Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
«Я християнка, і те, що рухає мною в різних видах діяльності, — це любов»
Зараз Євгенія працює копірайтеркою в маркетинговій агенції. До цього вона спробувала себе в різних сферах — від роботи у сфері обслуговуванні та аніматорства до IT. Систематично волонтерити Євгенія розпочала у 2022-му. Зараз здебільшого організовує збори для військових, плете сітки й допомагає в церковних медіапроєктах. До цього впродовж майже семи років вона підтримувала фонд «Таблеточки», який піклується про дітей та їхні сім’ї на кожному етапі лікування онкологічних захворювань. На день народження Євгенія організовувала для фонду масштабні збори та регулярно донатила.
На запитання про те, які цінності її рухають, відповідає: «Я християнка, і те, що рухає мною в різних видах діяльності, — це любов. Любов до свого, до своїх. Мені дуже хочеться допомагати. Але був період, коли я писала, що мене любов ненависті навчила. Тому що в мені поєднується і любов до своїх людей, і ненависть до росіян».
«Коли в лікарні хлопці мене питали: “Ви — волонтер?” Я казала: “Ні, я просто приходжу до друзів”»
На своїй Instagram-сторінці Євгенія писала, що довго не могла назвати себе волонтеркою. Розуміння зʼявилося, коли вона почала навідувати пораненого знайомого в лікарні. Там вона познайомилася з усіма, хто лежав із ним у палаті, і пів року проводила з ними час, поки ті перебували в клініці. Згодом їздила до них і в інші лікарні.
«Я, напевно, не хотіла визнавати, що я волонтерка, тому що це накладало на мене внутрішню відповідальність — закривати всі запити. […] Здавалось, якщо я скажу, що я — волонтерка, то не зможу відмовити. Тому навіть коли в лікарні хлопці мене питали: “Ви — волонтер?” Я казала: “Ні, я просто приходжу до друзів”».
Окрім усього іншого, близько року тому Євгенія організувала ініціативу «Підписка життя». Це проєкт, який щомісяця залучає близько десяти тисяч гривень для підтримки тактичної медицини. Механізм дії схожий на той, що у фонді «Повернись живим» та інших організаціях: з картки автоматично списується визначена сума. Кошти дівчина надсилає подрузі, яка закуповує медичне спорядження. Євгенія розповідає, що зараз цей проєкт рухається повільніше, ніж на початку, проте вона планує його розвивати: «Можливо, зроблю окрему сторінку для цієї ініціативи, бо в мене є ідея створити для неї мерч, а прибуток від продажу відправляти також на цей збір — і конвертувати в такмед».
«На цю пасивність і байдужість злюся, хоча усвідомлюю, що вони мають на це право»
Активне залучення у волонтерство змусило Євгенію припинити спілкування з деякими знайомими через розбіжності у поглядах та цінностях. «На цю пасивність і байдужість злюся, хоча усвідомлюю, що вони мають на це право. Я не можу змусити їх бути такими ж активними, як і я». Проте дівчина завжди нагадує собі, що зміни творить активна меншість.
«Я заспокоювала себе думкою про те, що зміни завжди рухала меншість. Вісімдесят відсотків змін робить двадцять відсотків людей. І я вірила в це ще до повномасштабного вторгнення — коли виходила на мітинги, підтримувала те, що мені відгукувалося».
«Я недооцінювала важливість співпереживання подібного досвіду — коли людина зіштовхувалася з чимось схожим і справді тебе розуміє»
Євгенія долучилася до одного з ретритів від Української Волонтерської Служби. Це можливість для тих, хто працює з людьми, надає підтримку та беззупинно збирає на допомогу, перезавантажитися в колі однодумців. Про важливість «кола своїх, які тебе розуміють» каже і Євгенія.
«Я недооцінювала важливість співпереживання подібного досвіду — коли людина зіштовхувалася з чимось схожим і справді тебе розуміє. Коли людина не просто каже, що розуміє, а справді розуміє — бо має ті самі проблеми, що й ти».
