Що відомо про Нобелівську премію? Це — найпопулярніша й найпрестижніша наукова нагорода. Її заснував Альфред Нобель — шведський хімік, винахідник і власник 355 патентів, зокрема на динаміт.
У заповіті Нобель розпорядився щороку присуджувати премії тим, чиї досягнення принесли найбільшу користь людству, у п’яти галузях: фізиці, хімії, фізіології або медицині, літературі та справі миру. Окремо вручають премію з економіки. Її в пам’ять про Нобеля заснував Шведський центральний банк у 1968 році. Цього року за кожну премію лауреати отримують 12 млн шведських крон, близько 57 млн гривень.
Фото: Нобелівський комітет
Уранці 12 жовтня росіяни обстріляли селище Черкаське на Донеччині. Снаряд влучив у приватний будинок. Відомо про трьох загиблих. Серед них — 13-річна дівчинка. Також відомо про чотирьох постраждалих. Про це повідомив очільник Донецької ОВА Вадим Філашкін.
Що ще відомо? За даними керівника Донецької ОВА, росіяни обстріляли селище зі смерчів з касетною бойовою частиною.
Нагадаємо. У Вінниці росіяни завдали удару по цивільному підприємству. Рятувальники ліквідували пожежу.
Київська міська прокуратура подала до суду на Київську міську держадміністрацію і Київську міську раду через відсутність у місті мобільних укриттів. Також прокуратура вимагає зобов’язати місцеву владу терміново організувати роботи зі встановлення таких укриттів. Йдеться про сховища біля зупинок громадського транспорту, у парках і скверах. Про це повідомили у прокуратурі.
Що ще відомо? У прокуратурі наголошують, що за створення укриттів відповідають місцева влада та місцеві органи виконавчої влади. За їхніми словами, попри повномасштабне вторгнення, у публічних місцях Києва досі немає наземних мобільних укриттів.
За даними прокуратури, під час російських обстрілів частина людей гине на вулицях, оскільки не встигає дістатися до станцій метро або стаціонарних укриттів.
Нагадаємо. 28 вересня у КМДА повідомили, що Київпастранс оголосив тендер на придбання 14 мобільних укриттів. Кожне матиме площу щонайменше 30 м² і зможе вмістити до 50 людей. На закупівлю підприємство планує витратити 54,2 млн гривень власних коштів.
У КМДА у відповідь на запит «Слідства.Інфо» повідомили, що загалом у Києві потрібно встановити 7894 звичайних і 620 мобільних укриттів.
На підконтрольну Україні територію повернули ще 11 дітей з тимчасово окупованої частини Херсонщини. Зокрема, це сім хлопців й четверо дівчат віком від одного року й чотирьох місяців до 17 років. Про це повідомив очільник Херсонської ОВА Олександр Прокудін.
Що ще відомо? Серед повернутих — 16-річний хлопець, який пережив збройний напад російських військових у власному будинку. Іншого, 17-річного, окупаційна влада змусила навчатися в російській школі, а згодом — стати на військовий облік.
Нагадаємо. У межах Bring Kids Back UA з тимчасово окупованих територій до України повернули трьох дітей.
Автором тексту для Радіодиктанту національної єдності у 2026 році став письменник і ветеран російсько-української війни Артур Дронь. Читатимуть диктант учитель української мови і літератури Артур Пройдаков й співачка та волонтерка Даша Астаф’єва. Про це повідомляє «Суспільне. Культура».
Що відомо про Радіодиктант? Всеукраїнський радіодиктант відбудеться 27 жовтня у День української писемності та мови. Його транслюватимуть наживо на платформах «Суспільного Мовлення» та в застосунку «Дія».
Нагадаємо. У 2025 році авторкою тексту для Радіодиктанту була письменниця й перекладачка Євгенія Кузнєцова, а читала його акторка театру і кіно Наталія Сумська.
Фото: Галина Зварич
Сьогодні, 12 жовтня, Верховна Рада ухвалила закон про навчання мовами національних меншин і корінних народів України. Рішення підтримали 266 народних депутатів. Про це стало відомо з трансляції засідання. Цей законопроєкт є одним із кроків України на шляху до вступу в ЄС.
Що ще відомо? Документ гарантує право дітей із нацменшин і корінних народів, мови яких є офіційними мовами ЄС, здобувати освіту рідною мовою паралельно з державною. Ініціатива передбачає можливість надавати школам статус закладів національної меншини, якщо в них понад половина дітей навчається відповідною мовою.
Нагадаємо. 1 вересня на засіданні робочої групи з питань розширення угорські представники зазначили, що можуть розблокувати кластери про вступ України до ЄС, якщо українська влада просунеться у впровадженні закону про захист нацменшин. Про це повідомило «Суспільне».
Ветеран Любомир Дмитришин, якого затримали через девʼять днів після акції проти вирубки дерев на Теремках, оскаржуватиме рішення про нічний домашній арешт. Також він розповів НЗЛ, що дістав струс мозку під час протесту. Напередодні йому повідомили про підозру за статтею про хуліганство і опір правоохоронцям.
Що відомо про падіння поліцейської? До новини про затримання Любомира Дмитришина поліція Києва прикріпила відео, на якому видно, як поліцейська падає, ймовірно, втративши рівновагу. Згодом у неї діагностували черепно-мозкову травму і струс мозку.
