Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
Оновлено. Верховний суд пояснив своє рішення, заявивши, що закон №4188-IX прямо забороняє зміну цільового призначення земель природоохоронного та природно-заповідного фонду для розміщення Національного військового меморіального кладовища. Востаннє зміни до закону вносили 8 січня 2025 року. У статті 14 йдеться про «обмеження та заборони щодо здійснення господарської та інших видів діяльності у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду». Водночас, за словами суду, попри законодавчу заборону, Київська ОВА ухвалила рішення про зміну цільового призначення ділянки, що належить до земель природоохоронного призначення, і використала її для створення меморіалу.
1-й корпус Нацгвардії «Азов», командування Десантно-штурмових військ, 3-й армійський корпус та 1-й окремий штурмовий полк Сухопутних військ розкритикували рішення Верховного суду про визнання незаконною передачу землі під Національне військове меморіальне кладовище (НВМК). Йдеться про ділянку в Мархалівському лісі на Київщині, де вже поховані українські військові. У 1-му окремому штурмовому полку Сухопутних військ наголосили, що памʼять про полеглих — «не предмет для маніпуляцій і не поле для юридичних ігор». Водночас у 3-му армійському корпусі запитали: «Що робити з могилами тих, хто загинув за Україну?». НЗЛ пояснює, що наразі відбувається довкола НВМК.
Що передувало? 29 січня Верховний суд України визнав незаконним передавання та зміну цільового призначення земельної ділянки в Мархалівському лісі на Київщині, яку передали під НВМК. Це рішення фактично зупиняє будівництво на цій ділянці.
У постанові зазначено, що суд усвідомлює «надзвичайну суспільну значущість» створення кладовища як вшанування пам’яті героїв, але наголошує, що це має «здійснюватися в межах правового поля».
Чий позов підтримав суд? Громадська організація «Мархалівка. Підтримка», яка виграла касацію у Верховному суді, повідомила, що за рішенням суду, будівництво НВМК в Мархалівському лісі суперечить цілям збереження території, яка входить до Смарагдової мережі та охороняється українським і європейським законодавством. Відповідно до рішення, земельна ділянка більше не належить НВМК, а вирубка лісу та проведення поховань офіційно заборонено.
Скільки похованих на НВМК? Станом на листопад 2025 року на військовому меморіальному кладовищі поховали 185 українських захисників. Про це «Інтерфакс-Україна» повідомили в Міністерстві у справах ветеранів. Перше поховання солдатів на військовому кладовищі відбулося в серпні 2025 року.
Довідка. 4 жовтня 2022 року Кабмін постановив створити державну установу «Національне військове меморіальне кладовище». Будівництво НВМК розділили на шість етапів (черг): більшість із них планували реалізувати у будь-якому разі, а окремі — за потреби.
Раніше Ярослав Старущенко, заступник директора державної установи «Національне військове меморіальне кладовище», розповідав, що до першого пускового комплексу першої черги будівництва входять місця для традиційних поховань, колумбарна стіна, санітарна зона для персоналу, парковка й системи водопостачання й водовідведення.
Також на території кладовища планують створити:
Раніше НЗЛ публікувало матеріал про суперечки забудовників і представників громадськості щодо майже кожного аспекту створення кладовища: від законодавчих підстав і відстані поховань від житлових територій — до вирубки дерев і рівня ґрунтових вод на обраній локації. Докладніше — читайте на сайті.
Уночі, 2 лютого, у Польщі зафіксували вторгнення з боку Білорусі об’єктів, подібних до повітряних куль. За даними Оперативного командування Збройних сил Польщі, польоти об’єктів контролювалися та не становили загрози для безпеки повітряного руху та громадян. Про це повідомили у відомстві.
Що ще відомо? Повітряні кулі з Білорусі вже неодноразово порушували повітряний простір Польщі. Зокрема, 31 січня та 1 лютого польські військові зафіксували польоти об’єктів. Правоохоронці країни вважають, що такі дії є провокацією під прикриттям контрабандної діяльності.
