Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
Сум за диктатором
Саміт G7 — це зібрання лідерів найвпливовіших демократичних держав світу та топполітиків ЄС. Зазвичай на цих зустрічах не відбувається нічого сенсаційного, адже G7 — це закритий клуб, до якого пускають лише ті країни, які поділяють спільні цінності. Ця група потрібна, щоб президенти й прем’єри провідних демократій світу могли узгоджувати спільну позицію щодо нагальних глобальних проблем та визначати, як протидіяти авторитарним режимам. Тому саміт «Групи семи» переважно виглядає як закрита розмова союзників, після якої оприлюднюють спільну заяву. Цього разу все було значно драматичніше — серед високоповажних гостей був Дональд Трамп.
Президент США почав свою міжнародну зустріч зі згадок про Владіміра Путіна. Трамп нагадав, що раніше G7 була G8, адже до неї входив президент РФ. Путіна виключили з клубу після нападу на Україну в 2014 році — на думку американського лідера, «це було помилкою». «Бо я думаю, що зараз не було б війни», — сказав Дональд Трамп. Схожі заяви лунали з вуст Трампа ще на саміті G7 у 2018 році, під час його попереднього терміну на найвищій державній посаді. Тепер, після трьох років повномасштабної війни Росії проти України, такі заяви президента США ще більше ізолюють його від цивілізованого світу.
Передчасний від’їзд
Попри все, світ має зважати на Трампа — він залишається лідером усе ще наймогутнішої демократичної держави. Решта лідерів G7 не хочуть втрачати можливість хоч якось залучити США на бік демократичної команди або хоча б не показувати глобальним противникам, наскільки глибоким стає розкол в групі. Нинішній господар саміту — прем’єр Канади Марк Карні — навіть чемно зупинив розпитування журналістів, коли Трамп жалівся на відсутність Путіна, аби американець не наговорив зайвого. Втім, це не допомогло.
Дональд Трамп спершу відмовився підписувати спільну заяву із закликом до деескалації війни між Іраном та Ізраїлем. Згодом американський президент таки її підписав, але залишив саміт передчасно, пославшись на необхідність вирішувати згадану війну на Близькому Сході. Раніше медіа повідомляли, що у вівторок Трамп планує зустрітися з українським колегою Володимиром Зеленським. Вочевидь, тепер зустріч скасовується.
Річниця без єдності
Цьогорічний саміт G7 у мальовничій канадській провінції Альберта припадає на 50-ту річницю «Групи семи». На першому саміті у 1975 році лідери тоді ще шести провідних демократичних країн обговорювали здебільшого економічні питання: інфляцію, рецесію та ціни на нафту. Усе це відбувалося в умовах Холодної війни, але навіть після занепаду Радянського блоку — головного противника G7 — «Група семи» не розпалася. Саміти продовжувалися, клуб розвивався і навіть, дещо наївно, включив до свого складу Російську Федерацію.
Тепер такої наївності не залишилося. Росія веде окупаційну війну, авторитарний Китай змагається за роль наймогутнішої держави планети, а США щораз більше відмовляються від своєї лідерської ролі серед демократичних країн. Війну РФ проти України Дональд Трамп намагається зупинити порожніми заявами і, здається, щиро не розуміє, чому це не вдається. У G7 Трамп підтримував хоч якісь близькі стосунки лише з прем’єркою Італії Джорджею Мелоні та президентом Франції Емманюелем Макроном. Відлетівши з саміту в Канаді, Трамп встиг розкритикувати французького лідера в соціальних мережах — через розбіжності в поглядах на ситуацію на Близькому Сході.
Що робити у війні між Іраном та Ізраїлем, Трамп, як видається, поки не знає. З одного боку, він масштабно підтримує Ізраїль. З іншого — пообіцяв виборцям не застосовувати американські війська. Поки США не робитимуть нічого і створюватимуть усе нові проблеми для власних союзників, їхня роль у світі зменшуватиметься. Тоді хтось муситиме заповнити звільнений простір. Чи це будуть демократичні держави, чи авторитарний клуб на чолі з Китаєм, чи, можливо, встановиться новий баланс сил між двома (чи більше) сторонами — наразі ніхто не знає. Але драматичний саміт G7 символічно показав, що світ уже змінився.
Автор статті: Дмитро Спорняк
Фото: g7.canada.ca
Оновлено. Станом на 18:50 омбудсмен Дмитро Лубінець підтвердив заяву Меланії Трамп про гуманітарну місію в Олешках. За домовленістю, буде забезпечено режим тиші, доставлений гуманітарний вантаж і вільне пересування цивільного населення з міста.
