Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
Що трапилося?
Минулих вихідних іранський президент перебував з візитом у сусідньому Азербайджані, де відкривав дамбу на кордоні між двома країнами. Додому він повертався гелікоптером, але по дорозі зник з радарів. Після менш ніж дня пошуків Іран офіційно визнав, що Ібрагім Раїсі загинув при падінні разом з іранським міністром закордонних справ Хусейном Амір-Абдуллахіаном. Офіційно причиною авіакатастрофи називають погану погоду — у той день справді падав дощ, був туман і видимість сягала всього кількох метрів. Навіть рятувальники, яких відправили на пошуки президента, мусили діставатися туди землею, а повітряні дрони не могли знайти місця аварії.
Попри це, в низки оглядачів виникло запитання, чи не була ця катастрофа спланованою. Одні зазначають, що в авторитарному Ірані президент мав багато недоброзичливців, які могли сподіватися зайняти його місце. Інші припускають, що за усім може стояти Ізраїль — країна, яка є головним противником Ірану в регіоні. Раніше Тель-Авів уже проводив спеціальні операції з убивства іранських генералів та науковців у галузі ядерної фізики.
Втім, існують серйозні сумніви, що єврейська держава могла б піти на вбивство одного з найвищих керівників Ірану. Такий акт цілком міг би слугувати приводом для повномасштабної війни між країнами, що для Ізраїля, який і так перебуває в стані війни, є вкрай небажаним поворотом подій. Зрештою, навіть на нещодавню атаку дронами з Ірану Тель-Авів не відповів. У всякому разі, жодна з версій, крім поганої погоди, наразі не має ні доказів, ні підтверджень.
Ким був Раїсі?
Посаду президента Ісламської Республіки Іран Ібрагім Раїсі зайняв 2019 року після виборів, які визнали сфальсифікованими. З того часу він встиг жорстоко придушити народні протести проти влади, які спалахнули після вбивства іранською поліцією моралі молодої дівчини за те, що вона «неправильно» носила хіджаб — мусульманський головний убір. Для Раїсі такі рішення були не новими, у 1988 році він, як заступник головного прокурора Тегерану, був членом комітету, який наказав стратити близько п’яти тисяч політв’язнів.
Окрім посилення репресій, Раїсі звинувачували також у падінні іранської економіки в останні кілька років — під західними санкціями Ірану живеться нелегко. Але це не заважає ісламській республіці втручатися у війни по всьому Близькому Сходу. Робить Тегеран це не напряму, але натомість допомагає бойовикам на місцях — хуситам в Ємені, Хезболлі в Лівані і ХАМАСу в Секторі Газа. До того ж, іранський Корпус Вартових Ісламської Революції (КВІР) активно діє на території Сирії. У той же час Іран співпрацює з Китаєм і РФ, якій продає бойові дрони-камікадзе, що ними Москва атакує Україну. А на фоні цього усього Іран намагається розробити власну ядерну зброю, у чому йому заважають диверсійні операції ізраїльської розвідки та міжнародні санкції.
До всіх цих міжнародних операцій Тегерану був безпосередньо причетний Ібрагім Раїсі. Щоправда, слід зазначити, він не був головною людиною, яка приймала усі ці рішення. Попри гучну назву своєї посади, президент Раїсі не був керівником державних структур Ірану. Цією країною насправді керує Верховний лідер Аятола Хаменеї. Аятола — це, до речі, не ім’я, а релігійний титул, адже Ісламська Республіка Іран є диктатурою, якою керують ісламські клірики (духовенство — ред.). У цій системі президент Раїсі був лише виконавчою особою, але він мав великі перспективи. Справа в тому, що Аятола Хаменеї має уже 85 років. Вічно керувати Іраном він не може, тож в країні шукають йому наступника. Варіантів було всього два: новим Верховним лідером міг стати або президент Раїсі, або син Аятоли — Моджтаба Хаменеї. Обидва вони — мусульманські священнослужителі.