Нагадаємо. Повітряні кулі з Білорусі також порушували повітряний простір Литви. Через це в країні оголошували надзвичайний стан. За словами МЗС Литви, запуски повітряних куль з Білорусі є загрозою для литовської цивільної авіації та порушують роботу Вільнюського аеропорту.
Українські військові завдали удару по пунктах управління та складах з боєприпасами РФ на тимчасово окупованих територіях України. Про це повідомили в Генштабі.
Що уразили? На тимчасово окупованій території Донеччини у районі Курахівки атакували два пункти управління РФ, зокрема полкового та дивізійного рівнів. У тому ж районі зафіксовано влучання в склад боєприпасів, який забезпечував підрозділи росіян.
Крім того, зафіксовано ураження пунктів управління росіян в районах Успенівки та Гуляйполя на тимчасово окупованій території Запорізької області.
Міністерство юстиції США 30 січня опублікувало понад три мільйони документів, понад дві тисячі відео та 180 тисяч зображень зі справи американського фінансиста Джеффрі Епштейна, засудженого за сексуальні злочини. Зокрема, в понад 1000 документах згадується Президент Росії Владімір Путін, а майже в 10 тисячах документів — Росія. Також є згадки про Україну та Трампа. НЗЛ зібрало головне, що відомо з нових файлів Епштейна.
Про Україну. У документах Епштейна близько двох тисяч разів згадується Україна. Зокрема, американського фінансиста цікавила нерухомість у Львові — місто згадується у документах 105 разів.
Раніше в опублікованих файлах також фігурували імена політика Олександра Вілкула та експрезидента Леоніда Кучми. У листі 2016 року невідомий автор просить Епштейна допомогти Вілкулу отримати запрошення на інавгурацію Дональда Трампа. Кучму згадано у стенограмі, де неназваний юрист розповідає, що експрезидент був його клієнтом.
Про Росію. Джерела видання Daily Mail у розвідці вважають, що Епштейн керував найбільшою у світі операцією з використання сексуальної компрометації в інтересах російських спецслужб. Зокрема, коли вербував жінок для своєї мережі відомих людей. За даними джерел, Епштейн міг мати зв’язки з російською організованою злочинністю, яка могла його шантажувати. Це, на думку Daily Mail, пояснює, чому він легко привозив дівчат з Росії.
У листуванні від 11 вересня 2011 року невідомий відправник обговорює можливість зустрічі з Путіним під час запланованої поїздки до Росії. Окремо згадується, що ще одна така зустріч могла плануватися на 2014 рік. Також з інших повідомлень випливає, що Епштейн запевняв, що може надати Кремлю важливу інформацію про Президента Дональда Трампа напередодні саміту з Путіним у Гельсінкі 2018 року.
Про Трампа. В оприлюднених свідченнях є інформація, що Дональд Трамп влаштовував вечірки у своїй резиденції «Мар-а-Лаго», куди Епштейн приводив дітей, а президент США виставляв їх на «аукціон» серед багатіїв. У документах також містяться свідчення про звинувачення на адресу Трампа, ймовірно, в зґвалтуванні неповнолітньої дівчинки.
Хто ще фігурує? У файлах є лист Ілона Маска, який наприкінці 2013 року питав про зручний час для візиту на карибський острів Епштейна. Крім того, з опублікованих файлів випливає, що колишній принц Британії Ендрю підтримував регулярний контакт з Епштейном протягом двох років після того, як його визнали винним у сексуальних злочинах проти дітей. Також у документах знайшли фото, де британський принц стоїть на колінах над невідомою жінкою. Ймовірно, світлину зроблено у квартирі Епштейна в Нью-Йорку.
Контекст. 19 листопада 2025 Трамп підписав закон, який зобов’язує Міністерство юстиції оприлюднити всі несекретні документи, пов’язані з Джеффрі Епштейном. У грудні 2025 року Мінʼюст США поширив першу частину файлів Епштейна. Серед десятків тисяч документів, що пройшли цензуру, багато світлин відомих людей.