Дівчина розповідає, що ретрит став також чудовою можливістю для нетворкінгу: познайомитися з людьми, яким ти можеш бути корисна, або які можуть допомогти тобі. Але найцінніше, що вдалося отримати, — люди. Не домовляючись вони одразу почали підтримувати збори одне одного. «Це та єдність, якої мені зараз бракує в суспільстві, яку ми почали втрачати. Тому коли бачиш, що є люди, яким небайдуже, які готові щось рухати, робити й підтримувати одне одного, це дуже цінно».
«З власного досвіду: більшість тих, хто вперше відкриває збори, дуже швидко їх закривають, бо їхня аудиторія ще не звикла до цього»
Тим, хто запускає свій перший збір, Євгенія радить починати із малого. Банка на тисячу гривень уже може посилити чийсь великий збір. Завжди можна підняти ціль, якщо справи підуть добре. Не треба чекати на «ідеальний момент» чи ідеальний дизайн — досвід приходить у процесі. «Більшість тих, хто вперше відкриває збори, дуже швидко їх закривають, бо їхня аудиторія ще не звикла до цього».
За словами дівчини, один пост і лінк у профілі нічого не змінять. У стрічці щодня занадто багато інформації, щоби хтось запам’ятав саме ваш збір. Тому важливо щодня нагадувати про нього, а інколи — й по кілька разів. Євгенія радить пояснювати людям, чому важливі лайки, коментарі й репости.
Дівчина декілька разів повторює: «Не бійтеся звертатися до досвідчених волонтерів за порадою чи допомогою». І додає, якщо потрібна підтримка, зверніться до неї в Instagram — @tochka.eva.
«Колишніх волонтерів не буває»
На запитання, чим планує займатися в майбутньому, окрім військового волонтерства, відповідає: «Мені здається, що колишніх волонтерів не буває. Допомога затягує. Це дає відчуття, що ти можеш бути корисною — і це надихає сильніше за будь-яку роботу. Ми — соціальні істоти і як би не намагалися відгородитися, нам усе одно потрібні інші люди».
Євгенію турбують проблеми міського простору та інклюзивність: паркування на тротуарах, знищення зелених зон. Вона каже, що в містах достатньо проблем, які потребують активних мешканців, тож допомагатиме тут. «А “Таблеточки” — завжди зі мною. Це той фонд, який я буду підтримувати й далі», — додає дівчина.
Авторка: Ірина Кравець
Фото: колаж НЗЛ
Оновлено. Станом на 18:50 омбудсмен Дмитро Лубінець підтвердив заяву Меланії Трамп про гуманітарну місію в Олешках. За домовленістю, буде забезпечено режим тиші, доставлений гуманітарний вантаж і вільне пересування цивільного населення з міста.
Україна і Росія домовилися про тимчасове припинення бойових дій в Олешках на Херсонщині із 29 жовтня для забезпечення гуманітарної допомоги та підготовки евакуації цивільних. Про це повідомили в Білому домі.
Що ще відомо? Там додали, що домовленості вдалося досягнути за посередництва першої леді США Меланії Трамп.
Перша леді зазначила, що представники обох країн відвідуватимуть жителів удома, визначатимуть їхні потреби й допомагатимуть охочим евакуюватися до обраного місця. Процес супроводжуватиме американська медіаорганізація.
Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що максимальний рівень бронювання, зокрема для енергетики та оборонно-промислового комплексу (ОПК), більше не становитиме 100%. Підприємства зможуть просити про більший відсоток, якщо обґрунтують необхідність.
Що ще зміниться? Підприємства зможуть бронювати 100% працівників, якщо регулярно добровільно залучатимуть частину з них до військової служби. Працівник має заздалегідь знати, де й скільки служитиме. За ним зберігатимуть робоче місце та зарплату. Механізм мають розробити Міноборони й Мінекономіки разом із бізнесом до 1 грудня.
Статус критичного підприємства більше не залежатиме від його економічних показників. Галузеві та регіональні критерії переглянуть і перевірятимуть на зловживання.