Україна і Росія домовилися про тимчасове припинення бойових дій в Олешках на Херсонщині із 29 жовтня для забезпечення гуманітарної допомоги та підготовки евакуації цивільних. Про це повідомили в Білому домі.
Що ще відомо? Там додали, що домовленості вдалося досягнути за посередництва першої леді США Меланії Трамп.
Перша леді зазначила, що представники обох країн відвідуватимуть жителів удома, визначатимуть їхні потреби й допомагатимуть охочим евакуюватися до обраного місця. Процес супроводжуватиме американська медіаорганізація.
Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що максимальний рівень бронювання, зокрема для енергетики та оборонно-промислового комплексу (ОПК), більше не становитиме 100%. Підприємства зможуть просити про більший відсоток, якщо обґрунтують необхідність.
Що ще зміниться? Підприємства зможуть бронювати 100% працівників, якщо регулярно добровільно залучатимуть частину з них до військової служби. Працівник має заздалегідь знати, де й скільки служитиме. За ним зберігатимуть робоче місце та зарплату. Механізм мають розробити Міноборони й Мінекономіки разом із бізнесом до 1 грудня.
Статус критичного підприємства більше не залежатиме від його економічних показників. Галузеві та регіональні критерії переглянуть і перевірятимуть на зловживання.
Упродовж вересня росіяни пошкодили близько десяти українських датацентрів. Росія також посилює кібератаки на українські державні інформаційні системи та бізнес, зокрема використовує технології штучного інтелекту. Про це повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький.
Що ще відомо? Уряд доручив усім органам виконавчої влади терміново створити команди з кібербезпеки, закупити необхідне програмне забезпечення та запустити його в роботу.
За словами Корецького, ключові державні органи у цифровій сфері вже можуть протидіяти кібератакам із використанням штучного інтелекту. Такий рівень захисту мають забезпечити й інші державні установи.
Нагадаємо. 19 жовтня внаслідок російської балістичної атаки в Києві виведено з ладу обладнання й інфраструктуру датацентру «Датагруп». Його відновлення та подальша робота неможливі.
Унаслідок російської атаки на Чернігів одна людина загинула, ще 25 постраждали. Пошкоджено будівлі двох підприємств. Про це повідомили в ДСНС і обласній прокуратурі міста.
Що ще відомо? Унаслідок атаки виникла пожежа й сталися руйнування будівель.
Нагадаємо. РФ атакувала Полтавщину, Сумщину, Житомирщину і Дніпропетровщину.
Фото: ДСНС
Оновлено. До України повернули п’ятьох військових, які пережили російський теракт в Оленівці. Йдеться не про тих, кого вважали загиблими. Спочатку у першоджерелі — повідомленні на сторінці Володимира Зеленського — йшлося про загиблих. Проте зараз повідомлення оновили.
Оновлено. Станом на 15:24 омбудсман Дмитро Лубінець розповів, що вдалося повернути найбільшу кількість засуджених військових — 86. Також до України повернувся один військовослужбовець «Айдару».
З російського полону повернули 261 українського військового і дев’ятьох цивільних. Серед тих, хто повертається, п’ятеро людей, яких вважали загиблими під час російського теракту в Оленівці в липні 2022 року. Про це повідомив Володимир Зеленський.
Що ще відомо? До України повертаються військовослужбовці, які воювали на Донецькому, Луганському, Харківському, Запорізькому, Херсонському, Київському, Миколаївському та Чернігівському напрямках, а також оборонці ЧАЕС.
Серед звільнених — 38 офіцерів, бійці різних підрозділів, зокрема «Азову», а також військові, які потрапили в полон ще у 2018 та 2020 роках. Дев’ятеро повернених — важкохворі.
Фото: Володимир Зеленський / Telegram
Під час сьогоднішнього обміну до України вдалося повернути 61 військового 12-ї бригади «Азов». Серед них — 35 бійців окремого загону спеціального призначення «Азов», які боронили Маріуполь. Про це повідомив командир 1-го корпусу НГУ «Азов» Денис Прокопенко.
Що ще відомо? Денис Прокопенко зазначив, що в полоні ще залишаються понад 500 азовців.
Нагадаємо. Під час обміну 5 червня з російського полону повернули 33 бійців 1-го корпусу Нацгвардії «Азов». Серед них — два воїни окремого загону спеціального призначення «Азов», які боронили Маріуполь.
Контекст. Сьогодні, 23 жовтня, з російського полону повернули 261 українського військового і дев’ятьох цивільних. Серед тих, хто повертається, п’ятеро людей, яких вважали загиблими під час російського теракту в Оленівці в липні 2022 року.