Довідка. Джеффрі Епштейн — американський фінансист, якого вперше заарештували у 2008 році. Його засудили за сексуальне насильство над неповнолітніми та організацію проституції. Після 13 місяців у вʼязниці він уклав угоду з прокуратурою і вийшов на свободу.
У 2019 році Епштейна вдруге заарештували — його звинувачували у торгівлі людьми. У серпні того ж року його знайшли мертвим у камері. За офіційними даними, він вчинив самогубство.
У межах спільноти Second Wind Club 17 українських захисників з різними рівнями ампутацій взяли участь у дводенному гірському виїзді в Карпати. Зокрема, частині групи вдалося піднятися на Говерлу. Про це повідомили організатори.
Що відомо? Учасники ініціативи піднялися від бази «Заросляк» до метеостанції Пожижевська. Також частина групи, яка регулярно тренується та бере участь у програмах Second Wind Club, змогла піднятися на Говерлу.
У межах поїздки ветерани працювали з льодоступами та трекінговими палицями, відпрацьовували командну взаємодію й навички пересування в складному зимовому середовищі.
Організатори діляться, що подібні ініціативи — це частина системного підходу до реабілітації ветеранів з ампутаціями. Поїздки допомагають відновити відчуття власного тіла, зміцнити впевненість у русі та створюють спільноту, де взаємна підтримка важлива не менше за фізичну підготовку.
Довідка. Second Wind Club — це спільнота для військових, ветеранів і ветеранoк з протезуванням, які прагнуть вести активне життя та займатися спортом. Долучитися до спільноти можна за посиланням.
Фото: Second Wind Club
Вдруге за добу війська РФ завдали удару по вугільному підприємству ДТЕК на Дніпропетровщині. Внаслідок атаки пошкоджені адміністративні будівлі підприємства. Про це повідомили в ДТЕК.
Нагадаємо. Вчора, 1 лютого, Росія атакувала шахтарський автобус ДТЕК. Відомо про 12 загиблих та 16 поранених. Серед постраждалих — дев’ять мають важкі ушкодження. У Тернівці 2 лютого оголосили Днем жалоби за загиблими шахтарями.
«Перший час ми шили військовий одяг і не шили адаптивний»
На початку повномасштабного вторгнення Марина — засновниця «Швейної роти» — написала в чат, де була Ксенія: «Хлопцям із ТрО Дніпра потрібні балаклави». Місцеві айтівці дали дівчатам приміщення та тканину. Марина та Ксенія покликали знайомих майстринь з Дніпра — і почали шити. Їхній рекорд за один день 2022-го — 495 балаклав. До цього вони ні працювали у швейних цехах, ні планували шити для когось, окрім рідних.
«Перший час ми шили військовий одяг і не шили адаптивний. Ми й не планували цього робити», — розповідає Ксенія.
Проте плани змінив запит від лікарні в Дніпрі — там потребували трусів на завʼязках, які б могли полегшити процес одягання пораненим. Згодом про таку можливість дізналися в госпіталі в Харкові, тож дівчата знову отримали запит на адаптивний одяг. Марина та Ксенія написали в одній з груп, де були українські кравчині: «Потрібна допомога з пошиттям адаптивного одягу». Тоді, каже Ксенія, відгукнулися близько восьми майстринь, яким вони надіслали крій. «Ми вже четвертий рік разом і розходитися не плануємо. Наша ініціатива зібрала багато талановитих майстринь і конструкторок одягу. Тож зараз ми можемо відшивати понад 50 позицій військового одягу: від адаптивних трусів до чохлів на кулемети».
З часом зʼявилася викрійка кібершортів та кіберштанів — так дівчата називають адаптивний одяг. Зараз на сайті «Швейної роти» є уроки та лекала для чималої кількості виробів. Так вони працюють і досі: є центральний хаб у Дніпрі та мережа осередків по всій Україні й за кордоном.