Упродовж вересня росіяни пошкодили близько десяти українських датацентрів. Росія також посилює кібератаки на українські державні інформаційні системи та бізнес, зокрема використовує технології штучного інтелекту. Про це повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький.
Що ще відомо? Уряд доручив усім органам виконавчої влади терміново створити команди з кібербезпеки, закупити необхідне програмне забезпечення та запустити його в роботу.
За словами Корецького, ключові державні органи у цифровій сфері вже можуть протидіяти кібератакам із використанням штучного інтелекту. Такий рівень захисту мають забезпечити й інші державні установи.
Нагадаємо. 19 жовтня внаслідок російської балістичної атаки в Києві виведено з ладу обладнання й інфраструктуру датацентру «Датагруп». Його відновлення та подальша робота неможливі.
Унаслідок російської атаки на Чернігів одна людина загинула, ще 25 постраждали. Пошкоджено будівлі двох підприємств. Про це повідомили в ДСНС і обласній прокуратурі міста.
Що ще відомо? Унаслідок атаки виникла пожежа й сталися руйнування будівель.
Нагадаємо. РФ атакувала Полтавщину, Сумщину, Житомирщину і Дніпропетровщину.
Фото: ДСНС
Оновлено. До України повернули п’ятьох військових, які пережили російський теракт в Оленівці. Йдеться не про тих, кого вважали загиблими. Спочатку у першоджерелі — повідомленні на сторінці Володимира Зеленського — йшлося про загиблих. Проте зараз повідомлення оновили.
Оновлено. Станом на 15:24 омбудсман Дмитро Лубінець розповів, що вдалося повернути найбільшу кількість засуджених військових — 86. Також до України повернувся один військовослужбовець «Айдару».
З російського полону повернули 261 українського військового і дев’ятьох цивільних. Серед тих, хто повертається, п’ятеро людей, яких вважали загиблими під час російського теракту в Оленівці в липні 2022 року. Про це повідомив Володимир Зеленський.
Що ще відомо? До України повертаються військовослужбовці, які воювали на Донецькому, Луганському, Харківському, Запорізькому, Херсонському, Київському, Миколаївському та Чернігівському напрямках, а також оборонці ЧАЕС.
Серед звільнених — 38 офіцерів, бійці різних підрозділів, зокрема «Азову», а також військові, які потрапили в полон ще у 2018 та 2020 роках. Дев’ятеро повернених — важкохворі.
Фото: Володимир Зеленський / Telegram
Під час сьогоднішнього обміну до України вдалося повернути 61 військового 12-ї бригади «Азов». Серед них — 35 бійців окремого загону спеціального призначення «Азов», які боронили Маріуполь. Про це повідомив командир 1-го корпусу НГУ «Азов» Денис Прокопенко.
Що ще відомо? Денис Прокопенко зазначив, що в полоні ще залишаються понад 500 азовців.
Нагадаємо. Під час обміну 5 червня з російського полону повернули 33 бійців 1-го корпусу Нацгвардії «Азов». Серед них — два воїни окремого загону спеціального призначення «Азов», які боронили Маріуполь.
Контекст. Сьогодні, 23 жовтня, з російського полону повернули 261 українського військового і дев’ятьох цивільних. Серед тих, хто повертається, п’ятеро людей, яких вважали загиблими під час російського теракту в Оленівці в липні 2022 року.
Фото: Володимир Зеленський / Telegram
На підконтрольну Україні територію повернули сімох цивільних з тимчасово окупованих територій. Серед них — 90-річна маломобільна жінка та 50-річна українка, яка перенесла інфаркт і інсульт. Водночас Україна повернула до Росії сімох людей. Про це повідомив омбудсман Дмитро Лубінець.
Що ще відомо? Також вдалося повернути матір із дитиною. На початку повномасштабного вторгнення вони опинилися в Маріуполі й через бойові дії та окупацію не могли повернутися до родини.
Нагадаємо. У межах Bring Kids Back з тимчасово окупованої території вдалося повернути трьох дітей.