За словами Любомира, він не бачив падіння поліцейської, бо в той момент правоохоронці обмежили його рух. Дмитришин також стверджує, що в матеріалах справи немає даних, які підтверджують, що поліцейська травмувалася через його дії. За його словами, вона вказала, що її штовхнула невідома людина.
Що ще відомо? Під час обшуку в Любомира Дмитришина і його дружини забрали ноутбук і телефон. За його словами, техніку досі не повернули. Також він розповів, що йому спершу не дозволили викликати адвоката.
Нагадаємо. 7 жовтня суд призначив Любомиру Дмитришину нічний домашній арешт на 60 діб.
6 жовтня шестеро поліцейських провели обшук у квартирі Любомира. Того ж дня його затримали без рішення суду. За даними правоохоронців, він організував і координував конфлікт із поліцією під час акції проти вирубки дерев на Теремках у Києві.
27 вересня в парку на Теремках відбувся протест проти вирубки дерев. За словами активістки Наталії Чернишової, правоохоронці застосували силу до учасників акції.
Контекст. Ще у травні 2023 року «Теплоенерго» закупило послуги з розроблення проєкту перемички від районної котельні «Теремки» до тепломагістралі №4 від ТЕЦ-5. Очікувана вартість становила 6 млн гривень. За даними громадської ініціативи «Голка», у початковій тендерній специфікації тепломережу планували прокласти вздовж вулиці Теремківської.
Нині маршрут проходить через паркову лісосмугу. У липні 2026 року у КМДА заявили про будівництво теплотраси для житлових масивів Теремки-1 та Теремки-2 у межах Плану стійкості столиці.
Докладніше про будівництво на Теремках — читайте в новині НЗЛ.
Фото: Instagram-сторінка Любомира Дмитришина
Міністри закордонних справ ЄС запровадили санкції проти майже 1600 людей і організацій, пов’язаних із військово-промисловим комплексом Росії. Це найбільше одноразове розширення санкційного списку від початку повномасштабного вторгнення. Про це повідомила висока представниця ЄС Кая Каллас.
Що ще відомо? За словами Каллас, понад половина людей і організацій, які потрапили під нові санкції, пов’язані з виробничим ланцюгом балістичних ракет.
Нагадаємо. Семеро сенаторів від Республіканської та Демократичної партій опублікували заяву, у якій йдеться, що рішення Дональда Трампа дозволити імпорт російського пального є порушенням закону. Вони наголосили, що у 2022 році Конгрес прямо заборонив імпорт російських енергоносіїв.
Контекст. 9 жовтня під час телефонної розмови Трамп і Путін домовилися, що росіяни постачатимуть дизпаливо на американський і світовий ринки. За словами Президента США, РФ поставить понад 300 тисяч тонн дизелю, упродовж листопада — ще 500 тисяч тонн, а після другої поставки — ще мільйон тонн.
Унаслідок російської атаки в Харкові постраждали 19 людей. Зокрема, четверо з них зазнали поранень. Решта постраждалих отримали гостру реакцію на стрес. Серед них — 10-річний хлопчик і 15-річна дівчинка. Про це повідомив очільник Харківської ОВА Олег Синєгубов.
Що ще відомо? За словами керівника Харківської ОВА, декілька російських дронів влучили в багатоповерхівки в Київському районі міста.
Нагадаємо. Загалом упродовж доби в області загинули п’ятеро людей. Серед них — дитина. Також відомо про 45 постраждалих.
Фото: Олег Синєгубов / Telegram
Збірна України з парафехтування завершила чемпіонат Європи з 16 медалями — п’ятьма золотими, п’ятьма срібними і шістьма бронзовими. За загальною кількістю нагород Україна посіла перше місце, а за кількістю золотих медалей — друге. Про це повідомили у Національному паралімпійському комітеті.
Хто виборов медалі? В останній день чемпіонату українці здобули дві командні нагороди. Чоловіча збірна з рапіри виборола срібло. До команди увійшли Андрій Демчук, Олег Науменко, Дмитро Серьоженко та Олексій Закусилов. Також чоловіча збірна в командних змаганнях із шаблі виборола золото.
В індивідуальних змаганнях Сергій Шавкун здобув срібло в чоловічій рапірі категорії С. Олена Федота-Ісаєва виборола бронзу в жіночій шаблі категорії В, а Олег Науменко та Антон Дацко — бронзові медалі в чоловічій рапірі категорії В.
Що ще відомо? Чемпіонат Європи з парафехтування проходив із 6 до 11 жовтня в Кардіффі у Великій Британії. Він був одним із кваліфікаційних змагань до Паралімпійських ігор 2028 року. У чемпіонаті взяли участь спортсмени з 14 країн Європи. Україну представляли 13 парафехтувальників.
Фото: Національний паралімпійський комітет / Instagram.
Запросіть друга до Спільноти
Вкажіть, будь ласка, контактні дані людини, яку хочете запросити
Придбайте для друга подарунок від TUM
Вкажіть, будь ласка, контактні дані цієї людини, щоби ми надіслали їй посилку
Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
Вхід в кабінет
Відновлення пароля
Вітаємо у спільноті!