«Швейна рота» працює за принципом «усі для всіх»
Окрім пошиття одягу, волонтери шукають засоби гігієни, звичайний одяг: кросівки, куртки, шапки та багато іншого. «Ми за те, щоб “усі для всіх” шиють. У нас немає такого, що я в Дніпрі шию тільки для Дніпра, а я у Вінниці — тільки для Вінниці, бо хлопці та дівчата, які нас захищають, з різних місць».
Весь адаптивний та військовий одяг «Швейної роти» — безоплатний. «Наша головна мета, щоб адаптивний одяг видавали пораненим безплатно й у тій кількості, яка потрібна. Не один комплект, не одні труси, не одна футболка, а стільки, скільки потрібно, щоб повністю вилікуватися або пройти процес протезування».
«Швейна рота» — це 25 осередків по всій Україні та за кордоном
Підрозділи у різних областях часто формувалися довкола майстринь-волонтерок. До прикладу, у Вінниці все почалося з Юлії Гнатюк. Зараз це команда з тридцяти волонтерок, які разом шиють, в’яжуть, перуть, прасують одяг та нарізають липучки. У Нікополі в більшості майстринь чоловіки або сини — військові. Волонтерки спочатку працювали самостійно, а потім приєдналися до «Швейної роти». Ці жінки живуть у громаді, яку постійно обстрілюють росіяни, одна з них розповідає Ксенії: «Я прийшла на роботу, а магазин, через який я йшла, через годину обстріляли, і там були загиблі».
Якось до «Швейної роти» звернулася Алла — вона поїхала до Канади у 2022 році й хотіла допомагати саме «руками». Зараз уже три роки щомісяця з Канади надсилають п’ятдесят-шістдесят адаптивних футболок. До Алли долучилися інші українці, канадійки та канадійці. «У них є Тайлер, який допомагає, йому дев’ятнадцять років. Він прийшов у той центр, де вони шиють, вчити українську мову. Йому розказали про “Швейну роту” і він долучився», — розповідає Ксенія.
Про підрозділ у Петропавлівці Ксенія розповідає у минулому часі. Їм довелося переїхати через безпекову ситуацію. «Оля [координаторка — ред.] до останнього тримала підрозділ і працювала. Проте їм довелося поїхати через постійні обстріли росіян».
У кожного підрозділу є своя фішка: «Канада шиє футболки. Ми кожного місяця знаємо, що вони точно приїдуть до нас. “Швейна рота Полтава” найбільше шиє штанів. На Троєщині Ірина шиє кібертруси великих розмірів. В Німеччині майстрині спеціалізуються на теплих флісових шкарпетках. У Києві та Бобринці добре закривають індивідуальні запити. Також є спільнота “Містер Шкарпета”, де об’єдналися близько 1000 майстринь, що вв’яжуть теплі адаптивні та звичайні шкарпетки», — каже Ксенія.
«Ми зараз шукаємо якусь “пігулку” проти вигорання для нас всіх»
Ксенія розповідає, що зараз деякі майстрині вимушені покидати домівки через безпекову ситуацію. У Покровську шили дві майстрині — дві Олени. Їхні чоловіки — військові, один із них загинув. Жінки виїхали з Покровська. Ще одна волонтерка мешкає в Запоріжжі, там шиє адаптивний одяг та відвідує захисників у госпіталі, проте зараз вона шукає місце, де буде безпечніше.
Також Ксенія каже і про вигорання, зокрема в координаторок підрозділів. «Ми зараз шукаємо якусь “пігулку” проти вигорання для нас всіх. Волонтер, який виніс усе з дому, — це ми. У нашому приміщенні немає опалення, тож одного дня я зняла вдома кондиціонер і принесла його в хаб, щоб волонтерки, які приходили, були в теплі».
Ксенія не шиє з 2023 року — з часом з’являлося все більше місць, яким допомагала «Швейна рота», ускладнювалася логістика і пошук необхідних матеріалів для забезпечення підрозділів.