Сили оборони України уразили місце зберігання, підготовки й пуску ударних БпЛА армії РФ у Донецьку, а також пункт управління російського підрозділу в Криму. Про це повідомили в Генштабі.
Що ще атакували? Українські військові також уразили склад боєприпасів і матеріально-технічних засобів росіян на Донеччині і Запоріжжі. Крім того, завдали удару по зосередженню живої сили підрозділу зі складу «Рубікон» в Запорізькій області.
Що ще відомо? У Генштабі також додали, що наразі ще фіксуються випадки втрат зв’язку у роботі Starlink/StarShield на певних швидкостях.
Нагадаємо. Дональд Трамп повідомив, що Ілон Маск зняв обмеження швидкості для військової версії Starlink в Україні. Однак він відмовився уточнити, чи телефонував особисто Маску з щодо цієї ситуації.
Оновлено. Станом на 12:14 у Міноборони наразі немає підтверджень, що обмеження роботи Starlink/Starshield зняли. Про це повідомили джерела «Суспільного» в міністерстві.
Дональд Трамп повідомив, що Ілон Маск зняв обмеження швидкості для військової версії Starlink в Україні. Однак він відмовився уточнити, чи телефонував особисто Маску з цього приводу. Про це повідомляє «Суспільне».
Що передувало? Учора, 22 жовтня, The Wall Street Journal писало, що Трамп зателефонував Маскові й попросив зняти обмеження на використання Starlink в Україні. За даними видання, Президент США сказав американському бізнесмену, що його не влаштовує обмеження швидкості, яке досі діє.
Нагадаємо. Майже 20 конгресменів США підписали груповий лист, у якому закликають дозволити Україні застосовувати Starlink для ураження місць запуску на території Росії.
Контекст. 14 жовтня запровадили обмеження швидкості роботи терміналів Starlink під час руху. Вони стосуються «військового пакету» послуг StarShield.
15 жовтня власник SpaceX Ілон Маск повідомив, що ліміти швидкості для військового пакета Starshield залежать не від його компанії, а від уряду США.
19 жовтня Володимир Зеленський заявив, що сигнал обмежити роботу Starlink на високих швидкостях надійшов від уряду США, а технічно це реалізувала SpaceX. Водночас міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що адміністрація Президента США не давала вказівок обмежувати роботу Starlink для України. Про це раніше також заявили Дональд Трамп і держсекретар Марко Рубіо.
21 жовтня The Wall Street Journal з посиланням на американських посадовців повідомило, що засновник SpaceX Ілон Маск розпорядився обмежити роботу військової версії Starlink.
Фото: Білий дім
Документальну українську стрічку To Die to Live відібрали до Балтійського конкурсу документального кіно 30-го Талліннського міжнародного кінофестивалю «Темні ночі». Про це повідомили в Держкіно.
Про що фільм? У сюжеті кінострічки To Die to Live — історія трьох українських добровольців: Шахти, Танцюриста та Гончара. У 2014 році вони без військового досвіду долучилися до ЗСУ. Після двох років на фронті чоловіки намагалися повернутися до мирного життя, однак після початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року знову приєдналися до війська.
Хто створив? Фільм створено в копродукції України, Латвії та Словаччини. Режисерка стрічки — Юлія Гонтарук. Загалом фільм знімали впродовж 12 років.
Довідка. Талліннський кінофестиваль — один із найбільших кінофестивалів Північної Європи. Його проводять у столиці Естонії з 1997 року. Щороку в програмі показують близько 250 повнометражних і 300 короткометражних фільмів з різних країн. У 2026 році фестиваль відбудеться з 6 до 22 листопада.
Фото: кадр з трейлеру
Запросіть друга до Спільноти
Вкажіть, будь ласка, контактні дані людини, яку хочете запросити
Придбайте для друга подарунок від TUM
Вкажіть, будь ласка, контактні дані цієї людини, щоби ми надіслали їй посилку
Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
Вхід в кабінет
Відновлення пароля
Вітаємо у спільноті!