Що буде тепер?
Відповідно до іранської Конституції, впродовж 50 днів мають відбутися вибори нового президента. В авторитарній державі, де голосування зазвичай підлаштовують так, аби переміг найбільш зручний для влади кандидат, популярність серед населення багато не означає. Тож шукати можливого нового президента, опираючись на соціальні опитування, немає сенсу. Його оберуть між собою високопоставлені клірики та військові з КВІР, який здобуває в Ірані все більше впливу. Цікавішим питанням є спадкоємність Верховного лідера. В теорії, претендентів на цю посаду обирає спеціальна Рада експертів.
На практиці наразі виглядає, що залишився лиш один кандидат на найвищу державну посаду — Моджтаба Хаменеї, син чинного диктатора. Таке передання влади у спадок може викликати незадоволення в республіці, яку проголосили внаслідок революції, що скинула спадкову владу шаха Пахлаві. До того ж люди, які ставили на загиблого президента Раїсі, можуть підшукати іншу кандидатуру. Або, можливо, що котрийсь з чинних політиків захоче піднятися на владну верхівку самостійно. Точних відповідей немає.
Зрозуміло лише одне: Іран, залучений в цілу низку конфліктів на Близькому Сході, з ослабленою економікою, загрозою терористичних нападів і незадоволеним населенням, яке зазнає утисків після придушення протестів, отримав ще одне джерело нестабільності. Потенційна боротьба за владу може дещо відволікти Тегеран від міжнародних справ і дійсно може дещо призупинити співпрацю Ірану з РФ, що для України було б безумовно позитивним наслідком. Але, оскільки Ібрагім Раїсі був лише однією з багатьох фігур в іранській політиці, оскільки диктаторська система не була заточена саме під нього, сподіватися на серйозні зміни в ісламській республіці навряд чи варто.
Автор статті: Дмитро Спорняк
Фото: Iran’s Presidency/WANA (West Asia News Agency)/Handout via REUTERS
Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики
Оновлено. Станом на 18:50 омбудсмен Дмитро Лубінець підтвердив заяву Меланії Трамп про гуманітарну місію в Олешках. За домовленістю, буде забезпечено режим тиші, доставлений гуманітарний вантаж і вільне пересування цивільного населення з міста.
Україна і Росія домовилися про тимчасове припинення бойових дій в Олешках на Херсонщині із 29 жовтня для забезпечення гуманітарної допомоги та підготовки евакуації цивільних. Про це повідомили в Білому домі.
Що ще відомо? Там додали, що домовленості вдалося досягнути за посередництва першої леді США Меланії Трамп.
Перша леді зазначила, що представники обох країн відвідуватимуть жителів удома, визначатимуть їхні потреби й допомагатимуть охочим евакуюватися до обраного місця. Процес супроводжуватиме американська медіаорганізація.
Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що максимальний рівень бронювання, зокрема для енергетики та оборонно-промислового комплексу (ОПК), більше не становитиме 100%. Підприємства зможуть просити про більший відсоток, якщо обґрунтують необхідність.
Що ще зміниться? Підприємства зможуть бронювати 100% працівників, якщо регулярно добровільно залучатимуть частину з них до військової служби. Працівник має заздалегідь знати, де й скільки служитиме. За ним зберігатимуть робоче місце та зарплату. Механізм мають розробити Міноборони й Мінекономіки разом із бізнесом до 1 грудня.
Статус критичного підприємства більше не залежатиме від його економічних показників. Галузеві та регіональні критерії переглянуть і перевірятимуть на зловживання.
Упродовж вересня росіяни пошкодили близько десяти українських датацентрів. Росія також посилює кібератаки на українські державні інформаційні системи та бізнес, зокрема використовує технології штучного інтелекту. Про це повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький.