Фото: Володимир Зеленський / Telegram
На підконтрольну Україні територію повернули сімох цивільних з тимчасово окупованих територій. Серед них — 90-річна маломобільна жінка та 50-річна українка, яка перенесла інфаркт і інсульт. Водночас Україна повернула до Росії сімох людей. Про це повідомив омбудсман Дмитро Лубінець.
Що ще відомо? Також вдалося повернути матір із дитиною. На початку повномасштабного вторгнення вони опинилися в Маріуполі й через бойові дії та окупацію не могли повернутися до родини.
Нагадаємо. У межах Bring Kids Back з тимчасово окупованої території вдалося повернути трьох дітей.
Сили оборони України уразили місце зберігання, підготовки й пуску ударних БпЛА армії РФ у Донецьку, а також пункт управління російського підрозділу в Криму. Про це повідомили в Генштабі.
Що ще атакували? Українські військові також уразили склад боєприпасів і матеріально-технічних засобів росіян на Донеччині і Запоріжжі. Крім того, завдали удару по зосередженню живої сили підрозділу зі складу «Рубікон» в Запорізькій області.
Що ще відомо? У Генштабі також додали, що наразі ще фіксуються випадки втрат зв’язку у роботі Starlink/StarShield на певних швидкостях.
Нагадаємо. Дональд Трамп повідомив, що Ілон Маск зняв обмеження швидкості для військової версії Starlink в Україні. Однак він відмовився уточнити, чи телефонував особисто Маску з щодо цієї ситуації.
Оновлено. Станом на 12:14 у Міноборони наразі немає підтверджень, що обмеження роботи Starlink/Starshield зняли. Про це повідомили джерела «Суспільного» в міністерстві.
Дональд Трамп повідомив, що Ілон Маск зняв обмеження швидкості для військової версії Starlink в Україні. Однак він відмовився уточнити, чи телефонував особисто Маску з цього приводу. Про це повідомляє «Суспільне».
Що передувало? Учора, 22 жовтня, The Wall Street Journal писало, що Трамп зателефонував Маскові й попросив зняти обмеження на використання Starlink в Україні. За даними видання, Президент США сказав американському бізнесмену, що його не влаштовує обмеження швидкості, яке досі діє.
Нагадаємо. Майже 20 конгресменів США підписали груповий лист, у якому закликають дозволити Україні застосовувати Starlink для ураження місць запуску на території Росії.
Контекст. 14 жовтня запровадили обмеження швидкості роботи терміналів Starlink під час руху. Вони стосуються «військового пакету» послуг StarShield.
15 жовтня власник SpaceX Ілон Маск повідомив, що ліміти швидкості для військового пакета Starshield залежать не від його компанії, а від уряду США.
19 жовтня Володимир Зеленський заявив, що сигнал обмежити роботу Starlink на високих швидкостях надійшов від уряду США, а технічно це реалізувала SpaceX. Водночас міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що адміністрація Президента США не давала вказівок обмежувати роботу Starlink для України. Про це раніше також заявили Дональд Трамп і держсекретар Марко Рубіо.
21 жовтня The Wall Street Journal з посиланням на американських посадовців повідомило, що засновник SpaceX Ілон Маск розпорядився обмежити роботу військової версії Starlink.
Фото: Білий дім
Документальну українську стрічку To Die to Live відібрали до Балтійського конкурсу документального кіно 30-го Талліннського міжнародного кінофестивалю «Темні ночі». Про це повідомили в Держкіно.
Про що фільм? У сюжеті кінострічки To Die to Live — історія трьох українських добровольців: Шахти, Танцюриста та Гончара. У 2014 році вони без військового досвіду долучилися до ЗСУ. Після двох років на фронті чоловіки намагалися повернутися до мирного життя, однак після початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року знову приєдналися до війська.
Хто створив? Фільм створено в копродукції України, Латвії та Словаччини. Режисерка стрічки — Юлія Гонтарук. Загалом фільм знімали впродовж 12 років.
Довідка. Талліннський кінофестиваль — один із найбільших кінофестивалів Північної Європи. Його проводять у столиці Естонії з 1997 року. Щороку в програмі показують близько 250 повнометражних і 300 короткометражних фільмів з різних країн. У 2026 році фестиваль відбудеться з 6 до 22 листопада.
Фото: кадр з трейлеру
Запросіть друга до Спільноти
Вкажіть, будь ласка, контактні дані людини, яку хочете запросити
Придбайте для друга подарунок від TUM
Вкажіть, будь ласка, контактні дані цієї людини, щоби ми надіслали їй посилку
Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
Вхід в кабінет
Відновлення пароля
Вітаємо у спільноті!