«Швейна рота» забезпечує адаптивним одягом не лише військових у госпіталях, а й на стабілізаційних пунктах, в евакуаційних потягах та автобусах
Стабпункти від Сумщини до Херсонщини, різні бригади, евакуаційні автобуси та потяги, лікарні — ті, кому допомагає «Швейна рота». Зараз у них є запит від Третього армійського корпуса на триста трусів, триста футболок, триста штанів та триста кофт. «Ми дуже тісно співпрацюємо з “Австрійкою”. Одна з наших майстринь — Галина Русіна — є командиркою екіпажу в цьому евакуаційному автобусі. Ми про це дізналися випадково. Вона шила адаптивний одяг, а потім каже: “Я вже рік в “Австрійці”. Я думала, що вона їздила туди як волонтерка раз чи двічі. А виявилося, що вона командирка екіпажу».
На сайті «Швейної роти» є гугл-форма, заповнити яку може кожен, хто потребує адаптивного одягу: поранені захисники й захисниці, цивільні та діти.
Ксенія розповідає про перші відгуки, які отримують і зараз: «Це було щось на кшталт: “Дівчата, я вперше за два місяці вийшов на вулицю. Бо на мене налазили тільки труси. А ви мені надіслали адаптивні теплі штани — і тепер я можу вийти на вулицю”».
«Ми дуже хочемо, щоб адаптивний одяг був таким самим зручним, як звичайний»
Ксенія розповідає, що чимало військових не хочуть брати додатковий адаптивний одяг. Дружина одного з таких хлопців якось написала волонтерці, що той не взяв ще одні штани, хоча вони були йому потрібні, щоб вони дісталися іншим. Натомість Ксенія каже, що в «Швейній роті» розуміють, що під час лікування та реабілітації пораненим необхідно мати змінний одяг.
«Приємно бути в чистому. Приємно бути в теплому і мати можливість виходити на вулицю. Ми дуже хочемо, щоб адаптивний одяг був таким самим зручним, як звичайний», — каже волонтерка.
Команда «Швейної роти», що зібрала людей від Торонто до Нікополя
У 2022 році Марина Пальченко та Ксенія Самойлич починали з балаклав для військових. Зараз «Швейна рота» — це обʼєднання понад 700 волонтерів, які пошили понад 300 тисяч одиниць адаптивного одягу.
Ксенія розповідає про одну з майстринь «Швейної роти» у Києві — Марину Миколайчук. Жінка закриває чимало індивідуальних запитів, організовує процеси пошиття у своєму підрозділі та дбає про психологічне здоров’я волонтерок в інших осередках.
«Вона організувала курс лекцій “Мистецтво турботи про себе”, куди запросила лікарів, терапевтів, реабілітолога, психолога, нутриціолога. Ми робили серію прямих ефірів в інстаграмі — саме Марина їх координувала. Також вони усім підрозділом проходили гінекологічний чек-ап. Були й зустрічі, присвячені фінансовій грамотності».
Також у «Швейній роті» планується Таємний Санта — волонтерки даруватимуть одна одній подарунки. А ще час від часу вони надсилають одна одній пироги, пиріжки та цукерки — просто щоб підтримати. «Жоден рекрутинговий центр не знайшов би таких людей, які обрали йти пліч-о-пліч з нами волонтерським шляхом».
Ксенія ділиться ще однією історією, пов’язаною з розробкою сайту: «Нам сайт розробляли хлопці-першокурсники з Політехнічного університету. І батько-військовий одного з хлопців прийшов до Олі в Петропавлівці, щоб вона підшила йому розгрузку. І він її питає: “Ну, а ви хто?” Вона каже: “Я — “Швейна Рота Петропавлівка”. А він відповідає: “А мій син сайт робив для “Швейної Роти”».
Авторка: Ірина Кравець
Фото: колаж НЗЛ
Запросіть друга до Спільноти
Вкажіть, будь ласка, контактні дані людини, яку хочете запросити
Придбайте для друга подарунок від TUM
Вкажіть, будь ласка, контактні дані цієї людини, щоби ми надіслали їй посилку
Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
Дякуємо за покупку!
Вхід в кабінет
Відновлення пароля