Що ще відомо? Уряд доручив усім органам виконавчої влади терміново створити команди з кібербезпеки, закупити необхідне програмне забезпечення та запустити його в роботу.
За словами Корецького, ключові державні органи у цифровій сфері вже можуть протидіяти кібератакам із використанням штучного інтелекту. Такий рівень захисту мають забезпечити й інші державні установи.
Нагадаємо. 19 жовтня внаслідок російської балістичної атаки в Києві виведено з ладу обладнання й інфраструктуру датацентру «Датагруп». Його відновлення та подальша робота неможливі.
Унаслідок російської атаки на Чернігів одна людина загинула, ще 25 постраждали. Пошкоджено будівлі двох підприємств. Про це повідомили в ДСНС і обласній прокуратурі міста.
Що ще відомо? Унаслідок атаки виникла пожежа й сталися руйнування будівель.
Нагадаємо. РФ атакувала Полтавщину, Сумщину, Житомирщину і Дніпропетровщину.
Фото: ДСНС
Оновлено. До України повернули п’ятьох військових, які пережили російський теракт в Оленівці. Йдеться не про тих, кого вважали загиблими. Спочатку у першоджерелі — повідомленні на сторінці Володимира Зеленського — йшлося про загиблих. Проте зараз повідомлення оновили.
Оновлено. Станом на 15:24 омбудсман Дмитро Лубінець розповів, що вдалося повернути найбільшу кількість засуджених військових — 86. Також до України повернувся один військовослужбовець «Айдару».
З російського полону повернули 261 українського військового і дев’ятьох цивільних. Серед тих, хто повертається, п’ятеро людей, яких вважали загиблими під час російського теракту в Оленівці в липні 2022 року. Про це повідомив Володимир Зеленський.
Що ще відомо? До України повертаються військовослужбовці, які воювали на Донецькому, Луганському, Харківському, Запорізькому, Херсонському, Київському, Миколаївському та Чернігівському напрямках, а також оборонці ЧАЕС.
Серед звільнених — 38 офіцерів, бійці різних підрозділів, зокрема «Азову», а також військові, які потрапили в полон ще у 2018 та 2020 роках. Дев’ятеро повернених — важкохворі.
Фото: Володимир Зеленський / Telegram
Під час сьогоднішнього обміну до України вдалося повернути 61 військового 12-ї бригади «Азов». Серед них — 35 бійців окремого загону спеціального призначення «Азов», які боронили Маріуполь. Про це повідомив командир 1-го корпусу НГУ «Азов» Денис Прокопенко.
Що ще відомо? Денис Прокопенко зазначив, що в полоні ще залишаються понад 500 азовців.
Нагадаємо. Під час обміну 5 червня з російського полону повернули 33 бійців 1-го корпусу Нацгвардії «Азов». Серед них — два воїни окремого загону спеціального призначення «Азов», які боронили Маріуполь.
Контекст. Сьогодні, 23 жовтня, з російського полону повернули 261 українського військового і дев’ятьох цивільних. Серед тих, хто повертається, п’ятеро людей, яких вважали загиблими під час російського теракту в Оленівці в липні 2022 року.
Фото: Володимир Зеленський / Telegram
На підконтрольну Україні територію повернули сімох цивільних з тимчасово окупованих територій. Серед них — 90-річна маломобільна жінка та 50-річна українка, яка перенесла інфаркт і інсульт. Водночас Україна повернула до Росії сімох людей. Про це повідомив омбудсман Дмитро Лубінець.
Що ще відомо? Також вдалося повернути матір із дитиною. На початку повномасштабного вторгнення вони опинилися в Маріуполі й через бойові дії та окупацію не могли повернутися до родини.
Нагадаємо. У межах Bring Kids Back з тимчасово окупованої території вдалося повернути трьох дітей.
Сили оборони України уразили місце зберігання, підготовки й пуску ударних БпЛА армії РФ у Донецьку, а також пункт управління російського підрозділу в Криму. Про це повідомили в Генштабі.
