Сили оборони уразили аеродром, пункти управління БпЛА й інші військові об’єкти РФ

Що відомо про підозру? Учора, 6 жовтня, Любомиру Дмитришину повідомили про підозру за статтею про хуліганство, пов’язане з опором представникові влади, який виконує обов’язки з охорони громадського порядку. 

Нагадаємо. За словами активістки Наталії Чернишової, поліцейські не пояснили ветерану причин затримання й застосували до нього силу. Також, за словами Чернишової, у дружини Любомира безпідставно вилучили ноутбук і телефон, хоча жінка не причетна до подій, які відбулися тиждень тому.

Контекст. Активістка Наталія Чернишова заявила, що 27 вересня під час протесту в парку на Теремках правоохоронці застосували силу проти учасників акції. За її словами, двох жінок ударили в обличчя, а ветерану, проти якого також застосували силу, у лікарні діагностували струс мозку. Ветеран і громадський активіст Олег Симороз повідомив, що поліція затримала двох учасників протесту.

Докладніше про будівництво на Теремках — читайте в новині НЗЛ.

Що ще відомо? У видавництві зазначили, що на складі зберігалися новинки, отримані протягом останніх двох місяців, а також додруки книжок, які були знищені під час липневого удару.

Нагадаємо. 19 липня росіяни атакували склад видавництва #книголав. Унаслідок удару знищено близько 250 тисяч книжок. Минулося без постраждалих. 

Фото: #Книголав / Instagram

Станом на 11:40 кількість загиблих у Прилуках на Чернігівщині зросла до дев’яти. З-під завалів зруйнованої багатоповерхівки дістали тіла трьох дітей. Про це повідомили в Нацполіції.

Що ще відомо? Також відомо про 38 постраждалих. Серед них — семеро дітей. Триває пошукова операція.

Нагадаємо. Унаслідок російської атаки в Києві загинули двоє людей. У Дарницькому районі спалахнула пожежа на території гаражного кооперативу. У Подільському районі сталося загоряння у двох нежитлових будівлях.

Фото: ДСНС

Нагадаємо. Кіностудія Довженка зазнала значних пошкоджень унаслідок російських атак на Київ 2 та 15 червня 2026 року. Унаслідок атак пошкоджено 18 будівель кіностудії Довженка — головний знімальний павільйон (1927–1928 років), адміністративний та лабораторний корпуси, «Щорсівський корпус» (Музей кінофабрики), службові корпуси, цехи комбінованих зйомок, їдальню, електростанцію, фільмотеку, гуртожиток й інші споруди. Найбільших втрат кіностудія зазнала через пряме влучання в костюмний цех.

Фото: Мінкульт

Що ще відомо? У компанії зазначили, що це не перше руйнування, внаслідок попередніх обстрілів втрачено центральний офіс. Також там додали, що всі автомагазини та сервіси наразі повністю забезпечені товаром.

Що ще відомо про наслідки атаки РФ? У Прилуках на Чернігівщині кількість загиблих зросла до шести. Серед них — дитина. Також відомо про 27 постраждалих. Про це у коментарі «Суспільному» повідомила речниця Головного управління ДСНС в Чернігівській області Ніна Луценко.

Загалом сьогодні, 7 жовтня, росіяни атакували інфраструктуру Києва та 12 областей. Унаслідок атаки пошкоджено пʼять багатоквартирних будинків у Дніпрі й чотири багатоповерхівки у Кременчуці. 

Отримати журнал Reporters «Спадкоємці» можна, приєднавшись до Спільноти The Ukrainians Media за посиланням.

Про що номер? Серед текстів — історичний репортаж Віри Курико про чотири покоління нащадків Михайла Коцюбинського і фотосерія Костянтина Чернічкіна до сорокових роковин Чорнобильської катастрофи.

А ще — історія Марічки Паплаускайте про сто двадцять три поцілунки, які бабуся завинила дідусеві, і успадковані листи зі скриньки «71», на яких тримається віра авторки у велику любов.

Що таке Reporters? Reporters — єдиний в Україні журнал літературного репортажу і документальної фотографії, що виходить друком від 2021 року. За цей час створили вже 16 випусків, кожен з яких присвячений окремій темі і складається з понад 150 сторінок великих текстів і якісних фотоісторій.

Що ще відомо? Мета пошукових досліджень — виявити місця поховання цивільних жителів Ласкова, які загинули внаслідок нападу підрозділів Армії Крайової й Батальйонів хлопських у березні 1944 року.

Хто проводить дослідження? Український інститут національної пам’яті забезпечує проведення пошукових робіт, які виконує комунальне підприємство Львівської обласної ради — «Доля».

Нагадаємо. 28 вересня на старому Голосківському кладовищі у Львові завершили ексгумаційні роботи з пошуку останків вояків Війська Польського. Вони тривали з 25 серпня 2026 року. Під час досліджень виявили 113 останків військовослужбовців Війська Польського, які загинули у вересні 1939 року, а також останки 17 військових Вермахту. 

Довідка. 10 березня 1944 року підрозділи Армії Крайової та Батальйонів хлопських — польських підпільних військових формувань — напали на українське село Ласків. За різними історичними даними, під час масового вбивства українців у селі загинули понад 300 людей. 

У межах досліджень істориків та експертів з України й Польщі встановлено дані про 327 мешканців Ласкова, які загинули у 1944 році. Водночас дехто з істориків називає більшу кількість жертв – близько 350 осіб. Остаточна кількість жертв може бути уточнена за результатами подальших історичних і пошукових досліджень.

Унаслідок російської атаки в Києві загинули двоє людей. У Дарницькому районі спалахнула пожежа на території гаражного кооперативу. У Подільському районі сталося загоряння у двох нежитлових будівлях. Про це повідомили у ДСНС.

Полтавщина. У Кременчуці росіяни атакували житловий район. Попередньо відомо про двох загиблих і сімох постраждалих. Триває рятувальна операція.

Чернігівщина. РФ влучила ракетою в багатоповерхівку в Прилуках. Відомо про двох загиблих і сімох поранених. Під завалами можуть бути люди.

Кіровоградщина. Унаслідок атаки РФ в Олександрії одна людина загинула, ще троє — постраждали. Ще двоє людей не виходять на зв’язок. Сталося загоряння даху приватного житлового будинку.

Фото: Полтавська ОВА

Що ще відомо? На думку Гончаренка, в Україні наразі немає дискусій щодо припинення російсько-української війни. Він додав, що «за бажання і з розумом» у переговорному процесі можна домовитися.

Нагадаємо. 5 жовтня у фракції «Європейська солідарність» заявили, що виключили народного депутата Олексія Гончаренка через його заяви щодо умов припинення війни Росії проти України. 

Контекст. Напередодні, 4 жовтня, Гончаренко опублікував колонку «Мирний план Гончаренка: як зупинити війну крок за кроком», де закликав до поетапного зняття санкцій з РФ, нейтрального статусу України й відмови від членства в НАТО, статусу мови національної меншини для російської мови й зупинки бойових дій по нинішній лінії фронту.

Фото: Олексій Гончаренко / Telegram