Що ще атакували? Українські військові також уразили склад боєприпасів і матеріально-технічних засобів росіян на Донеччині і Запоріжжі. Крім того, завдали удару по зосередженню живої сили підрозділу зі складу «Рубікон» в Запорізькій області.
Що ще відомо? У Генштабі також додали, що наразі ще фіксуються випадки втрат зв’язку у роботі Starlink/StarShield на певних швидкостях.
Нагадаємо. Дональд Трамп повідомив, що Ілон Маск зняв обмеження швидкості для військової версії Starlink в Україні. Однак він відмовився уточнити, чи телефонував особисто Маску з щодо цієї ситуації.
Оновлено. Станом на 12:14 у Міноборони наразі немає підтверджень, що обмеження роботи Starlink/Starshield зняли. Про це повідомили джерела «Суспільного» в міністерстві.
Дональд Трамп повідомив, що Ілон Маск зняв обмеження швидкості для військової версії Starlink в Україні. Однак він відмовився уточнити, чи телефонував особисто Маску з цього приводу. Про це повідомляє «Суспільне».
Що передувало? Учора, 22 жовтня, The Wall Street Journal писало, що Трамп зателефонував Маскові й попросив зняти обмеження на використання Starlink в Україні. За даними видання, Президент США сказав американському бізнесмену, що його не влаштовує обмеження швидкості, яке досі діє.
Нагадаємо. Майже 20 конгресменів США підписали груповий лист, у якому закликають дозволити Україні застосовувати Starlink для ураження місць запуску на території Росії.
Контекст. 14 жовтня запровадили обмеження швидкості роботи терміналів Starlink під час руху. Вони стосуються «військового пакету» послуг StarShield.
15 жовтня власник SpaceX Ілон Маск повідомив, що ліміти швидкості для військового пакета Starshield залежать не від його компанії, а від уряду США.
19 жовтня Володимир Зеленський заявив, що сигнал обмежити роботу Starlink на високих швидкостях надійшов від уряду США, а технічно це реалізувала SpaceX. Водночас міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що адміністрація Президента США не давала вказівок обмежувати роботу Starlink для України. Про це раніше також заявили Дональд Трамп і держсекретар Марко Рубіо.
21 жовтня The Wall Street Journal з посиланням на американських посадовців повідомило, що засновник SpaceX Ілон Маск розпорядився обмежити роботу військової версії Starlink.
Фото: Білий дім
Документальну українську стрічку To Die to Live відібрали до Балтійського конкурсу документального кіно 30-го Талліннського міжнародного кінофестивалю «Темні ночі». Про це повідомили в Держкіно.
Про що фільм? У сюжеті кінострічки To Die to Live — історія трьох українських добровольців: Шахти, Танцюриста та Гончара. У 2014 році вони без військового досвіду долучилися до ЗСУ. Після двох років на фронті чоловіки намагалися повернутися до мирного життя, однак після початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року знову приєдналися до війська.
Хто створив? Фільм створено в копродукції України, Латвії та Словаччини. Режисерка стрічки — Юлія Гонтарук. Загалом фільм знімали впродовж 12 років.
Довідка. Талліннський кінофестиваль — один із найбільших кінофестивалів Північної Європи. Його проводять у столиці Естонії з 1997 року. Щороку в програмі показують близько 250 повнометражних і 300 короткометражних фільмів з різних країн. У 2026 році фестиваль відбудеться з 6 до 22 листопада.
Фото: кадр з трейлеру
Запросіть друга до Спільноти
Вкажіть, будь ласка, контактні дані людини, яку хочете запросити
Придбайте для друга подарунок від TUM
Вкажіть, будь ласка, контактні дані цієї людини, щоби ми надіслали їй посилку
Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
Вхід в кабінет
Відновлення пароля
Вітаємо у спільноті!
